Головні образи повісті Марка Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз
Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до другої – Устина, Прокіп, Катря, Назар і стара бабуся.
Спробувавши порівняти ці образи, я звернув увагу передусім на те, що у кріпосників відсутні імена. Авторка так
Саме такою постає перед читачем Устина. Вона має дуже поетичну душу, її роздуми про природу не поступаються поетичністю та красою картинам відомих художників чи поетичним творам… Ця мрійливість, душевна краса дана їй від природи. Устина з повагою ставиться до своїх подруг, до старих людей, до оточуючих. Чи не найбільшою цінністю для неї є саме поняття Людини, людського життя. Коли ми згадуємо образ Устини, слово Людина саме собою пишеться з великої літери… Проте принципи всепрощення в душі Устини переростають в пасивність: вона не нарікає на своїх пригноблювачів, готова терпіти усе, що посилає їй доля. Не таким постає Прокіп – чоловік Устини. Він не хоче і не збирається терпіти знущань з людей. Мені дуже подобається його смілива та рішуча вдача, гостре відчуття несправедливості та готовність боротися проти неї. Одружившись, панночка та лікар переїздять на хутір, де знущання з кріпаків продовжується. Панночка поводить себе не тільки несправедливо та жорстоко, але часом просто істерично. Вона маніпулює своїм чоловіком, і читач подеколи замислюється: чи справді вона кохає його? Натомість ставлення Устини до свого чоловіка принципово інше: вона підтримує його в усьому, не потребуючи підтверджень його почуттів, бо відчуває його душу, наче свою власну.
Кульмінацією твору є епізод, коли панночка хоче побити бабусю. Цей епізод викликає в мене глибоке обурення, бо підняти руку на стару людину – верх жорстокості та нелюдської поведінки. Панночка кидається і на Устину, але Прокіп боронить її. Після цього Прокопа віддають у військо… Виходить, за свій справедливий рішучий вчинок йому доводиться отак розплачуватись. Але Прокіп не здається, бо для нього правда понад усе, він готовий терпіти за свою правду, за щастя своєї родини.
Марко Вовчок створює різноманітні, яскраві образи. Кожен з персонажів повісті має власну вдачу, власний погляд на життя. Вражає протиставлення психології кріпаків та панів. Так часто освіченість зовсім не гарантує доброти душі, а простота і неписьменність не заважають людині мати “освічене” серце, вишукану і красиву душу… Навіть у нашому житті ми часто у цьому впевнюємось.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” I. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. II. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю […]...
- Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору […]...
- Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка – розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.) II. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок увійшла в українську літературу зі збіркою під назвою “Народні оповідання”. Уже сама назва говорить за себе: народне життя, за яким письменниця уважно спостерігала, підказало їй зміст і образи творів. Найчастіше її перо торкалося болючої проблеми селян – їх особистої неволі, кріпосної залежності від поміщиків. Шляхетна натура письменниці, вихованої в повазі до людської особистості, […]...
- Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка “Інститутка” Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: у повісті “Інститутка” немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна […]...
- Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно […]...
- Порівняльна характеристика Устини та панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Народні оповідання” української письменниці Марка Вовчка стали визначним явищем літератури XIX століття. Недарма їх так високо оцінив великий український поет Тарас Григорович Шевченко, який навіть називав молоду письменницю своєю донею. А повість “Інститутка”, включена до цього циклу, мабуть, є найкращим твором Марка Вовчка. Можна сказати, що “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріносниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня – освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки (за повістю “Інститутка” Марка Вовчка) Повість “Інститутка” належить до найцінніших перлин нашої літератури. Ця повість має велику пізнавальну та художню цінність як правдива пам’ятка про тяжке життя українського народу за часів кріпацтва. У ній зображено життя безправної кріпачки Устини і повновладної жорстокої поміщиці, розвиток і формування їхніх характерів. У повісті одна сюжетна лінія, що розгортається як зіткнення антагоністичних сил. Тому […]...
- Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику і поділяючи на позитивних і негативних. А я б хотіла розглянути образи з твору “Інститутка” Марка Вовчка як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: […]...
- Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” (2 варіант) У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але у повісті “Інститутка” молода панночка по відношенню до […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” (2 варіант) У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу за псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав борцем за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його усну народну творчість. Шевченків “Кобзар”, “Записки мисливця” Тургенєва, […]...
- Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю М. Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка I. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму (Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, використання народної поезії). II. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків (від мрії про волю до відкритої непокори). 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” (майстерність описання безправних кріпаків, реалістичні образи Олесі, Горпини, Одарки. […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” (2 варіант) Марко Вовчок вперше в українській літературі змалювала образи кріпаків. Вона зобразила кріпаччину як справжнє зло. Читаючи її твори, ми бачимо, що кріпаки багато в чому кращі за тих панів, що збиткуються з них. Устина розповідає про своє життя у панів досить об’єктивно. Вона визнає, що панночка її зовні дуже гарна і мила, але насправді дуже […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” (1 варіант) Марка Вовчка справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка. Йдучи за Великим Кобзарем, письменниця уславила представників Трудового народу, створила яскраві образи борців проти гнобителів. Іван Франко поставив її ім’я “в ряді борців за волю і людські права поневолених мас”. Свою літературну діяльність Марко Вовчок розпочала в роки кріпосницької сваволі. Письменницю дуже хвилювала доля жінок-кріпачок. Їх основні […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” (1 варіант) Вразлива і доброзичлива Марко Вовчок завжди проймалася болем і печалями поневоленого народу, переживала його кривди, жила інтересами і вподобаннями трудових мас. Письменниця близько до серця сприймала вияви несправедливості, не могла спокійно дивитися на важке становище пригнобленого народу, яке видавалося ще більш трагічним у порівнянні з ситим і розгульним життям кріпосників. У повісті “Інститутка” Марко Вовчок […]...
- Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка I. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – видатна українська письменниця другої половини XIX століття. II. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка (піднесення питань боротьби проти кріпацтва; створення реалістичних оповідань і повістей; широке використання антикріпосницької народної поезії). 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда шиття тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі […]...
- Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна […]...
- Життя та творчість Марка Вовчка МАРКО ВОВЧОК (1833-1907) Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Марія Олександрівна Вілінська народилася 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії в родині збіднілого дворянина. У 1839р. помер її батько, мати вдруге одружилась з лютим кріпосником, який знущався і з кріпаків, і з своєї родини (побачене в дитинстві пізніше стало матеріалом для […]...
- Тематична палітра “Народних оповідань” Марка Вовчка Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість […]...
- Образи кріпаків у творах М. Вовчка й Т. Шевченка Україна… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яка вона велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Та краса і велич нашої землі повиті смутком трагічної її історії. Доля цієї землі склалася так, що весь час її шматували на частини і не знала вона спокою від лютих ворогів. Наш народ пройшов через жорстокі битви з татаро-монголами, […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Марка Вовчка Як, розкриваючи образ пана-ліберала, Марко Вовчок підтверджує думку: “немає добрих панів”? У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває і не тільки жорстоких, а й “добрих” панів, яким є полковий лікар, пан-ліберал. Його образ подається в розвитку: спочатку гордий і незалежний полковий лікар, потім – щасливий жених інститутки, а тоді – її покірний чоловік, “квач”, як його […]...
- Головні образи п’єси “Наталка Полтавка” У п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревський змальовує життя українського селянства повно і багатогранно. Проте зауважимо, що для-цього він обрав сюжет, у якому діє зовсім небагато персонажів. Але майстерне поєднання цікавого сюжету, актуальних проблем морально-етичного та психологічного характеру і прекрасних яскравих постатей головних дійових осіб роблять драму довершеним зразком української драматургії, однією з “перших ластівок” поступу […]...
- Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити […]...
- Романтичний образ Максима Тримача (за однойменним оповіданням Марка Вовчка) (1833- 1907) Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Народилася в с. Єкатерининське Орловської губернії в родині російського поміщика, я минулому офіцера царської армії. Виховувалася у своєї тітки в родині Писаревих (батьків відомого російського критика Дмитра Писарєва), Навчалася в Харківському пансіонаті, після закінчення якого оселилася у тітки в Орлі, Одружилася у 1851 р. з Панасом Марковичем […]...
- Романтичність оповідання “Максим Тримач” Марка Вовчка Марко Вовчок – жінка в літературі. Жінка, що ховається за чоловічим прізвищем. Одне це вже саме по собі незвичайне. А ще до того красуня, за якою страждав не один із найосвіченіших, найпривабливіших чоловіків тодішньої Європи. Росіянка за національністю, вона стала українською народною письменницею. Дворянка за походженням, яка ненавиділа всім серцем кріпацтво. Саме з цієї ненависті, […]...
- Місце Марка Вовчка в історії розвитку української прози В С Т У П З арештом Т. Г. Шевченка у 1847 році прогресивна українська література зазнала тяжкого удару. Миколаївська реакція ще більше посилилася у зв”язку з революцією 1848 року в західноєвропейських країнах. У грудні 1849 року стояли на ешафоті засуджені військовим судом петрашевці. Смертний вирок був замінений їм засланням. Але в середені 50-х років […]...
- “Пророче наш, моя ти доне!” (За творчістю Марка Вовчка) Як відомо, у Немирові Марко Вовчок написала більшість своїх перших оповідань, які були зібрані у збірку під назвою “Народні оповідання” (1857 р.). За два роки вийшла ще одна збірка “Рассказы из народного русского быта”. Вона багато писала про тяжку жіночу долю, про селянську безвихідь за часів кріпаччини. Марко Вовчок збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання […]...
- Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка “Максим Тримач” Марко Вовчок – видатна українська письменниця, хоча її можна назвати й видатною російською та французькою письменницею. Найповніше розкриття її тіланту, оригінальності та самобутності відбулося у творах, присвячених життю України. Це народні оповідання з їх панорамною, багатобарвною різноманітністю й водночас типовістю людських характерів, доль, ситуацій. Серед них виділяється оповідання “Максим Тримач”, позначене виразною романтичною спрямованістю та […]...
- Бездуховність та егоїзм – головні чинники родинної трагедії у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький… Чи знайдеться в Україні людина, яка не чула цього імені? Мабуть, ні! Велика творча спадщина Івана Семеновича багатопроблемна, а одне з почесніших місць посідає соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У конкретних яскравих епізодах письменник довів, що в умовах капіталістичної дійсності спотворюються людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення через бездуховність та егоїзм селянина, для […]...
- Проблема закріпачення козацтва в оповіданні Марка Вовчка “Козачка” В оповіданні Марка Вовчка “Козачка” глибоко розкривається трагічна доля у минулому вільної людини, а потім рабині-кріпачки Олесі, типова доля жінки, уярмленої в кріпосницькій неволі. Шляхом протиставлення життя людей вільних і закріпачених Марко Вовчок яскраво показала нелюдський характер кріпосницької системи, що зневажала, нівечила все краще в людині – забирала її сили й здоров’я, спустошувала душу. Головна […]...
- Образи селян в повісті “Fаtа mоrgаnа” M. Коцюбинського Задум повісті “Fata morgana” у М. Коцюбинського виник ще в 1903 році. І в цьому ж таки році він написав І частину, пізніше – другу і визначив жанр – повість. Тема твору – життя українського села. До цієї теми письменник звертався не раз у своїх творах “Ціпов’яз”, “Дорогою ціною”, “Лялечка”. “Fata morgana” – це історія […]...
- Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх Персонажів, що вони, ніби живі, […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах М. Вовчка Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне […]...
Зображення козацького лицарства в романі чорна рада.