Герасим’юк Василь – Є різні ватри. Є ватрИ
Є різні ватри. Є ватрИ,
Що з довгими прийшли ночами.
Горять в снігах під небесами
На голому джубрі гори,
Горять немов між нами.
Ти –
По той бік полум’я.
Несила
Очей від нього відвести.
Мене ти забуваєш, мила,
Бо думаєш лише про те,
Про що це вогнище захоче.
І тільки не заплющуй очі,
Допоки виє і мете.
Є різні ватри. Йду до тих,
Що відпадали нам весною,
І не між мною і тобою,
А скрізь, де камінь над водою
І ми – у водах молодих.
Є різні. Є, що до зорі
Любилися, вони до рана
Померли –
А не під снігом на горі.
Є різні. А були й такі,
Які не мали б відпадати.
Та не твоя вина.
Знайшла ти
Моє обличчя в темноті.
Є різні. В них свої права
На серце стомлене й скажене.
Лиш мама щоб була жива.
Вона ще молиться за мене.
Є різні ватри. Але я
Люблю осінні, вечорові,
Коли шарпнеться голос крові
В багатті мудрім, як змія.
… На Спаса,
Вдосвіта,
В димах
Навколо церкви й серця свічі
Горіли.
Ти і в цім сторіччі
Пройшла –
Немов по тих свічках.
А в ці осінні вечори
Заносиш до комор молОка,
Де скине шкіру тьма стоока,
Бо вже горять мої ватрИ.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Дмитро Загул – VІ. “На варті шляхетської ватри… “ На варті шляхетської ватри Герої нових казок Танцюють весільний танок На гробі убитої матері. Тіло, без жалю пошарпане, Лежить у сирій землі… Покрийте ж хоч гроба її Червоними шарфами! В цей день хуртовини дикої Розвійте стару хоругов! Присипте попелом кров, Що помсту накликує! Щирости! Крихточку щирості! Бо брехні набридли вже нам! Там, Де отаман і […]...
- Герасим’юк Василь – Запахли яблука у сіні Запахли яблука у сіні – На молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік не розшукати. Губити щось, як божий дар. На обрії стоять Карпати. Горять ліси. Гуде базар....
- Василь Герасим’юк – Осінні пси Карпат Василь Герасим’юк Осінні пси Карпат Іду – немов траву чиюсь толочу – Отак мені. Не погляд і не зойк з гущавини. Та озирнутись хочу, поглянути на слід бодай разок. Не видно сліду. Не крадуться тіні. Ніхто не скочить… І – по рукоять! Але я знаю: є ще пси осінні – Вони мене почули і не […]...
- Герасим’юк Василь – Осінні пси Карпат Іду – немов траву чиюсь толочу – Отак мені. Не погляд і не зойк З гущавини. Та озирнутись хочу, Поглянути на слід бодай разок. Не видно сліду. Не крадуться тіні. Ніхто не скочить і – по рукоять!.. Але я знаю: є ще пси осінні – Вони мене почули і не сплять. Не виють. Не печуть […]...
- Герасим’юк Василь – Вона несе мені малиннику Вона несе мені малиннику І гасить ватри – Хто наврочив, мамо? Лише її одну, Лише таку Я кличу обгорілими губами, І руки простягаю на краю, Й шепочу: “довга, мамо, ця морока”. Та ватру, Нею згашену, Доп’ю До дна. Це п’ють здавен від злого ока. Це п’ють із темним трунком заклинань, Та згубний трунок слова Доки […]...
- Різні Вдачі Коли я слухаю тебе, Я здаюсь собі глибинною рибою, Що приречена жити на поверхні. Мій друже, Юність, з якою ти носишся, Як перекупка з ганчір’ям, Це більш, ніж сумнівна річ, І виїжджати на ній обома ногами. – Якби я не вважав це Аж таким несмаком, Я сказав би, що це небезпечно....
- Василь Стус – даруйте радощі мої Даруйте радощі мої І клопоти мої – Нещастя й радощі мої – Весняні ручаї. Просвітле небо аж кипить, Просвітле – аж кипить. Блажен, хто не навчився жить, Блажен, хто зна – любить. О, кара земле, окрай гри, Бери мене, бери, Спасибі, що вгорі кипить Сонце – угорі! Спасибі, що росте трава І що душа жива, […]...
- Дмитро Загул – Різні мотиви Не в тишині формується поет, Не в самоті німих чернечих келій. В юрбі людей, бурхливий і веселій, Він розіклав барвистий свій намет. Його життя – це брук, а не паркет, Його палітра – площі та панелі, Де ловить він життя високі трелі І рух юрби до невідомих мет. Ні тріолет, ні станса, ні сонет Сучасного […]...
- Молитви на різні потреби Молитва за з’єднання всіх християн Ти, Господи, з’єднав різні народи у визнаванні святого імени твого, благаємо тебе за з’єднання всіх християн, а зосібна за християнські народи сходу. Просимо тебе, влий у нас усіх бажання єдности, щоб ми разом творили одне стадо під проводом одного пастиря. Учини, Господи, щоб вони перейнялися наукою своїх святих учителів, які […]...
- Твір на тему: Яблуневий сад у різні пори року Яблуневий сад у різні пори року Моя школа знаходиться недалеко від будинку, де я живу. Шкільна територія досить велика, там є теплиця, майданчик для занять з військової підготовки, географічний майданчик, корти для тенісу та великий стадіон, де ми граємо у футбол. А ще біля нашої школи є сад, до ростуть яблуні. У вересні починаються заняття […]...
- Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі “Енеїда” “Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української “Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор – Іван Котляревський – ставив “перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспільства XVIII ст. Поважні Вергілієві Зевс, Нептун, Юнона, Венера, Дідона, Латин, Лавінія, […]...
- Я – козачка твоя (народна пісня) Струменіє зоря, і за обрій упав Місяць яблуком червонобоким. Я – козачка твоя, я – дружина твоя, Пане полковнику мій синьоокий. В полі ватри горять, вартовії не сплять, Ген, розвіявся спокій на попіл. Я – козачка твоя, я – дружина твоя, Пане полковнику мій синьоокий. Руку дам на коня, хай стріла обмина, Полетімо удвох в […]...
- Грудочка землі – Симоненко Василь Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі, трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла стежка вдалеч і губилась, А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В них дзвеніло щастя непочате, Радість невимовна і жива, Коли їх виводили дівчата, Як ішли у поле на жнива. […]...
- Герасим’юк Василь – Немов прокинувся… І хоч Немов прокинувся… І хоч Бо щось силкуюся згадати Зі сну. Немов підходить мати. А від отав надходить дощ. “Я, мамо, ще не пригадав… ” – Моїм він голосом шепоче. Тріпоче… Бо чільце дівоче Й лице жіноче цілував. “Ще й не пригадуй… ” – вже своїм Шепоче голосом. Тріпоче… Не вирвати чільце дівоче З отав космацьких, […]...
- Василь Герасим’юк – І строфи переставиш, як валізи І строфи переставиш, як валізи. Одну таки залишиш – і не ту. І буде ніч. І хтось таки прилізе. І принесе вино і самоту. Розмова у диму, немов ікона – В тих сповідях тебе рятує знов Раптова, чорна трубка телефонна, Таких же вимагаючи розмов. Так, ніби захищаєшся… Навіщо? Вкрай сміхотворна кожна із атак. І розійдуться […]...
- Герасим’юк Василь – Перший сніг Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – Ледь дише, хоч безплотний, І палець на уста кладе, Як знак мерця холодний. О ні, то […]...
- Герасим’юк Василь – Я вівці чорні й білі розгубив Михайлові дмитріву Я вівці чорні й білі розгубив У пізньому тумані. Угорі Вони іще озвалися. Побіг – Нема. Туман. Чужа стоїть кошара І чути кроки. Вогник за плечем. Він, і вона, й дитя. Заходять в хату. В цебрі несуть овече молоко – Хитається від їхньої ходи. Я підійшов аж до вікна. Не зміг Нічого вздріти. […]...
- Ірина Саковець – Навчи мене грати мелодію тиші, навчи Навчи мене грати мелодію тиші, навчи, І слухати неба кантату, Де гори настромлюють сонце з рудої парчі, А ніч накриває агатами. Де в дзеркалі озера можна побачити сни Соколів із люльки модрини, Навчи мене грати на вітряній чистій струні, Літати з птахами мандрівними. І знову відчути свободу на колір і смак, Терпку та надмір волошкову, […]...
- Герасим’юк Василь – Пізні вогнища Їх запалюють аж тоді, Коли і найбільші верхи Від учора – під снігом. Вони горять повільно, Високо здіймаючи свій дим, Бо пахне так, Ніби щойно обтесана деревина, І в ньому вільно літає Важка свіжа кора, Мокра і темна. І тільки стара дерев’яна церква, Позаторік покрита сірою бляхою, Повністю розчиняється в ньому, Залишаючи від себе Тільки […]...
- Еллан-Блакитний Василь – Вперед Ні слова про втому! Ні слова про спокій! Хай марші лунають бадьорі й гучні… Хоч ніч облягає, – та в пітьмі глибокій Вже грають-палають досвітні вогні… Товариші, друзі! Бадьорі й завзяті, Єднаймо одсталих плечем до плеча! Гей, хто нам посміє шляхи замикати? Горять наші очі, як вістря меча. Ми вийшли давно вже у путь нам […]...
- Василь Стус – В мені уже народжується бог В мені уже народжується бог, І напівпам’ятний, напівзабутий, Немов і не в мені, а скраю смерті, Куди живому зась – мій внук і прадід – Пережидає, заки я помру. Я з ним удвох живу. Удвох існую, Коли нікого. I гримить біда, Мов канонада. Він опорятунок, Я ж білоусто мовлю: порятуй, Мій господи. Опорятуй на мить, […]...
- Герасим’юк Василь – Сивнющу гілку яблукату Сивнющу гілку яблукату Ти ненароком відчахнув – До себе притягав – почув Слабенький тріск, немов крізь вату. Немов шепнула: “Відійди. Упасти дай на землю в туску”. Ти вбиту притулив галузку До рани – замітав сліди. Ти мертву примостив між віт, Бо не хотів завдати болю Своєму батьку. Неживій Велів прикинутись живою. … А на Михайла […]...
- Різні мотиви злочинних учинків Родіона Раскольникова і Соні Мармеладової (1 варіант) У романі “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвський торкається найглибших соціальних проблем суспільства XIX століття, намагається вирішити важливі моральні та філософські питання. З перших сторінок твору ми потрапляємо у жахливий світ Петербурзького життя: знедолені простолюдини існують у постійній скруті, змушені терпіти приниження. А поруч багаті дільці насолоджуються життям, користуючись працею та стражданнями інших. У такій […]...
- Твір на тему: Усі різні – усі рівні (стаття в газету на морально-етичну тему) Який загадковий світ у своїй грандіозній картині – поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше – своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один – єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не […]...
- Герасим’юк Василь – Сад Юрієві Приходьку – Що таке рай? – Рай – це гарний сад. (Із підручника Для недільних шкіл) Сьогодні – намов у саду. На голих осінніх деревах Вовтузяться, роблячи рейвах, Куди лише я не піду. А голі дерева мовчать. А листя дощами прибите Додолу. Кругом непроглядь. І смішно, що скрізь верещать, Немовби їх будуть ловити. Самі […]...
- Дмитро Павличко – “Твої груди, наче свічі… “ Твої груди, наче свічі, Палахтять. Дві долоні чоловічі Вже горять. То горять мої долоні, І на грудях, і на лоні – Пальців сто – не п’ять! Може, я золотою стану І впаду. Саме біля твого стану В грань руду. Ти – моє святе кострище, То ж бери мене ще ближче В пломінь молоду. Закричи з […]...
- Твір на тему: Вітчизни є різні на світі, А в мене найкраща – одна I. Україна – велична, неповторна у своїй мальовничій красі країна (синь неба і золото ланів, тополі і калина; стрімкий потік сивого Дніпра і гори Карпат; Золоті ворота і Києво-Печерська лавра, оперний театр в Одесі і пам’ятник Т. Г. Шевченку в Харкові; козацькі могили і вічне полум’я на місцях загибелі невідомих солдат Другої світової війни). II. […]...
- Різні життєві позиції персонажів у творі В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон” У поетичному творі “Цар Плаксій і Лоскотон” В. Симоненко змальовує двох протилежних персонажів. Мені дуже подобається, як автор вміло користується словами! Країна звалася Сльозолии, три сини царя Плаксія звались Плаксуни, дочки – Нудота, Вай-Вай, Плакота… Одразу все стає зрозуміло і ясно! Мені здасться, це додає твору яскравості та краси, коли назви та імена вже певним […]...
- Семенко Михайль – Осіння симфонія Осінні скрипки в саду оркестру симфонії То кохання моє, моє кохання – захопленість Люди озброєні мрії озброєні мови озброєні А у мене тільки затопленість Тільки затопленість І знову безмовність І знов безумовність умовність Мої почування одламки Ескізні одламки зліпки Душорозірваний стерлась Розтанула сольність Кохання моє – в осіннім саду Осінні скрипки. 27. VIII. 1916. Владивосток...
- Дмитро Загул – “Так любо, гарно так, чудово… “ Так любо, гарно так, чудово, Немов навколо рай цвіте! На волю рветься втішне слово, Надії слово золоте. Садки убрались рясно, красно, А там пташок співучих рій Стрічає співом сонце ясне Піснями радості й надій. Хмарки вгорі закам’яніли, В пурпурнім сяєві стоять; В траві росинки затремтіли, Жемчужним полум’ям горять… Горять маленькими огнями, Дрібними іскрами блищать, Дрижать, […]...
- Різні мотиви злочинних учинків Родіона Раскольникова і Соні Мармеладової (2 варіант) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” був написаний у один із найщасливіших років у житті письменника. У 1866 році він віднайшов своє родинне щастя та створив твір, що приніс йому визнання серед читацької аудиторії. Беручи до увагу тему роману, здається, що у цьому факті прихована якась невідповідність. Адже щастя і страждання, народження родини і вбивство […]...
- Василь Стус – Один лиш час і має совість Один лиш час і має совість: Тече й тече, немов дніпро. Не знаю, зло це чи добро – Та загадкова невідомість Вже й закінчитися спішить. I те – померти ачи жить – Однаковісінько, їй богу ж Однаково. Чи ти чи ні, А помремо на чужині, Шукавши отчого порогу....
- Весняний вечір. Молоді тумани… – Стус Василь Весняний вечір. Молоді тумани. Неон проспектів. Туга ліхтарів. – Я так тебе любила, мій коханий. – Пробач мене – я так тебе любив. І срібляться озерами долини, Шовковий шепт пригашених калюж, Мені ти все життя, немов дружина, Мені ти все життя, неначе муж. – А пам’ятаєш? – добре пам’ятаю. – А не забув? Чи не […]...
- Діденко Василь – Берізка (Збірка) 1975 рік, видавництво “Веселка” КОЛИ ТЕПЛО ВЕРТАЄТЬСЯ Тієї, що у березні, Нема на річці криженьки. Кульбабки жовті в березі Росою миють ніженьки. Весна дзвенить, весна гуля, Вкриває листям пагілля. Весна зими не слухає, Погожим вітром дмухає. Метелик – наче квіточка. Він – ранній вісник літечка. Нехай йому літається, Коли тепло вертається. ШКОЛЯРОЧКА Первовесни блакить Співа […]...
- Герасим’юк Василь – … І заклинання мольфарів … І заклинання мольфарів Промовив бахур. І знову не почули слів, Хто ждав метафор. Лиш забрязчала тьма оков, І знову – галас, Щоб тільки з кров’ю лиш любов Заримувалась. Відходить та – з його отав… І побратими. “Господь із нею, – прошептав. – Господь із ними”. І тільки мати ледь жива На всі Карпати. Де […]...
- Герасим’юк Василь – Нічні дзвони Володимирського 1 А дух поблизу ще витає, Душа поміж людьми блукає: Вже дому іншого шука. Вона безсмертна – кожен знає, Бо в неї виходу немає, Коли заблукана така. А вже покликано до столу, До гурту давнього помолу. Згадай, кохана: в домі цім Ти стріла дівчину на святі. А де сиділи винуваті За долю, кинуту в цей […]...
- Василь Стус – Уже Софія відструменіла Уже Софія відструменіла, Відмерехтіла бузковим гроном. Ти йшла до мене, але не встигла За першим зойком, за першим громом. Немов почвара в пекельнім колі, Довкола ж тіні, довкола кволі. Благословляю твою сваволю, Дорого долі, дорого болю. Сніги і стужа. Вітри й морози. Гудки і крики. Чорні прокльони. Собачий гавкіт. Крик паровоза. І закмашини і заквагони. […]...
- Василь Герасим’юк – Жива ватра Василь Герасим’юк ЖИВА ВАТРА Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори і за древнім полонинським звичаєм проженемо крізь неї – щоби ніяка пошесть не напала, щоби жоден хижак не внадився, щоби громи із блискавками не розігнали, щоби підступний гад […]...
- Іще горять в душі бажання… – Тютчев Федір “Еще томлюсь тоской желаний… “ Еще томлюсь тоской желаний, Еще стремлюсь к тебе душой – И в сумраке воспоминаний Еще ловлю я образ твой… Твой милый образ, незабвенный, Он предо мной везде, всегда, Недостижимый, неизменный, Как ночью на небе звезда… “Іще горять в душі бажання… “ Іще горять в душі бажання, Ще манить зір краса […]...
- Василь Симоненко – Грудочка землі ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі, трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла стежка вдалеч і губилась, А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В них дзвеніло щастя непочате, Радість невимовна і жива, Коли їх виводили дівчата, Як ішли у поле […]...
Твір патріотичні мотиви у творчості т шевченка.