Драма-феєрія
Драма-феєрія (або просто Феєрія ; фр. féerie, від фр. fée – фея, чарівниця) – один із жанрових різновидів драми. Для цього виду властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти. Сценічна дія феєрії відрізняється використанням сценічних ефектів та трюків.
Драми-феєрії виникли в Італії у 17 столітті. Пізніше, у 18-19 століттях, жанр феєрії було активно задіяно у європейському театральному, оперному мистецтві та балеті.
Особливості драми-феєрії:
– фантастично-казковий сюжет;
– дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;
– відбуваються надзвичайні історії;
– театральний ефект з безліччю театральних трюків (західноєвропейська феєрія)
Найвідомішою феєрією в українській літературі є драма ” Лісова пісня ” Лесі Українки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Феєрія Феєрія (фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами і трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема драматургію. Виникає т. зв. драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні виразне ліричне начало, зіставлення природного і людського, широке використання міфічних і фольклорних образів, […]...
- Драма абсурду Драма абсурду – сукупність явищ авангардистської драматургії в європейському театрі XX ст., узмістовлених філософією екзистенціалізму, в якій проблема абсурду буття – одна із центральних. д. а. виникла після паризьких прем’єр п’єс Е. Іонеско “Голомоза співачка” (1950) та С. Беккета “Чекаючи на Годо” (1952). У них проглядалися основні риси такої драми: гротескно-комічний прояв оманливості форм, зокрема […]...
- “Не зневажай душі своєї цвіту… ” (Леся Українка. Драма-феєрія “Лісова пісня”) Людське середовище, що, в основному, орієнтоване на прагнення матеріального, часто не дає розкритися тому справжньому, що в кожної людини є від народження, а відтак руйнує “цвіт душі”. Мавка говорить на Лукашеві дорікання: “Так! Хто не зріс між вами, не зрозуміє вас!..”, оскільки душа й серце лісової красуні не знають штучно вигаданих обмежень, безжалісної соціальної моралі, […]...
- Власне драма – визначення Власне драма – драматичний твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, але напружена боротьба та складні переживання персонажів не ведуть до трагічної розв’язки. У драмі можливі елементи трагічного й комічного, проте вони не домінують. “Серйозна й зворушлива драма посідає середину між героїчною трагедією та веселою комедією”. Трагедія і комедія показують життя дещо однобічно, бо […]...
- “Драма і життя” та життя і драма у розумінні Джеймса Джойса I. Джеймс Джойс – відомий письменник-модерніст. (Джеймса Джойса називають “батьком” сучасного модерністського роману. Він народився у столиці Ірландії Дубліні. Після закінчення університету залишив батьківщину і жив у Європі. Писав літературно-критичні статті про мистецтво, ліричні вірші, романи, оповідання, п’єси.) II. Джеймс Джойс про суть і призначення мистецтва. (Дж. Джойс не визнавав принципів реалістичної естетики. Він вважав, […]...
- Феофан Прокопович та його драма “Володимир” Феофан Прокопович та його драма “Володимир” I. Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. (Бароко – стиль у мистецтві й літературі ряду країн XVI-XVIII століть, який характеризується урочистістю, пишністю, складністю, підвищеною мальовничістю. Українське бароко тісно пов’язане з козацтвом, із життям верхівки тогочасного суспільства. Ф. Прокопович – письменник та […]...
- Драма як жанр Драма як жанр – п’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої – переважно звичайні, рядові люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. її зародження можна помітити в драматургії античності (“Іон” Еврипіда). Частина літературознавців вважає, що д. як окремий жанр виникла лише у […]...
- Драма поета і драма особистості (за твором В. Сосюри “Червона зима”) В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний герой, як і молодий В. […]...
- Шкільна драма “Владимир” Шкільні драми як окреме явище літератури виникають у кінці XVII – початку XVIII століття й призначені для вистави в тогочасній вищій або середній школі. Шкільна драма – це не визначення роду, виду або жанрової традиції, це поняття передусім історичне, тісно пов’язане зі школою. В середні віки та в епоху бароко поезія розглядається як звичайне ремесло, […]...
- Драма Драма (грецьк. drama – дія) – один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення. Теорія д. в її історичному розвитку неодмінно відбивала всі зміни в літературній і сценічній творчості, які відбувалися протягом тисячоліть. Аристотель у своїй праці “Поетика” розробив теорію трагедії, визначення якої як наслідування важливої і завершеної […]...
- Літургійна драма Літургійна драма (грецьк. leiturgia – служба, богослужіння) – середньовічна театральна вистава, інсценізація євангелійних сюжетів, входила до складу різдвяної або великодньої служби (літургії). Спочатку виконувалась у межах католицького храму. З початком XIII ст. у Л. д. брали участь і миряни, а також ваганти та жонглери, вистави невдовзі розігрувалися на майданах, перетворювалися на містерії. Найзначнішим твором було […]...
- Шкільна драма Шкільна драма – жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі XV-XVI ст. в країнах Західної Європи. Походження Ш. д. пов’язане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обов’язковими для засвоєння латини. Особливого поширення набула завдяки єзуїтам, захопленим інтерпретацією біблійних та міфологічних сюжетів, передовсім тих сакральних джерел, що стосувалися історії […]...
- Твір А. Чехова “Вишневий сад” – комедія чи драма? Твір А. Чехова “Вишневий сад” – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за […]...
- Драма “Украдене щастя” – найвизначніший сценічний твір І. Франка Драматичні твори І. Франка є визначним внеском у розвиток української драматургії. У цьому жанрі він виступив як великий новатор драматичної форми, знавець театрального мистецтва і палкий борець за розвиток народного українського національного театру. Драматургічна творчість Франка припадає переважно на дев’яності роки. Але ще на початку своєї літературної діяльності під впливом “Слова о полку Ігоревім” він […]...
- Дмитро Загул – ІІІ. SIC TRANSIT На європейському цвинтарі Погасили ліхтарі; Заграла на своїй гітарі Скажена кров в німій отарі, Здригнулись вівчарі. На європейському цвинтарі Погасли ліхтарі… Прийшла година лютій карі, В руїнах вівтарі. Поблідли жемчуги в тіарі… Заграли блискавиці в хмарі, Заплакали царі… На європейському цвинтарі В руїнах вівтарі. ПОЗА ЗБІРКАМИ. POESIA MILITANS...
- Украдене щастя – соціально-психологічна драма Украдене щастя – соціально-психологічна драма Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. Іван Якович Франко написав […]...
- Драма про українське село (“97” М. Куліша) Драма “97”, перша частина трилогії про українське село 1919-1930 pp., є трагічним літописом загибелі українського села. У просторі п’єси зіткнулися дві руйнівні сили: революційний фанатизм та голод, породжений ним. Саме про це з великим болем у душі пише автор. Тут, можливо, немає політики, а є життя, що існує само по собі, незалежно від будь-яких політичних […]...
- Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був […]...
- Аналіз роману “Невеличка драма” Дуже важливим у творчій спадщині письменника В. Підмогильного був роман ” Невеличка драма “, закінчений у 1929 р. Цей твір органічно доповнив бібліотеку українського інтелектуального роману, на той час уже репрезентованого “Вальдшнепами” М. Хвильового, “Майстром корабля” Ю. Яновського, “Робітними силами” М. Івченка. Та боротьба з “попутниками” набрала таких масштабів і форм, що новий роман В. […]...
- Твір-відгук. Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії Твір-відгук. Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії Можна жить, а можна існувати, Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. / […]...
- “Гроза” А. Н. Островского – драма или трагедия? “… Мир затаенной, тихой вздыхающей скорби” изображает драматург, воплощая его события и характеры в образах персонажей драмы “Гроза”, и очевидно, что слова Н. Добролюбова помогают точнее дать жанровое определение произведения. “… Мир тупой, ноющей боли, мир тюремного, гробового безмолвия… ” – но целый мир, а не фрагмент его, – мир, взятый во всей полноте своих […]...
- Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії (Твір-відгук) Можна жить, а можна існувати. Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. В. Симоненко Письменника, творчість якого спричинила розвиток нового напрямку в українській літературі, слава якого гриміла […]...
- Пьеса “Вишневый сад”: комедия, драма или трагедия? А. П. Чехов написал в 1903 году замечательную пьесу “Вишневый сад”. Мир искусства, так же как и общественно-политический мир ощущал потребность в обновлении. А. П. Чехов, будучи уже одаренным писателем, показавшим свое мастерство в кратких рассказах, входит в драматургию как открыватель новых идей. Премьера пьесы “Вишневый сад” послужила поводом для массы дискуссий среди критиков и […]...
- Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” – перлина світової інтимної лірики Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” – перлина світової інтимної лірики В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю?… .. Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? І. Франко У 1896 році побачила світ збірка поезій “Зів’яле листя” Івана Франка. Поява її викликала неабиякий резонанс у тогочасному галицькому […]...
- Канва Канва – рівень у структурі драми, який відповідає її підтекстові. Термін запроваджений у теорію драми К. Станіславським. Понятійний зміст і функціональне призначення К. окреслені М. Поляковим. Поняття і термін “К.” – більш органічні і специфічні саме для драми, сутність якої визначається орієнтацією на театральну виставу. Внаслідок цього п’єса як літературна основа драми обмежена часом і […]...
- Драматичні твори в українській літературі Драма (від гр. “дія”) – один з літературних родів, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дію самих персонажів, здебільшого призначений для сценічного втілення. Драма є специфічним видом мистецтва, який одночасно належить як літературі, так і театру. Лише в колективній творчості письменника, режисера, художника, композитора й акторів вона може стати помітним явищем літературно-мистецького життя. Відповідно […]...
- Пьеса “На дне” как социально-философская драма В 1902 году великий русский писатель М. Горький написал пьесу “На дне”. В ней автор поставил вопрос, который остается актуальным до сих пор – это вопрос о свободе и назначении человека. М. Горький был хорошо знаком с жизнью низших слоев общества, и вид страдания, несправедливости вызывал в нем чувство острого неприятия действительности. Всю свою жизнь […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) Перебуваючи далеко від України, на Кавказі, Леся Українка думками линула в рідний край, туди, де пройшли дитячі роки | їх таємницями і світлими казками. Як писала вона в листі до матері, туга за Волинню, лісами з мавками, за незабутнім селом Колодяжним надихнула поетесу на створення “Лісової пісні”. Це один із найбільш поетичних творів не лише […]...
- Духовна драма Шевченка Іван Світличний Іван Світличний ДУХОВНА ДРАМА ШЕВЧЕНКА Кохайтеся, чорнобриві. Та не з москалями, Бо москалі – чужі люде, Роблять лихо з вами. Коли цю моральну сентенцію, що нею починається Шевченкова “Катерина”, вважати лейтмотивом поеми, ідеєю, що організовує поетичну структуру твору, тоді мало важить, як витлумачуватимуться інші мотиви та образи: в усіх випадках трагедія Катерини не переростає рамок […]...
- Духовная драма русского европейца Евгения Онегина Роман А. С. Пушкина “Евгений Онегин” – произведение трудное, емкое по своему содержанию. Работа над этим произведением шла на протяжении почти семи с половиной лет. За этот довольно продолжительный период время не стояло на месте, изменился и сам писатель, его взгляды. По этой причине Пушкин был вынужден пересмотреть и замысел своего романа; немудрено, что на […]...
- Социально-психологическая драма Генрика Ибсена “Кукольный дом” Творчество норвежского драматурга Генрика Ибсена условно делят на три периода. Первый (1848-1864) исследователи называют национально-романтическим. Главная тема в произведениях этого периода – борьба Норвегии за независимость и прославление ее героического прошлого. Продолжая лучшие традиции выдающейся народно-исторической драмы первой половины XIX столетия, Ибсен ставит в центр произведений этих лет социально-исторический аспект и неразрывно связывает с ним […]...
- Душевная драма Катерины в пьесе А. Н. Островского “Гроза” Конфликт, составляющий основу сюжета драмы Островского “Гроза”, выходит за пределы пьесы. Это конфликт между старым – патриархальными принципами, и новым – стремлением к свободе. Этот конфликт очень важен, но не менее значительны противоречия внутренние, между чувствами и принципами человека. В темном царстве, царстве деспотизма, где “слезы льются за запорами, невидимые и неслышимые”, появилась героиня, отличающаяся […]...
- Драма Лесі Українки “Бояриня” – твір з національної історії України Творчість Лесі Українки завжди була тісно пов’язана з життям і соціальними та національними визвольними змаганнями народу, виконувала активну громадянську функцію у цій боротьбі. Геніальна дочка свого народу, Леся Українка добре розуміла, яке велике значення в духовному розвитку суспільства має національна ідея, тому й звернулася у своїй творчості до історії України. Один із таких творів – […]...
- Інтермедія Інтермедія (лат – intermedius – проміжний, середній) – невеличкий розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави. В європейському театрі пережила кілька видозмін – від коментувань дияволом і Богом попередньої дії, інтерпретацій античних сюжетів до музичних і танцювальних номерів (інтерлюдій). В українській драматургії XVII-XVIII ст., де в основному експлуатувалися старо – та новозавітні сюжети, які […]...
- Весілля – Народна драма ВЕСІЛЛЯ Велична народна опера: у ньому завжди були три жіночі хори (дружок, світилок, свах), у деяких місцевостях – один парубоцький. У хорових піснях пояснювався зміст і значення кожного обряду, величалися молодята, їхні батьки та челядники. Часом між хорами спалахували словесні поєдинки жартівливого характеру Між весільними обрядами хори співали народні пісні різного змісту – застольні, баладні, […]...
- Пьеса М. Горького “На дне” как социально-философская драма Пьеса М. Горького “На дне” по праву является одним из лучших драматических произведений писателя. Об этом говорит невероятный успех ее на протяжении длительного времени в России и за рубежом. Пьеса вызвала и до сих пор вызывает разноречивые толкования по поводу изображенных характеров и своей философской основы. Горький в драматургии выступил как новатор, поставив важный философский […]...
- Драма “горячего сердца” в пьесе А. Н. Островского “Бесприданница” Драма А. Н. Островского “Бесприданница” была написана в конце 70-х годов XIX века. Это было время торжества нуворишей – разбогатевших купцов. Деньги, заслонив истинные ценности, оказывали все большее влияние на людей. Судьба главной героини, Ларисы Огудаловой, – воплощение трагических последствий этого пагубного влияния. Лариса – молодая красивая девушка, обладающая ярким неповторимым характером, горячим сердцем и […]...
- На зорі розвитку української драми (за історичною драмою Ф. Прокоповича “Владимир”) I. Ф. Прокопович – письменник і просвітницький діяч. (Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. Бароко, як відомо, – це стиль, який характеризується урочистістю, пишністю, підвищеною складністю і мальовничістю. Українське бароко тісно пов’язане з козацтвом, із життям верхівки тогочасного суспільства. Ф. Прокопович – письменник і просвітитель кінця XVII […]...
- Драма дитини за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка” Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. […]...
- Леся Українка – “Михаэль Крамер”. Последняя драма Гергарта Гауптмана Новая драма Гергарта Гауптмана ставит всякого критика, будь он рецензент-дилетант или серьезный “эссеист”-аналитик, в трудное положение: она и манит, и пугает, ее нельзя, даже нет сил пройти молчанием, но чтобы заговорить о ней, надо прежде победить в себе тот “священный страх”, который заставляет нас долго молчать перед истинным произведением искусства и который именно лучше всякого […]...
Аналіз новела сини.