Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Донкіхотство як соціально-психологічне явище
Донкіхотство як соціально-психологічне явище
Я ніколи не була у Мадриді і навіть не бачила цього незвичайного пам’ятника літературним героям в одному з районів-новобудов Москви. Але я чітко уявляю: серед багатоповерхових сучасних будинків силуети довгов’язого вершника і його товстенького супутника на віслюку. Довгі тіні лежать на землі – від чудернацького шлема, від схудлого обличчя, від списа…
Мені здається, що там, у сутінках, коли розпливаються конкретні риси і вітер шумить у верхівках дерев, вони тихо сходять з п’єдесталу. Бо на нашій землі, на жаль, ще багато сліз
Не обов’язково ж, щоб летіли списи і свистіли кулі – іноді достатньо слова, невдало написаного наказу, добре розіграного спектаклю, де все – з ніг на голову. Іноді з самого початку зрозуміло, що стінку не зламати, що тільки собі гірше зробиш.
Навіть хтось доброзичливо спробує пояснити, що краще заспокоїтись, зважити всі “за” й “проти”, говорить, що, може, на відстані часу усі перешкоди, вороги вважатимуться смішними… Невже варто боротися і втрачати? Кого у наш час здивуєш “повітряними млинами”?
Але все ж таки піднімаються на
Горять навічно на сторінках її Величності Історії стрімкі літери телеграми: “Командую флотом. Шмідг”. Стискує серце при спогадах про товаришів по екіпажу славетного Гастелло, які не шукали порятунку у парашуті, а зробили з командиром останній крок у полум’яне безсмертя.
Схиляєш голову перед подвигом Януша Корчака, що був до останнього із своїми вихованцями, хоч міг уникнути газової камери.
А скільки їх, невідомих широкому колу “рядових командирів, що беруть на себе важку відповідальність, що захищають, заслонивши власним вчинком, собою, майбутнє, що підтримують чиюсь віру!
Хоч можна б, здавалося, краще, комфортніше, хоч розумніше було б, як кажуть, подумати про власне “сьогодні”, ніж про чуже й далеке…
Але пам’ятаєте, іде поруч з лицарем, вже ніякого губернаторства не бажаючи, вірний зброєносець! А прості селяни вже не сміються, не глузують, а шукають гідного приводу, щоб дати перепочити диваку, зануреному у марево пригодницьких романів – просто добрій втомленій людині!
А самий пам’ятник, що поставлено у двох країнах через півтисячоліття! Хто знає, може, там до їхнього маленького загону, що очолює Дон Кіхот, виходячи з під’їздів, поспішаючи вулицями, приєднуються ще бійці? Може, і твоє місце поруч, і тебе колись покличе серце?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Трагічне явище української еміграції в новелах В. Стефаника Землі триматися треба, бо як відірвемося від неї, то буде і їй зле без нас, і нам недобре без неї. Б. Лепкий Рідна земля перетворилася на мачуху, бо не були її працьовиті сини господарями на ній. В. Стефаник Серед творів В. Стефаника на особливу увагу заслуговують ті, де порушується проблема пролетаризації українського села. Майже кожна […]...
- Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Відомо, що назва роману Стендаля символічна. Це два кольори часу. Це два шляхи, якими можна йти життям. Почнемо з твердження, що час, коли Жульєн Сорель мав нещастя жити, був часом між двома світами. Перший, що відійшов, ніс у собі великі зрушення, коли повсталий народ Франції шукав і знаходив у […]...
- Соціально-психологічна повість О. Кобилянської “Земля” Повість О. Кобилянської “Земля” написана під впливом глибокого потрясіння від трагедії, що сталася в селі Димки на Буковині. Відштовхнувшись від життєвого факту жахливого братовбивства, письменниця зображує в повісті широку картину тогочасного селянського життя, розкриваючи умови, що стали поштовхом до страшного злочину. Одна з таких умов – життєво необхідна залежність людей від землі. Однак зрозуміло, що […]...
- Червоне і чорне Ф. Стендаля – як соціально-психологічний роман Реферат на тему: “Червоне і чорне” Ф. Стендаля Як соціально-психологічний роман Декілька слів про автора роману “Червоне і Чорне” – Ф. Стендаля “Жив, любив, страждав”, – написано на надмогильному пам’ятнику Анрі-Марі Бейля, який творив під псевдонімом Стендаль. Із 1800 до 1812 він служив сублейтенантом в армії Наполеону. Разом і іншими “орлами” пройшов Італію, Берлін, Відень, […]...
- Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника (“Камінний хрест”) (1871 – 1936) Народився в с. Русов на Станіславщині в родині заможного господаря. Навчався у Русівській і Снятинській школах, польській гімназії ум. Коломия, з 1892р. – на медичному факультеті Краківського університету. Після закінчення університету займався літературною і громадською роботою. З 1908 р. був обраний депутатом віденського парламенту. Входив до складу у рядової делегації ЗУНР, яка […]...
- Явище “шістдесятництва” Шістдесятництво порівнюють з епохою Ренесансу. Українське відродження пов’язане з вивільненням людини з-під влади ідеології, народженням гуманістичного світогляду, який у центр світу поставив людину и проголосив п найбільшою цінністю. Цій епосі властиве прагнення гуманності в поєднанні із прагненням краси. “Шістдесятники” представлені письменниками Л. Костенко, В. Симоненком, І. Драчем, М. Вінграновським, Є. Гуцалом, літературними критиками І. Дзюбою, […]...
- Явище українського футуризму Явище українського футуризму Термін “футуризм” належить італійському митцеві Філіпо Томазо Марінетті. Футуризм це – мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома “М”: місто, машина, маса. Дві головні ознаки футуризму: по-перше, нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошується анархізмом. Психологізм – характерна риса міщанської літератури, яка вмирає. Якщо цікавить […]...
- Антивоєнні оповідання Г. Белля в соціально-історичному та літературному контексті Антивоєнні оповідання Г. Белля в соціально-історичному та літературному контексті Як відомо, жанр – це не якась застигла, “заморожена” категорія зі стійкими рамками, а спосіб бачення й оцінки дійсності, що реалізується в певній рухливій формі, яка надзвичайно чутлива до соціальних, історичних, естетичних змін у суспільстві. Жанр тісно пов’язаний з особистістю митця, його світосприйняттям, манерами, способом бачення […]...
- Твір на тему: Явище мережетури: українська література в Інтернеті Явище мережетури: українська література в Інтернеті Дев’яності роки минулого століття принесли з собою чергову технологічну революцію: стільникову і телефонію й Інтернет. Віртуальні простори останнього, як з’ясувалося, мають потужний потенціал до надання потрібної інформації й тепер виступають як новий особливий жанр чи, радше, вид чи вимір літератури. Одна з неусталених його назв – мережетура – це […]...
- “Євгеній Онєгін” – соціально-психологічний роман у віршах І. Олександр Пушкін – видатний російський “поет дійсності”. (У романі “Євгеній Онєгін” Пушкін постає як “поет дійсності” – основоположник художнього реалізму в російській літературі. Починаючи з “Євгенія Онєгіна”, як вважають критики, російська література навчилася бути поетичним “дзеркалом” цілих історичних епох.) ІІ. Роман “Євгеній Онєгін” – “енциклопедія російського життя” двадцятих років XIX століття. 1. Від байронівського […]...
- Та забіліли сніги – Соціально-побутові пісні ТА ЗАБІЛІЛИ СНІГИ Та забіліли сніги, Забіліли білі, Ще й дібровонька, Ще й дібровонька… Та заболіло тіло Бурлацькеє біле Ще й головонька, Ще й головонька… Ніхто не заплаче По білому тілу По бурлацькому, По бурлацькому… Ні отець, ні мати, Ні брат, ні сестриця Ні жона його, Ні жона його… А тільки заплаче По білому тілу […]...
- Явище шістдесятництва як вияв пробудження національної свідомості Явище шістдесятництва як вияв пробудження національної свідомості Шістдесятники увійшли в історію України та її літератури як оборонці національної честі й гідності рідного слова. Вони відкрили просту і незаперечну істину: людина нового часу – національна. Це твердження стало першопричиною несамовитого переслідування молодих інтелігентів, серед яких були прогресивні вчені, письменники, художники, педагоги. Вони поклали на вівтар боротьби […]...
- Співомовки Степана Руданського – унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні […]...
- Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури. Геній Лесі Українки розкрився перед світом насамперед у високохудожньому звучанні національної ідеї, гарячій любові до рідіюго краю, яка полягала в обороні прав народу до незалежною національного і державного життя. Свої думки і свої ідеї вона зуміла ввести у високу мистецьку форму, шо чарує багатством поетичних образів і […]...
- “Перші хоробрі митці” (В. Еллан-Блакитний, В. Чумак) як явище і міф Ситуація в українській поезії ХІХ-ХХ століть складалася досить своєрідно. Якщо в російській і зарубіжній літературі цієї доби життя відтворювались у формах самого життя, стверджувались активні способи віддзеркалення існуючої дійсності, то українська література знаходилася на шляху пошуку суб’єктивного ставлення до всього, що відбувалося в реальному житті. Одним з чинників, які не сприяли її розвитку, була також […]...
- Ой у степу криниченька скорочено – Соціально-побутові пісні Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. (2) Гей, там чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває. Воли ревуть, води не п’ють. Бо в Крим доріженьку чують. (2) Ой Бог знає, та Бог і відає. Де чумаченьки ночують. Ой ночують чумаченьки В чистім степу при долині, (2) Розпустили сірі воли пасти При зеленій […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії кінця XIX – початку XX століть. Він був, за визначенням І. Франка, “тим великим драматургом, якому рівного не має наша література”. Драматургічна спадщина письменника складається з вісімнадцяти п’єс, з-поміж яких найбільш відомою є п’єса “Хазяїн”. Це соціально-сатирична комедія […]...
- Ой на горі та женці жнуть скорочено – Соціально-побутові пісні Ой на горі та женці жнуть, А попід горою, Попід зеленою, Козаки йдуть. Гей, долиною, Гей, широкою, Козаки йдуть. А попереду Дорошенко Веде своє військо. Веде запорізьке Хорошенько! Посередині пан хорунжий (1). Під ним кониченько, Під ним вороненький Сильне-дужий! А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн та люльку. Необачний! “Гей, вернися, Сагайдачний, Візьми свою […]...
- Соціально-побутові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Соціально-побутові пісні – це великий масив епічних народнопісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Цикли: Козацькі; Гайдамацькі; Рекрутські; Солдатські (жовнірські); Бурлацькі; Заробітчанські (строкарські); Чумацькі; Кріпацькі; Наймитські; Родинні; Сирітські. Соціально-побутові пісні […]...
- Казка про дідову і бабину дочку – Соціально-побутові казки ДІДОВА ДОЧКА Й БАБИНА ДОЧКА Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго пожила баба, чи ні, та й задумала вмерти. А як умирала, то своєму чоловікові казала: – Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди – не бери тої удови, що біля нас живе з дочкою, бо […]...
- Украдене щастя – соціально-психологічна драма Украдене щастя – соціально-психологічна драма Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. Іван Якович Франко написав […]...
- Твір-відгук. Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії Твір-відгук. Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії Можна жить, а можна існувати, Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. / […]...
- Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії (Твір-відгук) Можна жить, а можна існувати. Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. В. Симоненко Письменника, творчість якого спричинила розвиток нового напрямку в українській літературі, слава якого гриміла […]...
- Ой у полі нивка – Соціально-побутові пісні ОЙ У ПОЛІ НИВКА Ой у полі нивка, Кругом материнка… Там дівчина жито жала, Гарна чорнобривка. Жала ж вона, жала, Сіла спочивати, Їхав козак з України, Мусив шапку зняти. Мусив шапку зняти, – День добрий, – сказати, Помагай Біг, дівча моє, Тобі жито жати! А дівчина стала, Йому одказала Вона ж йому одказала Серденьком назвала.’ […]...
- Посадила огірочки – Соціально-побутові пісні ПОСАДИЛА ОГІРОЧКИ Посадила огірочки Близько над водою, Поливала огірочки Дрібною сльозою. Ростіть, ростіть, огірочки, В чотири листочки!.. Не бачила миленького Аж три вечорочки! На четвертий побачила, Як череду гнала, Не сказала “добривечір”, Бо мати стояла. Летить орел сизокрилий Та й, летючи, кряче: “Перекажи дівчиноньці, Що за мною плаче! Нехай вона та й не плаче, Бо […]...
- Ох і не стелися хрещатий барвінку – Соціально-побутові пісні ОХ, І НЕ СТЕЛИСЯ, ХРЕЩАТИЙ БАРВІНКУ Ох, і не стелися, Хрещатий барвінку, Та і по крутій горі… Гей, не втішайтесь, Злії воріженьки, Та пригодоньці моїй! Бо моя пригода Козацька врода, Так, як ранняя роса; Що вітер повіє, Сонечко пригріє, Роса на землю впаде. Що вітер повіє, Сонечко пригріє, Роса на землю впаде, Так моя неслава, […]...
- Ой зацвіла рожа край вікна – Соціально-побутові пісні ОЙ ЗАЦВІЛА РОЖА КРАЙ ВІКНА Ой, зацвіла рожа край вікна… (2) Ой, мала я мужа, Ой, мужа я мала, Ой, мала я мужа Пияка. Нічого не робить, тільки п’є, (2) Як прийде додому, Як додому прийде, Як прийде додому, Жінку б’є. – Не бий мене, мужу, не карай, (2) Бо покину діти, Бо покину дрібні, […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
- Стоїть явір над водою скорочено – Соціально-побутові пісні Стоїть явір над водою, В воду похилився; На козака незгодонька. Козак зажурився. Не хилися, явороньку. Ще ти зелененький! Не журися, козаченьку. Ще ти молоденький! Не рад явір хилитися Вода корінь миє; Не рад козак журитися Так серденько ниє! Ой поїхав в Московщину Козак молоденький Оріхове сіделечко І кінь вороненький. Ой поїхав в Московщину Та там […]...
- Гомін, гомін по діброві скорочено – Соціально-побутові пісні Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене Нехай тебе турки візьмуть!” “Мене, нене, турки знають Мене кіньми наділлють!” Гомін, гомін по діброві. Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене Нехай тебе орда візьме!” “Мене, нене, орда знає Сріблом, злотом наділяє!” Старша сестра коня […]...
- Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Розквіт таланту В. Винниченка припав на початок XX століття – бурхливу епоху, коли відбувалися численні селянські заворушення і бунти, переосмислення громадських цінностей усіма верствами народу. Це, кінець кінцем, епоха першої російської революції 1905 року. Письменник прагнув художньо зобразити соціально-політичні й моральні проблем цього […]...
- Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною […]...
- Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально – психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
- Що приваблює мене в Робінзоні Крузо? Вже декілька століть юні і дорослі читачі захоплюються історією Робінзона Крузо. Чим же приваблює сучасних людей цей герой? На мою думку, – вмінням не тільки виживати, а й жити в екстремальних умовах. Для цього потрібні такі риси характеру: винахідливість, працелюбність, цілеспрямованість, старанність, наполегливість, хоробрість, сила волі і, безумовно, оптимізм. Робінзон Крузо вижив тому, що відчув […]...
- Христина Головко – Сядь поруч й говори Сядь поруч й говори До когось Чи просебе Ти просто не мовчи Згинаючись У себе. Сядь поруч й обіймай Чужого Або свого Ти просто не минай! Незнаного, Не того Сядь поруч й розумій Мене, Когось з тобою Навколо сотні змій А ти ступай за мною Сядь поруч! Сядь, не стій! Час не втече нікуди Бо […]...
- Олекси Стефановича – Просто. Не йти праворуч Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в груди, – В груди, в горби хребта… Поруч хай вітер буде, А вдалині – мета. Чорно кругом чи біло, Не зупиняти рух. Може зламатись – тіло, Але ніколи – дух. Прага, 1936...
- Сила мистецтва і живої природи, що облагороджує, в казці Г. К. Андерсена “Соловей” Ганс Крістіан Андерсен відомий усім дітям світу. Разом із добрим чарівником Оле-Лукойє він розповів нам десятки добрих, мудрих і красивих казок. Від нього ми довідалися про маленьку північну країну Данію, де жив письменник, про ельфів і тролів, про малюсіньку Дюймовочку й сумну Русалочку. Ми побували навіть у палаці китайського імператора, де змагались у мистецтві співу […]...
- Ольга Анцибор – Помилка Стою з тобою в соняшниках пишних, До тебе пригортаюсь жартома, Пробач, коханий, що усе так вийшло, Помилки припустилась я сама. Помилка, що тебе я покохала, Помилка, що про це тобі кажу, Не жартома тебе я обіймала, Мені здавалось – світ в руках держу. Мені здалося – сонце прихилилось, Побачила я небо в тих очах, Що […]...
- Христина Головко – Я і ви, і вас, і вами Я і ви, і вас, і вами Хтось із вами наугад Я ж саджаю молитвами Щастя сонячного сад Я і ви, і нас із вами Хтось із нами навпаки Я чекаю між містами Затаївшись-пошепки Я ви, і вас, і вами Хтось зі вами вже на ТИ? Ми жанглюємо словами Ми збираємось іти Я і ви, […]...
Анализ твору як умру то поховайте.