Дмитро Загул – “Голубонько мила, не сердься… “

Голубонько мила, не сердься,
Читаючи скарги мої,
Бо кождий удар мого серця
Про тебе говорить мені.

Тобою живе моя пісня, –
Ти кождої пісеньки ткань.
Голубонько мила, не смійся
З моїх нерозумних зітхань!

О, якби ти тільки кохала,
То ти не сміялася б, ні!
А вкупі зі мною зітхала,
Читаючи скарги мої.

Голубонько мила, не сердься,
Що тужно по струнах я б’ю;
Ті струни тужливого серця
Виспівують тугу мою.

ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА ІІ”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Майстерне розкриття загальнолюдських проблем у лісовій пісні.
Ви зараз читаєте: Дмитро Загул – “Голубонько мила, не сердься… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.