Душа метелика (скорочено) – Пагутяк Галина
Надвечір треба розмовляти тихо, щоб не збудити дощ, бо тоді він ітиме цілу ніч і нікому не дасть заснути. Не треба сердитися й на вітер, бо він може вдарити в обличчя й побити шибки.
Коли запалимо світло, біймося за комах, бо вони тільки народилися й можуть сплутати сонце з лампою. А їхнє самоспалення викличе у нас страх перед смертю.
Відкривається щілина між світами. Яким би не було привабливим життя після життя, людині важко уявити, що вона стає абсолютно нікому не потрібною. Нічне життя істот починається з небуття, просковзнути в оту щілину
Один за одним, так. і не встигнувши пізнати, відходять в інший світ метелики…
У навколишньому скільки завгодно таких аналогій, які вчать жити і вмирати, бути потрібними або ні. Вони кличуть нас бачити в розрізненому – ціле, в цілісному – розрізнене, у собі – інших. А навіщо?
Коли почнеш замислюватися над цим, одразу тебе охоплюють людські проблеми. Серед людей жити важко, вони весь час нагадують про існування часу, який змушує людей думати, що обов’язково треба розбитися об стіну до крові,
Дитинство, розквіт, старість – це не дім часу, а стан душі, ніби гра. дитина бавиться в дорослу, приміряючи, що краще до лиця: інфантильність чи відповідальність. Згодом дорослі навчають її автоматизму. Саме через це ми шукаємо хоч крихітку знання. Як добре все-таки не бути людиною, бо це найбільш неприродна істота.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
У новелі письменниці подається філософсько-узагальнююча картина людського життя – скороминущого, ніжного, яке легко може розбитися, загинути, як метелик, що летить на світло лампи й згорає. Тому треба намагатися жити в гармонії з природою, бути відповідальним за свої вчинки та дії. Сучасний світ досить жорстокий, і людина часто ціною неймовірних зусиль прагне досягти сумнівної за своєю цінністю мети, отримати матеріальні блага, будь-що, забуваючи про цінності духовні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Пагутяк Галина – Ранок без вечора (скорочено) Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно й темно, й дівчинка думає, […]...
- Потрапити в сад (скорочено) – Пагутяк Галина На вокзалах, як правило, сади не ростуть. А на цьому – був. Тільки горобці могли вільно перелітати через огорожу й сідати на гілки з червоними яблучками. Та ще хіба що поети на крилах фантазії. Грицькові уявлялося, що однієї теплої ночі він вилізе з останньої електрички і, йдучи до вокзалу, побачить відчинені двері, увійде в сад, […]...
- Пагутяк Галина – Біографія Москале́ць Галина Василівна (свої твори підписує як Пагутя́к Гали́на ) – українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури. Народилася 26 липня 1958 року в селі Залокоть, дрогобицького району, Львівської області, згодом родина переїхала у село Уріж. Батько – Василь Пагутяк, матір – Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок у сім’ї. Вважає себе нащадком молдовського господаря […]...
- Галина Крук – Мушу зізнатися, боже Мушу зізнатися, боже, що не вмію жити На цьому світі, а як на тому – іще не знаю Пробувала, старалася, ходила до школи, Навіть траплялося по дурості вчити інших, Вторила за кимось: жити значить вмирати Мушу зізнатися, боже, що не вмію вмирати, А найгірше – не хочу Світ такий гарний – дерева, хмари, навіть комахи, […]...
- Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих. (Д. Кононенко) “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. (Д. Кононенко) Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина […]...
- “Душа в тебе погана. Погана якась душа”. Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Валер’яну Підмогильному належить одне з найпомітніших місць в українській літературі доби національного відродження. “… У всьому вигляді було щось витончене, не радянське, його зовнішність свідчила про внутрішню культуру. І справді, це був один із найкультурніших наших письменників”. Так напише про В. Підмогильного Ю. Бойко, який точно передав емоційний портрет письменника. Саме в романі “Місто” В. […]...
- Павло Мовчан – “душа твоя не коло мене… “ Душа твоя не коло мене – В безбарвних снах тебе нема… Безбарвніє й трава зелена, День, мов сторінка та німа, Де проти сонця букви зблякли, Але й уяви теж забракло, Щоб з жовтизни тебе гукнуть… І голосу останні краплі Спромігся мовчки проковтнуть… По шию – холод, ні, він в роті, Що навіть важко продихнуть, І […]...
- Крук Галина – Біографія Народилася 30 листопада 1974 у Львові. За освітою – філолог-медієвіст, захистила дисертацію на тему “Українське низове бароко: поетика стилю і жанру” (2001). Авторка поетичних збірок “Мандри у пошуках дому” (Львів, 1997), “Сліди на піску” (Київ, 1997) та “Обличчя поза світлиною” (Київ, 2005), а також численних публікацій у літературній періодиці. Поетичні та прозові твори ввійшли до […]...
- Біографія Галини Пагутяк Народилася Москалець Галина Василівна (Галина Пагутяк) 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала у село Уріж. Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Прозаїк, член Національної Спілки письменників України. Живе у Львові. Давно уже […]...
- Душа поета і душа природи (за поезією Ф. Тютчева) 1. Ф. Тютчев – відомий російський поет. (У поезії Федора Тютчева яскраво виражена любов до Росії, до природи. Він вважав, що природа має душу, що вона жива. Тютчев мріяв, щоб і його Душа злилася воєдино з душею навколишнього світу.) 2. Осінні роздуми поета. (Ф. Тютчев любив осінь. Про це свідчать його поетичні твори. Для нього […]...
- Наталія Пиж – Як важко усвідомлювати світ Як важко усвідомлювати світ, Як важко жити в цю важку годину, Пройшло багато тих великих літ, Як Господь Бог створив людину. І живе людина на землі, Творить все, що можна сотворити. Діла добрі і звичайно злі, Хіба можна нам без цього жити. Знаєм, що не можна бути злим, Знаєм, що не можна всім брехати, Знаєм, […]...
- Журба Галина – Біографія Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в батьківському домі. двадцятирічною студенткою почала і друкуватись за посередництвом літературознавця […]...
- Галина Журба Реферат Галина ЖУРБА (29 грудня 1888 – 9 квітня 1979) Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в […]...
- Демченко Галина – Біографія (1922-1986) Галина Олексіївна демченко народилася в селі Олександрівка на Кіровоградщині, але дитинство її пройшло в селі Макіївка Чернігівської області. Там її батько став працювати агрономом, а мати в радгоспі вела лікнеп. дівчинка бігала за мамою “хвостиком”, і не дивно, що в шість років вона вже вміла читати й писати. Тому й навчатися пішла одразу в […]...
- Малик Галина – Біографія Галина Миколаївна Малик народилася 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім’я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині. дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і… не збиралась бути письменницею. Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам’ятала на […]...
- Галина Крук – Cентиментальна історія Сентиментальна історія: він любить її, а вона – його І це так незвично у світі, далекому від симетрії Острів посеред моря, а моря того – огого Хвилі їм лижуть руки і рукави нею плетених свeтрів. Що робити з любов’ю, коли вона заходить в зеніт Двоє дорослих людей зі своїми мухами й левами. Жоден із нас […]...
- Галина Крук – Cниться мені бомбосховище Сниться мені бомбосховище на околиці пам’яті, Останнє вціліле зі шкільних уроків воєнки – більше війни не буде, – казала нам вчителька, Але кожен із вас, діти, мусить затямити: У разі ядерного вибуху, Застосування зброї масового враження Чи іншого казусу Слід спускатися в бомбосховище, уникаючи паніки, Брати лише необхідне, нічого зайвого: Теплі речі, якби війна затягнулась […]...
- Микола Руденко – душа берези Нас – океан. Але ж кому у спадок Дісталось істини святе зерно? Якщо життя лише сліпий випадок – Яким безглуздям робиться воно! Я не просив його собі в дарунок На цій землі, де навіть Слово – крам, А переможець той, для кого шлунок – Носій всіх істин і єдиний храм. Ні, не просив. Хто ж […]...
- Гриненко Галина – Золотий дощик (Збірка) 1958 рік, видавництво “державне видавництво дитячої літератури УРСР” ГОЛУБИ То не вітер легкокрилий зашумів, То злетіла в небо зграйка голубів. Покружляли, покружляли угорі, Прилетіли, ходять тихо у дворі. А я вийшла, покришила хліба їм: Сизокрилим, білокрилим і рябим. ПРО ОМЕЛЬКА І МОРЕЛЬКУ Навесні малий Омелько Посадив в саду морельку Та й на другий день питає: […]...
- Гриненко Галина – Листоноша (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” КАТЯ Хто Каті нашої не знає? В червонім платтячку дівча. Вона в артілі доглядає Із мамою удвох качат. Ходімо глянемо на плавні, Які качата в Каті славні. КАЧАТА Вийшла качка на лужок. З нею діток ланцюжок. Будуть каченята Плавати, пірнати. – Кря, кря, кря, кря, кря, кря. Сонце в небі догоря. […]...
- Голдінг Вільям – Володар мух (скорочено) У море після катастрофи впав літак. На острові опинилися підлітки. Товстун в окулярах, хворий на астму; стрункий вправний Ральф. А ще джек, що знається на полюванні. І з ними безліч малюків. Діти вирішили чекати на порятунок та жити за правилами. Вони влаштовують збори, багато кажуть про те, як повинні жити справжні англійці. Вирішили, що право […]...
- Твір на тему: Душа народу Душа народу Куди поділися римляни? Рим стоїть на місці, Вічне місто зберігає витвори стародавніх часів, але римлянин не йде вулицями. Тут живуть італійці. Римлян нема: вони втратили свою латину, свою мову, змінили її на іншу, хоч і близьку, проте іншу – і народу не стало. Нещодавно читав, що вчені спостерігали за людиною в момент смерті, […]...
- Зозуля та Косик (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 Зозул спитала чорного дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги. Дроздик відповів так: Зозулі тільки й роботи, щоб, підкинувши свої яйця в чуже гніздо, з місця на місце, співати та їсти. Він же сам годує, береже і навчає своїх дітей, а […]...
- Кочерга Іван – Свіччине весілля (скорочено) П’єса змальовує події 1506 року в Києві. Місто пригноблене владою литовських феодалів. Ремісничі цехи позбавлені елементарних прав, умов для людського існування. Вони тільки важко працюють. Міщанам заборонено навіть уночі світити у своїх будинках світло. Горить воно тільки у княжому палаці. А звичайну людину штрафують за запалення світла. Дівчина Меланка зважується запалити світло біля своєї помираючої […]...
- Душа поета – у його віршах (за поезією В. Підпалого) Кажуть, що життя письменника – у його творах, душа поета – у його віршах. Вірші поета Володимира Підпалого дають підставу вважати, що душа у нього щира, ніжна, вдумлива і мудра. Свою Полтавщину він любив соромливо і віддано, на славу їй сплів свій поетичний, вінок. Зрілу людину судять по тому, у яких фарбах вона згадує своє […]...
- “Маруся Чурай” – пісенна душа народу Маруся Чурай – дівчина з легенди чи історична постать? Достовірних доказів немає, бо під час пожежі в Полтаві 1658 року згоріли всі документи міських судових справ. Але про дівчину, яка мала чарівний голос та поетичний дар, в Україні ходило стільки переказів та легенд, що ймовірно, Маруся – особа історична. Можливо, вона справді жила на Полтавщині, […]...
- Душа людини непереможна (за поезією Л. Українки) (3 варіант) Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейнялася творчістю Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра й людяності. Її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескореного народу. Поетеса прагне створити образ духовно могутньої людини-борця, здатної втілити в собі дух епохи. У політичній ліриці Лесі […]...
- “Жовтіє світло з темноти… ” (скорочено) – Ахматова Анна “Широк и желт вечерний свет… “ Широк и желт вечерний свет, Нежна апрельская прохлада. Ты опоздал на много лет, Но все-таки тебе я рада. Сюда ко мне поближе сядь, Гляди веселыми глазами: Вот эта синяя тетрадь – С моими детскими стихами. Прости, что я жила скорбя И солнцу радовалась мало. Прости, прости, что за тебя […]...
- Жаба й Віл (скорочено) – Глібов Леонід Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь. То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; А та не […]...
- Мишка (скорочено) – Лепкий Богдан Була собі маленька сіренька мишка. Вона жила в хаті, у нірці під ліжком. Боялася людей. Коли нікого не було, мишка вибігала на подвір’я, потім у поле до своїх міських подруг. Сестриці з міста були худі, голодні, миршаві, розказували, що в людей тепер голод, а про мишей і говорити нічого. Мишка ж говорила, що її господар […]...
- Від чуття при сутності (скорочено) – Прохасько Тарас Йому постійно снилася ріка. “За всі рази він нарахував і записав кілька сотень назв всього того, що було і відбувалося на обох берегах і у воді. Ці фрагменти були щоразу незмінними, але швидкість течії унеможливлювала роздивитися все”. Памва лежав на ліжку, вкритий теплим ліжником, а на сусідньому ліжкові – купа яблук. Він приїхав у гори, […]...
- Душа людини непереможна (за поезією Л. Українки) (2 варіант) Хвора дівчина, бідна Леся! Де ще хворі такі були, Щоб літали в таке піднебесся. Що його не сягнуть і орли! М. Рильський Леся Українка… Два слова, а скільки вони вмістили в собі краси, високої духовності, великої сили волі, мужності, любові! Вони ввійшли в життя кожного з нас як взірець, як ідеал Людини з великої літери, […]...
- Росли укупочці, зросли (скорочено) – Шевченко Тарас Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні. Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
- Тарасюк Галина – Біографія Галина Тимофіївна Тарасюк (26 жовтня 1948, с. Орлівка, Теплицький район, Вінницька область) – українська поетеса, прозаїк, критик, перекладач, член НСПУ (1977-2009), Асоціації українських письменників (АУП), Національної спілки журналістів України. Галина Тимофіївна Тарасюк народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області в родині з глибокими національними традиціями. Батько: Тарасюк Тимофій Омелянович – […]...
- Галина Танай – Проводжаєш його Проводжаєш його, як завжди проводжала птахів – Без надій на новини і з дивною вірою в зустріч. Розділяючи навпіл запаси любові й страхів, Відчуваєш, як в місті стає несподівано пусто. Розкладаючи відстань між вами на сірий папір, На сухі сантиметри блідої від літ шляхівниці, Помічаєш, як тоншає й тихне затерте до дір Запорошене небо дощисто-м’якої […]...
- Галина Тарасюк – Біографія Галина Тимофі́ївна Тарасюк (26 жовтня 1948, с. Орлівка, Теплицький район, Вінницька область) – українська поетеса, прозаїк, критик, перекладач, член Національної спілки письменників України (1977-2009), Асоціації українських письменників (АУП), Національної спілки журналістів України. Галина Тимофіївна Тарасюк народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області в родині з глибокими національними традиціями. Батько: Тарасюк […]...
- Галина Крук – Жінка надрізує вени Жінка надрізує вени, тому що не хоче стáріти Звично кухонним ножем, як відкриває шпроти Кволий ангел, дебелий доктор і санітар-очкарик – Сумнівна компанія для цієї брудної роботи Від їхнього ідеалізму обертом йде голова І завертається сонце скупе за кіоск навпроти Як їй втекти Як витекти їй у вузенький надріз від ножа І яким коридором податися […]...
- Дивак (скорочено) – Тютюнник Григір На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм творінням, поки хтось не […]...
- Про заснування Києва скорочено – Літописні оповіді Поляни жили родами. Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому водилося багато звірів. Поляни полювали на них, були мужі мудрі й тямущі. Дехто каже, що Кий був перевізником коло Києва, тому-то […]...
- “У моїх жилах тече не кров, а душа” (лірика М. Цвєтаєвої) Марина Цвєтаєва належить до тих поодиноких, надзвичайно талановитих поетів, хто не писав вірші, а розмовляв віршами. Точніше, розмовляла душа поета: скаржилась і раділа, кохала і переповнювалася ненавистю. Марною, на мій погляд, буде робота, спрямована на встановлення прямих адресатів поезії М. Цвєтаєвої. Останнім часом з’явилося багато публікацій із любовними історіями: Цвєтаєва і Софія Парнок, Цвєтаєва й […]...
Краткое содержание ляльковий будиночок.