Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Епізод
Епізод
Епізод (грецьк. epeisodion – те, що сталося; вставка, додаток) – у давньогрецькій трагедії – акти вистав, між якими виступав хор, у сучасній літературі – одна з подій, відносно самостійний компонент сюжету в епічному, ліро-епічному та драматичному творі, органічна ланка в його загальній системі та композиції. Так, в оповіданні Ольги Кобилянської “У неділю рано зілля копала” трапляються Е. з життя циган, які пов’язані із загальною сюжетною лінією твору, з долею головного персонажа – Тетяни.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Пісні Марусі Чурай (Ой не ходи, Грицю) скорочено – Історичні пісні Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая. Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала. Як прийшов вівторок – зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Надвечір в четвер Гриценько […]...
- Пісні Марусі Чурай – Ой не ходи, Грицю (СКОРОЧЕНО) Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая. Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала. Як прийшов вівторок – зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Надвечір в четвер Гриценько […]...
- У неділю рано зілля копала – Пісні-балади У НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА Ой не ходи, Грицю, на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці, Солому палять і зілля варять, Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять. Тамта одная чорнобривая, То чарівниця справедливая! І чарівниця і зілля знає, Тебе, Грицуню, заздрісне кохає! В неділю рано зілля копала, У понеділок пополокала, А у вівторок зілля варила, В середу […]...
- Пісні Марусі Чурай – Ой не ходи, Грицю Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки – чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобровая, Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зілля копала, В понеділок – переполоскала, Як прийшов вівторок – зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Прийшов четвер – […]...
- Мій улюблений епізод казки Р. Кіплінга “Мауглі” Для справжнього шанувальника казки про Мауглі важко назвати улюблений епізод. Вся казка Кіплінга є цілісною, цікавою, багатою на незабутні образи і небезпечні пригоди. Мауглі, перебуваючи тривалий час серед диких звірів, не лише набув їхніх звичок, але й не втратив здатності спілкуватися з людьми. Найбільше враження на мене справив початок історії про людське дитя, яке опинилося […]...
- Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала”? (1 варіант) “Ой мати, мати! Жаль ваги не має, – Най ся Грицуньо у двох не кохає! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата: Із чотирьох дощок темная хата!” Повість “У неділю рано зілля копала” Ольги Юліанівни Кобилянської видатний літературознавець Є. Кирилюк небезпідставно назвав “шедевром в українській літературі”. Здається, талант письменниці найповніше виявився у цьому творі. За […]...
- Інтрига Інтрига (фр. intrigue, від лат. intrico – заплутую) – спосіб організації подій у драматичному, рідше – епічному, іноді – ліричному творах за допомогою складних, напружених перипетій, гострої боротьби мотивів, часто прихованих намірів. І. – важливий складник композиції, особливо в драматургії, в детективній літературі тощо....
- Життєві принципи О. Кобилянської І. Дитинство й юність майбутньої письменниці. (Народилася О. Кобилянська 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гумора на Південній Буковині в багатодітній сім’ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині. Серед розкішної природи Кімполунга минули дитинство та юність Ольги, там вона відвідувала […]...
- Ольга Кобилянська – Біографія (СКОРОЧЕНО) Ольга Кобилянська (1863-1942) Народилася у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині у багатодітній сім’ї. Через 5 років після народження батька перевели до м. Сучави. Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 – у Чернівцях. Навчалася у німецькій школі. Перші її літературні твори написані німецькою мовою, пізніше почала писати рідною мовою. Взяла активну участь у […]...
- Образ землі в однойменній повісті Ольги Кобилянської (1863-1942) Народилася в м. Гура – Гумора Кімполунгського повіту на півдні Буковини. Навчалася у початковій школі у м. Кімполунзі, грунтовні знання отримала самотужки. З 1891 року переїздить до Чернівців. Останні десятиріччя життя жила у великих злиднях, через хворобу не мала змоги виходити з дому. Письменниця, перекладач. Проза Кобилянської різножанрова: оповідання, новели, повісті, щоденник. Найвідоміші твори: […]...
- Руданський Степан – Циган на толоці Вийшов циган на толоку, Косить, бідний, косить – А господар обідати Цигана не просить, А дав чарки понюхати, Хліба закусити Та й знов таки заставляє Цигана косити. І скривився циганюга, Косить, бідний, косить, А господар полуднати Цигана не просить. А знов чарки понюхати, Хліба закусити Та й знов таки заставляє Цигана косити. Ізнемігся бідний циган, […]...
- Ольга Кобилянська – Біографія ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА (1863-1942) Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора (сучасна назва Гура-Гуморулуй) на півдні Буковини (територія сучасної Румунії) у родині дрібного службовця. Батько письменниці, Юліан Кобилянський, народився в Галичині й належав до шляхетного роду, який мав герб і походив із Наддніпрянщини. Мати Ольги, Марія Вернер, походила з німецької родини, яка дала […]...
- Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала”? (3 варіант) Одним із найцікавіших у сюжетному та художньому плані творів О. Кобилянської є повість “У неділю рано зілля копала”. В його основу покладено мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Цей твір зачаровує читача своїм яскравим народнопоетичним струменем, фольклорною поетикою, силою образів, взятих із самої гущавини народного життя. Сюжет твору розгортається за […]...
- Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб… ), перехресне (абаб), кільцеве, або оповите (абба), тернарне (аабввб), кватернарне (ааабвввб). Трапляються й інші С. р. залежно від строфічної будови (терцет, сонет, секстина, нона, децима, онегінська строфа […]...
- Руданський Степан – Циганський похорон У цигана вмерла мати, Нічого діяти!.. Іде циган до батюшки, Просить поховати. “А як хочеш поховати? Може, по-циганськи?” “Ні, батюшка, прошу таки Вже по-християнськи!” “Та то буде рублів десять Тебе коштувати!” “О, нічого то, панотче! В нас дорожча мати!” Поховав піп циганиху, За гроші питає… Аж тут йому сороківку Циган витягає. “Сороківку? – піп питає. […]...
- Коротка біографія Ольги Кобылянської ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА (1863-1942) Ольга Юліанівна Кобилянська Народилася 27 листопада 1863 р. у м. Гура-Гумора в Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873-1877 рр. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, подальшу освіту вона здобувала самотужки. З 1889 до 1891 р. О. Кобилянська жила в […]...
- Айрен Айрен (букв.: твір, написаний вірменською мовою) – особливий жанр вірменської лірики, позначений стійкими рисами композиції та віршування, перейнятий філософськими, еротичними та дидактичними мотивами. Це переважно чотирирядкова монострофа (трапляються 6- і 8-рядкові строфи) з однією римою, як правило, 15-складник з обов’язковою цезурою після 7-го складу. Твори такої форми з’явилися у ХІ-ХП ст., найповнішого розквіту сягнули в […]...
- Антипод Антипод (грецьк. antipodes – протилежний) – художній образ, який своїм змістом, поглядами, рисами характеру, моральними якостями тощо контрастний, протилежний іншому. Наприклад, у народних казках яскравими образами-антиподами є персонажі-добротворці і злотворці; в українській бароковій літературі XVII-XVIII ст. – Божа Любов і Вражда; Надія, Спокій, Покора і Ненависть, Лють, Злоба (своєрідні персонажі-символи). У новітній літературі, з поглибленням […]...
- Руданський Степан – Циганський кінь Вивів циган на ярмарок Коня продавати… Посходились ярмаркові, Стали оглядати… Оглядають – кінь, як сокіл, І ганчі не має! А сам циган кругом ходить Та все примовляє: “Що конина, то конина!.. А щоб язик мала, То вона б вам, люди добрі, Всю правду сказала!” Купив якийсь ту конину, Дома оглядає!.. Аж конина його справді Язика […]...
- Хронологія Хронологія (грецьк. chrоnos – час і logos – слово, наука) – допоміжна історична дисципліна, що встановлює точні дати історичних подій, документів, фактів літературного життя, творчої і видавничої історії літературних творів. І. Франко надавав великого значення точному датуванню навіть окремих поезій Лесі Українки, щоб якомога адекватніше простежити розвиток таланту, зміну тематики, еволюцію авторської свідомості. для істотних […]...
- Ліричний відступ Ліричний відступ – прийом у ліро-епічному творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування з приводу композиції або сюжетних ліній цього твору, вчинків або характеристики героїв, певних явищ, асоційованих із зображуваними подіями. Л. в. широко використовуються в українській поезії. Надзвичайно рясні вони у баладах та поемах Т. Шевченка (“Катерина”, “І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Ольги Кобилянської Висловлювання відомих людей про творчість Ольги Кобилянської “Я просто зачарований Вашою повістю – все: і природа, і люди, і психологія їх – все це робить таке сильне вражіння, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу” (М. Коцюбинський). “Найвидатнішим з її творів […]...
- Розповідь Розповідь – зображення подій і вчинків персонажів через об’єктивний виклад їх від третьої особи, на відміну від оповіді – викладу від першої особи. У порівнянні з оповіддю Р. більш нейтральна, в епічному творі зумовлює послідовність подій у часі, є основною формою сюжетотворення. Р. про події, з яких складається сюжет, є минулим у стосунку до розповідача. […]...
- Позасюжетні елементи в літературі Крім Сюжету, в композиції твору існують ще й так звані Позасюжетні елементи, які часто бувають не менш, а то і більш важливі, ніж сам сюжет. Якщо сюжет твору – це динамічна сторона його композиції, то позасюжетні елементи – статична; позасюжетний називаються такі елементи, що не просувають дії вперед, під час яких нічого не трапляється, а […]...
- Розлилися води на чотири броди – Веснянки РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ НА ЧОТИРИ БРОДИ Розлилися води на чотири броди. Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. Що в першому броді зозуленька кує, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в другому броді щука-риба грає, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в третьому броді соловей щебече, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в четвертому […]...
- МАРС – Літературне угруповання МАРС (МАЙСТЕРНЯ РЕВОЛЮЦІЙНОГО СЛОВА) У МАРС (Майстерню революційного слова) було реорганізовано 7 листопада 1926 р. літературне об’єднання “Ланка”. Метою організації було об’єднання революційних письменників і критиків Києва, а завданням – боротьба з графоманством і зарозумілістю в літературі. Покладаючи в основу своєї мистецької праці “засади комуністичної партії”, МАРС надавала своїм членам права використовувати різні літературно-художні засоби. […]...
- Жовнірські пісні Жовнірські пісні – народні пісні суспільно-побутового циклу про вояцьке життя примусово рекрутованих українців до царського та цісарського військ. Слово “жовнір”, “жовняр” прийшло в Україну через Польщу із середньовічної Європи, де наймані вояки за службу отримували плату – “жолд”. З кінця XVIII ст., після ліквідації козацького війська в Україні та у зв’язку з поділом Польщі й […]...
- Руданський Степан – Місяць Нічка тиха, зорі світять, А мороз крепить; Циган сина до місяця Лицем становить. “Отак, сину мій Романе! Отак, дурню, стій Та з пазухи вийми руки, До місяця грій!..” Стоїть бідне циганятко, Холод каменить, А старий пішов до хати Людей туманить. Витуманив кусок сала, Хліба бохунець, Вийшов з хати та до сина – Син як камінець. […]...
- Метаморфоза Метаморфоза (грецьк. methamorphosis – перетворення) – перетворення однієї форми образу на іншу, видозмінення тропа. В основі М.- придієслівний орудний відмінок, що виконує додаткову семантичну роль при предикаті, коли суб’єкт мовлення зазнає постійних перевтілень: Отак тая чорнобрива Плакала, співала… І на диве серед поля Тополею стала (Т. Шевченко). М. має схильність до образотворення через епізод ліричного […]...
- Пуант Пуант (фр. pointe – вістря, гострий кінець, лезо) – гостродраматичне завершення ліричного сюжету у ліричному (драматичному чи епічному) творі, найвищий прояв градації: увігнав Заступ у землю Хотів докопатися До джерела А докопався До крові (А. Крат). П. притаманний також байкам, притчам та іншим жанрам, які завершуються лаконічним або афористичним висловом. Термін П. вживається у балеті […]...
- Олесь Гончар – В бункері Оженився я в суботу – А в неділю на війну. А тепер я, брат, в піхоті І до тещі – ні ну-ну. Правда, є вже переправи, Але ж трохи не з руки До Полтави з-за Морави З-за цієї, брат, ріки. За столом саме в неділю Я покинув молоду, Так не встигши і весілля Відгуляти до […]...
- Руданський Степан – Спасибі Сидить циган на городі Темненької ночки, До блискавки вибирає Чужі огірочки. Та все собі промовляє: “Блисни, боже, блисни!” А господар його ззаду Як вилами свисне!.. “А сто бісів в твого батька Та у твої груди, Розкрадати мою працю!.. А що тепер буде?..” “Ой батечку, голубчику, Чиніте, що знайте, Тільки прошу вас, панотче, За пліт не […]...
- Іван Франко – “Місяцю-князю!..” Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков таємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця горе. Місяцю-князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твойому Ясному личеньку. Із небозвідної Стежки погідної Важко глядіть тобі В море бездонне, В людськості бідної Горе безсонне. Місяцю-князю! В пітьмі будущого, Знать, ти шукаєш Зілля цілющого, Зілля, що […]...
- Заспів Заспів – усталений початок співаного фольклорного твору – думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі 3. є, власне, ліричним вступом до оповіді: Ой у святу неділеньку Та рано пораненько, То не сива зозуля кувала. Не дробна птиця щебетала, А не в борі сосна зашуміла, – Як та бідна вдова А в своєму домові гомоніла […]...
- Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Повість Ольги Кобилянської “Земля” (1902) справляє сильне враження на сучасного читача. Незважаючи на те, що для нас проблеми українського села кінця XIX ст. втрачають свою актуальність, психологізм повісті та зображені події змушують замислитися над вічними питаннями життя та смерті, злочину й покарання, любові та ненависті. […]...
- Степан Руданський – Три царі Циган, русин, третій лях Про те говорили, Якби царство хто їм дав, Що б вони робили. Циган каже: “Якби так Моє царство було, То такого б вже царя На світі не було. Я б по шию в салі жив, В сало б одягався, Сало б їв, на салі спав, Салом укривався”. “Ну, не диво такий […]...
- Оповідання – визначення Оповідання – невеликий прозовий твір, сюжет якого грунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь(деталь побуту, психологічна деталь та ін.). Оповідання дуже близьке […]...
- Життя і творчість Ольги Кобилянської Реферат на тему: Життя і творчість Ольги Кобилянської (1863 – 1942) Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім’ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині. Дитинство й юність майбутньої письменниці минули в румунсько-німецьких […]...
- Леонід Кисельов – Рано ще, рано Рано ще, рано. Ще і мати не вставали І до мене не гукали: Вставай, сину! Ще і батько не вставали І до мене не гукали: Ходім, хлопче! Рано ще, рано. Ще Марія не вставала І до мене не гукала: Вставай, Йванку! Старшина ще не вставав І до мене не гукав: Кроком руш! Рано ще, рано. […]...
- Аритмія Аритмія (грецьк. а – не і rhythmos – розмірність, узгодженість) – порушення віршового ритму; вірш, написаний одним розміром, але в ньому трапляються стопи і рядки іншого розміру (див.: Амфімакр, Анакруза, Антианакруза, Гіперкаталектичний рядок, Каталектика і т. п.)....
Народ скаже як зав яже значення.