Герасим’юк Василь – Багато небесної сходить краси

Багато небесної сходить краси
На кичери лисі,
На наші обійстя і наші ліси…
І тихо у лісі.

Один прилітав на вогненнім коні
До нашої гражди:
– Виходьте! Вже можна. Ви газди чи ні?! –
Ми й вийшли, як газди.

Та на перехрестях земної путі
На білому світі
Ми не зрозуміли братів во Христі
Й жили, як убиті.

За нами стояли верхи, і ліси,
І зорі, і води.
Багато небесної сходить краси
За гражду свободи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Задивляюсь у твої зінниці симоненко.
Ви зараз читаєте: Герасим’юк Василь – Багато небесної сходить краси
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.