Герасим’юк Василь – Удосвіта – вірші



Удосвіта – вірші. Слова молоді,
Хоча й непривітні.
І ти прошепочеш отак, як тоді:
В сімнадцять, у квітні.

І знову запахнуть, і знов зазвучать
Твої розповиті.
Кому ще потрібна така благодать
У сивім столітті?

Немов не набридла ця пісня стара
В старому сторіччі,
Коли настає благодатна пора
І душі калічить.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Творчий доробок яновського.
Ви зараз читаєте: Герасим’юк Василь – Удосвіта – вірші