Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка
Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання.
Так у повісті “Маруся” на перешкоді до одруження закоханих стоїть перспектива важкої двадцятип’ятирічної солдатської служби для нареченого
Опоетизована історія чистого і вірного кохання сільської дівчини Марусі й парубка з міських ремісників Василя завершується трагічно.
У повісті “Козир-дівка” автор виводить новий для української літератури образ вольової, рішучої, сповненої почуття, людської гідності селянської дівчини Ївги, яка перемогла у боротьбі з місцевою владою й судом і визволяє з в’язниці свого нареченого – бідняка-сироту Левка, якого несправедливо засудили до заслання в Сибір. У образі Ївги, у її рішучих діях, у її ставленні до посадових осіб, до здирників “панів-судящих”
У повісті “Сердешна Оксана” розробляється митцем злободенна на ті часи тема – зведення паном дівчини-селянки. Однією з причин життєвої драми сільської красуні Оксани, яка стала покриткою, письменник у дидактично-осудливому дусі виставляє її намагання перейти у вищий соціальний стан.
Прямою протилежністю Оксані є Галочка, головна героїня повісті “Щира любов”. Селянська дівчина Галя відмовляє щиро закоханому у неї офіцерові-поміщику Семенові Івановичу. Реально й розсудливо мисляча, розумна героїня знає, що панське оточення коханого не прийме її, просту селянку, в своє коло і шлюб з нею прирік би Семена Івановича на постійне моральне страждання.
Таким чином, Квітка-Основ’яненко показує різні долі, різні характери, різне ставлення життя українських сільських дівчат, підкреслюючи, що основним у цих характерах є моральна чистота.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка – розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.) II. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. […]...
- Доля освіченої дівчини у творах О. Кобилянської З іменем Ольги Юліанівни Кобилянської у нашій прозі пов’язане опрацювання нової теми – долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. Письменниця гостро відчувала нерівноправне пригноблене становище жінки в тодішньому суспільному житті, яку сковувало, за словами О. Кобилянської, “рабство родинне і рабство суспільне”. У ті часи не було широкого доступу жінці до […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка I. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. II. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2. Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3. Доброзичливість та привітність Марусі. (“Усякому поклониться і ласкаво […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). II. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]...
- Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) (2 варіант) Легенда про Марусю Чурай добре відома в Україні. Хоча жодних історичних свідоцтв її існування не лишилося, вона живе в пам’яті народній як утілення високої сили кохання, душевної краси, безкомпромісності, великого поетичного дару. Не випадково захопила ця легенда Ліну Костенко, яка в сучасній українській поезії є взірцем професійної і людської гідності та сумління. Де в чому […]...
- Ідеал української дівчини за оповіданням П. Куліша “Орися” Пантелеймон Куліш був полум’яним патріотом України, борцем за збереження її національної самобутності, прадідівських звичаїв та традицій. Прикладом втілення авторської позиції є оповідання “Орися”. Цей маленький шедевр – романтичне оповідання-ідилія. У центрі цього твору ідея оновлення людського роду, зміна Поколінь. Також Пантелеймон Куліш поетизує козацько-старшинський побут і наголошує на незнищенності української народності. Дочка сотника Орися – […]...
- Моральна краса української дівчини Наталки Полтавки Українська земля. Чарівна, неосяжна, велична. І на дій землі живуть загадкові і напрочуд гарні жінки. З давніх-давен славляться вони працьовитістю, вмінням господарювати й виховувати дітей, виділяються красою зовнішньою й душевною, силою почуттів, вірністю у коханні й моральною чистотою. У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” вперше з’являється реалістичний образ української жінки. Перед нами виникає образ українки, […]...
- Поетичний образ Наталки Полтавки – дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Поетичний образ Наталки Полтавки – дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” I. П’єса “Наталка Полтавка” І. Котляревського – один із перших драматичних творів, у якому реалістично змальовано життя українського села XIX століття. II. Наталка – типовий образ української дівчини-селянки. 1. Типові моменти дійсності в основі сюжету (віддання дівчини заміж за багатого нелюба […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “… Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]...
- Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) (1 варіант) Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. Л. Костенко Світлою і водночас трагічною постаттю ввійшла в нашу історію легендарна поетеса – співачка з Полтави. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Легенда обросла такими життєвими подробицями, які ми вже сприймаємо як реальність. “Маруся Чурай” – найбільший за обсягом твір Ліни Костенко. В […]...
- Наталка – типовий образ української дівчини-селянки П’єса “Наталка Полтавка” І. Котляревського – один із перших драматичних творів нової української літератури, який реалістично змалював життя українського села XIX століття. В основу сюжету автор поклав типові моменти дійсності: віддання дівчини заміж за багатого нелюба і розлучення з коханим парубком-бідняком. У народних піснях, думах того часу теж дуже часто зустрічається подібна життєва ситуація. Тому […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного (2 варіант) Вже майже два століття минуло з того часу, як Іван Котляревський написав п’єсу “Наталка Полтавка”. Але і сьогодні вона “продовжує лунати на сцені дивно милими піснями”, і сьогодні є актуальними ті проблемі, що знайшли відображення в цьому творі. Конфлікт п’єси має побутовий характер, але основа його – соціальна. Наталка не може одружитися з Петром через […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) (2 варіант) “Наталка Полтавка” І. Котляревського – перша класична українська п’єса. Сотні людей переписували і вчили напам’ять пісні з неї, а їх – аж 22. Це був перший твір з народного життя, де показано ідеальний образ української дівчини. І. Котляревський не випадково ввів пісні у п’єсу, бо кожна з них допомагала глибше розкрити образ твору. З пісні, […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) (1 варіант) І. Котляревський – не тільки перший письменник нової української літератури, але й власне перший український драматург. У своїй п’єсі він зобразив життя простих людей, показав і їх позитивні, і негативні риси. Головна героїня твору – Наталка – є уособленням ідеалу простої української дівчини. Хоч і народилася та виростала Наталка у заможній родині, але ніколи не […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (3 варіант) Жіноча доля завжди хвилювала Тараса Шевченка. Написавши на початку свого творчого шляху поему “Катерина”, він протягом усього життя повертався до долі жінки в багатьох творах, – як в поемах (наприклад “Марія”, “Наймичка”, “Сова”), так і в невеличких віршах. Поема “Катерина” присвячена трагедії покритки. У творі зображено типове для тогочасної дійсності явище: зведення російським офіцером селянської […]...
- Доля жінки в повісті О. Кобилянської “Людина” I. “Дорога серця” Ольги Кобилянської (одна з найосвіченіших жінок свого часу, видатний художник слова, до останку віддавала себе літературі; слово – найвища її любов, смисл життя; кожна героїня – часточка її душі, її серця; про свої твори писала: “… вони йшли дорогою серця… “). II. Головна героїня Олена Ляуфер – борець за права жінки. 1. […]...
- Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність (за повістю “Талант”) Багата талантами наша земля. Якщо перерахувати нам відомих, то вийде великий список. А скільки залишилося невідомими, бо з тих чи інших причин не змогли реалізуватися?! Такою є і героїня повісті С. Васильченка “Талант”. Тетяна походить зі звичайної селянської родини. Вона сирота, живе з матір’ю. Отримала певну освіту, але не має тяги до навчання. Хоч деякий […]...
- Ідеал української дівчини в оповіданні “Орися” П. Куліша Ще зовсім маленькою я любила слухати казки про красивих, мудрих, добрих, щирих людей. Особливо мені подобались казки про королів, царівен. Потім я прочитала казку “Мудра дівчина”. І так мені сподобалась дівчинка Маруся, що я хотіла бути такою, як вона. “Чому?” – запитала я у мами. А мама відповіла, що це є образ ідеальної дівчини. А […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (2 варіант) Багато трагедій зазнав український народ у XIX столітті. Він страждав і через неволю, і через нестатки, і від тяжкої праці. Особливо тяжкою була доля жінки. У поемі “Катерина” Т. Шевченко показав трагедію звичайної дівчинки-селянки, причиною якої стало її кохання до москаля. Катерина кохала щиро і безоглядно. Вона вірила своєму Йванові, а він просто познущався над […]...
- Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки […]...
- Жіноча доля в поезіях Т. Г. Шевченка “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і на-чистішу красу світу бачив у жінці, в матері”. І коли цю кохану чи матір, цю святиню топчуть, знущаються з неї ожирілі пани і […]...
- Український сентименталізм у творчості Г. Квітки-Основ’яненка Світова література пережила багато змін: ці зміни стосувалися і погляду на мету мистецтва, і жанрових змін, і стилістичних вподобань. Важливо, що зміна літературних напрямів і течій відбувається через зміну мислення людей у певну культурну й історичну епоху. Змінюється світогляд, думка щодо ролі та сутності людини, змінюються культурні акценти. Це призводить і до суттєвих змін в […]...
- Зображення сільської бідноти і ставлення її до землі в повісті М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Вона творить у своїй уяві образ цього щастя. І часто очікування цього великого блага є найкращим, що вона має в житті. У повісті М. Коцюбинського ” Fata morgana ” цей мотив допомагає типізувати персонажів, бо кожен з них є уособлення певних уявлень про те, що може дати людині […]...
- Духовна краса української дівчини-трудівниці (за п’єсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) (1769-1838) Народився в м. Полтава у родині дрібного чиновника. Навчався у семінарії, але не закінчив її. Працював канцеляристом, потім домашнім учителем. Протягом 1796 – 1808рр. перебував на військовій службі, брав участь у поході проти Туреччини, відзначився під час облоги Ізмаїла. Вийшовши у відставку в чині капітана, оселився у Полтаві. Був наглядачем “Будинку дітей бідних дворян”, […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Наведіть приклади використання фольклорних джерел у повісті “Маруся”. У повісті “Маруся” Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у традиціях народної творчості: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровоньки – як на шнурочку, личком червона, як… рожа, що у саду цвіте, носочок… прямесенький, а губоньки […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- “Він так і залишився холодним уламком біля гарячого серця дівчини… ” (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”) П’єсу “Пігмаліон” Б. Шоу написав, орієнтуючись на античний міф про Пігмаліона. На далекому острові Кіпрі жив цар Пігмаліон, якому було дароване богами вміння вирізьблювати. Талановитий володар острова насолоджувався красою природи, умів виробляти чудові витвори, але мав одну дивну рису – він ненавидів жінок. Одного разу він вирізьбив із слонової кістки (за іншими версіями – з […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (1 варіант) Поема “Катерина” належить до творів, що ввійшли до “Кобзаря”. Вона присвячена В. Жуковському на згадку про 22 квітня 1838 року – рік викупу Т. Шевченка з кріпацтва. У поемі розповідається про зведення селянської дівчини спокусником, що належав до іншого соціального стану. Трагедія Катерини полягає в тому, що вона безоглядно покохала і вірила, що сімейне життя […]...
- Ліна Костенко – доля Наснився мені чудернацький базар: Під небом у чистому полі, Для різних людей, Для щедрих і скнар, Продавалися різні долі. Одні були царівен не гірш, А другі – як бідні Міньйони. Хто купляв собі долю за гріш. А хто – і за мільони. Дехто щастям своїм платив. Дехто платив сумлінням. Дехто – золотом золотим. А дехто […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЄНКО ГРИГОРІЙ (1778- 1843) Народився в с. Основа під Харковом в родині відомого поміщика. Виховувався вдома, тому великої освіти не здобув, але в дорослому віці, беручи участь у громадському й культурному житті Харкова, багато займався самоосвітою і став досить освіченою людиною свого часу. Був на військовій і цивільній службі, був послушником у монастирі, але ніде […]...
- Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому теми й сюжети, а прості […]...
- Життя та творчість Григоря Квітки-Основ’яненка ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в […]...
- Життя та творчість Григорія Квітки-Основ’яненка ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” (3 варіант) Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” виникла в результаті переосмислення письменником усної народної традиції. Мотив перетворення людини на рослину або тварину – найпоширеніший в народних баладах. Але Т. Шевченко по-новому розкриває внутрішній світ героїні балади. Якщо в народній баладі “Ой чиє ж жито, чиї ж то покоси” основним є моральний конфлікт між свекрухою і невісткою, яку […]...
- Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка РЕФЕРАТ на тему: “Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Прозові твори Квітки-Основ’яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті. До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання “Салдацький патрет” […]...
- Драматургія Григорія Квітки-Основ’яненка РЕФЕРАТ Драматургія Григорія Квітки-Основ’яненка Народився Г. Ф. Квітна 29 (18) листопада 1778 р. під Харковом у родовому маєтку – селі Основа (звідси його літературний псевдонім – Основ’яненко). Тут в Харкові пройшло його життя, написані всі його твори. Через хворобливість у дитинстві та патріархальні умови провінції Григорій не здобув широкої освіти в учбових закладах, навчався лише […]...
- Аналіз твору Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
Рефератна тему михайло стельмах.