Грицько Чубай – Ти синім небом дивишся на мене
Ти синім небом дивишся на мене,
Щоб я, бува, душею не зачах.
В моїх ночах – тополь свічки зелені,
В моїх ночах, в задуманих очах.
В моєму щасті твого щастя зливи,
В моїй крові пожар твоїх калин.
З твоїх давнин на плечах вітер сивий,
Гіркий, печальний вітер, мов полин.
За мною ходять твого горя тіні,
Лицем до твого сонця я встаю.
В твоїм сумлінні – і моє сумління
По проводі життя передаю.
З твоїх знамен несу червоне кредо.
Впаду як треба. Тільки ти – іди.
… дивлюсь вперед. І бачу попереду,
Себе з тобою бачу назавжди.
Автор: Грицько Чубай
Біографія
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Грицько Чубай – Чому ж тепер ти знову прилітаєш Чому ж тепер ти знову прилітаєш В літаках пребілих снів На засмучені аеродроми моїх очей Чому ти знову Повідаєш історію про дим Який вертається до свого вогнища Начебто знову хоче стати полум’ям Я прокидаюсь опівночі Щоб засвітити свічку забуття Траву із ночі зву До свічки тої кажу Траво травице Будь зеленою Най буде все як […]...
- Чубай Грицько – Скоромовка не для вовка (Збірки) Вірші “Тік і так”, “Скоромовка не для вовка”, “Чому прилітав горобчик?”, “Пірат”, “Букварик” “Подарунок їжачкові”, “Муравлевий сон”, “Що робить річка вночі?” ЩО РОБИТЬ РІЧКА ВНОЧІ? Коли стає зовсім-зовсім темно, То й річка тоді зупиняється – Адже не знає вода, Куди їй текти у темряві… Але тут окунь швиденько бере Шматочок місяця до рота Та й […]...
- Грицько Чубай – Вікна Вікна, Чому ви так часто бліднете? Чому ви так плачете часто, Чому? … У вашу прозору душу незбіднену Дивлюся крізь тишу німу. Ви щоночі малюєте вдовам Портрети загиблих чоловіків. Лягають на вас Тягарами пудовими Їхні обличчя важкі. І до солдатів З глибокими шрамами На сиве заплакане скло Приходить війна між рами, Приходить атака… Усе, як […]...
- Грицько Чубай – Зламаймо свого спокою канони Зламаймо свого спокою канони, Спалім до свого спокою мости. Візьмім на плечі небо, що дано нам, Щоби його по світу рознести. Хай буде всім і радісно, і сумно Зачуть висотний дих його вітрил. … Несім для днів прозорість світлодумну, Для вечорів – розмай червоних крил. Несімо для світань блакитні мева, Несім для ночі зоряні плащі. […]...
- Євген Маланюк – Під чужим небом 1. Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер, Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар, Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає, Ніхто не чув твоїх плачів. Біля всесвітнього Сипаю, Як завше: золото […]...
- Чубай Грицько – Біографія Григорій Петрович Чубай (23 січня 1949 – 16 травня 1982) – український поет, перекладач. Один із чільних представників НМ-дискурсу у львівському андеграунді 70-х років. Творчість Григорія Чубая справила видатний вплив не стільки на поезію, скільки на “самоусвідомлення” деяких вісімдесятників. Батько фронтмена гурту “Плач Єремії” Тараса Чубая. Автор посмертно виданих поетичних книг “Говорити, мовчати і говорити […]...
- Марта Тарнавська – Над синім океаном Над синім океаном Зустрінемося рано, Як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море Із берегом говорить, Чи день віщує нам добрий? Чи чуєш: немов хтось кличе. Чи чуєш: чайки кигичуть. Чи чуєш, як шепче вітер? Чи чуєш, як пахне літо? Чи чуєш, як шум колише? Чи чуєш, як дзвонить тиша? Чи чуєш удар прибою? Чи […]...
- Володимир Сосюра – Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі Немов тремтить Чумацький Шлях, Я понесу тебе над зорі В моїх закоханих піснях. Любові повний до нестями, Мов непогасную свічу, Там, за далекими світами, Нову я зірку засвічу. Вона сіятиме, жадана, Привітом дальнім крізь ефір… То будеш ти, моя кохана, Найкраща із небесних зір! 1955...
- Ірина Шувалова – Кораблі мене наскрізь проходять Кораблі мене наскрізь проходять – я навіть не гавань. Голосіння війни накриває мене – і не ранить. Ти ідеш, ти живий, ти торкаєшся світу ногами, І в слідах проростають прозорі свинцеві корали. Скільки крові в тобі… я прийму кораблі, ти не бійся! Всі порожні міста розстелю на шляху твого війська. Є ще бах, але баха […]...
- Аналіз поезії Є. Маланюка “Під чужим небом” Доля закинула ліричного героя (він же й автор) далеко на чужину. Усе добре – цивілізація, розваги, тільки героєві самотньо, тоскно без рідної Херсонщини, старенької батьківської хати, маленької річечки й привіту рідних та близьких. Усе це йому сниться, пригадується, ятрить серце, але повороту немає, і мати вже, напевне, перестала очікувати сина. Виявляється, що туга за батьківщиною […]...
- Олена довганюк – У мене є мрія єдина У мене є мрія єдина – Провести з тобою життя. Віддати тобі до краплини Всю душу, усі почуття. І кожній радіти хвилині, Як чую твій голос м’який, І очі ті бачу єдині, І дотик той чую легкий. Як в обійми твої потрапляю І більше не хочеться йти… Я саме тоді відчуваю, Що кращим на світі […]...
- Василь Стус – Сто дзеркал спрямовано на мене Сто дзеркал спрямовано на мене, В самоту мою і німоту. Справді – тут? Ти справді – тут? Напевне, Ти таки не тут. Таки не тут. Де ж ти є? А де ж ти є? А де ж ти? Урвище? Залом? Ачи зигзаг? Ось він, довгожданий дощ. Як з решета. Заливає душу, всю в сльозах. Сто […]...
- Соломія Синиця – Скажи, ти думаєш про мене Скажи, ти думаєш про мене У мовчазних обіймах тиші, Коли тьмяніє світло денне, І вітер місяця колише? Коли світанок на порозі Іскриться сонячним промінням, Берези іній плетуть в коси, А ти… Чий образ ти лелієш? Хто привидом у сни крадеться, Дурманить розум, мов з похмілля? Кого ховаєш в себе в серці? Ім’я чиє у твого […]...
- Микола Руденко – Я визрів і прозрів Я визрів і прозрів – мені нема неволі І слово не вмира на зімкнутих вустах. Душа моя живе, неначе вітер в полі, – Крилатим немовлям шугає по світах. Я бачу крізь сонця – я так далеко бачу, Що байдуже мені до всіх моїх скорбот. У горі не стогну, в розпуці не заплачу І скреготом зубів […]...
- Катя Гуйван – Тримай мене, коли я на межі Тримай мене, коли я на межі Безумства, Що пов’язане з Тобою. Тримай мене! А то я упаду. Я зникну, спопелюся, Пропаду Без рук Твоїх, Без нашого “сьогодні”. Тримай мене! На щастя чи біду Я вірю в НАС Ще більше ніж у Тебе. Минає час. Думки ідуть в “запас”. Стабільно лиш одне: Чи Моє Небо Ще […]...
- Іван Андрусяк – синієш синім плачеш босим Синієш синім плачеш босим Дітей годуєш волохатих Допоки братися за розум На припічку чужої хати Миром казали – так і нині Опока сиплеться із глини І не чекаючи пришестя Життя триває проти шерсті І з платонічної мороки Як з глини що зійшла і стала Шістнадцять олов’яних кроків До вироку або до слави Вошивий замах на […]...
- Володимир Сосюра – У синім безгомінні У синім безгомінні Задуми скрізь печать. Мелодії осінні В душі моїй звучать. А листя веремія Несе свою печаль. На чорному коні я В блакитну лину даль. Кінь жовті трави хрума, А путь – немов змія. Цей кінь – моя задума, Цей кінь – журба моя....
- Іван Андрусяк – не зимою не синім виляском Не зимою не синім виляском Сином виразки крони й кореня Перестрибнути або вирости Місце каменя місце комина Обриваючи тіні липові Саду голого мерзлі хрящики Від великого до великого Наступаєш на силу ящірки Корувата вода вертається Плодом реготу кінським послідом Що від радості і від старості Залишається тільки постити...
- Світ цей тісний для мене одної І все-таки важко бути самій, Летіти на крилах розбитих вже мрій… Дивитись на право, а бачити ліво, Іти на північ, потрапляти на південь… Всі мрії забуті, а крила – забрали… Не можу більш мріять, не можу літати. Ходжу по землі і дивлюся в небо… Взлетіти не можу, але дуже потрібно… Тіло вже ниє – взлетіти […]...
- Богдан Тригуб – Шоколад Ти їстимеш шоколад із моїх рук, А я зриватиму із твоїх губ нектар… Ловитиму я твого серця кожен стук, Шепотітиму, що ти мій кращий дар! Найчутливіший радар з можливих, Налаштований на всі мої частоти… Ти мов гаряча житня нива, Шалена буря у чужих широтах! Я до сьогодні не знаю хто ти, В тобі присутнє все […]...
- Ковальчук Людмила – В твоїм житті я перша і остання В твоїм житті я – перша і остання, В твоїм житті я – та, що не в роках. Я – присмак від шаленого кохання, Сплетіння радості і невимовний страх. В твоїм житті я – трунок насолоди, Бажане щастя у чужих руках. Мене не зрадиш без моєї згоди – Я бачу біль в замріяних очах. В […]...
- Микола Вінграновський – Серпнева елегія З Лівіу даміана Ніжне творіння, тебе я не завжди докликую, Наче ту пару з небачених чаш із віків, Вдень ти малою стаєш, і стаєш уночі ти великою, Чом собі снишся вночі ти косулею серед вовків?.. Хто тебе краде мені над миготливою хвилею, Небо чиє в твоїх чорних боїться очах? Боязко й різко плачемо ми уві […]...
- Христина Головко – Мої кити мене не слухають Мої кити мене не слухають, І Всесвіт мій – знов на друзки, Твої світи мене підслухують Говорить ехо навпаки. Мої кити мене не знають, Холодний океан думок В мою безодню заливають, Свинцем гартують там зірок. Мої кити вже не в орбіті, В пустотах і глибинах дна Із сумнівів їх тягнуть сіті, У ерах смутку без […]...
- Ольга Пахомова – Не змушуй мене вірити у долю Не змушуй мене вірити у долю, Не переконуй і не запевняй, Що десь є в Бога у шухляді столу, Зелена тека з написом”Нехай” Бо надто страшно, чи у тексті тім, (Нізащо не повірю, не благай!) Моє ім’я не здибалось з твоїм, У рубриці під назвою “Кохай”…...
- Яна Мельник – Розмовляла з небом я учора Розмовляла з небом я учора, Промовляла пошепки слова І здалась душевною розмова Адже, говорила тільки я. Розказала все, що наболіло, Поділилась тим чим дорожу – Як мені обпалювали крила, А мені здавалося – лечу. Розказала, як завжди чекаю, Як надіюсь, вірю, як живу… Як молитвами у Господа благаю Берегти всіх тих кого люблю… І нічого […]...
- Чубай Григорій – Ми компромісимо Ми компромісимо. О, як ми компромісимо! Ми компромісні зовні і в душі. Сліпих ідей гливке болото місимо І ліпимо кустарницькі вірші. Ми компромісимо. О, як ми компромісимо! Нікого словом ми не обпечем. А раді й тим, що “браво” і “бравісімо” Гукає нам юрба тупих нікчем. Ми компромісимо. О, як ми компромісимо! Що забуваємо, де ми […]...
- Тіна Карабанович – Під чужим небом Під чужим небом Світить чуже сонце Під чужим небом Чужі руки Довгі… Жовті Дні розлуки… Під чужим небом Твої-мої муки… Під чужим небом продано серце За дешеві ліки- Чиїсь марні втіхи… Не чекай дарма, Не став собі клейма… Ти кажеш вільний… А то просто біль суцільний…...
- Богдан Согор – За небом тужу Я мов би птах із зламаним крилом, За небом тужу, та не можу полетіти, І прошу в тебе вилікуй мене своїм теплом, “Благаю”-я не перестану шепотіти. Бо той хто раз хоч в неба поринав блакить, Тут на землі лиш мучиться, страждає, І лиш тоді щасливо здатен жить, Коли між хмар у височінь злітає. Не так […]...
- Мозолевський Борис – Під небом Івана Піддубного Коли повз могилу Піддубного Ми свій карбували крок, Чи відали ми, чи думали, Що друг наш сягне зірок? Що я ще відкрию завтра Свій берег у скіфській млі? Що ти зазирнеш у надра Трьох континентів Землі? А шлях наш лежав не просто – Які ми долали вали! Ми вийшли не вельми зростом, Бо надто багато […]...
- Сергiй Червонозорянський – Под звездным небом, часто невпопад Под звездным небом, Часто невпопад, Приходят мысли чередой, И я представить снова рад, Тот сад, где ты была со мной. Искрится снег, пьянящий смех, Твой голосок родной, Узор роскошный на стекле, Стук сердца, как прибой… Нас разделяет не стекло, Разъела наледь соль, Немало времени прошло, Утихла, в общем, боль. Звенит пронзительно капель, Несносен солнца свет, […]...
- Григорій Чубай – день відходить, кудись поквапившись День відходить, кудись поквапившись. Вечір. Тиша. Тебе нема. І в рояля холодні клавіші Білі-білі, немов зима. Три зорі, мов тугі бемолі. Три тополі, мов до-ре-мі. І в тенетах німого болю Я один при отій зимі. Сині тіні в снігах митарствують. Небо – наче сріблястий грот.. Над душею всевладне царствують Дивні очі зелених нот. Білій тиші […]...
- Григорій Чубай – Наша осінь з маленькими деревами Наша осінь з маленькими деревами Дуже швидко минула Скільки ж бо треба того часу для Рудого листя щоб опало воно з Невисокого віття Наша осінь з маленькими деревами Дуже швидко минула минуло після Неї багато зим і багато весен і Аж тоді почало падати листя з Дуже високого дерева яке в нашій Осені було і […]...
- Дмитро Павличко – “Не раз мені здається… “ Не раз мені здається, Що я прожив тисячу років. Заглядаючи в криницю свого життя, Я не бачу маленького дзеркальця води, Так далеко воно від моїх очей. Та коли я, закривши очі, хочу згадати, Що найглибше запало в душу мою, – Бачу твій образ, моя дівчинко, Моя перша любове. Навіть моє дитинство погасне в пам’яті, Навіть […]...
- Андрій Любка – Мені казали, що в мене немає голосу Мені казали, що в мене немає голосу, Темне минуле і труднощі з алкоголем, І, як інколи пишуть газетні полоси, Змішую пиво з горілкою, риму – з болем. Мені казали, що в моїх віршах брудно і холодно, Біблійний туман і печаль вокзальна. На це кажу: у моїх віршах вітри, як жіночі стогони: Помірно-континентальні. Мені все частіше […]...
- Леся Українка – “Уста говорять: “він навіки згинув!… ” “Ти не хтів мене взять… “ Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі, Ти мені заповідав скрасити могилу твою В білий мармур, і плющ, і криваві осіннії рожі, Ти мені заповідав носити жалобу мою Так, як носять в легендах царівни мовчазні, хороші. Довго ждать мені, друже, ще мармур не тесаний твій, Ще немає на чому повитись плющу жалібному, […]...
- Любов Колосюк – Я там, де ти мене залишив Я там, де ти мене залишив, Чекаю досі твого покаяння. Між нами космос і холодна тиша. Гучніше крику це моє мовчання. Почуй його живими почуттями, Збагни, якого напилася болю. Уже ніколи не прийду до тями, І все забути також не дозволю. Я досить довго змучено чекаю, А ти нові мені вигадуєш тортури Твої вагання довели […]...
- Гей, була в мене коняка (народна пісня) Гей, була в мене коняка, Та й коняка-розбишака, Була шабля, ще й рушниця, Ще й дівчина-чарівниця. Ту коняку турки вбили, Ляхи шаблю пощербили, І рушниця поламалась, І дівчина відцуралась. За Бунжацькими степами Їдуть наші з бунчуками. А я з плугом і з сохою Понад нивою сухою. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Степ широкий, стерня […]...
- Аня Тет – Тримай мене міцніше тільки..Чуєш?! Тримай мене міцніше тільки..Чуєш?! Долонь своїх з моїх не відпускай.. Ще нашу мить солодку ми відчуєм, Не за горами стежка наша в рай! Відкинь тривогу! Все ще буде! Вір! До щастя ось – лише півкроку йти І нам під силу досягнути навіть зір Бо в тебе – я є, а у мене – ти!.....
- Марта Тарнавська – “Є в мене життєрадісне звіря… “ Є в мене життєрадісне звіря: Воно до сонця лащиться, і радість Його від сонця. Коли тепле й сите, Розвіює добробут свій на гавкіт, Свій захват перетоплює у рух І радість перетворює у працю. Та без тепла воно не може жити. Як заховається за обрій день, Воно бентежиться: зіщулене, чекає: Чи переборе чорний холод ночі? І […]...
- Дмитро Павличко – “На мене дивиться вікно… “ На мене дивиться вікно – Щось рідне в погляді сумному, Так ніби я забув давно Свій молодечий образ в ньому. Так довго я дививсь колись На те вікно щодня й щоночі, Що в золоті шибки влились Жадні тебе юначі очі. Тебе нема. Ця дивина Мене також колись поглине. Ось я вже сам з твого вікна […]...
Твір опис людини за картиною кобзар.