Дмитро Загул – Заграли дзвони



Заграли дзвони, заграли дзвони,
Заграли…
Із буйним вітром на перегони
Помчали.
Несуть розраду, несуть потіху
З собою
І під мужицьку обдерту стріху
Спокою…
Принесли щастє, принесли волю,
Свободу,
Прийшла надія на кращу долю
Народу…
Заграли дзвони, веселі дзвони
Воскресні,
Несуться світом шумливі тони
Небесні…
Коли ж для тебе заграють дзвони,
Народе?
Коли замовкнуть твої прокльони
Й незгоди?
Коли ласкаво на наші рани
Те сонце
Крізь чорні хмари хоч раз прогляне

/> В віконце?
Шумлять лісочки, шумлять потоки
Весняні…
Коли згояться наші глибокі
Ті рани?
Заграйся, дзвони, хоч раз до бою
Весело!
А прийде щастє і прийде воля
Між села!
Ударте, громи, ударте, сильні
Перуни,
Воскреснуть, може, раби безсильні
Із труни!
Воскресне, може, народна доля
З могили!
Її тирани посеред поля
Зарили.
Заграли дзвони, веселі дзвони
Воскресні.
Несуться світом шумливі тони
Небесні.
Коли ж для тебе заграють дзвони,
Народе!
Коли замовкнуть твої прокльони
Й незгоди?..

ІЗ РАННІХ ПОЕЗІЙ, З ЦИКЛУ “В ТЕМРЯВІ”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір душу я у вишиванку вкладаю.
Ви зараз читаєте: Дмитро Загул – Заграли дзвони