Галина Танай – Проводжаєш його
Проводжаєш його, як завжди проводжала птахів –
Без надій на новини і з дивною вірою в зустріч.
Розділяючи навпіл запаси любові й страхів,
Відчуваєш, як в місті стає несподівано пусто.
Розкладаючи відстань між вами на сірий папір,
На сухі сантиметри блідої від літ шляхівниці,
Помічаєш, як тоншає й тихне затерте до дір
Запорошене небо дощисто-м’якої столиці.
Під ногами співає різдвяної вимерзла твань,
І здригається в такт беспричинно розбурхане серце,
І приймаєш цей дощ, неодмінну оправу прощань,
Як послання чи знак, запоруку, що він повернеться.
Затискаєш всю відстань між вами у дотик руки.
Із дощу засівається сніг, м’якотіло і густо.
Відпускаєш його, як пускають осінніх птахів –
Без надії, а втім, зі спокійною вірою в зустріч.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Галина Танай – Чуєш, як сточують камінь чужі голоси Чуєш, як сточують камінь чужі голоси, Як проростають у небо, скляне і глибоке, Поки покірно ковтають солоджену синь Ваших холодних будинків розбухлі коробки? Вас небагато лишилось – лиш ти і вона, Двоє на вимерзлу темінь порожніх кварталів, Двоє чужих і неторкана довга зима, Двоє живих на розметане сніжне провалля. Слухай різдвяного дзвону далеку луну, Слухай, […]...
- Микола Вінграновський – Юлії Іполитівні Солнцевій Мене осяяння сповняє перед Вами Від Ваших дум і серця висоти. Я образ Ваш небесними словами В своїй душі навіки засвітив. Всі Ваші дні, як птахів перелеття, Лягли за велетнем в суворості доріг. Тягар трудів, тягар його безсмертя, Як щастя знак, на Ваші плечі ліг. Хвала і честь Вам, героїчна жінко! В стражданні Ви пішли […]...
- Демченко Галина – Біографія (1922-1986) Галина Олексіївна демченко народилася в селі Олександрівка на Кіровоградщині, але дитинство її пройшло в селі Макіївка Чернігівської області. Там її батько став працювати агрономом, а мати в радгоспі вела лікнеп. дівчинка бігала за мамою “хвостиком”, і не дивно, що в шість років вона вже вміла читати й писати. Тому й навчатися пішла одразу в […]...
- Галина Крук – Cентиментальна історія Сентиментальна історія: він любить її, а вона – його І це так незвично у світі, далекому від симетрії Острів посеред моря, а моря того – огого Хвилі їм лижуть руки і рукави нею плетених свeтрів. Що робити з любов’ю, коли вона заходить в зеніт Двоє дорослих людей зі своїми мухами й левами. Жоден із нас […]...
- “Найніжніша скрипка України”. Про Івана Малковича, його поезію і його незабутні образи Іван Малкович знаний в Україні сучасний поет. Відтоді, як 1984 року побачила світ його перша поетична збірка “Білий камінь”, Малковича із захопленням читають в Україні, перекладають багатьма мовами світу. Ліна Костенко назвала свого часу молодого поета “найніжнішою скрипкою України”. І це дійсно так. Поезія Івана Малковича ніжна, лагідна, щира і добра. Вона якось непомітно полонить […]...
- Гриненко Галина – Листоноша (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” КАТЯ Хто Каті нашої не знає? В червонім платтячку дівча. Вона в артілі доглядає Із мамою удвох качат. Ходімо глянемо на плавні, Які качата в Каті славні. КАЧАТА Вийшла качка на лужок. З нею діток ланцюжок. Будуть каченята Плавати, пірнати. – Кря, кря, кря, кря, кря, кря. Сонце в небі догоря. […]...
- Галина Крук – Жінка надрізує вени Жінка надрізує вени, тому що не хоче стáріти Звично кухонним ножем, як відкриває шпроти Кволий ангел, дебелий доктор і санітар-очкарик – Сумнівна компанія для цієї брудної роботи Від їхнього ідеалізму обертом йде голова І завертається сонце скупе за кіоск навпроти Як їй втекти Як витекти їй у вузенький надріз від ножа І яким коридором податися […]...
- Галина Крук – Cниться мені бомбосховище Сниться мені бомбосховище на околиці пам’яті, Останнє вціліле зі шкільних уроків воєнки – більше війни не буде, – казала нам вчителька, Але кожен із вас, діти, мусить затямити: У разі ядерного вибуху, Застосування зброї масового враження Чи іншого казусу Слід спускатися в бомбосховище, уникаючи паніки, Брати лише необхідне, нічого зайвого: Теплі речі, якби війна затягнулась […]...
- Гриненко Галина – Золотий дощик (Збірка) 1958 рік, видавництво “державне видавництво дитячої літератури УРСР” ГОЛУБИ То не вітер легкокрилий зашумів, То злетіла в небо зграйка голубів. Покружляли, покружляли угорі, Прилетіли, ходять тихо у дворі. А я вийшла, покришила хліба їм: Сизокрилим, білокрилим і рябим. ПРО ОМЕЛЬКА І МОРЕЛЬКУ Навесні малий Омелько Посадив в саду морельку Та й на другий день питає: […]...
- Галина Крук – Мушу зізнатися, боже Мушу зізнатися, боже, що не вмію жити На цьому світі, а як на тому – іще не знаю Пробувала, старалася, ходила до школи, Навіть траплялося по дурості вчити інших, Вторила за кимось: жити значить вмирати Мушу зізнатися, боже, що не вмію вмирати, А найгірше – не хочу Світ такий гарний – дерева, хмари, навіть комахи, […]...
- Христина Головко – Я і ви, і вас, і вами Я і ви, і вас, і вами Хтось із вами наугад Я ж саджаю молитвами Щастя сонячного сад Я і ви, і нас із вами Хтось із нами навпаки Я чекаю між містами Затаївшись-пошепки Я ви, і вас, і вами Хтось зі вами вже на ТИ? Ми жанглюємо словами Ми збираємось іти Я і ви, […]...
- Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих. (Д. Кононенко) “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. (Д. Кононенко) Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина […]...
- Потрапити в сад (скорочено) – Пагутяк Галина На вокзалах, як правило, сади не ростуть. А на цьому – був. Тільки горобці могли вільно перелітати через огорожу й сідати на гілки з червоними яблучками. Та ще хіба що поети на крилах фантазії. Грицькові уявлялося, що однієї теплої ночі він вилізе з останньої електрички і, йдучи до вокзалу, побачить відчинені двері, увійде в сад, […]...
- Галина Журба Реферат Галина ЖУРБА (29 грудня 1888 – 9 квітня 1979) Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в […]...
- Тарасюк Галина – Біографія Галина Тимофіївна Тарасюк (26 жовтня 1948, с. Орлівка, Теплицький район, Вінницька область) – українська поетеса, прозаїк, критик, перекладач, член НСПУ (1977-2009), Асоціації українських письменників (АУП), Національної спілки журналістів України. Галина Тимофіївна Тарасюк народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області в родині з глибокими національними традиціями. Батько: Тарасюк Тимофій Омелянович – […]...
- Журба Галина – Біографія Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в батьківському домі. двадцятирічною студенткою почала і друкуватись за посередництвом літературознавця […]...
- Галина Тарасюк – Біографія Галина Тимофі́ївна Тарасюк (26 жовтня 1948, с. Орлівка, Теплицький район, Вінницька область) – українська поетеса, прозаїк, критик, перекладач, член Національної спілки письменників України (1977-2009), Асоціації українських письменників (АУП), Національної спілки журналістів України. Галина Тимофіївна Тарасюк народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області в родині з глибокими національними традиціями. Батько: Тарасюк […]...
- Малик Галина – Біографія Галина Миколаївна Малик народилася 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім’я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині. дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і… не збиралась бути письменницею. Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам’ятала на […]...
- Пагутяк Галина – Біографія Москале́ць Галина Василівна (свої твори підписує як Пагутя́к Гали́на ) – українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури. Народилася 26 липня 1958 року в селі Залокоть, дрогобицького району, Львівської області, згодом родина переїхала у село Уріж. Батько – Василь Пагутяк, матір – Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок у сім’ї. Вважає себе нащадком молдовського господаря […]...
- Крук Галина – Біографія Народилася 30 листопада 1974 у Львові. За освітою – філолог-медієвіст, захистила дисертацію на тему “Українське низове бароко: поетика стилю і жанру” (2001). Авторка поетичних збірок “Мандри у пошуках дому” (Львів, 1997), “Сліди на піску” (Київ, 1997) та “Обличчя поза світлиною” (Київ, 2005), а також численних публікацій у літературній періодиці. Поетичні та прозові твори ввійшли до […]...
- Душа метелика (скорочено) – Пагутяк Галина Надвечір треба розмовляти тихо, щоб не збудити дощ, бо тоді він ітиме цілу ніч і нікому не дасть заснути. Не треба сердитися й на вітер, бо він може вдарити в обличчя й побити шибки. Коли запалимо світло, біймося за комах, бо вони тільки народилися й можуть сплутати сонце з лампою. А їхнє самоспалення викличе у […]...
- Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність I. І. Вишенський – видатний представник полемічної літератури. (І. Вишенський – найвидатніший письменник-полеміст XVI-XVII століть, суворий викривач соціальної несправедливості.) II. Характеристика епохи часів Івана Вишенського. 1. Життя українського народу під гнітом литовських і польських феодалів. (Постійна боротьба трудящого люду за свою незалежність із татаро-турецькими загарбниками, із […]...
- Пагутяк Галина – Ранок без вечора (скорочено) Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно й темно, й дівчинка думає, […]...
- А ти люби його, дівчино, чуєш? А ти люби його, дівчино, чуєш? Нехай не так, як любила б я. Нехай шаленіє від того, як його цілуєш, Нехай не зможе прожити без тебе ні дня. Нехай з тобою він гуляє ночами, Нехай пригортає й обнімає тебе. Нехай не знає з тобою печалі, Нехай не згадує, як любив він мене. Нехай буде у […]...
- Ольга Перехрест – І вона цілує його в плече … І вона цілує його в плече, На якому він носить АК і наколку з Че, Говорить до нього: коли ти нарешті заснеш? Ти так себе вбиваєш, і мене за разом теж. Скільки тобі новин, сюжетів, коментарів Військових, політиків, журналістів і лікарів? На скільки замків треба закрити кордон, Щоб ти забув про війну і згадав […]...
- Його вуста так ніжно шепотіли Його вуста так ніжно шепотіли Слова кохання щирі і прості. Вони так вірно одне одного любили, Допоки не було брехні. У неї очі сяяли від щастя, Коли він просто поряд був. Тоді ніщо не віщувало їй нещастя, Як в один день за неї він забув. Здавалося, що світ увесь перевернувся, Що проти неї навіть рідні […]...
- Юля Миргородська – Коли його знайшли на краю світу Коли його знайшли на краю світу, Безумний, втратив своїм будням лік. Щось бурмотів, що відчай ніде діти. І десь є та, що носить зачіску на бік… . І щось казав, що більш таких немає. Що всі галактики він пішки обійшов. Де є тепер, нажаль, не пам’ятає. Було б куди то він би й далі йшов. […]...
- П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, […]...
- Павло Мовчан – На спадку вечора Не віддзеркалює вода Уже ні хмар, ні птахів. І сонце, випавши з гнізда, Вниз покотилось з даху. Перехилились голоси- Аж мур небесний тріснув, Та з тріщин краплями роси Просочувалась пісня… І позліталися давно У вулик звуки й бджоли. А з кухви молоде вино Вже цебенить додолу. В кубельці світла груші сплять, Хоч тонко скло дзенькоче, […]...
- Відображення кохання Блока у його віршах Відображення кохання Блока у його віршах. Першим коханням Блока була К. М. Садовська, з якою він зустрівся в Бад Науйгеймі – курорті в Німеччині. Це кохання знайшло відображення в ранній ліриці Блока та в циклі “Через двенадцать лет”. В ранніх віршах Блока ми бачимо палку пристрасть і біль нерозділеного кохання. З його творів видно духовну […]...
- Леонід Кисельов – Він був як полум’я. Його рядки Та не однаково мені… Шевченко Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, і пшеницю, І хліб, і сіль, і війни, і віки. Він був як полум’я. Свої слова – Легкі, як небо, сині, наче квіти, Що ними тільки правду говорити, – Він в наші душі спраглі наливав. […]...
- Василь Стус – Вночі його кусали блохи Вночі його кусали блохи, А те, Що половина людей земної кулі Досі ще стогне під гнітом капіталізму Не давало йому змоги Склепіти очей....
- Катерина Лук’яненко – Як вірш болить, пусти його на волю Як вірш болить, пусти його на волю, Нехай собі із вирієм летить, В чужих думках свою знаходить долю, Кричить, співає, славиться, звучить! А, може, замовчить? І стане тихо… І стане боляче від втрачених надій, Бо тим віршем ти мучився і дихав, І скаржився, і плакав, і радів. Пусти його, і навіть не вагайся! Не сумнівайся, […]...
- Павло Мовчан – “десятки рук його ловили… “ Десятки рук його ловили І навперейми, й навздогін, На землю кидали, щосили Втискали гостряки колін… І тріснув шкіри шовк раптово, Проникла в груди длань чиясь, І серце стисла – цівка крові Із горла вирвалась ураз. Жорстокий бог війни й офіри Був нерухомим, кам’яним. Зір барви втратив: світ став сірим, Повітря стало крижаним. І захолола маска […]...
- Юлія Алейнікова – Не клич мене. Не клич, благаю, знову Не клич мене. Не клич, благаю, знову. Бо я прийду. Я знаю, що прийду. Щоб вкотре привести тебе додому, Себе налити в душу цю пусту. Не клич мене. Не замикай це коло. Цей цикл із марних зустрічей й прощань. У серці не лишилося живого Вже місця для нещирості й вагань....
- Альона Парневич – Його світобачення кольором кави Його світобачення кольором кави, З присмаком джазу та етикету Вона вимальовувала корали Любила ч/б та красиві брикети Акриловим поглядом прямо у душу Акордами щирості en el tiempo de vals Така простодушна наче вперше живуща Не схожа на всіх але близько до нас Вона водила пальцем по небу Залишаючи після себе зорі Такі красномовні та дуже […]...
- Христина Головко – у мене до Вас – тумани У мене до Вас – тумани У мене до Вас – гроза Ми граємо в піжмурки з Вами? Вас, не втомила ця гра? У мене до Вас – тумани У мене до Вас – темнота Ми граємо в літо із Вами? Насправді між нами зима? У мене до Вас – тумани У мене до Вас […]...
- Андієвська Емма – Болунго і його смерть “Ти старий і немічний”, Сказав хамелеон Болунгові. “Віддай мені свою рогату худобу, Нехай я посію місяць”. – “Змилуйсь, хамелеоне, Почекай, як стане світати, Тепер великі тіні, і я тебе погано бачу”. – “Не зволікай, Болунго, і не викрешуй вогню, Віддавай рогату худобу, Тобі не прийдуть на поміч”. – “Змилуйсь, хамелеоне, Візьми жменю води з глечика, […]...
- Таня Гелетюк – Така його доля Пам’яті А. Я. Чумака, який поїхав на заробітки п’ятнадцять років тому і досі не подає про себе жодної звістки, якого так і не дочекались батьки, відійшовши у вічність, присвячую Народила мати сина, Переповивала. Подивилась, посміхнулась Та й заколисала. Колисаючи співала, І линули мрії, Тихі, добрі сподівання, Радісні надії: – Стихни в полі, хуртовино, Вітре, лягай […]...
- Павло Глазовий – Як Кузьму провчила жінка його мила Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети. Пообідав Кузьма смачно, запалив “Казбека”. – Ну чого ти, – пита жінку, – така недалека? Тільки в тебе і балачки про бощі й олію, І ні слова про […]...
Балада л костенко кольорови миши.