Герасим’юк Василь – Кілька хвилин першої світової

“То не змія, то черв.
Тут багато такої нехарі.
А гадину зараз ви уздрите”, –
Сказав брусиловцям сліпий і засвистів.
Ще не чули вояки такого свисту:
Невловні переливи,
Незвичні колінця,
Тони скрадливі –
Недобрий свист!
Почули вояки,
Захитались буки і трепети,
Ворухнулася стіна смерек,
І зашуміла на них умлівіч
Велика змія.
Заніміли хоробрі вояки, скаменіли їх руки,
Забули про зброю.

“А чого-с така люта?” – крикнув сліпий
І кинув проти неї киптар.
Полоснула по одежині і прошуміла
У темні потоки, у мертве ріща…
Зашкруміла вовна, стліла шкіра…
І вдарила канона!

Схопили вояки стрільби і побігли,
Бо полоснуло вогнем,
Відриваючи небо від землі…
І в ту яму
Упав лицем сліпий.
Зашкруміла земля, стліло небо –
І молився сліпий, бо почувся інший свист,
Який поскладав хоробрих вояків
Один коло одного…
І вперше заплакав старий
Видющими сльозами…
І тяжко повертався
У свої темні роки,
У їх темні потоки,
Аж до мертвого ріща…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Плани на майбутнє.
Ви зараз читаєте: Герасим’юк Василь – Кілька хвилин першої світової
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.