Дві піщинки, закинуті в чужі краї воєнний ураганом (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”)



1. Доля Ванюші. (Війна забрала життя батьків хлопчика. На вигляд дитина має п’ять-шість років, “такий собі маленький обідранець… а оченята – як зірочки вночі після дощу!” Жив Іван на милостиню добрих людей. Мешкав біля чайної.)
2. Доля російського солдата Андрія Соколова. (Була родина – віддана дружина, дві доньки, син Анатолій. Життя цих люблячих людей забрала війна. Ярина і доньки загинули від авіабомби, Анатолій – на полі бою наприкінці війни, в День Перемоги. Сам Андрій був у полоні, пройшов крізь пекло, втік до своїх.)
3.

Післявоєнне життя Андрія Соколова. (Був водієм, возив хліб з колгоспних ланів; був дуже самотньою людиною.)
4. Зустрілися дві самітні душі. (Під час одного з рейсів Андрій Соколов побачив біля чайної маленьку дитину.)
5. Дві людини знайшли любов і тепло рідних сердець. (Завдяки хлопчику в Андрія з’явилася жага до життя. Та й Іван вважав Андрія своїм рідним батьком. У хлопчика з’явилася людина, яка про нього турбуватиметься. Але переживши війну, втрату близьких, Андрій Соколов був наче якийсь приголомшений, і все це не давало йому спокою. Він переїздив з місця на місце, немов тікав від тяжких спогадів. Поруч був Ванюша. Дивлячись на нього, Андрій відчував тепло у грудях. Ваня дивився на Андрія ясними оченятами, і в них була любов і подяка.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твір україна як мати.
Ви зараз читаєте: Дві піщинки, закинуті в чужі краї воєнний ураганом (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”)
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.