Фемінізм у творчості Лесі України
Реферат з української літератури
Фемінізму у творчості Лесі України
ЗМІСТ
1. Характеристика фемінізму… … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … .. 2-4
2. Ознаки фемінізму у творчості Лесі України… … … … … … … … … … … … … … . 5-6
3. Драматична поема “Одержима”… … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … . 7-9
4. Драма-феєрія “Лісова пісня”… … … … … … … … … … …
Використані література… … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … . 13
ХАРАКТЕРИСТИКА ФЕМІНІЗМУ
В “Енциклопедії політичної думки” читаємо: “… У широкому смислі фемінізм виражає стурбованість щодо соціальної ролі жінок порівняно з чоловіками в суспільствах минулого і сьогодення, збуджувану переконанням у тому, що через свою стать жінки зазнають утисків, як це мало місце й раніше. Політичний лексикон і цілі сучасного фкемінізм3 ведуть свій початок від французької
Е. Шовалтер писала про три стадії у розвитку літературного фемінізму:
* імітація панівної традиції;
* протест проти таких стандартів і цінностей, супроводжуваний боротьбою за права жінок;
* самопізнання й пошуки власної ідентичності, тепер уже звільненої від залежності щодо іншого члена опозиції
Якраз наприкінці ХІХ століття в українському фемінізму відбувається перехід до нової стадії, до активного протесту й боротьби за жіночі права. Соломія Павличко пов’язує цю зміну, перехід від імітації чоловічих стандартів до заперечення їх, з іменами Олени Пілки та Наталі Кобринської, котрі “заклали основи іншої традиції, в якій не було ні чоловічих псевдонімів, ні чоловіків-оповідачів, ні загалом спроби імітувати чоловічий голос. Завдяки цим авторкам у 80-х роках в українській літературі прозвучав інтелігентний жіночий голос, а разом з ним феміністична ідея”.
Марія Маркович бере чоловічий псевдонім, користується підтримкою, найвпливовіших чоловіків-сучасників, не торкається у своїй творчості спеціально жіночих проблем (хоча жіночий голос важливий у прозі, жіноча психологія завжди стає предметом пильного аналізу). Вона була послідовницею Жорж Санд у приватному житті. Мало зважала на суспільні умовності, легко захоплювалася чоловіками й кидала їх, не дбала про збереження хоча ю ілюзії родинної злагоди. Талант дає жінці унікальну можливість утвердитися і в патріархальному суспільстві, стати врівень у чоловічому елітарному товаристві. Однак потреби у зміні патріархальної ієрархій, настанови на утвердження в суспільстві феміністичних цінностей у Марка Вовчка немає.
Одна х найрадикальніших українських феміністок Галичини Мілена Рудницькі зазначала: “… нам треба ясно відмежувати справу жіночих організацій і товариств жіночих з їх найістотнішої суті, жіночих після їх програми і цілі, – від організації, що з жіночим питанням – в його модернім розумінню – не мають нічого спільного, що є “жіночими” лише після поля їх членів, а в дійсності вони філянтропійні, просвітні, господарські чи інші. Перші, на мою думку, – не лише мають рацію існування, що більше: вони доконче потрібні, прямо необхідно, другі – є зовсім змінні, вони в ХХ столітті смішні і анахронічні і тому для жіночої справи шкідливі”
Утвердження модерної культури, модерного світогляду не мислилося без емансипації жінки на всіх рівнях суспільного життя. Про феміністичний дискурс українського модернізму говорять переважно у зв’язку з творчістю Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Проте ці настрої й мовити важливі для багатьох літераторів рубежу віків, зокрема й для тих, що близькі до середовища київської “Плеяди”, – як Грицько Григоренко, Людмила Старицькі – Черняхівська. Резонанс був таким значним, що навіть старосвітський Нечуй-Левицький звертається до цих проблем, зі своїм “домашньовжитковим” трактуванням у романі “Над Чорним морем” (1890 р.). Згодом Є. Маланюк спробував узагальнити феміністичні тенденції, яскраво виявлені в добу модернізму, як визначальні для розвитку всієї української культури і ментальності.
ОЗНАКИ ФЕМІНІЗМУ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
З-посеред слов’янських культур українська вирізняється чи не найдавнішою і найпотужнішою традицією жіночого письменства. Історія світської української поезії розпочинається з жінки – луцької шляхтянки Олени Копоть-Жоравницької, чиєму перу належить скандальний віршований “пашквілюс”, за який її 1575-го року було покликано на суд за “образу честі”, – завдяки цьому, одному з перших у новій історії “Літературних судимищ” вцілів і текст “підсудного” вірша, зрештою чудового і зрозумілого для сучасного українця.
У багатющій українській фольклорній ліриці (понад двісті тридцять тисяч записаних пісень та балад) близько двох третин її, як підрахував ще М. Максимович, складають жіночі голоси – щонайбезпосреедніша “пряма мова” тисяч і тисяч поетес, які доносять до нас крізь віки живою й дотикальною чуттєву тканини жіночого життя, Український модернізм значною мірою завдячує своєму існуванню першій відверто феміністичній авторці – Ользі Кобилянській, а безсумнівної вершини сягає – в поетичних драмах Лесі Українки, формально належної до пантеону “недоторканих” національних класів. Лесі Українки – письменниця, котра в корпусі своїх віршованих драм потрапила здійснити справжню “культурну революцію”, “переписавши” серцевину для європейської культури частину античної та юдео-християнської міфології так, щоб кожен класичний сюжет постав оберненим із міфу патріархального – на повно форматно – “жіночий”. Історія падіння Трої розгортається в неї довкола постаті Кассандри – протологністки однойменної драматичної поеми, і прочитується як трагедія не почутого жіночого глосу. Історія Христа постає віддзеркаленою в історіях двох його, зафіксованих Євангеліями, послідовниць – Міріам (правдоподібно) Марії Магдалини) та Йоганни, чиї особисті драми кидаються на постать обожнюваного ними Учителя цілком несподіване “апокрифічне” насвітлення. В її версії Дон Жуана, дотепер унікальній для світового письменства, реверсія “тендерних ролей” сягає вже демонстративно-викличної, граничного вивершеної форми: архетипального спокусника побивають послідовно дві жінки, одна з яких _ Долорес – зви тяжить над його душею, друга – Данна Анна – над чоловічою силою. По суті, драматургія Лесі Українки являє собою не що інше, як грандіозне “перепрочитання” європейської культурної історії з альтернативних позицій – з точки зору “другої статі”. Саме тут уперше, за гарною формулою Ж. Дерріда, “маргінальне стало центральним” – і в такій якості продовжувало зоставатися нерозпізнаним українською культурою впродовж майже всенького ХХ століття. Щойно на рубежі 90-х Р. Веретельник уперше спостеріг, що провербіальна творча самотність Лесі Українки “нікли не розглядалась як вислід її становища жінки, яка пише в світі, де жінки та їхні проблеми не вважаються важливими”
Довкола постаті поетеси було витворено типово колоніальний міф, репресивний і гальмівний не щодо самої лиш жіночої творчості, а й щодо літератури в цілому. Міф Української Поетеси – Діви-Войовниці – має репресивний характер.
ДРАМАТИЧНА ПОЕМА “ОДЕРЖИМА”
У багатьох драма Лесі Українки розглядаються проблеми комунікації, попорозуміння, неадекватності сказаного й почутого в інтерпретації співрозмовників. Ці геменевтичні мотиви важливі в драмах “Кассандра” 1 “Одержима”. У них конфлікт тлумачень пов’язаний з античним та християнським дискурсом. Протолоністами виступають жінки. Адже приреченість на безголосся, брак мови найгостріше відчуває в патріархальному суспільстві саме жінка
В “Одержимій” Месія та Міріам не можуть дійти згоди у трактуванні основоположних “Буттєвих і етичних понять, як-от “Бог”, “людина”, “віра”, “свобода”, “щастя”, “любов”, “ненависть”.
Самозречена у своїй любові жінка не може поступитися лише одним – власною самістю, свободою вибору, яка лише й уможливлює любов. Для Міріам любов – це результат індивідуального вибору, це почуття до обранця. Неможливість порозуміння стає очевидною вже при першій розмові. Всезнаючий Месія пропонує жінці як найнеобхідніший – дар спокою. Але вона від цього дару відмовляється, бо її душа вже спалена чи то ненавистю, чи то любов’ю. Така одержимість для Міріам незрівнянно дорожча від зцілення.
Стосовно кінечного людського життя почуття й душевні стани сприймаються у нерозривній опозиційній роздвоєності. Це поняття любові (ненависті, свободи) залежності, близькості (відчуженості). Месія з божественної перспективи вічності нав’язує поняття любові, спокою, залежності як абсолютні, позбавлені опозиційних пар. Любов до ближнього. Спокій у блаженній безтривожності, залежність від Бога, Отця – абсолютні. Щодо них ні про який особистий вибір не може йтися. Цього Міріам не приймає. Сила земного почуття могутніша за всі раціональні доводи. Заради любові можна загинути, кров’ю викупити життя обраного. Але не можна забути про різницю між добром і злом у людському вимірі й виборів. Відмова від ненависті спричинили б для Міріам і згасання любові.
(“Що ж, тільки той ненависті не знає,
Хто цілий вік нікого не любив”).
Не можна віддати душу, пожертвувати собою і за обранця, й за його ворогів. Тоді зникає саме поняття обраності, не протиставлене поняття відкинутості.
Міріам відособлюється від Месії, заявляючи, що вона – лише “нещасна жінка”. Але в потребі дорівнятися до обранця, перебрати на себе йому роковані муки, прийняти біль, любов Міріам стає майже материнською.
Любов Міріам – це не покірна любов. Вона не може сприйняти ті вимоги й моральні імперативи Ісуса, в правомірності яких не переконалася через досвід власного серця. А патріархальний ідеал любові – це зразок любові покірної, який і демонструє в Гетсиманському саду Месія. Героїні Лесі Українки часто присвячують себе Богові, коли їх зраджує світ (Долорес, Прісцілла). Але Одержима можливість присвятити себе Богові ніби позбавлена. Сам Христос не заходів прийняти її душу, зневажив її порив. Життям вона вже не може служити Месії. Але право жертви, право істинно християнської поведінки, вчинку в неї зостається. Вона не може себе змусити жити за Божою заповіддю: любити ворогів, покорятися неприйнятому законові, зректися індивідуальної любові, права морального вибору. Проте гине героїня Лесі Українки як християнська мучениця. Каменована натовпом за слова на захист Месії, помирає, віддаючи:
“… життя..і кров… і душу.. все даремне! Не за щастя.. не за небесне царство.. ні.. з любові”
Християнська ієрархія – це все ж ієрархія чоловіча. Жінці тут відведено найупослідженуму й цілковито пасивну роль. Міріам не потрібна Месії ні як кохана, ні як дружина, ні як учениця. (Жінку, продовжуючи патріархальну традицію, постаралися позбавити навіть якоїсь рівності в коханні, у виборі партнера. Дух запліднює пасивну Марію, що постає тут лише об’єктом, над яким чиниться певна дія).
Йоганна й Міріам демонструються різні шляхи до християнського ідеалу – через абсолютну покору та через жертовну загибель в ім.’я заповіданої всевишньої любові. Йоганна – ідеальна християнка, що не порушує жодної букви закону. Йоганна й Міріам безоглядно віддані Христу, демонструють. Дві позиції у ставленні до християнства: патріархальну і модерну. Перша сповідує пасивність і богобоязно. Міріам, як героїня модерна приймаючи сутність релігії, відкидає її рабських дух.
“ЛІСОВА ПІСНЯ”
“В історію Мавки може тільки жінка написати!, – полемічно наголосила Леся Українка в листі до матері
“З духу музики народилася трагедія Мавки”, – писав критик В. Петров. Лукали, як Орфей, підкоряє рослинний світ. Природа – храм, вона велична й самодостатня у своїй гармонії й красі. Але ця самодостатність означає водночас і відсутність цілого спектра почуттів. Лише усвідомлення конечності, смерті надає світові особливої цінності, уможливлює любов як вибір і довічну цінність. Музика пробуджує у Мавки здатність осягнути драматизму життя. Покохавши, вони шкодує, що “не може вмерти”, “як летюча зірка”, в апофеозі щастя, яке в людському світі завжди минуще.
Лукаш через спілкування з Москвою вчиться досі невідомій йому мові. А в цьому фантастичному світі якраз володіння словом засвідчує мудрість і навіть могутність.
“Лісова пісня” – це трагедія Мавки. Лікарева історія – швидше реалістично-побутова драма, а не унікальний сюжет про засмоктування у життєйській твані непересічної особистості з її поривами й сподіваннями. Лукаш пасивний, не самодостатній, піддатливий чужим впливом. Він не може “дорівнюватися” до свого таланту через брак волі. Лукаш пасивно покоряється долі, Мавка некликаною з’являється, щоб потішити його, розрадити в тяжкій зневірі, полегшити страждання.
В українському фольклорі мавки – недобрі звабниці, які здебільшого шукають собі в жертву молодого хлопця чи чоловіка, щоб після веселих забав залоскотати його на смерть або ж завести в прірву чи твань.
(Мавка-Марічка та Іван у “Тінях забутих предків”). Мавка є сама зваблена Лукашем, голосом його чоловіка, а Лукаш зваблює, олюднює, пробуджує Мавку. Коли Мавка потрапляє в підземне царство Ліда (Марища, то Лукаш (як і Орфей) навіть не пробує її рятувати. Вона сама визволяється з царства мертвих, щоб допомогти своєму покараному за зраду невдатному співцю, олюднити коханого.
З погляду лісовички Мавки стосунки між людьми – дивні. Зокрема незрозумілою й неприйнятною видається вимога пасивності як неодмінної дівочої чесноти.
Чому любовний дискурс узурпований чоловіками, чому в нього так рідко вилітається жіночий голос? Чому дівчина не може висловити свої почуття? Мавка не приймає заповіді пасивності, того “комерційного” додатку, що супроводжує патріархальний шлюб. Руйнуючий патріархальний розподіл чоловічих (жіночих ролей, зневажаючи те одвічне годиться (не годиться, вона бере на себе, швидше, узвичаєно чоловічу роль у коханні. Не почувається підлеглою й не боїться сама виповісти власний вибір. Її серце “не скупе”, Мавка не хоче ховати свої скарби:
Ну що се значить
“накинулась”? Що я тебе кохаю?
Що маю серце не скупе, що скарбів
воно своїх не криє, тільки гойно
коханого обдарувало ними,
не дожидаючи вперед застави?
Лукаш так і застається пасивним учасником шлюбного торгу. Це Килина “напитує” через людей про нього, догоджає матері. Мати вибирає синові жінку, керуючись тим, що вона добра робітниця. Шлюб, трактуванні навіть і Лукаша, – це підлеглість і упослідженість молодої жінки. Одружуються насамперед – для того. Щоб розділити тягар щоденної праці. Фанатична зосередженість на здобутті шматка хліба призводить до злиднів, а врешті й до жит твоє катастрофи.
Лукашеві доля прочитується як доля блудного сина. Він прийшов у ліс, щоб знайти в ньому дім, кохання, знайти самого себе. Не раз поривається піти геть з лісу. Повернутись до села. Як невдячний син, зневажає лісові скарби. Треба було пережити кару, зазнати злигоднів у вовчій подобі, розсунути рамки власне людського досвіду, щоб після блукань повернутись до лісу, до Мавки. Втративши зв’язки з людським прагматичним світом, Лукаш згоден прийняти кару за те, що “стоптав первоцвіти”, не оцінив щедрі дарунки долі. До впокореного Лукаша приходить Мавка, що втішити обіцянкою щастя. Для неї смерті немає. Вона втратила тіло, але здобула безсмертну душу. Тіло оновлюється і змінюється, а душа залишається, зберігаючи єдність особи і її духовного досвіду. Мавка певна, що буде “вічно жити”. Сила її кохання виявилася такою, що “забуття не суджено”.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Агєєва В. Жіночий простір. – К.: Факт,2003. – 324 с.
2. Агєєва В. Поетеса зламу століть. – К.: Либідь, 1999. 263 с.
3. Енциклопедія політичної думки. – К.: Дух і Літера. 2000. С.422.
4. Забужко О. Жінка – автор у колоніальній культурі.// Українська мова та література. – 2003. – № 10. С. 3-11.
5. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1999, – 350 с.
6. Павличко С. Фемінізм. – К., 2002 322 с.
7. Рудницька М. Чи треба нам окремих жіночих організацій? // Рудницька М. Статті, листи, документи. – Львів, 1998. – С. 90.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Фемінізм у творчості Лесі Українки Фемінізм у творчості Лесі Українки Кожен з нас хоч раз у житті мріяв про те, щоб знайти відповідь на питання, що не дає спокою. Для жінок серед важливих та особливо актуальних проблем сучасності одним з найважливіших та найцікавіших є з’ясування: чому жінку споконвіку вважають істотою, що повинна підкорятися чоловікові? Справа в тому, що з давніх-давен […]...
- Патріотичні мотиви творчості Лесі Українки Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка – неперевершений поет боротьби, поет-патріот. Саме тому Лесю Українку називають дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка й понесла далі естафету правди, добра, людяності. Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю, який вона хотіла бачити вільним […]...
- Гуманістичний ідеал у творчості Лесі Українки I. Нова концепція людини. (Оригінальністю і художнім новаторством відрізняється творчість Лесі Українки від своїх попередників. Головне – це створення нової концепції людини – сильної, незламної, мужньої:) 1. Образ ліричного героя. (Образ ліричного героя Лесі Українки створюється шляхом послідовного втілення ідеї прометеїзму.” Ця мужня боротьба за життя, за незгасність надії наповнили вірш “Без надії сподіваюсь”. Ліричний […]...
- Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки “Мистецтво – це людська діяльність, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнішніми знаками свідомо передає іншим пережиті нею почуття, а інші люди заражаються цими почуттями і переживають їх”. Чим же заражає поетичне мистецтво Ліни Костенко та Лесі Українки? Перш за все щирістю вислову, емоційністю, красою […]...
- Поетичний образ України у поезії Лесі Українки Поетичний образ України у поезії Лесі Українки Леся Українка, письменник-боєць, мала “в серці те, що не вмирає”, тобто палкий прометеївський вогонь любові до трудящих людей, до Батьківщини. Цю велику любов вона пронесла через усе своє життя. Поетеса оспівувала красу України, лила гіркі сльози над долею людей і вкладала у їхні руки слово-меч, кликала до боротьби, […]...
- Біблійні сюжети й антична міфологія у творчості Лесі Українки “Якби на той час у якійсь із європейських країн з’явився поет такого масштабу, то він би мав усесвітню славу, творчість його була б піднесена на найвищий щабель репрезентації того народу”, – писала про Лесю Українку не менш знана поетеса сучасності Ліна Василівна Костенко. Дійсно, високоерудована, з її безпомилковим слухом і хистом до музики, мов, живопису, […]...
- Музика в житті й творчості Лесі Українки Музика в житті й творчості Лесі Українки … фортеп’ян повірним всіх розмов, Всіх своїх дум і снів вона вчинила. (І. Франко) Кожний вид мистецтва прекрасний по-своєму, а ось поєднання їх здатне глибоко вражати нашу душу, викликати бурю емоцій. Література і музика завжди йшли поруч. Це дві галузі культурного життя народу, між якими існує особливо тісний […]...
- Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів? Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями […]...
- Ідея служіння митця народом у творчості Лесі Українки Крицевим і ніжно-трепетним вродилося слово Лесі Українки. В нелегку добу лихоліття ступила велика поетеса на крутий і тернистий шлях. “На шлях я вийшла ранньою весною, – писала дев’ятнадцятилітня дівчина, – і тихий спів несмілий заспівала”. Але той тихий спів пролунав громосилим дзвоном, гучним сполохом, підупалих духом він кликав стати “одважно до бою”, вселяв віру й […]...
- Ідея служіння митця народові у творчості Лесі Українки Її мужність, пристрасність борця, її стійкість, Її непохитність у біді,- властивості, які вирізняють Не лише поезію, а й життя великої Лесі Українки. М. Бажан Леся Українка понад тридцять років віддала творчості. На ці ж роки припадає безупинне змагання з туберкульозом. Безперечно, і тяжка хвороба, і тривалі болі, і хвилинні радощі впливали на твори Лесі Українки, […]...
- Оксана – символ приниженої, але нескореної України (за драмою Лесі Українки “Бояриня”) Драматична поема “Бояриня” – один з найкращих патріотичних творів Лесі Українки. Написана в 1910 році, вона вперше побачила світ у 1914 p., вже після смерті письменниці. Через чотири роки “Бояриня” вийшла окремою книгою, а згодом увійшла до 12-томного зібрання творів талановитого драматурга. Однак за шкільною програмою цей твір почав вивчатися лише в 90 роки XX […]...
- Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Усі матері завжди бажають своїм дітям щастя, але по-різному. Хтось намагається приховати правду про життя, зробити вигляд, що навколо все гаразд, а хтось, навпаки, готує дітей до зустрічі з труднощами У дорослому житті. У “Колисковій” Лесі Українки йдеться саме про другий випадок. Матір радить своїй […]...
- Струни творчості Лесі Українки Якби мені достати струн живих. Якби той хист мені, щоб грать на них, Потужну пісню я б на струнах грала, Нехай би скарби всі свої зібрала, Ті скарби, що лежать в душі на дні… Леся Українка Що ми маємо на увазі, коли кажемо: “У цієї людини лірична душа”? Напевно, що така людина співчутлива, здатна глибоко […]...
- Перечитавши твори Лесі Українки Література… Ми любимо читати книги, цікавимось різними її жанрами. Вона впливає на наші смаки, допомагає пережити той чи інший стан. Улюблені книги ми часто перечитуємо. Ось і сьогодні, зручно сівши в крісло, я взяла в руки томик поезій Лесі Українки і перечитую ще і ще раз уже знайомі вірші, і чим більше читаю, тим більше […]...
- Драма Лесі Українки “Бояриня” – твір з національної історії України Творчість Лесі Українки завжди була тісно пов’язана з життям і соціальними та національними визвольними змаганнями народу, виконувала активну громадянську функцію у цій боротьбі. Геніальна дочка свого народу, Леся Українка добре розуміла, яке велике значення в духовному розвитку суспільства має національна ідея, тому й звернулася у своїй творчості до історії України. Один із таких творів – […]...
- Дитинство Лесі Українки та його вплив на творчість письменниці (за поезіями “Мрії”, “Як дитиною, бувало… “) По-справжньому величним був життєвий і творчий шлях Лесі Українки – видатної української письменниці. На її долю припало багато випробувань, проте жодні не зруйнували її віри у життя, не змінили її прагнень та переконань, не зламали характеру цієї сильної жінки. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. у Новограді-Волинському. Вплив родини на неї, […]...
- Ідея служіння митця народові в творчості Лесі Українки Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Леся Українка “Спочатку було Слово, а Слово те в Бога було, і Бог було Слово”, – так наставляє нас книга книг – Біблія. А наш національний геній і пророк Тарас Шевченко, продовжуючи цю геніальну думку, стверджує: Ну що б, […]...
- Образ України у творчості Т. Шевченка Образ України у творчості Т. Шевченка Тарас Шевченко – вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга […]...
- Трагедія рідного краю у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” I. Ніжний і чистий образ геніальної української поетеси Лесі Українки (живе в душі народу, лагідна від природи, закипала гнівом на кожен вияв утисків). II. Драматична поема “Бояриня” – одна із сторінок історії України. 1. Основа сюжету поеми (історія життя дочки козацького старшини Олекси Перебійного). ‘2. Життя Оксани в розлуці з рідним краєм (тяжко сумує, душа […]...
- Драматургія Лесі Українки – найвищий злет творчого генія поетеси Драматургія Лесі Українки – феноменальне явище в українській літературі: вона вражає новизною тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями і поетичною красою. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакційного, закостенілого в житті, утвердження гуманістичних ідеалів ведеться в її творах з позицій неоромантизму, який намагався розширити права особистості, визволити її від тиску юрби. Творчість поетеси – якісно новий етап […]...
- “Жити хочу! Геть думи сумні!” Життєве кредо Лесі Українки Найширше, всенародне визнання Леся Українка здобула як поетеса, її ім’я увійшло в свідомість багатьох поколінь як символ мужності й боротьби. У творчості кожного письменника важливо визначити два головні аспекти: зміст і характер написаного та місце і роль його в історії літератури. Для аналізу творчості Лесі Українки це особливо суттєво, бо за ідейно-художнім змістом та значенням […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил… ” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов […]...
- Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Леся Українка була надзвичайно чутливою людиною. Свої почуття вона намагалася передати через поетичні твори. Так у вірші “Зоряне небо” поетеса розповідає про красу весняного нічного неба. Зорі бачать усе, що вночі ми не можемо побачити. Вони світять лагідним, теплим, але водночас величним сяйвом: […]...
- Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” У драмі Лесі Українки “Лісова пісня” поетеса підіймає декілька проблем. Серед них – проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки (звернені до Лукаша) показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака. […]...
- Вплив зарубіжної літератури на розвиток драматургії Лесі Українки I. Багатовіковий досвід зарубіжної літератури. (Безперечно, драматургія Лесі Українки не постала на голому місць-Поетеса була добре обізнана в зарубіжній літературі. Мужні і ніжні постаті старогрецьких трагедій були їй дуже близькі. Наприклад, Кассандру вона зробила героїнею великої драматичної поеми, а в образі Іфігенії відбила свої почуття і становище людини, яку рятують добровільним вигнанням. Улюбленою героїнею Лесі […]...
- Відчуття внутрішніх переживань Лесі Українки у пейзажній та інтимній ліриці Відчуття внутрішніх переживань Лесі Українки у пейзажній та інтимній ліриці В історію української і світової літератури Леся Українка увійшла як неперевершений митець, перу якого належать яскраві поезії переважно громадянського, патріотичного звучання. Проте її творча спадщина багата справжніми шедеврами інтимної та пейзажної лірики. Позбавлена можливості грати на фортепіано і стати композитором через тяжку хворобу, вона передала […]...
- Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани (за драматичною поемою “Бояриня”) Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани (за драматичною поемою “Бояриня”) Твори Лесі Українки знайомлять читачів із цілою низкою яскравих образів жінок, сильних, непересічних, сповнених ліризму і натхнення. Мені здається, що у кожний такий образ письменниця вклала часточку себе самої, свого характеру, вдачі, своїх мрій і поривань, свого болю й нездійсненних сподівань. Тому і […]...
- Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури. Геній Лесі Українки розкрився перед світом насамперед у високохудожньому звучанні національної ідеї, гарячій любові до рідіюго краю, яка полягала в обороні прав народу до незалежною національного і державного життя. Свої думки і свої ідеї вона зуміла ввести у високу мистецьку форму, шо чарує багатством поетичних образів і […]...
- Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину […]...
- Мій улюблений драматичний твір Лесі Українки (“Кассандра”) Мій улюблений драматичний твір Лесі Українки (“Кассандра”) І. Кассандра – нащадок Прометея, віща діва. (До образу віщої діви – Кассандри зверталося багато митців, але всі їхні твори, по суті, переказували легенду: Аполлон наділив Кассандру даром провидіння, але вона не дотримала свого слова і не покохала його за цей дар. За це Аполлон покарав Кассандру тим, […]...
- Образ України у творчості Василя Симоненка Образ України у творчості Василя Симоненка. “Я – українець. Оце і вся моя автобіографія”, – сказав В. Симоненко. У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, поставленим у підневільні і злиденні умови життя, звернення до славного минулого українців – то міцна основа майже всієї його громадянської лірики. Поетична пристрасть […]...
- Страждання і щастя Лесі Українки Про Лесю Українку написано так багато, що за окремими висловами годі розгледіти людську особистість великої дочки нашого народу. Іван Франко особисто знав поетесу, цікавився її творчістю, писав критичні статті про її окремі твори та збірки і своїм геніальним пером створив образ Лесі Українки як митця, який був налаштований лише на боротьбу. “Се талант сильний, наскрізь […]...
- Тема України в творчості Ліни Костенко Справжньою патріоткою України є поетеса Ліна Костенко. Вона вибрала долю митця українського слова у тоталітарній суспільно-політичній системі, лояльною до якої аж ніяк не могла бути. Для неї поезія і правда – тісно пов’язані між собою. Служити поезії – служити істині! Правда людська, про яку писала Ліна Костенко як про “матір поезії”, зовсім не збігалася з […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) “Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки. […]...
- Відповідь на контрольне питання До драматичної поеми Лесі Українки “Бояриня” У чому актуальність “Боярині” Лесі Українки? Поема не втратила актуальності і в наш час. Зараз, коли йде розбудова вільної Української держави, відроджуються її самобутня культура, мова, мораль, традиції....
- Образи України у творчості В. Сосюри Серед натхненних співців краси нашої любої і стражденної України невгасимим сяйвом палахкотить ім’я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри. М’який лірик, він підносився до висот подвижницької самопожертви заради блага рідного краю. Образ Вітчизни незмінно окрилював його фантазію та уяву, надихаючи на створення поезій, пронизаних палкою синівською любов’ю до України. Всі вони сприймаються як одкровення справжнього […]...
- Образ України у творчості А. Малишка Коли читаєш поезії Андрія Малишка, відразу постає перед тобою образ України – тієї найріднішої в усьому світі землі, яка була і колискою, і ненькою, і помічницею, і розрадницею. 1 тоді ти розумієш, що поет належить саме до таких людей – люблячих і безмежно відданих своїй Батьківщині. Тому не дивно, що уся творчість Андрія Малишка – […]...
- Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка I. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя судилося В. Симоненку. Однак він чітко окреслив справжні життєві цінності і утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьківщина.) II. Оспівування любові до […]...
- Тема України у творчості В. Сосюри Тема Вітчизни, тема рідного краю, його працьовитих людей, їхньої духовності була для творчості В. Сосюри центральною. Вона втілена у віршах про рідну Донеччину, де промайнула юність поета. Донецький край Сосюра славив у багатьох творах. Вірш “Як передать, Донбас, твою красу і силу… ” оспівує сучасні поету типові картини вугільного краю. У вірші подано яскраві слухові […]...
- Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма – вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого. Твір надзвичайно глибокий […]...
Гетерофемия це.