Душевний ніжний абсурдизм безшабашного брутального божевілля)
Я хочу тебе дуже ніжно..вбити.
Неспішно, легко, просто.
І посаджу у тебе на могилі квіти.
В душі, так знаєш, зараз дуже млосно!
Я хочу тебе дуже ніжно вбити.
Дозволь мені це, любий, прошу!
Тебе і мертвим буду я любити.
От тільки ти не стій в сторонці…
Я хочу тебе дуже ніжно вбити.
Так легко повиламувати кості…
І посаджу у тебе на могилі квіти.
Чому ж ти не заходиш в гості?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Душевний лист Душевний лист І знов папір рясніє крапками, Не хочу більше ставить ком. Слова згоріли з недопалками І загасилися вином. І знову в ранішньому мареві Я відчуваю п”яний дим. Закуте небо синє хмарами, Самотнє небо. Що за ним? Застигло все життя в буденності, Мов довгочасне дежавю. Моя душа пропала в безвісті. Чи я існую, чи живу? […]...
- За тобою сумують очі За тобою сумують очі, І без тебе сохнуть такі ніжні вуста Я до тебе мій любий хочу Хочу радості, щастя й тепла. Я з тобою так хочу жити Народити дітей, їх так палко любити Так любити лиш зможемо ми, Адже ми тоді будем батьки. Я з тобою так хочу жити Дочекатися внуків, їх ще більше […]...
- Надя Ковалюк – Розірви всі нитки і вузли Розірви всі нитки і вузли, Що пов’язують нас із тобою. Наче свічку вночі, загаси Те проміння, що зветься любов’ю. Промайни, наче потяг вночі, Переплутай до мене маршрути, Розчинись у вечірній імлі, Бо не хочу про тебе і чути. І забудь, що я в тебе була, Поклади свою пам’ять за грати, А на серце – табличку […]...
- Ольга Анцибор – Світ без тебе порожній Світ без тебе порожній, Вкрилось хмарами небо, Сонця промінь холодний На землю летить. Як навчитися жити, Коханий, без тебе? Душу туга проймає І серце болить. Серце хоче кохати, Тебе ніжно любити, Серце битися хоче З твоїм в унісон. Та кохання немає, Це були лише квіти, Це була лише мрія, Лиш солодкий мій сон....
- Божевілля Дон Кіхота Коли я роздумую над образом Дон Кіхота та його мандрами, пригодами й сутичками, то мені стає сумно, і ось чому. Цей безсмертний твір Великого Іспанця задумувався, як пародія на лицарський роман. Цей жанр сам по собі не є ні поганим, ні хорошим, але в часи Сервантеса багато другорядних шкребців (письменниками їх і не назвеш) паразитували […]...
- Шепіт… Ніжний звук зітхання… – Фет Афанасій “Шепот, робкое дыханье… “ Шепот, робкое дыханье, Трели соловья, Серебро и колыханье Сонного ручья, Свет ночной, ночные тени, Тени без конца, Ряд волшебных изменений Милого лица, В дымных тучках пурпур розы, Отблеск янтаря, И лобзания, и слезы, И заря, заря!.. “Шепіт… Ніжний звук зітхання… “ Шепіт… Ніжний звук зітхання… Солов’їний спів… Срібна гра і колихання […]...
- Дмитро Загул – “Хочеться ніжний подих вітру… “ Хочеться ніжний подих вітру На тонкострунну схопити арфу, Хочеться взяти на палітру Ніким ще не відану барву. Хочеться серцем розбагнути Країн незримих всі таємниці, Чулою душею хочеться почути Нечутний спів німої криці. ІЗ ЗБІРКИ “НА ГРАНІ”...
- Ірина Ярко – “Божевілля” однієї незнайомої людини Я відчуваю банановий солод на твоїх губах, Чи то мені так боляче, чи я втрачаю страх. А може просто граючись рахую вечори, З журбою розуміючи, що пропали ми. Чи то тобі так солодко, чи я втрачаю глузд, Ти вибачай, що байдуже слова злітають з вуст. Не говори, що ввечері прийдеш у вісні, І не співай […]...
- Тарас Марищук – Краплі божевілля переповнили чашу Краплі божевілля переповнили чашу, Проводячи дозвілля віртуально. Нам було на двох дано так мало часу, Що ми вирішили зустрітись негайно. Незважаючи, що було о пів на третю ночі Та інші фактори, Мені в ту ніч були потрібні твої очі, Їх несамовиті кольори. А тобі хотілось бути поряд, Проводити руками по шрамах на тілі, Закохувати мене […]...
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (2 варіант) В українській літературі перших десятиріч XX ст. виразно виявилися прийоми та засоби імпресіоністичного письма. Цей мистецький напрям спочатку виявився у французькому живописі. І сама назва пішла від картини Клода Моне “Імпресія. Схід сонця”, адже визначальним у ній було враження художника від змодельованого природного явища. Проза Коцюбинського є одним з найкращих зразків оновлення художнього слова на […]...
- Василь Стус – Терпи, терпи Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, Сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, Ніхто не зіб’є з власної тропи. На ній і стій, і стрій – допоки скону, Допоки світу й сонця – стій і стій. Хай шлях – до раю, пекла чи полону – Усе пройди і […]...
- Ольга Анцибор – Я так за тобою сумую Я так за тобою сумую, Бо жити без тебе не вмію, Я фото твоє поцілую, Тебе ж цілувати не смію. Лиш раз ти дозволив, коханий, Вустами до тебе торкнутись, В солодкім вечірнім тумані Так ніжно до тебе горнутись. Цю мить і це щастя безгрішне Я в серці своїм зберігаю, Так трепетно, палко і ніжно Тебе […]...
- КОЛИСЬ ХОТІЛА Колись хотіла я, щоб був ти лиш зі мною.. І ніжно цілував мої вуста, Та раптом щось змінилося з тобою, Ти не такий, як був… .душа твоя пуста. Сказав, що покохати вже не зможеш Благородно… … Неначе, оселився звір в тобі, Любити чесно й віддано – Для тебе вже давно не модно. І носиш тільки […]...
- Тебе ще не дратую я? Тебе ще не дратую я? І те що посуд я не мию. Не говорю тобі “люблю” І цих розмов я уникаю. Я смсок не пишу. І дуже часто ображаю. І денний сон я свій люблю. Себе любити вже я звикла. Чи звикнеш ти любить мене? ЛЮБИТИ просто, без причини. Не за красу чи мою душу. […]...
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (1 варіант) Новела “Intermezzo” M. Коцюбинського стала одним із шедеврів новелістики XX століття. Написана в роки реакції, вона вразила сучасників небуденністю форми і змісту, філігранною технікою письма. Вона й нині не перестає дивувати і захоплювати читачів і дослідників, адже цей твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого Коцюбинського та й в усій українській літературі. […]...
- Павло Глазовий – Розмова на пляжі – дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи в ріку заходиш – Від зеленого грибка ока не відводиш. Що привабило тебе? Загорілі дами Чи тонесеньке дівча з чорними бровами? – Відчепися! Я дивлюсь виключно в ту точку, Де поклав свої штани, туфлі і […]...
- Юрій Матвійчук – Любити тебе платонічно Любити тебе платонічно, Ніяковіти наче уперше… Забути безглуздя, протиріччя, Говорити… неперевершена… Вірити в випадок, неймовірне, Чекати дотиків, слів приємних… Збагнути наскільки важлива, Наскільки для мене невід’ємна… Любити тебе на осліп, Незважаючи ранок чи вечір… Чекати тебе наче пострілу, Бути тобою приреченим… Любити тебе платонічно, Чекати на тебе в он – лайні… Любити тебе поетично, Писати […]...
- Микола Руденко – Ой, наковталися горя ми Ой, наковталися горя ми, Начудувались химерами!.. Дихати хочу зорями І захмеліти озерами. Згиньте, недобрі привиди, Беріївські прислужники! А шахраї та паливоди, Йдіть прибирати нужники. Цю материнську планету ви, Кров’ю і потом напоєну, Дайте любити поетові, Дайте любити воїну! Дайте любити, леліяти Пішому й славному вершнику – І по-земному мріяти, І по-небесному вершити. Дайте упитися вродою […]...
- Юлька Гриценко – Мені б Тебе так не любити Весняним сміхом, сонцем сита, Вже досить прагнень і бажань! Мені б сховати власний жаль, Мені б Тебе так не любити. З очей дощі вже вітер витер, І марно плакати в душі! Мені б спинитись на межі, Мені б Тебе так не любити. Солодким смутком небо вкрите, І тільки спогадів потік… Не треба щастя у житті! […]...
- Катя Гуйван – Ти ніколи не питаєш мене Ти ніколи не питаєш мене, Але я Хочу… Варити ту довбану каву Саме тому Тобі а не цьому “котромусь”, що спить сьогодні поряд. Хочу… Вилікуватися від безсоння Тобою І зав*язати з “тимчасовими психотропними”. Хочу… Кохати Тебе і кохатися з Тобою, Бо не пам*ятаю, як то… коли Взаємно… Хочу… Мати силу тримати Тебе долонями Напханими світлом […]...
- Крістік Хрустік – Стій. Нам варто зупинитись Стій. Нам варто зупинитись. Ти вже достатньо розпізнав мене, А я просто хочу звільнитись. Ти створив в мені дурне й сумне. Йди, тримати вже набридло І вітром хай думки у слід здуває. А те, шо було просто остогидло, Ти зрозумій, таке в житті буває. Не повертайся. Я всі речі запакую І відправлю через “Нову пошту”. […]...
- Я напишу для тебе листа Я напишу для тебе листа, Про глибінь бездонних очей. В цьому вірші – моя душа І мелодія тихих пісень. Як я хочу на крилах злетіть, І тебе забрати на небо. Над землею, як птах, пролетіть І у снах спуститись до тебе. Я пройду через стіни ночей, Через сотні країн пролечу, Щоб зустріти погляд очей, Щоб […]...
- Ти говориш я не однолюб! Ти говориш я не однолюб! Так на ліво часто я ходив. Багато цілував жіночих губ. Та нікого більш не полюбив. Не віриш?.Так чому ж я повернувся? Так чому стою на колінах я? Чому до тебе знову пригорнувся? Чому тече сльоза моя? Ніхто крім тебе моїх сліз не бачив. Тільки тобі сказав я слово люблю. Той […]...
- Ірина Саковець – Не хочу минати, як меншає, меншає день Не хочу минати, як меншає, меншає день На стрілці годинника з кожним-кожнісіньким колом, Як привиди снів, що із вій опадають спроквола, Як дим над багаттям, що все непомітніше йде. Мені б обійняти туманом далекі ліси І душі дерев пробудити, закутані в морок, Чи вітром зійти на дощем розтривожені гори І влитися вічністю в неба пронизливу […]...
- Нічого Нічого я нехочу! Ні жити, ні любити. Ні знати як кохання чарує нас, Та як життя минає враз Як розцвітає пролісок у лісі, Та як люблю його я… Не хочу знати я нічого! Ну, хоч убийте – я не хо!!! Лиш хочу я кричати… Боже!! Не сердцем, а душею! Про милість Вас благати, Та кров’ю […]...
- Світає – Тичина Павло Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В туман нагорнувшись, далекі тополі В душі вигравають мінорную гаму. Світає поволі… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Світає… Все спить ще: і поле, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво, Та пень обгорілий, мов піп […]...
- Я просто тебе кохаю Кожному для щастя потрібно щось своє. А мені потрібний лише ти, але назавжди. Я хочу кожного ранку прокидатись від твоїх ніжних поцілунків та палких обійм.. Я хочу кожного ранку пити з тобою вліжку каву.. Спочатку живитися твоїми дотиками, а потім припивати їх гіркою кавою. Я хочу щодня тримати тебе за руку. Знаєш, так просто йти […]...
- Хочу пригорнутися до тебе Хочу пригорнутися до тебе, Ти – моя мила, ніжна, дорога… Я для тебе зірву сонце з неба, Для мене ти зірка золота. Поцілую я тебе вустами, Доторкнусь до твоєї руки. Я кохаю тебе до нестями І це триватиме вічність, роки… Я тобою живу, бо ти – ангел! Ти мене розумієш завжди. І коли зустрічаюсь з […]...
- Андрій Малярик – Люди, бережіть природу! Пожовкле листя в унісон злило̀ся З травою, що виблискує на сонці. Цвіте і пахне жита райдужне колосся, А вітер сильний причаївсь в сторонці. На небі зорі з місяцем привітно Танцють вальс й веселі, наче діти, Їх не злякає дощ та град той грізний, Й не кожен з нас уміє так радіти. Природа-мати ‒ що може […]...
- Не для тебе мої вірші Не для тебе мої вірші. Не для тебе ці слова. Я не можу себе мучить більше, Бо болить моя голова. Я думав за тобою сховатись, Щоб забуть свого кохання очі. Та більш не можу я вбиватись, Бо її я знову хочу. Не тебе я хочу проваджати. Не тебе я хочу цілувать. Більш не можу я […]...
- Євгенія Огородня – Не тримай Не тримай он я стою На тому краю. Он я руки стискаю Легко так..дихаю Там вже мене не чипають Там нарешті мене не кохають Он я стою, бачиш, над рікою Не тримай своєю тяжкою рукою Я хочу піти від твоєї гіркоти Чуєш, я більше не хочу тебе тримати Он там я жива, а твоя душа.. […]...
- Пробач за все що я зробила Пробач за все що я зробила, За те що тебе я полюбила, Пробач за сором і страждання, За те, що ти моє кохання. Роблю я боляче… Чому сама не знаю, Але кохаю я тебе, кохаю. Повір мені, що можу я змінитись. Повір і в те, що буду я тебе любити. Ти повітря моє, і я […]...
- Олеся Сенченко – Любіть життя! Любіть життя! Від подиху до мрії, Від стуку серця до говерлівських вершин, Допоки кості у могилі не зотліють Й не стане вічність ближче на аршин. Любіть життя, як то воно востаннє, Неначе завтра вже ніколи не буде́: Й ласкавий дотик зашарілими вустами, Й м’яке здіймання її лагідних грудей. Любіть життя від смерті і до смерті, […]...
- Дмитро Загул – “Розвійтеся з вітром, думки невеселі… “ Розвійтеся з вітром, думки невеселі! До мене назад не вертайте! Повійтеся в гори між бори та скелі І там, кілько воля, гуляйте! В душі молодій розвиваються квіти, Весело співають пташата, Я хочу співати, гуляти, радіти… Душа моя щастям багата. А горе задавлю словами шумними, Піснями веселими вкрию, А плач заглушу я грудьми голосними. Росою всі […]...
- Дівка в сінях стояла (народна пісня) Дівка в сінях стояла, На козака моргала: “Ти, козаче, ходи, Мене вірно люби, Серце моє!” “Як до тебе ходити, Тебе вірно любити? В тебе батько лихий, (2) Серце моє!” “Батька дома немає, У шиночку гуляє. А ти, серце, ходи, Мене вірно люби, Серце моє!” “Як до тебе ходити, Тебе вірно любити? В тебе мати лиха, […]...
- Павло Глазовий – Ослик – Хочу, мамо, ослика. Хочу в магазин. Купи, мамо, ослика! – В тебе ж є один. – Хочу, мамо, ослика. – В тебе ж уже є. – Мамо, хочу ослика. – Знову за своє! – Хочу, мамо, ослика. Хочу в магазин! – Віршик цей читається сорок п’ять хвилин....
- Тіна Карабанович – Роздягни мене Роздягни мене… Тонко й ніжно До струни… Обніми мене навічно Серед вітрів І чиїхось листів… Залиш мені на спомин… Не сонце, А море твоє… Потім роздягну я тебе- Легко без шуму… По нитках, Бо знаю навіки… Є в венах й думках… Якщо підеш ти, Залишаюсь я- Твоя струна срібная…...
- Ольга Анцибор – Очі В тобі я хочу зачіпати Найтонші струночки душі, А ще тобі подарувати Щойно народжені вірші. Я їх писала опівночі, Кохання вклала я у них. Я уявляла твої очі Серед усіх очей земних. Вони найкращі, найтепліші, Вся синь небесна в них живе. Вони прекрасні, наймиліші, Щоразу є в них щось нове. Зачарування, здивування, Тепло в них […]...
- Ліна Костенко – Астральний зойк Добридень, люди! Вбитий на снігу, Я спам’ятався в зоряній пустелі. І все, що має на землі вагу, Осипалось, як мертві імортелі. Там, на землі, щось падало, цвіло, Було рожеве, синє і зелене. Мені вітри позичили крило, Я бачив землю за віки від мене. Я натомився жити без душі. Нема на чому записати строфи. Усі арапи-предки […]...
- Ольга Анцибор – Зустрічі з тобою жду, як свята Зустрічі з тобою жду, як свята, Зсумувалось серце аж до болю Я сказати хочу так багато, Поглядом зустрітися з тобою. Мрію я, що підійду до тебе, Обніму легенько, тепло, ніжно, І прошепочу: – моє ти небо, Ти любов моя, палка й безгрішна. Та скажу я це лише думками, Погляд заховаю аж під вії, Бо нема […]...
Відгук про твір пісні у публіцистичному стилі.