Гном у буфеті (скорочено) – Жиленко Ірина



Ти знаєш, у нашому домі,
В старому буфеті, давно
Живе мій добрий знайомий –
Старенький буфетний Гном.
Він знав ще дідуся хлоп’ям,
А маму – малим дівчатком,
Гукав пустунам: “Ая-яй!”,
Слухняним давав шоколадки.
Замкнувши буфет на гачок,
Золотить на свята сервізи.
Багріє його ковпачок
За склом серед вазочок різних.
Він любить какао пить,
Смоктати м’ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
В старій музикальній скриньці.
Навчився він чемних манер
В одної маркізи з фарфору.
Сказала

маркіза: –
Тепер дружити із вами не сором.
Ви просто – франтом, хоча
Втягніть у петлицю троянду.
І прошу до мене на чай
Разом з цвіркуном-музикантом.
Століття, і друге, і третє, –
Прислухайся! – чуєш? –
Завжди клопочеться Гном у буфеті,
Бурмоче, зітха, шарудить.
І тупа, і плямка в куточку,
І дзвонить в буфетні шибки.
І в довгі засніжені ночі
Нашіптує дітям казки.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Рідний дім – це фортеця людини, її оберіг. добре, коли в цьому домі затишно, привітно, коли чекають рідні, найдорожчі люди. Здається, що якийсь добрий гном

чи домовичок оберігають лад і спокій у домі. А може. Ці старий буфет, прабабусина шафа чи ще щось із старих меблів? Вони бачили багато, пам’ятають увесь рід, що тут жив, і бережуть цю пам’ять. Фантастична й зворушлива картина, яку змалювала письменниця, містить у собі глибокий смисл: тільки любов до людей, пошана до старшого покоління можуть допомогти жити в мирі та злагоді.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір мініатюра з іншомовними словами.
Ви зараз читаєте: Гном у буфеті (скорочено) – Жиленко Ірина