Герасим’юк Василь – Хтось грає за лісом на скрипці



Іванові Остафійчуку

Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його.
Чи скрипку з-за шраліса чути?
Та швидше з могили.
То вічний був ліс.
В тому лісі потоки шуміли.

Вони відійшли в свою землю до роду свого.
Ми всі з того лісу. Нас тяжко шукав сатана.
Ми вийшли з потоків і впали з потоками
В праліс.

Вони не дали нам піднятись,
Там риба кусалась,
А в плесах, у курбалах Бог визирав –
Як з вікна.

Ви чуєте скрипку. Уперше з-за праліса чуть.
Лякає та музика тиха при лісі німому.
Він вибавив нас.

В наших жилах шумить його лють.
Та скрипку вже чути. Заграла. Бере по одному.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Образ матері в творчості сучасних поетів.
Ви зараз читаєте: Герасим’юк Василь – Хтось грає за лісом на скрипці