Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права (АНАЛІЗ)



Аналіз твору

Григорія Сковороди “Всякому місту – звичай і права”

Літературний рід : лірика.

Жанр : ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний).

Вид лірики : громадянська (філософська).

Провідні мотиви : викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління.

Віршовий розмір : дактиль.

Тип римування : суміжне.

Про твір : у пісні “Всякому місту – звичай і права… ” автор ставить в один ряд і засуджує здирників і бюрократів, розпусників і пияків, ледарів і підлабузників. Ліричний

герой вірша думає не про маєтки й чини, а про те, щоб мати чисту совість, жити мудро й померти з ясним розумом. Перемогти смерть здатна лише людина з чистою совістю й помислами, перед смертю всі рівні – і мужик, і цар.

Кожна шестирядкова строфа побудована на антитезі: у перших чотирьох рядках автор указує на суспільні вади, а останніми двома протиставляє недолікам суспільного життя ідеал чистої совісті й ясного розуму. Останній рядок кожної строфи, крім завершальної, є рефреном, у якому сконденсований неспокій митця: “Лиш одне непокоїть мій ум”.

Проблеми, порушені у творі, були злободенними в той час, а

отже, і близькими простолюду, тому вірш “Всякому місту – звичай і права… ” зажив великої популярності, ставши народною піснею: відомі понад п’ятдесят її варіантів (а це одна з ознак фольклорного твору). Іван Котляревський один із варіантів цієї пісні використав як арію возного в п’єсі “Наталка Полтавка”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Пiвень зозуля вiрш.
Ви зараз читаєте: Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права (АНАЛІЗ)