Герасим’юк Василь – Жовта нитка буде
Жовта нитка буде. Нитка жовта.
Жовта барва горбиться, як віск.
Ти не щез – на полотні зійшов ти
Проступаєш, як осінній ліс
Крізь імлу досвітню.
А зворотна
Є стезя?!
А нитка вже ж іде!
На горби накиньмо ці полотна –
Слід наш, може, ангел віднайде.






Related posts:
- Павло Мовчан – Нитка Одна – на стільки літ! Один, та я не знаю… Зав’язується світ – І ні кінця, ні краю Протяжності його, І вузол цей єдиний, Єдиний в нас глагол – Єднальний,...
- Герасим’юк Василь – В якім одінні ти зійшла на кручу? В якім одінні ти зійшла на кручу? Я бачу тільки музику в імлі. Я чую тільки тишу неминучу, Заховану, як церква у золі. Звучати мусять ці горби, співати! – Ця...
- Леся Українка – “Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні?” Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні? Не знаю. Та видиться все те мені, Так ясно – виразно стає перед очі, Як часом в яскравії, місячні ночі Малюються...
- Іван Франко – “Ось спить дитя, невинний ангел чистий… “ Ось спить дитя, невинний ангел чистий. Смієсь у сні – се ангел з ним іграє… Сплакне у сні – се ангел, в облак млистий Розплившися, манить його й щезає. І...
- Герасим’юк Василь – Над нами інший лік епох Над нами інший лік епох, Душі і праху. Ми світ поділимо на двох. Безмежжя – птаху. Мені – в узорах давніх меж – Поля-полотна. В якому часі ти живеш, Душе...
- Герасим’юк Василь – Пряжа Той, хто крадьки зазирає у вікно, Хто високий і сивоокий двадцятої осені Двадцятого віку, Той уздрить, яка дівка чемна до роботи, а яка ні. А ти ховаєшся, бо засинаєш біля...
- Павло Мовчан – Пізня гроза Так далеко – ледве й видко, Як грози сталева нитка Пересновує туман, І луни щербатий злиток Деренчить, мов тріслий дзбан. Так далеко, що й не чути Крапель, спійманих відром. Біла...
- Твір на тему: Чорна нитка над Каспієм (твір-оповідання на основі особистих вражень) Якщо ми вимовимо слово “море”, то з якими птахами асоціюється воно? Найпростіша відповідь: звісно, із чайками. Але нас підкорили не чайки, коли минулого літа ми відпочивали на Каспії. Дні проводили...
- Ірина Саковець – Ви начебто з’явилися зі сну Ви начебто з’явилися зі сну. Чи то мені Вас ангел напророчив? Фіалками заквітчану весну, Здається, увібрали Ваші очі… Коли холодне сяйво ліхтарів Не здатне обійняти і зігріти – Усмі́шка Ваша...
- Герасим’юк Василь – Не відав, ні, той вершник, хто і нащо Не відав, ні, той вершник, хто і нащо Збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На пагорбах білила полотно. Я знаю: ти заламувала руки. Я знаю:...
- Герасим’юк Василь – На сіні, що срібліє над кущами На сіні, що срібліє над кущами, Завмерли дві душі в легких тілах. Я знаю, Хто прикидав їх пластами. Нас кличуть, мила, Душі у сінах. Живе, скажи, чи неживе створіння Тут...
- Герасим’юк Василь – Зронила шиття Зронила шиття І навіть не глянула долі. Про нитку найтоншу Не знає найтонше єство. І чорна коса, Як ворон на Марсовім полі, Паде на шитво. Чому у космацьких узорах На...
- Герасим’юк Василь – Здалеку надходять Здалеку надходять. Із душі Тихої – Ще жовта й старовинна… Афин запах, Потім запах сіна. Потім ночі, дні й роки – чужі. Афин запах! Стільки – не зібрать – Гребінками...
- Ліна Біла – Мене вже завтра тут не буде Мене вже завтра тут не буде. Як завше, вимию весь дім. Ввімку ефем. Злічу простуду. Вживусь в пальто, що до колін. І все… Автобусним маршрутом Пущу заплакану сльозу, – Бувай-прощай....
- Павло Мовчан – “Поєдную з безмежністю буденність… “ Поєдную з безмежністю буденність, З незримим рухом вітру – сталість гір, Тепло хвилясте – з поглядом зеленим, З блакиттю неба – глибину сузір. Слова твої поєдную з думками; Ані шпаринки...
- Василь Стус – Сьогодні свято Сьогодні свято. Спереду трамвая Вчепили шмат полотна з написом: “Хай живе рідна КПРС!”. На зупинці, обступивши вагон, Один з-перед другого Люди пхаються у двері, А старий чоловік, Геть обвішаний медалями,...
- Герасим’юк Василь – Кроки на смерековім помості Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували Ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі Видять лице Отця мого, що на небі. (Мтв. 18:10) Кроки на смерековім помості....
- Герасим’юк Василь – першого зову вівчаря Першого зову вівчаря І не тільки тому Що над ним сіяла зоря Двадцять століть тому Що був першим кому благу Ангел вість передав А тому що ягня пастуху Бог на...
- Павло Мовчан – “Водою мед розбавлений в тарілці… “ Водою мед розбавлений в тарілці Ледве жовтів, принаджуючи ос; Листок медвяний хилитавсь на гілці, Мов від біди застерігав когось… Злипалися від солоду повіки, І пучки прилипали до стола, Мов прагнув...
- Алла Жабокрик – Скільки ж іще їх буде? Скільки ж іще їх буде? Розумних, гордих, гарячих. Тих, хто нічого не значить. Хто не запалює груди. Хто тебе ніжно цілує. Зранку заварює каву. З ким тобі просто цікаво. З...
Чотири шаблі скорочено читати.