Думка (скорочено) – Шевченко Тарас

Тече вода в синє море. Та не витікає;
Щука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море.
Грає серце козацькеє,
А думка говорить:
“Куди ти йдеш, не спитавшись?
На кого покинув
Батька, неньку старенькую,
Молоду дівчину?
На чужині не ті люде, –
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати.
Ні поговорити”.
Сидить козак на тім боці, –
Грає синє море.
Думав, доля зустрінеться, –
Спіткалося горе.
А журавлі летять собі
Додому ключами.
Плаче козак – шляхи

биті
Заросли тернами.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Т. Шевченко часто називав свої вірші “думками”. Багато думок у поета, особливо сумних. Він самотній, нерідко закинутий долею далеко від рідної землі. То й добре розуміє почуття козака, що шукає своєї долі по і птах і не знаходить її. Покинув рідних, кохану, а все даремно – чужі люди навкруги, ні з ким поговорити, душу заспокоїти. Та й дуже часто немає вже повороту додому – “шляхи биті заросли тернами”. Недаремно кажуть, що “у чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(2 votes, average: 3,00 out of 5)



Гордість міста харкова пам'ятка культури.
Ви зараз читаєте: Думка (скорочено) – Шевченко Тарас
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.