Фольклорні мотиви в поезії І. Франка (2 варіант)
О краю мій, підгір’я ти прекрасне,
Як я люблю, як я люблю тебе!
Мов зірка та, що світить і не гасне,
Так та любов в душі моїй живе.
І. Франко
Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язані із селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та ялиновими лісами і казково-таємничим гірським валом, який називається Діл. Материні пісні вчили Івана любити народ, боліти його горем, ненавидіти кривдників, розуміти красу природи. Від матері він записав народні пісні про Шумильця, про Ганнусю,
Пісне, моя ти сердечна дружино,
Серця відрадо в дні горя і сліз,
З хати вітця, як єдинеє віно,
К тобі любов у життя я приніс.
Тямлю, як нині: малим ще хлопчиною
В мамині пісні заслухувавсь я:
Пісні ті стали красою єдиною
Бідного
Від батька перейняв майбутній поет основне правило його життя: “З людьми і для людей”. Отже, завдяки своїм батькам Іван Франко навчився цінувати працю, любити людей. Вони були першими його педагогами, що заклали міцний фундамент майбутньої цільної і світлої особистості.
Під час навчання в гімназії у І. Франка з’явилася велика пристрасть до книги. Другою великою пристрастю його було збирання і записування народних пісень, оповідань, казок, приказок. Невичерпним джерелом фольклору було для нього рідне село, а також середовище дрогобицьких міщан.
Пісні, записані Франком, звів у книгу О. Дей. Книжка ця вийшла в 1966 році у видавництві “Каменяр” під назвою “Народні пісні в записах Івана Франка”. У ній поданий найвичерпніший фактичний матеріал з народної обрядовості, записи ритуальної та ліричної пісні. На основі автографів, збережених у рукописних сховищах Києва, Москви, тут друкуються численні Франкові записи народних пісень, а також записи мелодій з його голосу. “Франко любив народну музику, пісню… з властивою йому пристрастю, – згадує львівський композитор Станіслав Людкевич. – Він не був музикантом, але вмів глибоко відчути аромат народної музики, виявляючи надзвичайно тонке розуміння мелодії, умів віднаходити в ній душу”.
Саме народна пісня надихнула поета на написання такого шедевра, як драма “Украдене щастя”. В основі п’єси лежить народна “Пісня про шандаря”, яку записала приятелька Франка Михайлина Рошкевич 1878 р. від селянки Чігур Явдохи Стрийського повіту. Ця пісня не тільки підказала тему, а й стала основою всього драматичного твору. Не порушуючи структури пісні й фабульних взаємин трьох дійових осіб, драматург майстерно розвинув і збагатив її сюжет соціальними мотивами, глибоко вмотивувавши причину розвитку драматичного конфлікту, збагатив основу пісні художнім домислом і створив народну драму “Жандар”, яка потім була названа “Украдене щастя”.
На народнопоетичній основі побудовані “Сон князя Святослава”, “Пісні народнії”, “Моя пісня” і чимало інших. . ‘
Показово, що саме з народною піснею на устах увійшов Франко-дебютант у великий храм, ім’я якому – мистецтво художнього слова. Його перший друкований літературний твір – сонет “Народна пісня”.
З грудей землі б’ють водянії жили.
Струї живої рух не кінчиться, не спить,
Вода ж погожа тисячі живить
Весни дітей, що вкруг її обсіли.
Криниця та з чудовими струями –
То люду мого дух, що, хоч у сум повитий,
Співа до серця серцем і словами…
Не можна не згадати вірш “Червона калино, чого в лузі гнешся” із збірки “Зів’яле листя”. За композиційною будовою це діалог. Перші дві строфи – запитання ліричного героя до калини, три наступні – її відповідь. І це надає творові жвавості і енергійного ритму. Центральний образ вірша – червона калина – символ усього красивого, ніжного й благородного в людях і суспільстві. Червона калина – життєлюбна натура. Вона так горнеться до всього світлого, сонячного, але дотягнутися до сонця в неї не вистачає сил. Тому вона ніжно-журливо говорить:
Червоні ягідки додолу схиляю,
Додолу схиляю…
Усе хороше в ній приречене на загибель, бо через тодішні умови все прекрасне нівечиться, краса пропадає, хоч усе краще в собі калина готова віддати людям, їй не шкода для них нічого:
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Не страшно і грому.
І світло люблю я, купаюся в ньому,
Купаюся в ньому.
Хто ж винен, що така сонячна, смілива натура гине? У вірші винним виступає дуб, який калину “отінив, як хмара”. Дуб – другий символічний образ вірша. На відміну від народних пісень, дуб у цьому вірші – негативний образ, уособлення реакційних сил, усього консервативного, тупого, омертвляючого. І в цьому новаторство Франка, бо в народній пісні і в попередників Франка дуб у такому трактуванні не виступає.
Усю велич і всю складність кохання зобразив поет також у віршї “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, суть якого сконцентрована у строфі:
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Народнопісенними мотивами пронизаний також цикл “Веснянки” зі збірки “З вершин і низин”. Провідний мотив збірки – тривожне і в той же час радісне передчуття радикальних змін у суспільному житті, що передається через алегоричний зміст. Ліричний герой циклу то зітхає (“Весно, ох, довго ж на тебе чекати!”), то всміхається разом із сонечком, що гріє весною, то дивується (“Весно, що за чудо ти твориш в моїй груди!?”), то, зачарований красою весни, освідчується їй і людям в любові.
Наскрізний образ циклу – алегоричний образ чарівницї – весни, від якої тануть сніги, яка приносить із собою бурхливі вітри, надає життя всьому живому, вселяє в людей бажання жити й боротися за краще життя. Тому й пробуджена весною жага життя вигукує:
Лиш боротись – значить жить.
Найкращі поезії циклу: “Земля моя”, “Vivere memento”, “Гримить”, “Гріє сонечко”, “Дивувалась зима”.
Уже сама назва циклу наводить нас на думку про спільність поезій із народними веснянками, народною піснею, яка завжди була одним із джерел творчості Франка. Форма його веснянок – це чудовий сплав фольклору і неповторного поетичного обдарування. Сплав, а не імітація народнопоетичних форм. Але наслідування спостерігається тільки у формі, бо зміст – повністю оригінальний.
Минають роки, а поезія Івана Франка хвилює наші душі. Ми повертаємось знову й знову до чарівних пісень, які увійшли в наш духовний світ. Чому деякі вірші поета стали піснями? Тому що в них розкриті глибокі людські почуття. Хіба може зникнути кохання? Воно вічне, як сонце, вода, небо і земля. І скільки б нам не було років, ніжні слова Івана Франка супроводжуватимуть кас усе життя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка (1 варіант) В пісні те лиш живе, що життя дало. І. Франко Травневий тихий вечір у моєму селі. Спалахнули ясні зорі, серед них гордо пишається золотий місяць. Повітря чисте, свіже. Стою й милуюсь садом, укритим білим серпанком. Здалека долинула задушевна пісня. Заслухалась… Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Та це ж […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю (2) Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю У древнім Львові Чи в Криворівні Пісні Франкові, Слова чарівні. / О. Ющенко / Протягом віків пісня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагідна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Іван Франко – пісні сильно вплинули на його […]...
- Основні мотиви лірики Івана Франка Основні мотиви лірики Івана Франка “Кожна пісня моя – віку мого день”, – писав про свою поезію Іван Франко. Велична ї прекрасна її музика ось уже півтора століття лунає для людей. Поетичним гімном борцю за волю народу гримить вона, веснянками чарує нам слух і будить нас до життя, п’яним, терпким і гірким присмаком зів’ялого листя […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народнопісенною творчістю (2) “Пісня і праця – великі дві сили” /. Франко У народі кажуть: добрий початок – половина справи. Наочним потвердженням цієї істини можуть служити “початки” творчості багатьох письменників-класиків, їхні “першовірші” (за назвою однойменної антології), де нерідко задававсь камертон на усе подальше життя. Творчий шлях Івана Франка починався сонетом “Народна пісня”: Криниця та з чудовими струями – […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю О краю мій, підгір’я ти прекрасне, Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне. Так та любов в душі моїй живе. Іван Франко. Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язані з селом, в якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому закутку, оточене дубовими та ялиновими лісами […]...
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (1 варіант) Слова, написані 1893 року: Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать, – Стали героїчною обітницею Лесі Українки, здійсненої власним життям. У них – вся Леся, велика дочка українського народу. Вона увійшла в розвихрену дійсність нової епохи як невсипуща трудівниця, кожна думка якої палить вогнем […]...
- Провідні мотиви лірики І. Франка “Золоте зерно” ідей у поезіях І. Франка Я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. І. Я. Франко Іван Якович Франко – письменник, громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна залишатися байдужим, читаючи […]...
- Співзвучність поезії І. Я. Франка з народнопісенною творчістю Франко як митець в першу чергу – поет. Спів поезії Івана Франка найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія і зневіра, і любов, і ненависть. Для його поезії притаманні сміливість думки; культура мислення чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання […]...
- Життєстверджувальні мотиви поезії Лесі Українки “Cоntrа sреm sреrо!” (2 варіант) Чи можна співати веселу пісню, коли серце розривається від туги, а тіло страждає від нестерпного болю? Чи можна вірити у щасливе майбутнє, коли буденність перетворилася на безкінечні долання: долання обставин, долання власної безсилості? Чи можна сподіватися без надії? Звісно, що ми не можемо ототожнювати ліричного героя твору та особистість поета, але коли ми говоримо про […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (2 варіант) Багато гучних і ніжно-тихих слів про рідну землю було сказано і написано в різні часи. Поети присвячували їй найпалкіші рядки, які часто ставали піснями чи гаслами. А ось Василь Стус, життя якого стало освідченням у любові до України і дорогою до неї, як це не дивно, пише: ” А я не можу й слова проронити… […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народно-пісенною творчістю У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибоко лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця, ні неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (1 варіант) Україна, її доля, її майбуття – головна тема творчості видатного українського поета В. Стуса. Про що б поет не писав, чи то про матір, чи то про сина, дружину, самотність свою у чужих краях – він пише про рідну землю, згадуючи її з ностальгією. В одному з листів до Андрія Малишка він писав: “Я визнаю, […]...
- Провідні мотиви лірики Івана Франка Кожна пісня моя – Віку мого день. І. Франко Поетична творчість Івана Франка відзначається високою емоційністю, сміливістю думки, глибиною осмислення дійсності, багатством художніх засобів. Серед поетичних збірок найвідомішими є “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”, “Із днів журби”. Цілою епохою в українській літературі стала збірка “З вершин і низин”, що посіла найпочесніше в […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (2 варіант) Однією з найбільших людських цінностей є воля. Відчуття того, що ти вільний, ні від кого не залежиш і сам є хазяїном свого життя, може надати людині крила, і навпаки, якщо людину позбавити свободи, зробити рабом, зачинити в замкненому просторі, це може зламати її, позбавити будь-яких сил і навіть призвести до загибелі. Саме тому невільники всіх […]...
- Життєстверджувальні мотиви поезії Лесі Українки “Cоntrа sреm sреrо!” (1 варіант) Коли мова заходить про “жіночу поезію”, то частіше за все, і це цілком зрозуміло, у ній насамперед відзначають ніжність, м’якість, особливу задушевність, мрійливість, милосердя і доброту ліричної героїні. Усе це ми, безумовно, знаходимо у творах Лесі Українки. Проте не слід забувати, що як поет-лірик вона сформувалася в бурхливу епоху, що привело до пошуків нової особистості […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (3 варіант) Леся Українка – поетеса універсальна. В її творчості є вірші ніжні, ліричні, які розкривають найтонші переживання закоханої людини або мрії молодої дівчини. І поряд з цими задушевними і зворушливими творами є зовсім інші – за характером, жанрами, ідеями. Лесю Українку називають “співачкою досвітніх огнів”, “дочкою Прометея”, “поетом революційної боротьби і революційного повстання”. Справді, письменниця всією […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (2 варіант) Активна громадянська позиція – визначальна риса поезії Бориса Олійника. Його слово – це слово митця зі стійкими переконаннями, одного з тих, хто з гордістю усвідомлює свою приналежність до будівничих нового світу. Пристрасті й боріння епохи – і його особисті переживання, тому поет часто виступає і як публіцист, полеміст. Особливо помітно ця гострота злободенності проблем поезій […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (3 варіант) “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, […]...
- Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Піснею, думою, легендою, чарівною казкою називають цю повість, бо джерела її – із гуцульського життя, з глибин народної пісні, легенди, казки. Із перших сторінок ми поринаємо у світ народних переказів і вірувань. Малий Іванко живе серед таємничих розповідей про лісовиків і нявок. В скелях є […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (3 варіант) Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (1 варіант) Навчив журавлик хлопчика літати… Борис Ілліч Олійник – поет планетарної широти мислення, щирий, відвертий зі своїм читачем. Саме з ним веде автор серйозну, виважену бесіду про загальнолюдські цінності: про благородство душі, свободу духу, про повагу до найріднішої людини – матері, про щастя жити на землі і залишити по собі добру пам’ять, про гармонію людини й […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” (4 варіант) Збірка поезій І. Франка “Зів’яле листя” створювалася більше десяти років і вийшла в світ у 1896 році. Вона складається з трьох частин, образно названих жмутками. Це лірична драма, в якій оспівуються глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих ударів з боку шляхти. Його було звільнено з […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (3 варіант) Серед творів українських письменників XIX століття повість М, Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце. На відміну від багатьох інших, у яких на першому плані стосунки між поміщиками і кріпаками або селянами і куркулями, тут панує саме кохання, Зворушлива історія Марічки та Івана давно вийшла за межі тієї далекої від нас епохи і сприймається як […]...
- Біблійні мотиви у творчості І. Франка Біблія завжди служила джерелом мудрості щодо покаяння, морального самовдосконалення і пізнання істини. Вона давала той ідеал, духовну підтримку, яких митці не знаходили в реальному житті. Багатьом із них Святе Письмо давало віру в Бога і в свій народ, його життєві сили. Жила єдина надія, що вихід з неволі буде знайдено, якщо жити за Божими заповідями. […]...
- Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (ІІ варіант) У тому чарівному краї, де смуток смерекових лісів спускається з високих гір до бурхливого Черемоша, творилися справжні дива. Там жили добрі лісовики, блукали веселі чугайстри, водили танок мавки, грілися біля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) Для написання твору Коцюбинський вивчав фольклорно-етнографічні матеріали, їздив до Криворівні, спостерігав життя гуцулів. Він прагнув відтворити їхнє своєрідне міфологічне світосприйняття і світовідчуття, показати життя людей в атмосфері казки, міфу, повір’їв і забобонів. Він сам говорив про свою підготовку до написання повісті: “Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то […]...
- Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка. Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим “університетом”. “На лні моїх спогадів, – згадував він потім, – і досі горить маленький, але міцний вогонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його […]...
- Мотиви лірики І. Франка Серед титанів духу українського народу, стовпів його національної культури одне з чільних місць по праву посідає великий письменник Іван Якович Франко. Нестримна жага митця охопити й пізнати світ в усіх його проявах спонукала невтомного правдолюба до постійного пошуку, результатом якого стали унікальні за силою і філософською глибиною статті, дослідження, літературні твори. Проте чи не найвище […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” є одним з найкращих, найбільш вражаючих творів української літератури. Вона занурює нас у чарівний світ гуцульського життя, звичаїв та обрядів, знайомить із міфологією, усіма дивовижними казковими істотами, які за уявленнями верховинців населяли цю частину Карпат. Михайло Коцюбинський захопився гуцульським фольклором, способом життя, світоглядом цього дивовижного народу, коли зупинився на […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” (2 варіант) Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” створювалась більше десяти років і вийшла в світ у 1896 році. Збірка об’єднала поезії переважно з сумними, журливими мотивами. В ній оспівуються глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. Вона була написана в один з найважчих періодів життя поета. Жорстоке переслідування польською та українською буржуазією, третє ув’язнення, недопущення до викладання […]...
- Біблійні сюжети та мотиви в українській поезії Українські письменники у своїй творчості постійно зверталися до Біблії – цієї невичерпної скарбниці людської мудрості й досвіду. Проповідником біблійних заповідей був Григорій Савич Сковорода. Його поетична збірка “Сад божественних пісень” проросла із зерен Священного Писанія. Перед кожною із тридцяти пісень Сковорода поставив епіграф, найчастіше це були рядки із Псалмів. У XIX ст. за переспіви біблійних […]...
- Мотиви поезії Павла Грабовського Украйно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких муках. Але в жорстокій багатовіковій борні за крашу долю свого народу, своєї культури ти була не сама. Допомагали тобі твої славні сини, серед яких я хочу виділити Павла Арсеновича Грабовського. Поет віддав усі свої […]...
- Тема трагічної долі митця у поезії І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер Виє” Поезія І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє… ” наділена чарівною притягальною силою. Вона не просто служить об’єктом читацької насолоди, а зачаровує читача, приголомшує його своєю глибиною й завершеністю. Основна тема твору – творча трагедія митця – розробляється в оригінальній художній формі. Вірш було написано 20 листопада 1901 року, а вперше надруковано вже у наступному […]...
- Прометеєве слово (громадянські й національно-патріотичні мотиви поезії Лесі Українки) Прометеєве слово (громадянські й національно-патріотичні мотиви поезії Лесі Українки) В історію української літератури Леся Українка увійшла мужнім борцем за кращу долю України. І це – не просто красиві й високі слова: твори поетеси свідчать про видатну мудрість філософа й силу борця, який усвідомлював, що поет для України – не лише глашатай, речник народу, а й […]...
- Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” (1 варіант) Поезія “Грудочка землі” змальовує надзвичайно глибоке почуття автора до своєї Батьківщини. Автор завдячує їй усім, що в нього є дорогого. Він вдячний Батьківщині і за гомінливі трепетні ліси, в які автор ходив ще в дитинстві, і за ніжні замріяні пісні, які співали дівчата і в кожному слові дзвеніло щастя; і за те, що з цих […]...
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали […]...
- Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого були слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” […]...
- Релігійні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича – цілісний, складний і […]...
Вірш задивляюсь у твої зіниці.