Герасим’юк Василь – Перше послання дмитра з Кутів до галичан
Не знаю, чому ви завжди боялися
Божевільних і привидів.
Може, тому, що божевільний забагато
Розказував,
Знаючи про вас те, що самі не знали чи не
Хотіли,
А привид перестрівав глупої ночі
У найнесподіванішому місці.
За своє життя я відучив вас
Боятися божевільних,
А тепер помираю і в скорім часі
Відучу боятися привидів.
Страх ваш я збагнув тоді,
Коли мовчав, а ви говорили.
А потім я отверз уста
На тридцять літ –
Я відправляв богослужіння
У всіх автобусах на всіх дорогах Галичини.
Я зайшов
Божим,
І ви почали вигадувати,
Що мене вигнали з духовної семінарії
За несусвітені гріхи і я збожеволів.
Різне вигадували ви,
Але без мене
У 50-х не сідали в автобус на перевалі.
Та цим я не тішився, бо добре знав,
Що заповів Спаситель.
Я підсів до нещасного чоловіка і сказав:
“Я твій брат”.
“Ось мій брат, – махнув той головою убік, –
Ось той, що вернувся вчора з далекого краю,
І згадав, як нас тато поділив.
Ти помолися за нього,
Бо я буду просити панів,
Аби повезли його назад,
Віддам за це усі гроші й маржину”.
Я
Якого мали вдруге вигнати,
І сказав: “Я твій брат”.
“А щоб тебе кров залляла, блаженний, –
Я на рідній землі, як між чужими”.
Він був перший,
Хто поборов страх і прокляв мене.
Тоді я підсів до нещасної жінки,
Я хотів назвати її сестрою,
Але тільки поцілував
І сказав: “Щоб тебе голова не боліла”,
Бо в мене дуже боліла голова.
А ви почали усміхатися –
Ви більше не боялися божевільних.
А тепер, умираючи, кажу:
Браття і сестри,
Щоб ви не боялися і привидів,
Я приходитиму до вас при світлі дня.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Герасим’юк Василь – друге послання дмитра з Кутів до галичан Я прочитав Книгу Мертвих, кажу: Країна мертвих старша від країни живих, Там немає Галичини, Там нема героїв, Дарма ваші герої все забрали з собою. Невже не з вами, а Там Вирішуються питання честі? Виносили ви своїх покійників, Їхніми домовинами Тричі стукали О пороги їхніх домівок – Тричі прощення просили. Чому нині Кладете в труну горілку? […]...
- Дмитро Загул – Перше травня Радіоактивна хмара над Києвом, А на Хрещатику – парад. Твоє свято, робочий люде, – Радій, гуляй! Гордо звучить: людина! І влада ж – рад. Радіоактивна хмара над Києвом, А на Хрещатику – парад. Вибух реактор в Чорнобилі: Горить земля, Вода пожежі не гасить, Асфальт кип’ятить багнюкою. А в Києві, на Хрещатику, Заквітчані, у корсетках, дівчата […]...
- Послання Послання – різновид епістоли, віршований твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб. Цей жанр, започаткований в античну добу (приміром, “Послання до Пізонів” Горація, де мовиться про принципи художньої творчості), поширився у всіх європейських літературах, а відтак і в українській (“І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в […]...
- Твір на тему: Перше кохання (Твір-міркування з елементами розповіді) Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері говорив: “Любов – про неї не сперечаються. Вона є”. З цим, мабуть, згодні всі. Так, є. Але вічне питання, що таке любов, не дає спокою людям. Як її знайти, розпізнати, не помилитися? Мої знання про неї вичитані із статей, книг. Психологи вивчають феномен любові, шукають “формулу любові”, намагаються скласти тест, […]...
- Послання до Єпископів (уривки) – Вишенський Іван Уривки Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п’яти єпископів, які підписали унію: “Вельможним їх милості панам”. до автора “Послання” дійшов плід їхнього “подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою “Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму”. Характеризуючи своїх ідейних супротивників, як “піклувальників і будівничих тієї названої згоди, […]...
- Моє перше враження від Печоріна й остаточна думка про нього Моє перше враження від Печоріна й остаточна думка про нього Уперше я прочитала роман “Герой нашого часу” давно, коли ще майже нічого не знала про Лермонтова і не читала його віршів. Тому знайомство з Печоріним стало для мене поштовхом до вивчення творчості поета. Стан, у якому я перебувала після першого прочитання “Героя нашого часу”, важко […]...
- Василь Стус – Звіром вити, горілку пити Звіром вити, горілку пити – і не чаркою, поставцем, І добі підставляти спите вірнопідданого лице. І не рюмсати на поріддя, коли твій гайдамацький рід Ріжуть линвами на обіддя кілька сот божевільних літ. І не бештати, пане-брате, а триматися на землі! Нею б до печінок пропахнути, в грунт вгрузаючи по коліна. А щоб звикнути – остудити, […]...
- Новела “Зав’язь” – розповідь про перше кохання Перше кохання. Коли зав’язуються його перші паростки, то людина зовсім по-іншому починає сприймати і себе, і цілий світ: неначе розквітає душа, а з нею і все навколо. У новелі Григора Тютюнника “Зав’язь” перед нами розкривається початок цього найніжнішого почуття, яке письменник порівнює з чудом пробудження зав’язі на гілочках на початку весни. “Зав’язь” – це чудовий […]...
- Перше повернення Т. Г. Шевченка на Україну РЕФЕРАТ на тему: “Перше повернення Т. Г. Шевченка на Україну” Великою була моральна стійкість і сила революційного духу поета. Коли у 1857 році Шевченка, немолоду вже, змучену засланням людину, було звільнено, він написав у своєму щоденнику: “Мне кажется, что я точно тот же, что были десять лет назад. Ни одна черта в моем внутреннем образе […]...
- “І мертвим, і живим, і ненародженим… ” – послання Кобзаря нащадкам Доля України по-справжньому боліла Кобзареві. Велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу, усієї держави. Часто поет поєднує епічну розповідь із роздумами. У творі “І мертвим, і живим, і ненародженим… ” епічної розповіді зовсім немає тільки напружене ліричне почуття і думки. За інтенсивністю емоцій та роздумів цей твір не поступається усім епічним драмам […]...
- Дівчинко, твої сльози вже нічого не варті Дівчинко, твої сльози вже нічого не варті У нього своє кіно, у тебе – свій серіал, А були ж два божевільних, що жили в одній “палаті” Видно занадто ламким був той матеріал… Стільки дурниць того літа ви натворили, Стільки безглуздя не бачив напевно ще світ. Два божевільних коханця – звичайнісіньке диво, Люди, які не знали […]...
- Послання до Єпископів (скорочено) – Вишенський Іван (пр. 1545 -20-ті роки XVII ст.) Уривки Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п’яти єпископів, які підписали унію: “Вельможним їх милості панам”. до автора “Послання” дійшов плід їхнього “подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою “Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму”. Характеризуючи своїх ідейних супротивників, як […]...
- Твір на тему: Професія мого батька (твір-опис процесу праці) Мій батько – шофер. Його робоче місце за кермом великого красивого автобуса. Тато возить людей з нашого міста у сусіднє. Цю відстань він проїжджає за три години. Батько часто розповідає мені вечорами історії, які трапляються з ним та його пасажирами дорогою. Я з нетерпінням чекаю батькові розповіді, бо дуже люблю їх слухати. А ще була […]...
- Послання до єпископів (дуже стисло/скорочено) – Вишенський Іван Послання пишеться у відповідь на “Оборону згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить”, яке підписали архієпископ Михайло, єпископи Потій, Кирило, діонісій і Григорко, представники вищого духовенства, що погодились на унію – об’єднання католицької та православної церков. Він називає їх унію – “гадючою унією”, дивується, чому вони вважають себе святими, хоча нічого для святості […]...
- Життя і творчість Дмитра Білоуса Реферат на тему: “Життя і творчість Дмитра Білоуса” . Як прислів’я чудове, Йде від роду до роду, Що народ – зодчий мови, Мова – зодчий народу. До книжок “Диво калинове” і “Чари барвінкові” я йшов усе життя. Село, де народився, зветься Курмани. На Сулі. На межі Полтавщини і Слобожанщини, тепер це Сумщина. Сімейка в мого […]...
- Василь Стус – Моє перелицьоване пальто Моє перелицьоване пальто, Єдиний мій товаришу незрадний, Ану ж, переповідж мені докладно Про те, що є цей світ і хто є хто – Із тих, кого ти десять років бачило (чи й одинадцять?). Хто була вона, Та, перша подруга, котра одна На цілий вік мені біди настачила І докорів сумління? Хто б сказав, Що світ […]...
- Пісенна творчість Дмитра Павличка Пісенна творчість Дмитра Павличка I. Дмитро Павличко – поет щедрого і своєрідного обдарування. (Захоплений красою народної пісні, змалку вихований у любові до неї, Дмитро Павличко закономірно став поетом-піснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями.) II. Незрівнянні твори поета-пісняра. 1. “Два кольори” – пісня про істинні людські цінності. (Нелегким випадає шлях кожній людині. Як на […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам I. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.) II. Пророцтво поета. 1. Упевненість у […]...
- Я… – Симоненко Василь Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: – дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. Він гримів одержимо і люто, І кривилося гнівом лице рябе, Він ладен був мене розіпнути За те, що я поважаю себе. Не стала навколішки гордість моя. Ліниво тяглася отара хвилин… На світі безліч таких, як […]...
- Біографія Дмитра Білоуса (Народився 24. IV. 1920) У СОНЯЧНІЙ НЕВОЛІ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ Даруйте, читачу, за пафос. Але він тут виправданий і неминучий. Бо йдеться про самовідданого служителя Слова Дмитра Григоровича Білоуса. Попри культівсько-застійне глухоліття, попри будь-які кон’юнктурні перепади він завжди безхитрісно, завзято і, я б сказав, навіть азартно служив і служить Слову. Цілеспрямовано, затято, повсякденно. Одна із збірок поета […]...
- Герасим’юк Василь – Не про всіх запитав. Розказав … Не про всіх запитав. Розказав Не про всіх – ще залишив для брата. Із холодних космацьких отав Нічка встала – настала розплата. І судді поміж них не було. І коротким був вік супостата. І снігів поміж них намело. … Хтось потрапить у пастку для брата....
- Герасим’юк Василь – Я промчався тунелем тих літ Я промчався тунелем тих літ, Де лиш протяг і втома, І малим повернувся на світ, Та змаліли і вдома Ті великі боги і дідьки, Що в дитинстві лякали. Я сказав про підземні стежки, І мене не впізнали. А тебе я, кохана, впізнав, Хоч не пахла, як злива, Із холодних Космацьких Отав Твоя посмішка сива. Хоч […]...
- Грудочка землі – Симоненко Василь Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі, трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла стежка вдалеч і губилась, А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В них дзвеніло щастя непочате, Радість невимовна і жива, Коли їх виводили дівчата, Як ішли у поле на жнива. […]...
- Навчися мене відпускати Навчися мене відпускати… Навчися мене відпускати І Через сотні днів, Через сотнів самотніх ночей Без Справжніх почуттів, Без божевільних ідей Я Буду чекати. Тебе Чекати…...
- Герасим’юк Василь – Коса Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін. Ти народжений жінкою в муках, ти син Нерозумний, що падав і падав”. І було мені так: ранок, вечір – одне. Ті забули мене, що любили мене. Я упав. Я зламався. Я зрадив. Не провал, не обвал, не сповзання, не зсув… Я прозріння й не знав. Я […]...
- Життя і творчість Дмитра Чуба Реферат на тему: Життя і творчість Дмитра Чуба Наша людина в Австралії Від цього вже немолодого чоловіка йде якась добра і світла сила. Вона до фізичного відчутна, коли слухаєш його спокійні й тихі слова, бачиш ощадливі жести. А ще за всім тим вчуваєш: минуле чоловіка не було аж надто ласкавим до нього – там його […]...
- Біографія Дмитра Чуба Дмитро Чуб Наша людина в Австралії Від цього вже немолодого чоловіка йде якась добра і світла сила. Вона до фізичного відчутна, коли слухаєш його спокійні й тихі слова, бачиш ощадливі жести. А ще за всім тим вчуваєш: минуле чоловіка не було аж надто ласкавим до нього – там його підстерігало немало складних випробувань, там переплелися […]...
- Інтимна лірика Дмитра Павличка Інтимна лірика Дмитра Павличка Це високе почуття оспівували митці всіх країн та епох. Любов – то дарунок Божий людині. А може, це і особливий дар, талант душі? Бо не кожному дається однаковою мірою. Лише чиста, світла душа здатна до великої, справжньої любові. Тож який треба мати талант, щоб висловити це незбагненне, найпотаємніше з почуттів! Для […]...
- Життя та творчість Дмитра Павличка ДМИТРО ПАВЛИЧКО (рік народження 1929) Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. у с. Стопчатові Яблунівського району на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Спочатку навчався в польській школі с Яблунева, потім у Коломийській гімназії та радянській десятирічці. У 1948р. він вступив до Львівського університету, з 1953 р. навчався в аспірантурі, але невдовзі залишив наукову […]...
- Мотиви лірики Дмитра Павличка (народився 1929 року) Народився у підгірському селі Стопчатові на Станіславщині (Західна Україна) в родині лісоруба. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету, потім – в аспірантурі. Займався політичною діяльністю: брав активну участь у державотворенні України (засновник Народного Руху і Демократичної партії України, з 1990 по 1994 рік – один із лідерів Верховної Ради); був на дипломатичній […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]...
- Біографія Дмитра Павличка Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) Справедливо говорять, що біографія поета – в його віршах. З поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж з підручників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета. Народився Дмитро Васильович Павличко 28 вересня 1929 року в селі […]...
- Василь Стус – Ще й до жнив не дожив Ще й до жнив не дожив, Ані жита не жав, Не згубив, не лишив. І не жив. І не жаль. Тьмавих протобажань Заповітна межа: Ці напасті зі щастям Давно на ножах. Безборонно любити Заказано край, А зазнав би ти, світе Великий, добра. В смерть задивлені очі. Отерпла душа І навчає, і врочить: Тобі кунтуша Вже […]...
- Верни до мене, пам’яте моя… – Стус Василь Верни до мене, пам’яте моя, Нехай на серце ляже ваготою Моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом горло солов’я В гаю нічному. Пам’яте, верни Із чебреця, із липня жаротою. Хай яблука останнього достою В мої, червонобокі, виснуть сни. Нехай дніпра уроча течія Бодай у сні у маячні струмує, І я гукну. І край мене […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (За творчістю Дмитра Павличка) Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу – значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко. Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними спогадами, він був єдиною україномовною […]...
- Життя і творчість Дмитра Павличка Реферат на тему: Життя і творчість Дмитра Павличка (Народився 28 вересня 1929) Справедливо говорять, що біографія поета – в його віршах. З поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж з підручників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета. Народився Дмитро Васильович Павличко […]...
- Останній лист довженка – Стус Василь Прозаїки, поети, патріоти! Давно опазурились солов’ї, Одзьобились на нашій Україні. А як не чути їх? Немає сил. Столичний гамір заважкий мені. І хочу вже на затишок, і, може, На спокій хочеться на придеснянський, І хочеться на мій селянський край. Пустіть мене до себе. Поможіть Мені востаннє розтроюдить рану, Побачити дніпро, води востаннє У пригірш, із […]...
- Життя та творчість Дмитра Павличка. Курсова робота Курсова робота з української літератури. Життя та творчість Дмитра Павличка XX століття виходить на останню пряму. З карти планети майже щезли “білі плями”, з’явилися чорні знаки екологічного безглуздя. Амазонія – легені Землі – в сухотах. Аральське море дихає соляними суховіями. Чорнозем стомився. Меншає озону в атмосфері, більшає сум’яття в душі. Вмирають річки, народжуються легенди – […]...
- Василь Стус – Вхопився обома руками Вхопився обома руками За хвилю: винеси мене! Вже безпорадному, важка мені Душа, бо, зігнута, не гнеться Вже далі спина, бо тепер Мені одна лиш смерть – за друга, Бо вже ні друга, ані крука, Бо ані ворога тепер. Тягни мене, бо упаду, Замало альпініст, замало Назнав біду: хист замало Мене провадить по сліду. Вхопився обома […]...
- Павло Тичина – десь надходила весна Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками – Й потонуло у душі… Наливалися жита. – Я сказав їй: золота! Гнівно брівоньки зламалися. Одвернулася. Пішла. Тільки довго оглядалася – Мов би кликала: іди! Почали тумани йти. – Я сказав: не любиш ти! Стала. Глянула. […]...
Тіні забутих предків кольорові епітети.