Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (1 варіант)
Новела “Intermezzo” M. Коцюбинського стала одним із шедеврів новелістики XX століття. Написана в роки реакції, вона вразила сучасників небуденністю форми і змісту, філігранною технікою письма. Вона й нині не перестає дивувати і захоплювати читачів і дослідників, адже цей твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого Коцюбинського та й в усій українській літературі. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів та полілогів, які пожвавлюють сюжет. Є тільки царство природи, панування Божої краси, розкіш
“Intermezzo” – лірико-психологічна поема в прозі, написана в імпресіоністичній манері. Розпочинається присвятою: “Присвячую Кононівським полям” та переліком незвичайних дійових осіб: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білі вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.
Ядром образного конфлікту новели є два ключових образи – “моя утома” і “сонце”. Саме через поступове зникнення в ліричного
Образ intermezzo вказує на перепочинок утомленого серця, адже у ланцюжку психологічних змін у душі героя (утома – стрес – intermezzo – рівновага – спроможність сприймати людське горе) цей образ займає центральне місце. До нього були утома і стрес і лише після цього приходить рівновага. Тільки в природі, наголошує автор, можна шукати перепочинку, душевної гармонії. Природа ;- останній шанс для тих, хто зневірився у своїх силах, утратив сенс життя.
Зображенню заповітних думок автора сприяє форма оповіді від першої особи. По суті новела – суцільний внутрішній монолог, за допомогою якого автор достовірно передає “рух свідомості” в період найбільшої концентрації духовної енергії героя.
Автор не вказує віку свого героя, його професії, сімейного стану. Він знайомить читача з людиною, стомленою життям, у момент внутрішньої боротьби, в момент незадоволення собою і навколишнім світом. Його втомили люди з їхніми клопотами і нещастями, втомили місто і вічні незчисленні “треба”, “мусиш”; людські страждання і болі. Нездійсненні надії і розпач не дають йому спокою навіть уві сні, тому він намагається втекти від утоми і людського горя. Нинішню байдужість героя до всього, пов’язаного з людиною, її життям і діяльністю пояснюють його перевтома у страшні роки реакції, обурення і жах від людей, що не раз кидали в його серце, “як до власного сховку, свої надії, гнів і страждання або криваву жорстокість звіра”.
М. Коцюбинський виявляє справді дивовижне вміння проникнути в глибинні таємниці людської душі, куди ніби боїться зазирнути навіть сам герой. Інколи складається враження, що ліричний герой твору – сам автор. Цей твір, можливо, Коцюбинський писав передусім для себе, а не для читачів. У психологічно тяжкий момент життя йому потрібно було прислухатись до власної душі, розібратись у собі самому, вийняти з серця біль і звільнитись від нього.
Ліричний герой не зовсім усвідомлює той складний психологічний процес, який відбувається в глибинах його власної душі. Спершу він просто радіє від того, що нарешті позбавився людського оточення і того, що робило його невільником вічного “мусиш”. Природа дарує йому тишу, безлюддя, самотність і довгоочікуваний спокій. Проте він не може вповні насолодитися ним. Його психічне напруження не спало. Кількаразове повторення думки про спокій: “тепер я можу спокійно спати”, “спокійний, самотній сідав десь на ганку порожнього дому”; “благословен був спокій моєї душі” – сприймається скоріше як намагання переконати самого себе. Героя переслідує відчуття когось третього: “Раптом все гасне, вмирає. Здригаюсь. Що таке? Звідки? Тінь? Невже хтось третій? Ні, тільки хмарка”. Це “щось”, яке виявляється в різних іпостасях, заважає героєві з самого першого дня “волі” й “самотності”, переслідуючи його доти, аж поки не з’явиться перед ним зримо в образі бідного селянина – уособлення Людського горя.
У перший день, коли герой нарешті опиняється на самоті, “щось” перетворюється на людей, з яких ” витекла кров у маленьку дірку від солдатської кульки”, і тих, котрих “завивали у білі мішки, гойдали на мотузках в повітрі”. Живі, мертві і тут знаходять його, йдуть “за одним другий і третій і так без кінця. Вороги й друзі, близькі й сторонні – і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті… “. Він хоче забути про людські страждання хоч на мить, але “залізна рука города” тягнеться за ним, обличчя людей проступають у темряві крізь стіни і лишають у його душі “сліди своїх підошов”. Герой іде в поле, але й там, дивлячись на вівчарок, не може відігнати спогадів про повішених. “Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: тут вхід не вільний!” – вирішує герой. Але те відчуття оманливе. Насправді ж підсвідомо в його душі живе потреба спілкування з людьми. Ця неусвідомлена потреба спонукає його “олюднювати” навколишній світ. Усе довкола не тільки живе, росте, звучить, а має щось із людської подоби, характеру, звичок: вівчарки наділені людськими характерами; спів жайворонка “струже дрібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить, і сіє регіт на дрібне сито”. Зозуля “б’є молоточком у кришталевий великий дзвін ку-ку! Ку-ку! – і сіє тишу в травах”, її обирає ліричний герой найближчою приятелькою. Зозуля, як жінка, створює йому приємний настрій, заспокоює нерви.
“На небі сонце, серед нив я”, – думає ліричний герой. Він кохається в сонці, вдячний йому, бо саме воно сіє в душу золотий засів, наповнює її теплом і щирістю. Сонячне проміння здається материнським молоком, воно лікує знервовану душу, дає їй жадане. Але на фоні цієї гармонії з природою в душі ліричного героя народжуються сумніви:”Благословен був спокій моєї душі. З-під старої сторінки життя визирала нова і чиста – і невже я хотів би знати, що там записано буде? Не затремтів би більше перед тінню людини і не жахнувсь від думки, що, може, горе людське десь причаїлось і чигає на мене”. У риторичних питаннях героя з якими він звертається до самого себе, чується ствердна, позитивна відповідь.
Внутрішня мова передає найскладніші психологічні стани, душевні сумніви героя не як моментальні їх “фотографії”, а як складову частину безперервного руху його внутрішнього світу.
Останнім кроком до остаточного одужання митця стає його зустріч із селянином, завдяки якій він знову не. тільки виразно побачив страждання народу, а й відчув небезпечність своєї “хвороби”. Перед митцем розкрився весь жах становища селянської бідноти. Митець проймається горем і в думках звертається до нього: “Говори, говори. Розпечи гнівом небесну баню. Освіти небо й землю. Погаси сонце й засвіти друге на небі. Говори… ” Схвильована повторюваність слів “говори, говори” підкреслює драматичну напруженість цієї розмови, яка завершується виваженим вибором героя йти поміж люди.
Ліричний герой новели зрозумів, що місце кожного чесного художника серед людей. Від людського горя сховатися неможливо, а тікати – злочин. Тому він повертається, щоб страждати разом зі своїм народом. Насправді прагнення поєднати своє життя із життям народу, віддано служити йому ніколи не покидало його, просто у час intermezzo струни його душі “… ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову. Чуєте? Ось вони бренькнули навіть… Прощайте. Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає… “
Отже, подолання втоми – це оптимістичний підтекст новели “Intermezzo”, в якій М. Коцюбинський порушив тему “мистецтва для мистецтва” і не втратив при цьому віри в повернення інтелігенції до активної участі в громадсько-політичному житті.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (2 варіант) В українській літературі перших десятиріч XX ст. виразно виявилися прийоми та засоби імпресіоністичного письма. Цей мистецький напрям спочатку виявився у французькому живописі. І сама назва пішла від картини Клода Моне “Імпресія. Схід сонця”, адже визначальним у ній було враження художника від змодельованого природного явища. Проза Коцюбинського є одним з найкращих зразків оновлення художнього слова на […]...
- Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Коли читаєш новелу Михайла Коцюбинського “Іntermezzo”, весь час відчуваєш незрозуміле хвилювання і тривогу. Для мене це було незвичним і дивним до того часу, поки я не зрозумів: моє серце відгукується на щиру відвертість самого автора, який через показ душевного стану ліричного героя ділиться зі мною […]...
- Почуття і переживання ліричного героя новели “Intеrmеzzо” Михайла Коцюбинського Почуття і переживання ліричного героя новели “Intermezzo” Михайла Коцюбинського. Новела “Intermezzo” – один із кращих творів М. Коцюбинського. Його можна вважати ліричним монологом самого автора. Задум написати такий твір виник у письменника під час відпочинку в селі Кононівка на Полтавщині. Приводом до написання і темою твору послужили події 1905 року. Художньо висвітлюючи тему революції та […]...
- “Дійові особи” новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела “Intermezzo” – один із кращих творів Михайла Коцюбинського. Тема – роль митця і призначення мистецтва в суспільстві. В основу твору лягли враження автора від перебування в селі Кононівці, куди він їздив на перепочинок. М. Коцюбинський любив природу, але спочатку й вона викликає відразу. Втома міцно тримає душу письменника, він бореться з нею за свій […]...
- “Intеrmеzzо” – вершина майстерності М. Коцюбинського у жанрі новели (3 варіант) “Intermezzo” М. Коцюбинського критики називають ліричним оповіданням. І це дуже влучна і справедлива характеристика. Адже у цьому творі письменник розкрив свою душу, висловив думки, почуття, які мучили його – свідка революційних і післяреволюційних подій 1905-1908 років. Жанр новели найбільше підходить для вираження найзаповітнішого, найболючішого. Твір побудований як лірична сповідь автора, який страшенно втомився від жорстокого […]...
- “Intеrmеzzо” – вершина майстерності М. Коцюбинського у жанрі новели (2 варіант) Новела М. Коцюбинського “Intermezzo” стала справжнім здобутком української літератури. Загалом же для творчості відомого українського митця характерне намагання вирватися за вузькі рамки, накреслені для української літератури традицією реалізму, що усталився на її теренах і сформувався хоч і в незаперечно творчий метод, але ж недостатньо широкий для таких творчих особистостей, як Коцюбинський. При написанні новели письменник […]...
- Показ суперечливих сторін дійсності через самоаналіз головного героя новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела М. Коцюбинського “Intermezzo” посідає особливе місце не тільки у творчості видатного письменника, айв українській прозі загалом. Це водночас і соціально-психологічний, політичний твір, і лірична симфонія, і лірична драма в прозі, і пейзажна новела, і естетичний, філософсько-політичний трактат. У новелі гармонійно переплелись філософські мотиви і ліризм, і це переплетіння розкрило нам ліричного героя, світ його […]...
- “Intеrmеzzо” – вершина майстерності М. Коцюбинського у жанрі новели (1 варіант) “Intermezzo” – один з найдивовижніших творів української літератури, він виділяється з усього раніше написаного, привертає увагу читачів та дослідників своєю особливістю, оригінальністю. Відразу важко визначити не те що жанр твору, а літературний рід, до якого його можна віднести. Твір написаний прозою, містить багато описів, дуже мало діалогів та полілогів і, здається, його можна віднести до […]...
- Місце новели “Intеrmеzzо” у творчості М. Коцюбинського Новела “Intermezzo” займає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Вона написана у сумні часи, коли після волелюбного революційного прориву у політичному та художньому житті Російської імперії настав час реакції, коли багато хто з прогресивних митців та політичних діячів заявляв про необхідність тактики очікування, коли література відвернулася від сучасності і шукала теми в ідеалізованому минулому чи […]...
- Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Новела “Іntermezzo” була написана М. Коцюбинським відразу після революції 1905-1907 років, коли в Україні панував час ідейних хитань і нерозв’язаних соціальних проблем. Його особливості позначилися і на свідомості, і й на всьому житті людей, особливо – діяльних учасників революційних подій. Одного з них […]...
- Жанрова і стильова неповторність новел Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” I. Найсуттєвіші ознаки новели нового типу у творчості М. Коцюбинського (психологізм і ліризм). II. Твір “Intermezzo” – один із найяскравіших зразків новелістичного новаторства письменника (поліфонічний, багатоплановий твір: і лірична симфонія, і лірична драма в прозі, і пейзажна новела, і естетичний філософсько-політичний трактат). 1. Організуючий стрижень твору (манера викладання – “поток свідомості”: заглиблення у психологію героя, […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела “Intermezzo” написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих M. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Intеrmеzzо” M. Коцюбинського М. Коцюбинський як людина чесна, самовіддана, принципова в своїй діяльності, послідовна у своїх переконаннях не міг не звернутися до теми: “Роль письменника в суспільному житті”. Тема служіння мистецтва народові не могла не бути близькою такому майстру художнього слова, продовжувачу традицій Т. Шевченка, як М. Коцюбинський. Про це свідчить новела “Intermezzo”. Що означає саме слово? Intermezzo […]...
- Мій улюблений твір (М. Коцюбинського “Intеrmеzzо”) Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна. Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. І. Франко Вважаю, ніщо не може замінити людині щасливих хвилин спілкування з книгою – ні телевізор, ні комп’ютер, ні сучасні розваги. Коли береш до рук книгу, одразу поринаєш у чарівний і незнаний світ. Одним із […]...
- Моє розуміння змісту новели “Intеrmеzzо” та її назви Моє розуміння змісту новели “Intermezzo” та її назви Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріот, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел – “Intermezzo”. Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко […]...
- Особливості жанру твору М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Особливості жанру твору М. Коцюбинського “Intermezzo” І. Тематика, провідні образи, ідейне спрямування новел М. Коцюбинського 1906-1912 років. (Для новел М. Коцюбинського цього періоду є характерним тісний зв’язок із життям народу, ненависть до поневолювачів, проникнення в психологію різних класових груп і прошарків, поєднання сатири і лірики, народність і краса мови.) II. Новела М. Коцюбинського “Intermezzo” – […]...
- Новела М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” як модерний текст Починаючи від присвяти до останнього рядка твір Коцюбинського “Intermezzo” сприймається як щось нове, ще не бачене в літературі. Свою новелу автору присвятив Кононівським полям. Очевидно для нього це було особливе місце, місце справжнього відпочинку, своєрідного життєвого антракту; місце де, ін одержав заряд енергій, залишивши свою втому. Саме втома виступає першою дійовою особою у незвичайній виставі, […]...
- Лірична новела М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” – поема душі Новела “Intermezzo” написана Коцюбинським 1908 року. Це був час реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми переповнилися вчорашніми правдошукачами, поліція та жандарми, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били. Украй виснажений службовими обов’язками, громадською діяльністю, знесилений хворобою та переживаннями, пов’язаними з політичними обставинами, Коцюбинський мріяв про відпочинок. […]...
- Розкриття внутрішнього стану людини в новелі “Intеrmеzzо” М. Коцюбинського Сучасники довго не визнавали імпресіоністичної манери письма. Але це неприйняття йшло невід некультурності та невігластва, а від свідомої прихильності до протилежної системи цінностей і смаків. Неуважність до традиційного сюжету, піднесення ролі окремої художньої деталі, яскрава колористика, значний психологізм – це дивувало і водночас захоплювало в новому напрямку мистецтва. Видатним засновником і представником українського літературного імпресіонізму […]...
- “Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім” (за новелою М. Коцюбинського “Intеrmеzzо”) … поет сучасний – Він тим сучасний, що нещасний, Поет – значить: вродився хорим. Волить чужим і власним горем. І. Франко Герой і громада… Поет і суспільство… Література і життя… Думаю, що цей ряд слів синонімічний. Всі вони продиктовані життям. Роль митця і призначення мистецтва – проблеми віковічні. Передові мужі українського народу не відокремлювали мистецтво […]...
- Особливості відтворення психологічного стану людини в новелі М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Дебютував М. Коцюбинський у літературі віршем “Наша хатка”, опублікованим у львівському журналі “Дзвоник” (1890). Але справжню зацікавленість у читачів викликали оповідання письменника “Харитя” (1891), “Ялинка” (1891), “Маленький грішник” (1893). Вони вражали насамперед тонким проникненням у душу людини через чарівний світ природи, про яку М. Коцюбинський писав, що це “чаша, з якої мільйони людей пили і […]...
- Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Присвячую кононівським полям. / М. Коцюбинський / “Іntermezzo” в перекладі з італійської означає “перерва”. І не дивно, що навіть природа, яка згодом чарівною музикою зазвучить в “Іntermezzo”, спочатку викликає у письменника майже відразу. Враження від прекрасної кононівської природи лягли в основу “Іntermezzo”. На початку твору атмосфера похмура. […]...
- Аналіз новели Михайла Коцюбинського “Intermezzo” Історія написання Літо 1908 р. Революція закінчилася поразкою й жорстоким державним терором. Коцюбинський, засмучений картинами людських страждань, украй виснажений службою й громадською діяльністю, поліційним наглядом, знесилений хворобою й родинними проблемами, мріє про відпустку. Саме в цей час його запрошує в гості до свого маєтку (с. Кононівка, нині – у драбівському районі на Черкащині) Євген Чикаленко, […]...
- Моє сприйняття новели “Іntеrmеzzо” І благословен я був між золотим сонцем і зеленою землею. М. Коцюбинський Знесилений хворобою та втомою, мріяв про відпочинок серед природи Михайло Коцюбинський. Його душі була необхідна перерва, під час якої він зміг би набратися сил для подальшої праці. Його новела “Intermezzo” розповідає про відпочинок серед чудової природи. В образі ліричного героя цього твору легко […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Intеrmеzzо” “Intermezzo” – це невеликий музичний твір довільної будови, що виконується оркестром між частинами опери. У перекладі з італійської означає “перерва”. Для героя твору подорож з міста на природу теж стає невеличкою перервою у його гамірливому, повному переживань та турбот житті, що протікає в місті. Епізод, описаний у творі, справді мав місце у житті М. Коцюбинського […]...
- Лірична новела “Intеrmеzzо” – “поема душі” 1908 рік – час найбільшого розгулу реакції. Щоденні сумні звістки разом із тяжкою працею і матеріальними нестатками підривали здоров’я М. Коцюбинського. “Тепер ледве волочу ноги, нерви зіпсовані вкрай”, – скаржився він у багатьох листах. Письменник прагнув самотності і відпочинку. Все це він знайшов у маєтку давнього знайомого Євгена Чикаленка, який запросив митця. Спочатку природа викликає […]...
- “Я йшов у нікуди”: фатальний вибір героя новели “Я (Романтика)” Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) – один із найвидатніших представників доби “розстріляного відродження”. Він був сіячем людських душ, і проросли зерна, посіяні його рукою. Будучи переконаним комуністом, пропагуючи ідею “азіатського ренесансу” у памфлетах двох ранніх періодів (до 1930 року), тобто свято вірячи в те, що країни, у яких до влади прийшли більшовики, зможуть завдяки соціальним […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Ідея служіння митця народові в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Михайло Коцюбинський – письменник, який подарував українській літературі чимало прекрасних сторінок. Він збагатив її новими темами, літературними формами, жанрами. У такому новому для українсь кої літератури того часу жанрові, як новела “Іntermezzo”, він звернувся до дуже важливої і давньої теми: митець і суспільство. Письменник знайшов хвилину […]...
- Відповідь на контрольне питання До новели М. Коцюбинського “Intermezzo” Наведіть приклади художніх образів, якими письменник пов’язує всі частини новели. У новелі є декілька образів, що пов’язують усі частини твору. Один із них – образ сонця. Він народжується з пітьми: “Погашу лампу і сам потону в чорній пітьмі”. – “Розплющую очі”. – “Ах, як багато всього: неба, сонця, веселої зелені”. Але поки що образ сонця […]...
- Психологічна новела “Intеrmеzzо” Intermezzo – це музичний термін, який означає перепочинок, паузу між частинами великого твору. Очевидно, у кожної людини в житті настає такий момент, коли такий перепочинок є надзвичайно необхідним, таким, якщо його не зробити, далі йти не можна вже нікуди. І, власне, можливість побути на самоті, серед природи, подалі від “залізної руки міста”, від усіх тих […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка (1 варіант) Творчість Євгена Маланюка – це виклик тим українцям, хто забув про свої вільні корені, хто не хоче знову відчути свободу. Поет не дуже багато часу провів на рідній землі. Хоч і народився в Україні, хоч і намагався у рядах армії УНР боротися за рідну державу, проте з 1920 року він подався в еміграцію. Та це […]...
- Новела “Intеrmеzzо” – “це симфонія звуків і барв” Один із кращих творів М. Коцюбинського – “Intermezzo” – присвячений ролі митця, суспільний обов’язок якого – бути на передньому краї боротьби народу з соціальною несправедливістю. Ішов 1908 рік, М. Коцюбинський сумлінно працював у статистичному бюро Чернігівського земства. Багато сил і часу віддавав громадській роботі, “горів” в активному плині подій, завдань, невідкладних справ. Усе це призвело […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка (2 варіант) Людина завжди мріяла про щасливе життя, про незалежність своєї країни, про власну свободу. Людина хоче жити своїми думками, мати свої мрії, будувати своє щастя, незалежно від того, як думають, про що мріють, чого бажають від життя інші. Так жив український поет Євген Маланюк, який, хоч і народився в Україні, але не зміг винести морального поневолення […]...
- Природа як фон почуттів ліричного героя в поезіях А. Малишка (1 варіант) Різноманітні за мотивами вірші Андрія Малишка стали відомими й популярними ще за життя поета. Його твори читали солдатам перед боєм у часи війни 1941-1945 років, рядки з поезій звучали в будинках мирних жителів, у шкільних кабінетах, були покладені на музику й ставали піснями… І перше, що привертає увагу читача під час прочитання поетичних збірок Андрія […]...
- Образ природи в творчості Михайла Коцюбинського Природа – це мати, яка дає щедрі дари людині, приносить їй естетичну насолоду, наснажує здоров’ям, дає натхнення. Художні твори про природу розвивають у нас відчуття всесвіту, вміння спостерігати довкілля, помічати красу у звичайному. Вони вчать нас бути добрими, мудрими, прищеплюють любов до рідної землі. Великий майстер художнього слова Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, ніколи не […]...
- Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує… “) (2 варіант) “Поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина”. Ці слова написав В. Стус. Їх він підтверджував своїм життям і своєю творчістю. Стусу завжди боліла доля українського народу. За це він страждав: його заарештовували, переслідували. Помер він також у тюрмі. Біль непорозуміння, […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка (3 варіант) Важко живеться на світі тим людям, які не мають твердого характеру, які здатні розгублюватися від несподіваних проблем, від не зовсім добрих змін у житті. Але їм протистоять люди, які вірять у те, що роблять, які ніколи, навіть під натиском обставин, не здатні зректися своїх ідей та вподобань. Таким, на мій погляд, був і Євген Маланюк, […]...
- Вдача Василька – героя оповідання М. Коцюбинського “Ялинка” Свято – завжди радість у хаті, але не в бідній. На жаль, головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” Василько саме з такої хати. Але хлопчик мав добру вдачу. Це чудово простежується в його вчинках. Василько був найстарший у сім’ї Якима. У Святий вечір його непокоїло те, що батько сидів на підлозі, схиливши голову. Хлопчик знав […]...
- Природа як фон почуттів ліричного героя в поезіях А. Малишка (2 варіант) Поезія А. Малишка в уяві кожного українця асоціюється з піснею, адже він писав пісні – жанр, який мав чимало прихильників, особливо якщо це ліричні пісні. Мудрі, ніжні, мелодійні вірші зворушують серце й уяву. Таємницю зачарованих мелодій-віршів А. Малишка Олесь Гончар пояснював так: “Народнопісенна основа в його творчості не стилізація, то його власне поетичне мислення, органічна […]...
- Особливості світоглядів гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) Протягом 1902-1911 pp. M. Коцюбинський збирає матеріал про Гуцульщину і працює над повістю, що стала окрасою його творчості, – “Тіні забутих предків”. Він писав: “Збираю матеріал, переживаю природу, дивлюсь, слухаю й учусь. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ. Не знаю, чи вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини […]...
Франко вірш розвивайся ти високий дубе читати.