Гном у буфеті (скорочено) – Жиленко Ірина

Related posts:

1. Казна навколо нас (за поезіями І. Жиленко “Підкова”, “Гном у буфеті”) За народним повір’ям, той, хто знайде на дорозі підкову, знайде своє щастя. У багатьох оселях підкову тримають як оберіг родинного затишку. Героїня вірша Ірини Жиленко “Підкова” знайшла родинний оберіг на зимовій дорозі: Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Підкова […]...
2. Жиленко Ірина – Жар-Птиця (скорочено) Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-Птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна, Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця. 1 враз освітилась казково столиця. Дорослим і дітям Яснішали лиця: “Як хороше жити Під сонцем Жар-Птиці!” І тільки ота трьохсотлітня гава, Яка […]...
3. Підкова (скорочено) – Жиленко Ірина Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
4. Чарівний світ поезії Ірини Жиленко Ірина Жиленко – дитя війни. Вона залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці й знайшла підтримку в іншій родині. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу. Світогляд поетеси надзвичайно оптимістичний. Навіть свої мемуари вона назвала “Homo feriens” – “людина святкуюча”. Незважаючи на політичні перешкоди для національного розвитку, на тяжкі […]...
5. Неповторний світ поезій Ірини Жиленко Дитинство – найкращий час у нашому житті. Це пора відкриттів, мрій, фантазій, чарівних пригод. І хочеться побути в дитинстві якнайдовше. У силах поезії зберегти ці таємничі миті, повертаючи нас до них кожного разу знову й знову. Яскравий світ дитячих мрій виразно постає в творах Ірини Жиленко. Завдяки багатій уяві авторки по столиці літає чарівна казкова […]...
6. Блискуча гра фантазії у поезії Ірини Жиленко (народилася 1941 року) Народилася в Києві. Рано втратила батьків. Навчалася і працювала одночасно. Закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. Поетеса. У творчому доробку багато поезій для дітей (книжки “Достигають колосочки”, “Вуличка мого дитинства”, “Казки буфетного гнома”, “Двічі по […]...
7. Політ мрій (про поезію Ірини Жиленко) Поетеса Ірина Жиленко народилася в 1941 році в Києві. Вона рано втратила батьків. Потім навчалася і працювала одночасно. Коли Ірина закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, то спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. В творчому доробку поетеси є багато поезій для дітей. Це книжки […]...
8. Жиленко Ірина – Біографія Ірина (Іраіда) Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 в м. Київ – українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуарист. Учасниця антиколоніального руху шістдесятництва, хоча залишилася “явищем не дисидентського, а суто літературного шістдесятництва”. Була близькою із Євгеном Сверстюком, Опанасом Заливахою, Василем Симоненком, Іваном дзюбою, Михайлиною Коцюбинською. Працювала у жанрі “міської української прози” в умовах форсованої русифікації […]...
9. Освячений любов’ю світ у поезіях Ірини Жиленко Було і буде так у всі часи: Любов, як сонце, світу відкриває Безмежну велич людської краси. Василь Симоненко Свій творчий шлях Ірина Жиленко розпочала в період “шістдесятництва”, коли свіжий ковток свободи дав змогу розкритися багатьом творчим особистостям. Митці на повний голос заявили про себе у творах, де поняття честі, гідності людини постали самодостатніми, як даність […]...
10. Ірина Лахоцька – Весна прийде Так радував… Мабуть була занадто низько І ти зірвав мене, немов той лист. Я падаю… І до землі вже зовсім близько, Все падаю із твого неба вниз. Розрадою Тепер для мене тільки вітер. Так пригорнЕ й несе від тих небес. Я згадую… А він всі згадки мої витре. Вони як вістря дуже гострих лез. Так […]...
11. Коротий життєпис Ірини Жиленко ЖИЛЕНКО Ірина Володимирівна народилася 28 квітня 1941 року в м. Києві. Перший вірш написала у восьмирічному віці. Дебютувала 1965 року збіркою “Соло на сольфі”, яка спричинила тривалу дискусію у пресі. Ірина Жиленко – автор близько двадцяти книг: “Соло на сольфі”, “Автопортрет у червоному”, “Вікно у сад”, “Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна”, “Дім під каштаном”, […]...
12. Ірина Саковець – Ви начебто з’явилися зі сну Ви начебто з’явилися зі сну. Чи то мені Вас ангел напророчив? Фіалками заквітчану весну, Здається, увібрали Ваші очі… Коли холодне сяйво ліхтарів Не здатне обійняти і зігріти – Усмі́шка Ваша й сонце угорі Затьмити може теплотою літа. Я Вами сню і мало не молюсь Про погляд Ваш, оту осінню мудрість. Снігами вже притрушує імлу Пробуджена […]...
13. Ірина Шувалова – Ти мій фантомний біль Ти мій фантомний біль – не вщухай, не раджу. Ти особлива кінцівка, якою гладжу Речі невидимі, речі, що трохи за. За ніч стаєш майже з серце моє завбільшки, Саме такого вміщає це кляте ліжко. Що б ти, цікаво, нині на це сказав? Ти моя шкіра – знята, на цвяшку висить. Кожен рецептор просить, мовчання бісить, […]...
14. Ірина Старовойт – Неписаним правилом є не писати про нас Неписаним правилом є не писати про нас. Рухи для двох щиріші, доки без назв. Сніги утікають, зрадивши зиму й тих, Хто до весни дожити так і не встиг. Небо кругле й безлюдне. Небо знає печаль. Темні води розлуки хлюпочуть своїми звичаєм В непочатих дощах. Проти хвилі пливем, пливем. Тільки щось не пускає: смертне, значить, живе. […]...
15. Ірина Лахоцька – Так важко іноді даються вірші Так важко іноді даються вірші… Буває криза в творчості така, Що за щодень тобі стає все гірше, Як не напишеш жодного рядка. Сумні слова… І втішити нікому… Муза, втомившись, з болем голови, Склала валізи й подалася з дому, Здається, на безлюдні острови. Натхнення також проситься в відпустку… Нема йому ніякого жалю. Йдіть всі. Я знаю […]...
16. Ірина Саковець – Пасеться кінь Пасеться кінь. По вранішній траві Немає рос – ось паморозі перли. Мовчать ліси, їх голоси завмерли. Німує птах, і тихо ходить звір. Ні вир, ні хвиля – дзеркало ріка. Повірив сон у вічність – не минає. Змарнілий світ і кволий, мов у наймах, Летить останнім листом, як Ікар… І тиша, тиша, тиша, хоч кричи! Рука, […]...
17. Ірина Шувалова – Час тече Час тече – ось і речі вже начеб густішають. Я заходжу: не те що навшпиньках – а подумки. Твоє місце у нашому ліжку – це ніша, Де пропали всі дотики, сутінки й родимки. Час тече – він викручує руки і поручні В тих вагонах, які добровільно возили нас, Де сиділи ми мовчки – здавалося, поруч, […]...
18. Суд (дуже стисло/скорочено) – Мушкетик Юрій Змучена селянка Ганна важко сидить на лаві. У неї вже давно сильно болить спина, але лікарі ніяк не можуть остаточно з’ясувати причини її хвороби. Ганну судять. Страшний сором відчуває вона перед усіма людьми, які зібралися тут. Їй здається, що прийшли вони подивитися на неї і посміятися. А судять її за те, що вона недоробила трудоднів. […]...
19. Добрий вечір скорочено – Календарно-обрядові пісні Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Ой перший же […]...
20. Суд Соломона скорочено – Народна творчість Молодий цар Соломон якось уві сні почув незнайомий голос, який сказав, щоб він просив, чого хоче в своєму житті: чи військових подвигів, чи золота й багатства, чи влади над усіма народами, чи довгого життя. І пообіцяв, що збудеться все, що б він не побажав. Соломон замислився і сказав, що не хоче він ні військової слави, […]...
21. Хазяїн (дуже стисло/скорочено) – Карпенко-Карий Іван Комедія у 4-х діях Дійові особи: Терентій Гаврилович Пузир – хазяїн, мільйонер. Марія Іванівна – його жінка. Соня – їх дочка. Феноген – права рука хазяїна. Маюфес – фактор. Павлина – кравчиха з города. Зеленський, Ліхтаренко – економи. Куртц – шахмейстер (спеціаліст з вівчарства). Петро Петрович Золотницький – родовитий багатий пан. Калинович – учитель гімназії. […]...
22. Калинець Ірина – Лелека і Чорна Хмара Авторські казки “Лелека і Чорна Хмара”, “Казка про годинники”, “Як Івасик малював”, “Казка про Лінобіль”. ЛЕЛЕКА І ЧОРНА ХМАРА Лелека ловив у озері жабенят своїм діткам на вечерю. Цілий день стояв він у холодній воді спочатку на одній нозі, бо другу грів, а потім на другій нозі, бо грів першу. Ноги йому зачервонілись від холоду, […]...
23. Іван Карпенко-Карий – Хазяїн (Стислий переказ, дуже скорочено) Іван Карпенко-Карий Хазяїн (CКОРОЧЕНО – стислий переказ) Комедія у 4-х діях Дійові особи: Терентій Гаврилович Пузир – хазяїн, мільйонер. Марія Іванівна – його жінка. Соня – їх дочка. Феноген – права рука хазяїна. Маюфес – фактор. Павлина – кравчиха з города. Зеленський, Ліхтаренко – економи. Куртц – шахмейстер (спеціаліст з вівчарства). Петро Петрович Золотницький – […]...
24. Сонце низенько скорочено – Родинно-побутові пісні Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно. Чесно, примірно; Ой як я прийду. Тебе не застану, Зломлю рученьки Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. Ой […]...
25. Ірина Галинич – Вкрадений спокій Так люблю я самотності миті, Коли клопіт і гул весь погас І захоплюють рими, що в тиші Заплітають віночок із фраз. Коли стихне шумна автострада Й за вікном потм”яніють вогні- Буде в тиші самотній відрада Й залунають у серці пісні. І тоді пригадаю той вечір, І той день, що давно вже погас. Перекину турботи на […]...
26. Ірина Зінковська – Пам’яті мого брата Олега Хіба буває в світі більшим біль, Коли навіки йде дитина?.. І до могилки буднями неділь Веде протоптана стежина. Там серед квітів і вогню свічок Десь загубились сміх і втіха. Заплуталось вузлом поміж стрічок У наших душах чорне лихо. Мій Боже, він такий ще молодий!!! В такі роки живуть, кохають… У Тебе, Господи, наш син – […]...
27. Шевченко Тарас – Причинна (дуже стисло/скорочено) Реве та стогне дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. У таку страшну погоду на берег дніпра виходить дівчина. Вона чекає свого коханого, що пішов у похід разом з іншими козаками. […]...
28. Ой ну, люлі, дитя, спать! скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой ну, люлі, дитя, спать! Пішла мати жито жать Та й вижала три квітки: Що первую сонливу, А другую дрімливу, А третюю щасливу. Ой щоб воно спало, Щастя-долю мало І добрую годину На малую дитину. Ой щоб воно спало І спати хотіло, Як квіт, червоніло. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Колискова пісня “Ой ну, […]...
29. Ірина Лахоцька – Коли сонце зачинить двері Коли сонце зачинить двері І почнеться сезон дощів, Я відточу свою майстерність Грати нотами чистих слів. Я свою заколишу тугу, Переллю всі дива в слова. Як заїхати в душу плугом, То і будуть колись жнива. То і буде ще що зібрати І заколе в душі стерня, Як посипляться слів дукати В перипетіях мого дня. Коли […]...
30. З приповістей соломонових скорочено – Народна творчість Про повагу до батьків і старших. Зберігай у пам’яті, мій сину, науку батька свого й не забувай нагадувань матері своєї! Заховай їх у серці назавжди. Коли йтимеш, вони будуть тебе супроводжувати; як ляжеш, стоятимуть на варті біля тебе, а коли прокинешся, розмовлятимуть з тобою. Бо наказ є смолоскипом, а наука – світлом. Про допомогу вбогим. […]...
31. Попелюшка (скорочено) – Перо Шарль Цитата: Один багатий удівець одружився вдруге з удовою, такою чванливою та гордовитою, якої, відколи світ світом, ніхто й не бачив. Вона мала двох дочок, теж чванливих і гордовитих. А в чоловіка була своя дочка, надзвичайно добра та ніжна – уся в матір, найкращу жінку в світі… Не встигли відсвяткувати весілля, як мачуха вже показала свою […]...
32. Невицька Ірина – Біографія Іри́на Павлівна Неви́цька – українська письменниця Словаччини, громадська діячка. Відігравала значну роль в культурному житті Словаччини: видавала перший жіночий календар, заснувала український журнал “Слово народу”. Псевдоніми – Анна Новак, Анна Горіяк. дівоче прізвище – Бурик. Народилася Ірина Невицька 10 грудня 1886 року у селі Збудська Біла на Лабірщині (Східна Словаччина). Батько – Павло Бурик, український […]...
33. Тарас Шевченко – Причинна (Стислий переказ, дуже скорочено) Тарас Шевченко Причинна (Стислий переказ, дуже скорочено) Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. У таку страшну погоду на берег Дніпра виходить дівчина. Вона чекає свого коханого, що […]...
34. Твір на тему: Моя улюблена пісня (Твір-роздум у художньому стилі) Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко уявити своє життя без них. Я довго думала, яку ж із пісень назвати найулюбленішою? І прийшла до висновку, що то “Колискова” Моцарта. Так, саме цей твір я люблю понад усе. Ця пісня знайома мені дуже давно, бо ще тоді, коли я […]...
35. Ірина Лахоцька – Хитнувся світ Хитнувся світ. Стемніло. Ти в тенетах. Слова поникли. Зламане перо. Це так важливо для душі поета Натхненно й свято вірити в добро. Погасло світло. Згублене кресало. Сльоза зі щемом впала на клавір. Коли в ту саму мить когось не стало- Забракло слів, які торкнуть папір…...
36. Ірина Саковець – Я знову до світу вернуся такого ж дня Я знову до світу вернуся такого ж дня, Коли видихається вільно, і прощені всі борги, І тінь врівноважує світло – як інь і ян, А море виконує волю старих і нових богів – Із туги несе береги островам до ніг І мітку гнідої печалі, а біль забирає бриз; Де вечір вмикає зірок рятівні вогні, А […]...
37. Юрій Яновський – Дитинство (СКОРОЧЕНО) Навіщо вміщена тут новела “Дитинство”? Не про війну розповідається в ній, а про дитинство майбутнього комісара, а потім письменника Данила Чабана, з яким читач ще зустрінеться у новелі “Батальойн Шведа”. Дитинство – це початок усього в людини – і доброго, і злого. Данилка виховував степ, красу якого розумів малий серцем. “Комусь, не степовикові, не зрозуміло, […]...
38. Вогник (скорочено) – Малишко Андрій В вечірню годину, де в зорях долина. Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина. Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока. Любили в житті над усе, Шумить […]...
39. Ірина Саковець – долаєш дикі гребні хвиль Долаєш дикі гребні хвиль, А я в’яжу зимові светри. У тебе сонця кілька миль – У мене снігу кілометри. Розріже океан пряма, Аби з’єднати нас на карті. Зима, зима… Мете зима Дрібного суму цілі кварти. Була весна, росла трава. Було, було… Не повернути. Печале, линь! Коли жива – Ще буде щастя сотні фунтів. Береться ожеледь […]...
40. Школяр (скорочено) – Тесленко Архип Миколка, син Прокопа, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями. Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особливо як на урок загадають щось таке – чи про луку, чи про ліс.. Ну й любило це. Раз гулять […]...