Філософське світобачення в романі “Дім на горі”
Сучасний світ все більше звертає свою увагу на ірраціональне, не підвладне людському розуму. Людство знов приходить до висновку, що життя – це арена постійної боротьби сил добра і зла, боротьби, яка триває насамперед у людських душах. Цим і можна пояснити інтерес сучасних письменників до міфологічного. В українській літературі таким майстром є Валерій Шевчук.
Незвичайним і навіть сюрреалістичним можна вважати роман – баладу Валерія Шевчука “Дім на горі”. Розповідь про реальне життя героїв роману тісно переплітається з подіями,
Життя героїв Шевчука начебто подвійне, ніби проходить одночасно і в реальному, і в уявному світі. Вчителька Галина Іванівна, молода жінка, бачить себе то сірою й буденною, то – голубою й казковою; в її душу то входить казкова богиня, то лишає її – і від того змінюється настрій жінки, і все, що її оточує. Навіть одяг Галина добирає у колір своїх відчуттів, сірий чи голубий. Її бабця бачить “богиню в серці онуки”, але завжди вертає Галю до реального життя. Син теж помічає в матері незвичайні зміни: “Хлопець раптом відчув, який він порівняно з нею малий та нікчемний. Йому захотілося схилитись у поклоні перед цією несподіваною материною величністю, відтак підняти голубий шлейф і піти в супроводі, гордо зводячи й своє підборіддя”.
Зворушливо й незвичайно описує автор старого козопаса Івана Шевчука та його жінку Марію. Теплом і ніжністю осяяне життя цих немолодих вже людей. Коли Іван повертався з козами додому, Марія “чекала, поки ступить у двір отой сивий король”. Жінка доїла кіз, а Іван “сидів на веранді, густо заплетеній крученими паничами, і щось писав у великій бухгалтерській книзі”, писав “слова, які народилися в ньому сьогодні, … про спокій вечірнього неба і про тишу, яка наливається вечорами у людські душі”. Ці записи, у яких реальність, казка, містика й філософія поєднані в нерозривне ціле, складають другу частину роману. У цього простого селянина душа ясновидця, здатного наскрізь бачити те, що приховано від людського ока, розуміти мову дерев і квітів, відчувати тривогу своєї дружини, відчувати біль і радість інших людей. Через увесь твір проходять лейтмотивом філософські роздуми старого Івана, він спостерігає і ніби коментує життя односельців. “Любов – це і є рух до спокою, – подумав старий козопас Іван Шевчук, коли дружина оповіла йому історію про Миколу й Олександру, – ті, що руйнують, не знають любові – це діти темряви й ночі”.
Описуючи дівочі роки Галини Іванівни, Галі, автор показує нереальний світ її снів, який то наслідує події реальності, то передрікає їх. Джигун Анатоль у сірому костюмі, що приходить до Галі і спокушає її своїми розмовами, у снах дівчини перетворюється на сірого птаха в лакованих черевиках і солом’яному капелюсі. Анатоль таки спокушає Галю і зникає; у реальному житті народжується сип, а сни-фантазії перетворюються на сувору життєву прозу. Пройде час, і такий же сірий птах буде снитися Оксані, доньці Галини Іванівни…
Хоча автор називає конкретні дати – 191.1, 1931, 1946, 1963 роки, сюжет у романі розвивається не в хронологічному порядку. Це ще більш притягує увагу читача, бо інтрига й напруга оповіді постійно зростає. У творі йдеться, в основному, про мирне життя героїв, але гострою стрілою, що травмує життя кожної родини, проходить через увесь твір війна. Вона у спогадах і живих, і мертвих.
У романі переплетені два сюжетні стрижні: дім, з якого герой іде у світ і до якого повертається, а також дорога, яка постійно його вабить. Йдучи цією дорогою, людина все одно приходить додому. Піднімаючись до будинку, що височіє на горі, недавній фронтовик, директор школи Володимир, навіть не підозрює, що у тому домі він знайде спокій і душевну гармонію. Хлопець, син Галини Іванівни, повертається додому через сімнадцять років, що нагадує біблійний сюжет про блудного сина. Цей дім є надійною основою, фортецею, де зберігається духовність. Із мотивом дороги пов’язана й різниця між втіленнями жіночого та чоловічого начала. Жіноча доля – чекати й терпіти, чоловіча – шукати свою дорогу та повертатися.
“Дім на горі”, цей приклад магічного реалізму, дає розуміння динамічного внутрішнього життя людини. Через творче проникнення у фольклорні образи, через барокову алегоричну багатошаровість автор пише літопис філософсько-образного діалогу добра і зла
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: “Філософське світобачення у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Філософське світобачення У творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Сучасний світ все більше звертає свою увагу на ірраціональне, не підвладне людському розуму. Людство знов приходить до висновку, що життя – це арена постійної боротьби сил добра і зла, боротьби, яка триває насамперед у людських душах. Цим і можна пояснити інтерес сучасних письменників до міфологічного. В […]...
- Дійсний і уявний світу романі-баладі В. Шевчука “Дій на горі” За словами В. Шевчука, він – “типовий зразок маргінального письменника… , для вузького читача й обмеженої аудиторії… Мої книжки – це розмова із самим собою про людей і їхній світ… “. Отже, готика є для письменника ознакою серйозності, а містика, притчі, химери допомагають побачити і зрозуміти найістотніші проблеми сучасності. В оповіданнях і повістях В. Шевчук […]...
- Жіноча доля в романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі” У романі “Дім на горі” потяг до мандрів, незбагненні поривання у незвідане відчувають молоді хлопці, а владарюють у цьому загадковому домі самотні жінки. Жіночу долю у “Домі на горі” чітко визначає бабуся Галини Іванівни, яка розповідає легенди свого роду: “Ми тут тим, Галочко, й визначились у цьому домі, що жили спокійно й вміли чекати. Чекати, […]...
- Твір на тему: “Душевна роздвоєність людини у романі “Дім на горі” Душевна роздвоєність людини у романі “Дім на горі” Валерій Шевчук є одним із українських письменників, творчий старт якого відбувся в середині минулого століття, а ось його творче змужніння перепало на застійні роки, період панування в радянській літературі соціалістичного реалізму. Письменник дуже швидко зрозумів, як за абсурдних умов того часу можна було зберегти не тільки своє […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” – книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших – роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації. На історії будь-якого народу згубно відбивається втрата родовідних людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорінному винищенні родин. Діти […]...
- Філософське сприйняття буття в ліриці Ліни Костенко Поезії Ліни Костенко западають у душу з першого разу, та й потім їх хочеться перечитувати знов і знов. Її твори вважають класикою української літератури. Дочка епохи шістдесятих сказала своє глибоке слово у світі, де, здається, вже все було сказано багато разів. У своїй творчості вона торкнулась багатьох тем: це і вічні духовні цінності, традиційність народних […]...
- Філософське осмислення життя у творі У. Самчука “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” являє собою розгорнуту картину життя українського села на початку двадцятого століття. Написаний він високим стилем хроніки життя жінки-селянки, образ якої піднесений автором до своєрідного символу України. Помираючи голодною смертю, Марія пропускає крізь просвітлену стражданням свідомість всю радість і горе свого життя. Епічності й масштабності надають твору навмисне точні дати й цифри, […]...
- Твір на тему: “Дійсний і уявний світ у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Дійсний і уявний світ у романі-баладі Валерія Шевчука “Ді М на горі” За словами В. Шевчука, він – “типовий зразок маргінального письменника… , для вузького читача й обмеженої аудиторії… Мої книжки – це розмова із самим собою про людей і їхній світ… “. Отже, готика є для письменника ознакою серйозності, а містика, притчі, химери допомагають […]...
- Філософське осмислення життя в поезії Ліни Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко “Безсмертним дотиком до душі” стала для мене поезія Ліни Костенко, м’яка, лірична, лаконічна і точна, вимогливо прискіплива і беззахисно щира. Читаючи й осмислюючи поезію Ліни Василівни, ще раз переконуюся, що саме […]...
- Своєрідність світобачення Ф. Кафки та його художнє вираження в оповіданні “Перевтілення” Кафка, Кафка, Кафка… Знаєте, чесно кажучи, мені його жаль. Зламана людина, яка боялася світу. Письмовий стіл для нього був єдиним другом. Людей він сторонився, у родині жив, як “більш чужий, аніж найчужіший”, жінок боявся. Дивно, що людина з таким похмурим поглядом на життя, із таким відстороненим ставленням до людей могла привернути до себе увагу читачів […]...
- Жіноче начало й чоловіче у творі “Дім на горі” Хлопець та козопас Іван Шевчук, син Галиної прабаби, він же колишній урядовець, з якого ненароком з’явилася зрілість до ясновидіння. Уміння проникати в глибину явищ людей вигнало його з бюро в природу, спонукало читати Сковороду й тримати журнал своїх спостережень. Опис його першого прозріння, переходу до якісно нових, упривілейованих форм бачення, належить до традицій романтичних зображень […]...
- Філософське осмислення краси людини і природи у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” У кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” поетично відображене духовне багатство простих людей, їхня моральна велич, тверезість мислення, тонкий гумор. Вони народилися на цей світ для добра, праці та любові; вони черпали добро і любов зі своєї рідної матері-землі. Замилування красою людини і природи, пронизує кожен рядок незабутньої “Зачарованої Десни”. У “Щоденнику” письменник писав: “Якщо вибирати […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (4 варіант) Задум написати кіноповість “Зачарована Десна” виник у О. Довженка ще в роки Великої Вітчизняної війни. Проте твір з’явився лише в 1955 році, за рік до його смерті. За своїм художнім і філософським звучанням повість стоїть на рівні кращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту. У творі немає чіткого сюжету. Невимушено ведеться розповідь. Поступово перед нами […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (1 варіант) Здається, життя – це чергування дійсності та спогадів. Дійсність інколи не дає часу заглибитися людині в минуле, але коли цей час надходить, тоді людина з радістю та деяким смутком починає споглядати те, що відбувалося колись, що ставало поштовхом до нових і нових зустрічей, ідей, надій та мрій. Сталось саме так і з Олександром Довженком, який […]...
- Характеристика твору “Дім на горі” Валерій Шевчук модернізував літературний термін, перевів з одного жанру в інший. Логіка такого перенесення цілком зрозуміла, виправдана, бо перед нами справді ліро-епічний твір із фольклорно-фантастичним елементом. Роман-балада ” Дім на горі ” написано під впливом та на основі народнопоетичних традицій. Герой естетики бароко загадковий, дивакуватий. Він любить усе земне і звичайне, невибагливе, але тягнеться до […]...
- Роман “Маруся Чурай” Л. Костенко: історичне, ліричне, філософське Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір багатогранний, у ньому поєднане й епічне начало (історичні відомості), й ліричне (глибокі почуття героїв), і філософське підгрунтя. … Велике діло – писані слова! Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невільницьким плачем. Історія – складна […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (3 варіант) У кожної людини є місце, яке вона пам’ятає усе життя. Було таке місце і в Олександра Довженка. Це – його “зачарована Десна”… Світять м’яко зорі на перекинутому небі, а їх задумливо лічить маленький хлопчик Сашко, який, ставши дорослим, назавжди зберіг у своєму серці красу цієї “незайманої дівиці”, зберіг вічну пам’ять про своїх батьків, дідів, що […]...
- Твір на тему: “Роман-балада Валерія Шевчука “Дім на горі” Роман-балада Валерія Шевчука “Дім на горі” Роман-балада Валерія шевчука “Дім на горі” – Твір про любов. Любов у широкому розумінні: як складне й високе почуття, що містить у собі кохання, поняття рідної землі, дому, що символічно уособлює спокій, рівновагу духу вміння бути небайдужим, намагання освітити своє видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння, – той […]...
- Дон Кіхот і Санчо Панса: дві життєві позиції, два світобачення (за романом М. Сервантеса “Дон Кіхот”) Дон Кіхот і Санчо Панса: дві життєві позиції, два світобачення (за романом М. Сервантеса “Дон Кіхот”) Великий іспанський письменник та гуманіст Мігель Сервантес жив у ті часи, коли скінчилися гуманістичні ілюзії. Тому роман про Дон Кіхота – це не тільки пародія на безглузді лицарські романи XVI століття, але й смілива переоцінка традиційних гуманістичних цінностей. Під […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (2 варіант) Загадково блищить Десна, манячи до себе чистою водою та незабутньою красою, щось розповідає ворона, яка вміє розмовляти, лякає з берега казковий лев, і сидить на березі білоголовий хлопчик Сашко, який навчається любові до природи у своєї Десни й своїх батьків та дідів. Він ще маленький, але вже знає, що таке справжня праця, що таке любов […]...
- Повість-преамбула до роману-балади “дім на горі” (скорочено) – Шевчук Валерій У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все – і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір’я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену. Прийшла висока худа вчителька Олександра Панасівна, […]...
- Альона Парневич – Його світобачення кольором кави Його світобачення кольором кави, З присмаком джазу та етикету Вона вимальовувала корали Любила ч/б та красиві брикети Акриловим поглядом прямо у душу Акордами щирості en el tiempo de vals Така простодушна наче вперше живуща Не схожа на всіх але близько до нас Вона водила пальцем по небу Залишаючи після себе зорі Такі красномовні та дуже […]...
- Фольклорно-міфологічні джерела образності Валерія Шевчука (на матеріалі романубалади “Дім на горі”) Фольклорно-міфологічні джерела образності Валерія Шевчука (на матеріалі романубалади “Дім на горі”) В останні роки досить помітною є тенденція до оновлення естетичних принципів романного епосу в українській літературі, зумовлена багатьма соціально-психологічними чинниками. Серед них – гострота і різноманітність морально-етичних проблем, динамічність суспільної та індивідуальної свідомості, зрештою, проблема збереження індивідуальності у масовому суспільстві, подолання “відчуженості”, уміння віднаходити […]...
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій […]...
- Аналіз твору “Дім на горі” Роман-балада ” Дім на горі ” складається з двох частин. У першій (“Дім на горі. Повість-преамбула”) розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву “Голос трави”, складається з 13 […]...
- Стильова своєрідність роману “Дім на горі” Часова структура І частини Тут переплітаються три оповідання: про Галю та інших жителів дому; про Миколу й Олександру Ващуків, батьків Неоніли; і про Івана Шевчука та його жінку Марію. Кожній розповіді характеристичним рух уперед і назад у хронології, що дезорієнтує читача. Всезнаючий оповідач залюбки подає інформацію про часове пов’язання між подіями, але таким способом тільки […]...
- Фольклорна основа твору “Дім на горі” Фольклорна основа твору “Дім на горі” Чому й заради яких ідейно-естетичних та морально-філософських проблем так активно й щедро використовуються в романі-баладі фольклорні мотиви, фольклорна образність? Слід насамперед урахувати, що В. Шевчук – відомий дослідник давньої української поезії. Він добре знає епоху українського Відродження, той період в історії національної культури, коли здійснювався активний обмін філософськими и […]...
- Твір на тему: “Жіноча доля у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Жіноча доля у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” У романі “Дім на горі” потяг до мандрів, незбагненні поривання у незвідане відчувають молоді хлопці, а владарюють у цьому загадковому домі самотні жінки. Жіночу долю у “Домі на горі” чітко визначає бабуся Галини Іванівни, яка розповідає легенди свого роду: “Ми тут тим, Галочко, й визначились у […]...
- Проблема духовності в романі “Доктор Серафікус” В українській літературі XX ст. Віктор Петров, відомий як В. Домонтович, за висловлюванням Соломії Павличко, “залишається загадкою, ребусом, своєрідним сфінксом чи навіть Мефістофелем української літератури”. Його твори й сьогодні сповнені багатозначних трактувань. У романі “Доктор Серафікус” йдеться про неминучу трагічну долю героїв, що вибрали авангардну реакцію на сучасність. У центрі роману амбівалентний образ Комахи-Серафікуса, який […]...
- Історія написання твору “Дім на горі” Історія написання твору “Дім на горі” Створювався він у 1966-1980 рр., а вийшов у світ 1983 р. Цікавою є історія написання. Ось як розповідає про це сам В. Шевчук: “Книжку ” Дім на горі ” я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно-фантастичної частини “Голос трави”. Писалася вона поволі: спершу одне оповідання, котре […]...
- Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор […]...
- Зв’язок поколінь у романі О. Гончара “Собор” I. Захисники собору та недруги. (Саме в ставленні до собору розкриваються всі персонажі твору. Вони ніби поділяються на два умовних табори – захисників цієї величної споруди та недругів. Духовно багатими і чистими постають перед нами жителі Зачіплянки. У кожного з героїв своя доля, своя історія, свій шлях.) 1. Студент-мрійник Микола Баглай. (Справжнім красенем постає перед […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”) Змалювання типових рис українського національного характеру в романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”) Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, […]...
- Образ кошового отамана Сірка в романі “Фірман султана” (2 варіант) Кошовий отаман Іван Сірко – герой багатьох народних дум, переказів, історичних пісень. З іменем Сірка пов’язане написання запорожцями знаменитого листа турецькому султану, увічнене на полотні Рєпіним. Саме ця картина видатного художника надихнула Володимира Малика на створення роману, героями якого стали мужні захисники України – запорозькі козаки. В. Малик симпатизує козакам, він зображує їх глузливими й […]...
- Доля України в романі Уласа Самчука “Волинь” I. Безпосередня участь У. Самчука в бурхливих подіях 1938-1939 років (трагедія Закарпатської України; основа роману “Гори говорять” та роману-епопеї “Волинь”). II. Унікальність твору “Волинь” (глибоко і відверто розкрита антилюдяність більшовизму, вказані причини трагедії суспільства). 1. Жанрово-художні особливості роману (роман-хроніка, художнє дослідження життя дитини, підлітка і юнака Володьки Довбенко). 2. Автобіографічний характер твору (прототип Володьки Довбенка […]...
- Проблема добра і зла в романі “Сад Гетсиманський” Іван Багряний, письменник, на чию долю випало тяжке життя у вирі подій пореволюційних десятиріч, використав біблійні сюжети для розкриття психології своїх героїв у досить несподіваному контексті: християнські ідеали, цінності – й епоха сталінських таборів, “арештів, нічних допитів, безпідставних звинувачень… Своєрідне поєднання двох полюсів світовідчуття письменника – віра і кров, добро і зло – породило такий […]...
- Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі П. Куліша “Чорна рада” Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво […]...
- Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. “Панас Мирний та Іван Білик показали ту прірву, у яку затягує […]...
Краса образу наталки полтавки.