Dreamer – Таких, як ти, оспівують в піснях
Таких, як ти, оспівують в Піснях.
Біда лиш в тому, що таких немає.
Тебе малюють в найніжніших снах,
Де ти і є найкращим в світі раєм.
Такі, як я, літають в небесах –
Розшукують незвідані світи,
Ховають біль у стомлених очах.
І вічність мріють про таких, як ти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Дмитро Загул – “де взяти слів таких жагучих… “ Де взяти слів таких жагучих, Таких нечуваних проклять? І біль тих ран моїх пекучих В слова співучі переллять. Щодня, щовечора, щоранку Зітхає серце те слабе І, хоч квилить безперестанку, Не може зрушити тебе. ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА ІІ”...
- Ілля Манченко – Нема долин таких, як на Вкраїні Нема долин таких, як на Вкраїні, Де б не шукав – таких вже не знайдеш, Вони чарівні, ніжні і донині Поних як зачарований ідеш. Розкинулись левади зеленаві, Їх спокій осокори стережуть, Ганяє вітер собі хмари мляві, А павучки мереживо плетуть… Проткнули хмари – сестроньки тополі, Купають віти в річці явори, В нас надзвичайно світять зорі […]...
- Вірш – Таких як ти шукають все життя З Твоїх стихій немає вороття, Моря шумлять і холодно на світі, Таких як Ти шукають все життя, Хоча б заради однієї миті!* Тому що мить ця краща за життя, Віддав би все, аби у ній лишитись І це незнане, дивне відчуття, Як просто можна в мить таку влюбитись. Або не в мить, а у її […]...
- Павло Тичина – Іще пташки в дзвінких піснях Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають, Ще половіє злотом хвиль на сонці жита риза (Вітри лежать, вітри на арфу грають); – А в небі свариться вже хтось. Завіса чорно-сиза Півнеба мовчки зап’яла. Земля вдягає тінь… Мов звір, ховається людина. – Господь іде! – подумав десь полинь Заплакав дощ… і вщух. Мовчить гора. Мовчить […]...
- Dreamer Lv – Я проклинаю бісову війну! Я проклинаю бісову війну! Над головою вистріли гармати, Що душі забирають у пітьму. Чекає у сльозах на сина мати. Я проклинаю бісову війну!! Знов молоді у бій ідуть солдати. Бо Україну мають лиш одну! Не хочуть більш за все її втрачати! Я проклинаю бісову війну! Хтось знову не повернеться до хати. І заспівають пісню знов […]...
- Ірина Зінковська – Пам’яті мого брата Олега Хіба буває в світі більшим біль, Коли навіки йде дитина?.. І до могилки буднями неділь Веде протоптана стежина. Там серед квітів і вогню свічок Десь загубились сміх і втіха. Заплуталось вузлом поміж стрічок У наших душах чорне лихо. Мій Боже, він такий ще молодий!!! В такі роки живуть, кохають… У Тебе, Господи, наш син – […]...
- Олеся Крисько – В твоіх очах я кришталеві бачу роси В твоїх очах я кришталеві бачу роси, Що спочивають на світанку в пелюстках. Тебе люблю я, знаєш, досі, Хоч бачу рідко, та і то у снах. Ті сни – моя надія і відрада, Моє натхнення у туманнім забутті. Тебе у снах я зустрічаю радо, Але на жаль не так все у житті…...
- Дмитро Загул – HEIMWEH Десь до осель далеких, Аж за дністер і Збруч, Летить наш тужний клекіт, Як журавлиний ключ, Летить, як той трикутник, Над зеленню озер, До друзів незабутніх, До стомлених сестер. До нас їх крик донісся, І зойк їх прилетів, Як невесела пісня Невільних наймитів. З-під панських оборогів, З просяклих кров’ю піль Несеться довгий стогін Про їх […]...
- Ліна Біла – Лишилося писати про природу Лишилося писати про природу, І мріять про незвідані краї, Байдуже споглядати на погоду, Й не вірити флюїдам міражів. Лишилась на долонях вся планета Заплакана, водночас і смішна. Вагаюся. Куди взяти білета, Щоб вийти там, де станція своя?! Де будеш ти, оплаканий ночами, Омріяна клітинка до клітин. Де зможемо літати ми руками, Єднати наші душі без […]...
- Скотилась зірка на плече Скотилась зірка на плече Прошепотіла-ти одна І зашарілась на щоці Сльозинка забавна. А серце стук і стук – повір Він твій. І чари мрій І знову, знову очі зір Перлини незабутніх днів І місяць з нами в унісон Сріблинка ніжності в очах І день як рік, а ніч як сон І ти в моїх думках […]...
- Твір на тему: Відтворення героїчної і трагічної історії України та боротьби запорозького козацтва за волю і незалежність у народних піснях і думах Про наші битви на папері голо Лише в піснях вогонь отой пашить… Ліна Костенко Історія України… Це війни і повстання, це сльози і перемоги, це “тихі води, ясні зорі” і буруни біля Дніпрових порогів, це незламність Байди і крилаті козацькі “чайки” серед хвиль розбурханого моря, буйні веселощі на Січі після перемог і плач полонянок у […]...
- Микола Руденко – Ми матері собі не вибираєм Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь не здужав ти. Там народився, де дідівське слово Вельможний хтось холопським охрестив. І тільки небо високоголове Твоїм пісням нашіптує мотив. Припавши вухом до річок і суші, Воно вслухається в думки незлі. І марять душі, непокірні […]...
- Твір на тему: Відображення героїчної боротьби за волю запорозького козацтва у народних думах та піснях Хвилюється золоте збіжжя колосистого моря під високим склепінням блакитного неба, хлюпочуть повноводні ріки в зеленому вінку кучерявих верб, медами пахнуть буйні трави, великий шум іде тінистими дібровами.., Та кожна п’ядь цієї квітучої землі щедро полита кров’ю, засіяна кістками, скроплена дрібними росами-сльозами. Із давніх-давен заздрісні сусіди посягали на дивовижну красу цього замріяного краю. І вставали на […]...
- Засудження таких явищ часів сталінського режиму та брежнєвського застою, як беззаконня і бюрократизм (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Юрію Мушкетику належать такі слова: “Добрі справи – це ті, що в ім’я рідної землі і рідного люду”. Все своє життя письменник творив добрі справи і засуджував будь-які злочини проти рідного народу і рідної землі. Правда життя в ім’я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи – така громадська й художня мета творів Ю. Мушкетика, зокрема […]...
- Сочинение на тему: “Нет слов таких, чтоб выразить сполна, что значит мать и что для нас она” (2 вариант) Мама – самое любимое, нежное, родное слово. Это близкий человек, которому мы обязаны своей жизнью. Это ее колыбельная ведет нас по жизни, о ней вспоминаем в горе и в радости. Что же мы без нее? Цветок, оторванный от корня, или птица без крыльев. Все мамы разные – молодые, красивые, седые и уставшие, добрые и строгие. […]...
- Сочинение на тему: “Нет слов таких, чтоб выразить сполна, что значит мать и что для нас она” (1 вариант) Мама! Самое первое и родное слово! Мать в жизни каждого человека одна-единственная на свете, это самый любимый человек в целом мире. Она дала нам жизнь и сделала все для того, чтобы мы были счастливы. Малыш первой видит и слышит свою родную маму. Первые глаза, с которыми встречается ребенок, – это внимательные глаза его матери. Первый […]...
- Дмитро Павличко – “Ніч осяяна цвітом яблуні… “ Ніч осяяна цвітом яблуні, Затуманена, мов роса. Ми розкрилені і роз’ятрені Піднімалися в небеса. Понад зорями, понад водами Пролетіли ми три світи. А та яблуня за городами Все світилася з темноти. А на досвітку ми долинули До свойого ж таки села. А та яблуня в даль долинами, Як метелиця, відійшла. Де ж те сяєво, що […]...
- Ірина Галинич – Омана звуків Твої слова – зрадливі фарисеї. Ховають зло, а на устах тремтять. В твої слова закохані нові ідеї Поміж ряків яких і божевілля й шал летять. В них часто марення блукає І часто їх пронизує фальшивий жаль. В них гріх своїх дітей ховає, У них живе поразка і печаль. Ти ними хвацько вмієш керувати: Літають птахом […]...
- Павло Мовчан – Відлуння (“Відлуння нам плач обертають у сміх… “) Відлуння нам плач обертають у сміх, Окресливши звуком глибокість доріг. У товщах води, де вода проростає, Перлини скруглілі відлуння ховають. Завжди у прислузі, завжди в супроводі Ховають утіху і розпач іноді. А хто ж безіменний за вами стоїть, Що клич подає із минулих століть, Проймає нас дрож уві сні серед ночі – Всміхається ніч у […]...
- Степан Руданський – Мошкова пісня Колись Мошко улюбився У нашу дівчину. То, бувало, все співає В лихую годину: “Світить місяць, світить, І сонця не треба,- Він не впаде з неба, Бо добре держиться. Ой там край дунаю Голуби літають,- Най собі літають, Бо я їх не спійму. Сів заєць на дубі, Оріха кусає… Бо він виглядав Милої коханки. Сів заєць […]...
- Ластівки літають, бо літається… – Рильський Максим Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся любить, бо пора… Хвилею зеленою здіймається Навесні Батийова гора. Гнуться клени ніжними колінами, Чорну хмару сріблять голуби… Ще от день – і все ми, все докинемо Для блакитнокрилої плавби. Хай собі кружляє, обертається, Хоч круг лампочки, земля стара!.. Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся плаче, бо пора… 1929 p....
- Катерина Кочетова – Відкрий мені приховані світи Відкрий мені приховані світи В своєму серці, де весна панує, Я спробую по тим стежкам піти, Де вітер ранок росами малює. Веди мене у неозору даль, Дізнатися хочу, про що ти мрієш, Із хмарами я розжену печаль, А ти, мов сонце, поглядом зігрієш. Тримай мене за руку й не пускай, Я збережу секрети твого світу, […]...
- Мозолевський Борис – Вірність Лице було порепане. В’їдався в очі піт. Я хвацько правив гребкою – Колгоспник в десять літ. В кальсонах з бригадира,- Аби не без штанів,- Зоря моя ходила На дні тих клятих днів. Які я тою гребкою Тоді творив діла! Черствим шматком не гребала Душа моя мала. Худенькими плечима Ми підпирали звід, Щоб світла Батьківщина Цвіла […]...
- Юрій Вітяк – Канеш у Лету, по лепті для чада Канеш у Лету, по лепті для чада. Промінь в очах, чи розлючений кратер Можеш ховати до першого граду, Лиш не забудь, що ти гладіятор. Ти – амазонка у джунглиськах міста, Ріж-но кинджалом артерії вулиць! Власна сміливість – напівреконкіста- Сили резервні збереш, і все збулось. Навіть Касандра в лихому пророцтві Буде мовчати, як риба у січні… […]...
- Микола Вінграновський – В кукурудзинні з-за лиману В кукурудзинні з-за лиману, Де тихі дині в жовтих снах, Де зайченята плачуть маму І голубим сміється птах, В невільнім вив’яленім літі, Де в переліті вже крило, Де сохнуть далі перемліті І за селом сидить село, – Мене окликнув хтось!.. Був голос Жіночий – вогкий і тремкий. Я оглянувсь – ніде нікого: Ні губ, ні […]...
- Іван Вовчок – Я горю Я горю Від твоєї іскринки, І водночас Від тебе тону, “час летить Увесь час” Без зупинки Я боюсь, Що прогавлю Й не сплю… Віддзеркалення Блиску в очах, Мерехтіння нічного вогню, Що записані Й грають У снах Ніби фільм, тільки це Наяву… От і знов Від іскринки горю…...
- Герасим’юк Василь – В горах є ще дві гражди В горах є ще дві гражди. Хлопці, Знімайте кіно. Там, як треба, до шлюбу співають, як треба, Ховають Українських акторів, яким продають полотно. А за рік, і за два, і за три поіменно згадають. Не про Йванка й Марічку, а про Миколайчука Ще розкажуть у горах – такі були кіна, Панове. Бокораші – лишилося слово. […]...
- Василь Стус – Яка любов! Минула ціла вічність Яка любов! Минула ціла вічність, як я любив. І марив день за днем, що все пливе і пам`ять промине розлуку, геть до титли й коми вивчену. А знову йду в ту келію, між віт журливої берези. Ждати буду якісь незвідані чуття приблудні, де цнота обертається на встид. А там розлуки буде на обох, а буде […]...
- Герасим’юк Василь – В тонких і темних В тонких і темних Молодості жбанах Ти переблиснеш, Іскрами креснеш! Провітриш душі Стомлених і п’яних І сорочки криваві Розірвеш. Проходиш ти, Мов Золота Орда! Підкошених Велить ховати звичай. І далі жить – Як праведникам личить Напередодні Божого суда....
- Аліна Міщук – Моє кохання Моє кохання не живе в віршах, Його не знайдеш, поки не відчуєш, Воно ж живе не в випитім вині на брудершафт, Воно – у серці, ти його малюєш! Моє кохання не літає в небесах, Воно літає там, де ще ніхто не був, Воно переплітається у полюсах Та стрімко музику несе, щоб ти почув. Моє кохання […]...
- Алла Жабокрик – “той чоловік” Він єдиний, з кого я писала б ікони. Хоча до святості йому далеко, звісно ж. Він пив вино, палив, жалівсь на втому. І кожну ніч писав шалені вірші. Той чоловік. він був для мене богом. Для решти ж був диявола він гірший. Коли в мені зима була та сніжно. Він жив в мені. без плати. […]...
- Торкнись мене Торкнись мене, за спину, Ніжний дотик! Обіймами, у снах мене горнула. Відстань відчула, смак, в устах солодких. Лише тебе. Ти ж не прокинулась. Заснула. Торкнись мене, долоня у долоню. І подивись, у очі вугляні. Вічність горю, ніколи не холоню. Вічність люблю… нажаль. Ти мене ні. Дитяче серце, бється від западин. Від тріщин, тих, ми ж […]...
- Катерина Кочетова – Знав би ти, що всі вірші про тебе Знав би ти, що всі вірші про тебе, Знав би, як я згадую ті дні, Як вдивляюсь кожен вечір в небо, А в очах лиш відблиски сумні. Знав би, як утратив барви світ, Коли мить прийшла обійм прощання. Розцвіте, мов яблуневий цвіт, У серцях омріяне кохання. Знав би, як у снах мене тривожиш І стираєш […]...
- Надя Ковалюк – Синьоокий малюк, ангеля білолице Синьоокий малюк, ангеля білолице, Своїй мамі щовечора пише листа, І не знають ці очі, не відає серце, Що колись непотрібним для неї він став. Запорошений снігом, дитячий будинок… Тут втрачають слова своє значення й суть, Коли руки простягує кожна дитина Й щиро вірить у те, що її заберуть. За вікном колискову співають їм птАхи, А […]...
- Іра Сас – Рівно о сьомій Рівно о сьомій, П’ятій ранку.. У день, вночі Чи на світанку.. У поїздах, В маршрутці з чаєм.. У снах, у сповіді, У славі.. В гостях, не вдома, На роботі.. В тумані, в радощах, В турботі.. У темряві, у снах, В неволі.. Без долі, в болі, В щасті-горі.. Тоді, колись, уже Чи скоро.. Чи разом, чи […]...
- Людмила Лєгостаєва – Він десь воює аж на східному кордоні Він десь воює аж на східному кордоні, Вона лежить в будинку для пологів, Давно цим двом майбутня сниться доня, Вони її чекали дуже довго. Він їй листи палкі щоночі пише, Коли є час, він дуже часто дзвонить. Їй боляче і крик зриває тишу Наблизилось – сама собі говорить.. Вона сумує :він не з нею поруч, […]...
- Надя Ковалюк – Там, за вікном, турботи всі земні Там, за вікном, турботи всі земні Сховала ніч у стомлених долонях, Притулку не знаходячи в траві Заскочив вітер аж на підвіконня. А притуливши спокій до дверей, Запеленавши кожного в перину,- Чаклує сон над долями людей, І спить моя ріднесенька людина. Усе, що є: і небо, і земля Вмістилися у цих м”яких долонях, Напевно більше, ніж […]...
- Страшно жити в самоті серед людей Як страшно жити в самоті серед людей! Коли серце не знає спокою ні вдень, ні вночі… Перед тобою сотні замкнених дверей А ти не можеш підібрать до них ключі… Так хочеться згубитися в думках Та біль мене нікуди не пуска Я знаю буду я щаслива в снах Як щастю на землі місця нема… Забути важко, […]...
- Тіна Карабанович – Я за тебе помолюсь “Я за тебе помолюсь, Сьогодні, завтра Через рік. Хай стигнуть сльози, пані, Виших стомлених повік… Я за тебе помолюсь- Чи друг мені, чи ти мій ворог? І тільки дим моїх лукавих цигарок, І тільки смуток їз думок… Я за тебе помолюсь… Чесно й щиро-наніч… “...
- Павло Тичина – Не Зевс, не Пан, не Голуб-дух Не Зевс, не Пан, не Голуб-дух, – Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім – всі планети. Я був – не Я. Лиш мрія, сон. Навколо – дзвонні згуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки. Прокинусь я – і я вже Ти: Над мною, підо мною Горять світи, біжать світи Музичною […]...
Леся українка біографія скорочено.