“Гей, ви стрільці січовії… ” (За стрілецькими піснями)
Українське січове стрілецтво, яке зародилося перед Першою світовою війною на західноукраїнських землях, вписало героїчну сторінку в історію України. Разом із січовими стрільцями з’явився цілий пласт української пісенної культури. Характерна ознака стрілецьких пісень – їх патріотичність.
Ой у лузі червона калина похилилася
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Стрілецькі пісні поділяються на похідні (маршові) та ліричні. Серед стрілецьких
Гей, видно село, широке село під горою,
Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою.
Іде, іде військо крізь широке поле,
Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи!
Для стрілецьких пісень характерні також образність і ліризм. Образ червоної калини підсилює патріотичне звучання пісні. Золотистий лан пшениці символізує багатство України. Для стрільців бажання розвеселити Україну означає вибороти для неї волю і незалежність. Січові стрільці вірили в те, що про них пам’ятатимуть нащадки:
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ой та зажурились стрільці січовії – Народна лірика ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку1 переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше! Ще живе стрілецька слава. Вернуться ще тії […]...
- Гей, видно село (скорочено) – Лепкий Левко Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
- Гей ви, стрільці січовії (народна пісня) Гей ви, стрільці січовії, раз, два, три, В ваших дівчат серце мліє, раз, два, три, Ви вперед все поступайте, Ні на що не оглядайтесь, Раз, два, раз, два, раз, два, три! Попереду сотник їде, раз, два, три, Він до пекла з вами піде, раз, два, три, Сам із себе хлопець бравий, Під ним коник дуже […]...
- Гей, видно село (народна пісня) Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, широке село під горою, […]...
- Твір на тему: Слава стрільців (наші духовні провідники) Здавалося, що вся Європа з нетерпінням очікувала початку XX століття, бо його початок віщував багатьом народам волю. У цей час розпадалися імперії, виникали нові держави в нестримному прагненні до правди, незалежності, справедливості й свободи. На той час українцям здавалося, що панська влада, чужинська неволя мають зникнути. Перша світова війна (1914-1918), насамперед, була крахом двох великодержавницьких […]...
- “Ой у лузі червона калина” (з історії стрілецьких пісень) Коли почалася імперіалістична війна, був створений легіон під назвою Українські Січові Стрільці. Мужньо билися воїни з ворогами, відстоюючи незалежність України. Проводили вони і культурно-освітню роботу: створювали курси української мови, театральні гуртки, читальні. Стрілецькі поети Л. Лепкий та Р. Купчинський складали пісні. Пісня “Ой у лузі червона калина” виникла у період зародження січового стрілецького руху і […]...
- Вірші А. Малишка, що стали піснями Поезія А. Малишка – глибоко лірична, щира, безпосередня. Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії А. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос (баритон), добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісеиь композиторами […]...
- Розлилися круті бережечки – Народна лірика РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона […]...
- Січові стрільці – борці (За Україну за віршем Б. Лепкого “Набік, дрібна журбо життя… “) “Відлітають сірим шнуром журавлі у вирій” – ця пісня знана всюди. Її рядки багато років мандрують далекою Аргентиною, Австралією, Канадою, Німеччиною. Лише ім’я автори пісні було довгий час невідомим. Багато хто вважав, що слова й музика цього твору – народні. Зовсім не дивно, що ім’я Богдана Лепкого навмисне приховувалося. Золоті слова його меланхолічних сумних поезій […]...
- Січові стрільці – герої України (за віршем Богдана Лепкого “Набік життя, журбо дрібна!”) Богдан Лепкий – видатна постать в українській літературі. Він гостро усвідомлював соціальні й національні проблеми рідного знедоленого народу, ніколи не був байдужим до його долі. Його серце переповнювала любов до історії рідного краю. Поетична спадщина поета надзвичайно багата. Його поезії прості, гарні, ліричні, забарвлені тугою та зажурою. І в цьому нічого дивного немає. Поет не […]...
- “Щастя дай, Боже, народу… ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”) Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність: Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни. О. Кониський, обравши форму […]...
- Порівняння “Пісні над піснями” та “Суламіфі” О. Купріна “Пісня над піснями” – Невичерпне творче джерело. (Порівняння “Пісні над піснями” та “Суламіфі” О. Купріна) Поклади ти мене, як печатку на серце своє, Як печать на рамено своє, то сильне кохання, Як смерть, заздрощі непереможні, немов той огонь, Його жар – жар огню, воно полум’я Господа! Пісня над піснями У Біблії чудові сторінки присвячено не […]...
- “Пісня над піснями” Шолом-Алейхема – ліричний і символічний роман про кохання Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем писав, що сприймає слово “роман” і як художній твір, і як історію кохання. У “Пісні над піснями”, як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. Роман Шолом-Алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. […]...
- Показ глибоких зв’язків сучасного життя з біблійною давниною у “Пісні над піснями” Шолома-Алейхема Показ глибоких зв’язків сучасного життя з біблійною давниною у “Пісні над піснями” Шолома-Алейхема У літературі існують так звані вічні теми. Вони різні – це й сенс людського буття, і пошук моральних цінностей, і кохання. У різні епохи існування людства різні покоління відчували схожу необхідність вирішити для себе ці важливі питання, бо і зневірювалися, і закохувалися […]...
- Лепкий Лев – Біографія Лепкий Лев (псевда: Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз та інші) народився 7 грудня 1888 р., у с. Поручин тепер Бережанського району Тернопільської області. Навчаючись у славнозвісній Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, він поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. […]...
- Твір на тему: А ми тую червону калину підіймемо А ми тую червону калину підіймемо Існує легенда, за якою Бог створив світ і почав розселяти людей. Кожну націю він чимось обдарував. Українців Бог нагородив красою і піснею, бо без пісні вони не уявляють свого життя. Співають в Україні в радості і в горі, на хрестинах і весіллі, на роботі і під час відпочинку, в […]...
- За Україну! (народна пісня) За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас, Ну-ж бо враз Сповнять святий наказ! Приспів: За Україну, за її долю, За честь і волю, за народ. Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон! З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вольний світ! О Україно! […]...
- “… Україні потрібні її діти… ” (за новелою В. Стефаника “Марія”) Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі “Марія”: “В місті зійшлося сила їх – паничі і […]...
- Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за селом чабан виспівує про своє бурлацьке життя: Та нема […]...
- “Щедрівочка щедрувала… “ I. Новорічні обрядодії. (Якщо традиційно в колядницьких гуртах брали участь лише ряджені хлопці, то щедрівкові дійства виконували дівчата. Увечері дівчата обходили односельців, щоб нащедрувати, привітати з Новим роком. Робили це під вікнами осель. Господарі обдаровували щедрувальниць гостинцями.) II. Щедрівки – перлини народної пісенної творчості. 1. Новорічні пісні щедрувальниць. (Щедрівки, як і колядки та інші обрядові […]...
- Біографія Левка Лепкого Всебічно талановитий, Левко Лепкий був композитором і художником, прозаїком і драматургом, журналістом і редактором, видавцем і громадським діячем, патріотом-державником і невтомним трудівником. Народився Левко Лепкий 7 грудня 1888 року в селі Поручин Бережанського району в сім’ї священника Сильвестра Лепкого та Домни з Глібовицьких. Після початкового домашнього навчання Левко Лепкий продовжив учитися в славнозвісній Бережанській гімназії, […]...
- Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і […]...
- Купальські пісні Купальські пісні – вид календарної обрядової лірики, яка з часів язичництва супроводжувала обряд величання бога плодючості, згоди і любові – Купайла, або Купала. до новітнього часу цей святковий обряд дійшов фрагментарно, із запровадженням християнства він поєднався зі святом Івана Хрестителя (відбувався в ніч з 23 на 24 червня за ст. ст.), став називатися в народі […]...
- Твір на тему: Мамина пісня Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо “Люлі, люлі, прилетіли гулі”, “Котку, котку-рябку”, “Ходить сон коло вікон”. Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: “Ходить гарбуз по городу”. Підростаємо ми, дорослішають наші пісні. Уперше десь біля вогнища під час відпочинку мама навчила мене співати маршових пісень, серед них […]...
- Твір на тему: Народна пісня – душа народу Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі […]...
- Михайло Гайворонський – Біографія Народився Михайло Орест Гайворонський 15 вересня (за інш. дан. 1 вересня) 1892 р. в Заліщиках на Поділлі. Після закінчення Заліщицької семінарії (1912) він їде до Львова і навчається у Вищому музичному інституті імені М. В. Лисенка. З вибухом першої світової війни 1914 р. та розпадом Австро-Угорської імперії починається великий національно-визвольний рух Галичини. М. Гайворонський вступає […]...
- Пісенна творчість А. Малишка Пісенна творчість А. Малишка I. Пісні на вірші А. Малишка – супутники нашого життя. (Основною ознакою поезії А. Малишка є її музикальність. На слова поета написано сто пісень композиторами О. Білашем, П. Майбородою та іншими. Найпопулярніші з них – “Пісня про рушник” (“Рідна мати моя”), “Вчителька”, “Пісня про Київ”, “Стежина”, “Ранки солов’їні” – стали народними […]...
- Життя та творчість Левка Лепкого Левко Лепкий народився 07 грудня 1888 року в селі Поручик Бережанського повіту, тепер с. Бище Бережанського району Тернопільської області – український письменник, видавець, композитор у США. Син Сильвестра, брат Богдана та Миколи Лепких. Левко Сильвестрович закінчив Бережанську гімназію, а потім з 1909 по 1914 рр. навчався у Краківському університеті. Учасник Першої світової війни. У 1931-1939 […]...
- Чую – співає Америка… – Вітмен Волт Чую – співає Америка, різні пісні я чую, Співають робітники, кожен співає свою гучну і радісну пісню, Тесля співає, вимірюючи дошку чи брус, Каменяр співає, готуючись до роботи чи закінчуючи роботу, Човняр на човні своєму співає, матроси палубні – На чардаку пароплава, Швець співає, сидячи на ослінчику, шапкар наспівує стоячи, Лісоруб співає, співає ратай, рушаючи […]...
- Пісня – Олійник Борис Розпрягайте, хлопці, літаки: Хай-но спочивають, роботящі. Гарно воно в небі, А таки Вдома, на землі, їй-богу, краще. Накричавсь до хрипу шлемофон. Нагулись мотори до агоній… Може б, хто згадав хоч упівтон Давню: “Розпрягайте, хлопці, коней”? … Тихий вечір травами котив. Льотчикам натомлено дрімалось. Старший спогадав старий мотив, Молоді крилом прилаштувались. А один замислено мовчав, Оповитий […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, Він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю […]...
- Пісня як відображення характерів героїв у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” З давніх-давен знали українців як людей співучих, бо на нашій землі не тільки кожне село чи місто мало свою пісню, а й кожна людина, у якої була добра і чиста душа. Казали, .скільки зірок у небі, скільки крапель у морі, стільки й пісень в Україні. Не було колись жінки чи дівчини, яка не вміла б […]...
- Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати […]...
- Твір на тему: Українська пісня (1 варіант) Українська пісня (1 варіант) Пам’ятаєте легенду про те, як Бог подарував нещасній українській дівчинці неоціненний подарунок – пісню. – Є у мене неоцінений дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня. Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. […]...
- Переможців не судять У голові святкової колони, Поміж колони арки тріумфальної, Під звуки маршу – музики брутальної Ідуть убивці… задля оборони. Вони були засліплені любов’ю До рідної землі, до мами, дівчини, Та вчинки їхні не життям повінчані: Вони любов затоплювали кров’ю. Святкує місто славну перемогу, А небо плаче з матерями сивими, І погляда униз очима синіми, І бачить, […]...
- Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” (2) І. П. Котляревський, автор безсмертної “Енеїди”, дбав про створення оригінального репертуару для театру, такого репертуару, який би відображав життя українського народу. Свій задум він втілив у двох п’єсах “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник”. Основне джерело драматичних творів – соціальна дійсність початку XIX століття. Тема твору “Наталка Полтавка” драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) I. Цілюща сила пісні. (Гарна пісня поліпшує настрій, надає впевненості, віри в себе.) II. Пісні – це наше життя. (Історичне минуле, трудові дні, кохання.) III. Пісня єднає народи. (Треба поважати пісенну творчість інших народів, бо у тих піснях – історія та дума народу.) IV. Погляд […]...
- Пісні у творчості Андрія Малишка Пісні у творчості Андрія Малишка Пісня – це душа народу. У ній – його минуле, сучасне і майбутнє. У ній – тонка краса і переможна сила. Такими є пісні Андрія Малишка, які оздоровлюють мою душу, допомагають зберегти віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в силу світової краси. Сьогодні, коли ми будуємо незалежну […]...
- Дмитро Загул – “Багато акордів на струнах моїх… “ Багато акордів на струнах моїх, Душа їм і ліку не знає, Життя повнозвучно торкається їх І звуки пісень викликає. Ловлю невловимі хвилини життя, Лечу за святою красою, Пісні переливні – ті діти чуття – Посію до сонця росою. Пряду павутинки тонесенький льон, Я тчу і мережаю ткані. Життя повнозвучне перейде, як сон, Зістануться співи весняні. […]...
- “В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води. В годину щасливу і в радісну мить, Любіть у годину негоди. (В. Сосюра, “Любіть Україну”) Серед найсвітліших людських почуттів – любов до неньки, що дала життя, і до Вітчизни-матері. Україна… Край невимовної краси і тяжкої недолі, неповторної пісні і волелюбного лицарства, край з багатою […]...
Прислів'я у творі сто тисяч.