Друзі сонця

Related posts:

1. Іван Андрусяк – Простацький силогізм Запусто не дістанеш нічого путнього Захід сонця запусто Значить захід туфта Але щоби обригати кльозет класної ресторації Треба заплатити за горілку Ergo Кльозет є кайф А захід сонця ні Та я вам скажу все це бридня Що захід сонця А що виходок в нічнім ресторані Принципової різниці не бачу...
2. Олександр Олесь – “В Вас стільки сонця золотого… “ В Вас стільки сонця золотого, Блакиті чистої, тепла, – Неначе з краю чарівного Вас хвиля моря принесла. І як Ви можете тут жити, Серед безлюдних цих пустель, Промінням серця свого гріти Граніт холодний мертвих скель!! Чи принесли Вас крила хвилі, Щоб Ви світили в сизій млі, Щоб люде вірили, терпіли І ждали сонця на землі. […]...
3. Хочу сонця Я лежу в квітучім полі І дивлюсь в блакитне небо. Сонце світить аж до болі, А мені її не треба. Я уже нагрівся, досить! Вже набридло це проміння. Більш ніхто мене не спросить Де подів своє терпіння. Хочу неба та без сонця. Це мабуть найбільша мрія. Тільки зашторене віконце Тепер дає мені надію. Я лежу […]...
4. Любов Колосюк – Три погляди, три дотики, три сонця Три погляди, три дотики, три сонця… І недосказаний, не скінчений фінал. Невже, ні мужності, ні сили не знайшлося Щоб не прощатися, коли емоцій шквал! Єдина думка смикає за нитки, Керує серцем – лялькою злегка, Два імені не вписані у звитки, Та серця два одна печаль спітка…...
5. Євген Маланюк – Ісход Не забути тих днів ніколи: Залишали останній шмат. Гуркотіли й лякались кола Під утомленний грім гармат. Налітали зловісні птахи, Доганяли сумний похід, А потяг ридав: на Захід… на Захід… на Захід… І услід – реготався Схід. Роззявляв закривавлену пащу. П’яний подих нудив, як смерть. Де ж знайти нам за тебе кращу Серцем, повним Тобою вщерть? […]...
6. Твір на тему: Ранок сонця (твір-опис природи) За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово […]...
7. Євген Маланюк – Знаю – медом сонця Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично ясна. А між нами простір – гураганом. Хоч вдихнуть, хоч узріть тебе де б… Половецьким хижацьким ханом Полонив тебе синій степ. Десь там квітнеш вишневим цвітом, Десь зітхаєш в веснянім часу, А мені ти – […]...
8. Твір на тему: Захід сонця (твір-опис) Горит весь мир, прозрачен и духовен, Теперь-то он поистине хорош, И ты, ликуя, множество диковин В его живых чертах распознаешь. Н. А. Заболоцький Коли Маленький принц із казки Екзюпері жив на астероїді В-612, він щодня виконував багато серйозної і важливої роботи: висапував баобаби, що проростали, прочищав вулкани, щоб вони горіли рівно і тихо, поливав джерельною […]...
9. Павло Мовчан – “В день молодого сонця, коли в росі трава… “ В день молодого сонця, коли в росі трава Й під голову лежачу вода не підплива, Коли очима в’яжеш повітря у вузли, Усі свої похибки безжально спопели. Свою умовну міру, якою міряв світ, Усю свою зневіру, струмливий в жилах лід – Усе відкинь, зречися, махни на все крилом І серце, наче списом, протни сухим стеблом, Бо […]...
10. Людмила Черкун – Слухай 1.ХІІ Слухай: Тремтять ліси, Холодом днів сповиті. Виють самотні пси В позаторішнім житі. Сипле Вночі мука Над блідолицим світом. Мертво стоїть ріка, Поряд – притоки-діти. Сонно Погляне вниз Клен, голодранець сивий. Плаче під снігом хмиз, Тріскаючи безсило. Серед Збліднілих барв Ясно зорить калина. Ліжко блакитних хмар Повне снігів і диму. Стерто Останній слід – Перший […]...
11. Щоб снився мир вдовиці-тополиці, Щоб зорі повертались до життя, Іван стоїть на площі у Берліні, До сонця підіймаючи дитя. (Микола Сингаївський) Щоб снився мир вдовиці-тополиці, Щоб зорі повертались до життя, Іван стоїть на площі у Берліні, До сонця підіймаючи дитя. (Микола Сингаївський) Ще чорний вал війни котився на схід, ще доводилося зазнавати гіркоти поразок і відступу, а вже тоді рядовий солдат, колгоспник з Наддніпрянщини Іван Орлюк жив мрією про повернення до мирної праці. Навіть у страшну […]...
12. Павло Мовчан – Проти сонця Сніг насичувався світлом, Соковито дозрівав; Дзьобом гайворон столітній Простір порваний латав. Обернувся зір мій в себе: Стало боляче вбирать Вимиту яскравість неба І сліпучу благодать. Чистота завжди студена, А гріхи – чомусь палкі… Надмір холоду для мене, Білизни, що наокіл… Проти сонця очі мружу, Не дивлюся на скарби – В грудні тут були калюжі, Чорні […]...
13. Олена довганюк – Ти – перший дотик сонця на світанку Ти – перший дотик сонця на світанку, Ти – перший теплий вітер навесні, Що ніжно колихаючи фіранку, Лишив дощу краплини на вікні. Ти – місяць повний у холоднім небі, Ти – океан спокійний і глибокий, Ти в озері блакитнім білий лебідь, Ти – таємниця ночі темноока. Ти – шепіт листя осені прощальний, Ти – ніч […]...
14. Павло Тичина – Не дивися так привітно Не дивися так привітно Яблуневоцвітно Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться. Не милуй мене шовково, Ясно-соколово. На схід сонця квітнуть рожі: Будуть дні погожі. На схід сонця грають грози – Будуть знову сльози! Встала мати, встали й татко: Де ластовенятко? А я тут, в саду, на лавці, Де квітки-ласкавці… Що скажу їм? – все […]...
15. Алегоричні образи соняшника і сонця у творі І. Драча “Балада про соняшник” Іван Федорович Драч – поет незвичайний і самобутній, поет-інтелектуал, творчість якого піднеслася на благодатній хвилі зростання громадсько-політичної свідомості людей, демократизації суспільства, загального “потепління” в країні наприкінці 50-х і початку 60-х років. Література в цей час звільнялася від канонів і догм соцреалізму. Молоді поети і письменники і в цей час щастя своєї творчості знаходили в пошуках […]...
16. Твір на тему: Донечки сонця (опис краєвиду) Я люблю спостерігати за хмарками. Найбільше мені подобається дивитися на них з вікна нашої квартири, з дев’ятого поверху. Перед очима постає дивовижний краєвид. Десь там. унизу, мов маленькі мурашки, туди-сюди снують люди, видніються верхівки дерев, а будинки довкола схожі на іграшкові. Придивляюся – і бачу аж ген під небокраєм нову телевізійну вежу. Усе стало таким […]...
17. Леся Українка – Останні квітки Ох, розкрились троянди червоні, Наче рани палкі, восени, Так жалібно тремтять і палають – Прагнуть щастя чи смерті вони? Не осиплються тихо ті квіти, Не настане життя в них нове, Ні, ударить мороз до схід сонця І приб’є поривання живе. І зчорніють червоні троянди, Наче в ранах запечена кров… Ох, нехай же хоч сонця нап’ються, […]...
18. Юлія Смаль – друзі Сумно хом’яку самому Ягідки збирати. Може, запросити гнома, Хай виходить з хати? Будуть сонячної днини Друзі серед лісу Класти ягідки малини В кошики з меліси....
19. Антонич Богдан-Ігор – Схід сонця Страшне вино ночей доспілих По вінця в черепі хлюпоче. Буджуся сонний, неспокійний, І місяць чавить мої очі. Та раптом чую: вище, тонше, Стрункіше дзвонить ясна синь. Драконе місяцю, загинь! Ось білий бог ізходить – сонце. 11 березня 1936...
20. Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” (за творчістю Д. Павличка) Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить […]...
21. Твір на тему: Чотириногі друзі людини Про тварин завжди хочеться говорити з ніжністю і розчуленням. С. Єсенін писав про них дуже поетично: И зверье, как братьев наших меньших, Никогда не бил по голове. Взагалі у віршах С. Єсеніна відчувається дуже ліричне і ніжне ставлення до цих наших братів, особливо до собак. Я дуже любила нашого собаку. І не тільки я. Його […]...
22. “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
23. Юлія Алейнікова – Я королева. В царстві невеличкім Я королева. В царстві невеличкім: Декілька вазонів, сірий кіт. Свій трон я ставлю до вікна поближче. На захід – кухня і балкон – на схід. Я королева. Музики і книг, Як хочу розставаляю на полицях. Я королева цих кімнат пустих. Без короля, без свити, без скарбниці....
24. Друзі Мауглі Книга Д. Р. Кіплінга “Мауглі” – мудра і повчальна казка. Дивовижна історія маленького хлопчика, вихованого вовками, розкриває споконвічні закони природи, примушує замислитися над цінностями людського життя. Людське дитинча, опинившись у джунглях, не загинуло, бо знайшло вірних і надійних друзів. Друзі ці – звірі. Але Кіплінг не наділяє їх рисами людей, як це буває в народних […]...
25. Таня Бенещук – Ти мій. душею, серцем і рукою Ти мій. душею, серцем і рукою. Ти мій. Любов і ненависть моя. Собі зізналась надто пізно, А ти зрадів, що й досі думкою твоя. Мої вірші, мені ж мечами стали, Вони мій сміх безмежним сумом нарекли. Пробач, що ядовито так в’їдались. Пробач, що щастя не несли. “Ти все сказав! Я все почула… “ Важкі слова […]...
26. Сонця і Правди Сурмач Дмитро Павличко Дмитро Павличко СОНЦЯ І ПРАВДИ СУРМАЧ 1 Рубежі творчого життя Андрія Малишка на подив точно збігаються з межами центрального сорокаріччя XX століття (1930-1970 pp.). Ідейні, в суті своїй життєстверджуючі й основоположні начала Малишкової поезії лежать в історичних акціях і звершеннях того сорокаріччя. Вони – насамперед в твердженні радянського ладу на нашій землі, в мирній, а […]...
27. Друзі і вороги Мауглі Друзі і вороги Мауглі Звісно, це казка. У житті всього, що сталося з людським дитинчам у Кіплінга, просто не було б. Про це знають вчені. Але ми читаємо книжку не для того, щоб вивчити якісь відомості, а щоб вивчити самих себе. Тому вільні племена джунглів так нагадують людські спільноти. Вільні вовки можуть сунути свої голови […]...
28. Найкращі друзі Павлуша і Ява з книги Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки” Фантастика та пригодницькі романи – улюблені твори будь-якого підлітка. Мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо або у Діка Сенда з “П’ятнадцятирічного капітана” Жуля Верна… Хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод Шерлока Холмса з оповідань Артура Конан Дойля, але розумієш недосяжність своїх бажань… […]...
29. Твір на тему: Лісові друзі Крокую лісовою стежкою, милуючись незвичайністю природи. Ось стоять столітні велетні дуби, розкинули своє лапате розложисте гілля. Вітер-пустун перебирає листя, утворюючи хвилеподібний шум. Навкруги виструнчилися нарядні берізки, похитують довгими косами, наче запрошують до розмови про свою білостовбурову красу. Дикі кислиці та груші пропонують відвідати виплекані сонечком щедрі плоди. А ондечки виграють густим багрянцем китиці горобини. Дізнайся-но, […]...
30. Світлана Кошель – Більше нічого, що може мене зруйнувати Більше нічого, що може мене зруйнувати, Знищити та відродити в наступний похід. Ніби свобода лиш там, де поламані грати. Ніби лиш там, де є захід – дорога на схід. День мій прийде і подарує вчорашній Присмак покусаних вуст і солоних ідей. Я у високій, прозорій, довершеній башті. Більше нічого. Нікого. Нізвідки. Ніде....
31. Справжні друзі за повістю В. Короленка “Діти підземелля” Володимир Короленко був дуже справедливою людиною, боровся за краще життя людей. Не один раз письменник відбував ув’язнення, значну частину свого життя провів на засланні. Об’єктом уваги Короленка були гнані й скривджені. Багато чудових творів належить перу письменника. Серед них повість “Діти підземелля”, де йдеться про дитячу дружбу, а також про нелегке життя бідняків. Кожна людина […]...
32. Леся Українка – На пам’ять 31 іюля 1895 року Тепер прощай! Хто знає, чи надовго. Миг може, хутко будем походжати По горах київських та по гаях волинських, А може, поки зійдемося знову, Води багато утече з річок І сліз з людських очей. Хто теє знає? Колись я думала для тебе на прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами уквітчати навколо, Немов гільце весільне, […]...
33. Микола Хвильовий – “Подивись на крицю – потонули очі… “ Подивись на крицю – потонули очі, В криці пророкую про останню ніч, Докує зозуля – і замовкне в нетрях, І шугне в кошару по-кошачи шум. Розплети задуму на полотнах сонця. … Хочу божевільно, хочу через край, Бо в сонця далекі за Шляхом Чумацьким Кинув хуртовинно поклик золотий. Снив я в кочегарці – на жарині погляд, […]...
34. “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва… ” (Іван Драч про роль мистецтва) Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним […]...
35. Моє розуміння заклику автора роману “Собор”. “Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..” Моє розуміння заклику автора роману “Собор”. “Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..” Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, – “орлиний, соколиний” роман, у якому автор порушив такі серйозні проблеми, як духовне браконьєрство, збереження природи і людської особистості, мови і культури, людської історичної пам’яті. Герої роману поділені на дві групи. До першої належать люди, […]...
36. Щирі друзі Петро Конашевнч та Марко Жмайло (за уривком “В Острозькій школі” А. Чайковського) В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М. Стельмаха, і оповідання “Лісничиха” В. Донченка. Про щиру дружбу двох друзів розповідається і в уривку “В Острозькій школі” з роману А. Чайковського. Головні герої цього твору – Петро Конащевич та Марко Жмайло. Так […]...
37. Руданський Степан – Повій, вітре, на Вкраїну Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, Там біленькая хатина, В тій хатині голУбонька, ГолУбонька-дівчИнонька. Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця. Край віконця постіль біла, Постіль біла, дівча миле. Зупинися нишком-тишком Над рум’яним білим личком, Над тим личком […]...
38. Ольжич Олег – Візія Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, попони. – І не в безвісті шлях цей? – Широкогрудих коней Зі стайні ведуть бігцем. На г’анку ще раз мати, А ти вже доп’яв стремен. Хлопчак, що його не взято, Ховається під брезент. І рветься, […]...
39. Володимир Лучук – Тепловоз Чи літо, чи осінь, Весна, чи зима, А для тепловозів Різниці нема: Летять тепловози На захід, на схід – Махає рукою Їм Ростик услід. Бува, як до них Не виходить хлопча – Чогось машиністам Не вистача: Гудок голосисто На цілу округу Привіт посилає Маленькому другу!… Як виросте Ростик – Крізь хуги й морози Водитиме вміло […]...
40. Тодось Осьмачка – Забутий Тин із пожеж на захід упав, Сонце вдавив у степи… Там під житами козак умирав, Кров його в землю текла крізь піски. З паном не бився козак за жупан, Тяжко з ним бився за волю в степу: Пояс червоний йому розірвавсь Гострим багнетом, Де ниви ростуть. Журиться жито, схилившись у луг: Колос, мов камінь, втопило […]...