Громадянин. Який він? (за віршем С. Руданського “Наука”)
Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління.
Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, мови.
Кожен повинен обов’язково шанувати своїх батьків, бо без цієї поваги не можна називатися громадянином. На людину, яка забула про своє минуле, втратила зв’язок зі своєю Вітчизною, не можна покластися у складних ситуаціях.
Справжній громадянин, вихований на традиціях народу, буде від щирого серця любити Україну і, не чекаючи подяки, завжди прийде на допомогу. І саме такі люди все зроблять задля добробуту й справедливості, в ім’я процвітання й честі рідної країни.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того щоб “в годиночку – на дробиночку”, а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, […]...
- “Така наука, що збагне й курка” (за оповіданням “Грицева шкільна наука”) Всі ми йдемо до школи, щоб отримати знання, які допоможуть нам у житті. Саме з цією метою відправляється до школи і Гриць – герой оповідання Івана Франка. У перший же день навчання хлопчик вивчив одну фразу: “Абабагаламага”. Гриць не зрозумів ні значення цих слів, ні звідки вони, ці слова, взялися, але справно їх повторював. Провчившись […]...
- Твір на тему: Я – громадянин України Я – громадянин України Я народився в Україні. Ця держава вільна і незалежна, а ще донедавна вона була складовою великої держави – Радянського Союзу. Я не знаю, як було жити у тій державі, але я твердо впевнений, що краще мати невелику, але власну Батьківщину. Історичні корені Україні сягають давніх часів. На наш народ відомий свою […]...
- Павло Грабовський – лірик і громадянин Павло Арсенович Грабовський прожив усього тридцять вісім років, з них двадцять літ поневірявся в засланні, перебував у холодних тюрмах під наглядом царських посіпак. Але ніщо його не зламало. Не перестаєш захоплюватись цільністю й стійкістю революційних переконань письменника, його працьовитістю і надзвичайною порядністю. Твори Грабовського пройняті високими помислами, які тлумачаться просто: митець повинен служити своєму народові […]...
- Невмирущість рідного слова (за віршем О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. […]...
- Вони не бачать душею Вкраїну (за віршем В. Самійленка “Патріоти”) Ніщо так не лютило Самійленка, Як пустомельство й неробство Українських патріотів. І. Франко Хто вони, патріоти? Які якості їм притаманні? Чим вони керуються у своєму житті? Що мають робити для зміцнення держави, в якій живуть? Патріот і громадянин поняття тотожні чи ні? Чи кожна людина патріот? У чому особливість сучасного патріотизму? Ціла низка запитань… І […]...
- Радощі і біди народу (за творами Степана Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької” медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
- Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського (1834-1873) Народився в с Хомутинцях на Вінниччині в родині сільського священика. Закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Жив дуже бідно, під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Працював лікарем у місті Ялта. Його дуже шанували за чесну та безкорисливу працю мешканці міста і навіть обрали почесним мировим […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Співомовки Степана Руданського – унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні […]...
- Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні […]...
- Микола Руденко – день, який людство не забуде Боже! Ти є в небесах чи немає? Вийшовши в поле, молюсь, як завжди, Силі, що землю в долонях тримає – Доброму Богові Сковороди. Боже! Сьогодні достоту відомо, Чом Ти мене у окопах зберіг: Кривда вернулась до нашого дому, Лихо шкребеться на отчий поріг. Лихо, яке вже, здавалось, померло. Та не судилось його перейти: В сонце […]...
- Памфлет І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР?” – документ, який розпочав розвінчання сталінського режиму Під час війни радянські люди потрапляли на Захід різними шляхами і з різних причин. Серед них багато було військовополонених, яких тримали в таборах смерті, остарбайтерів, яких примусово вивозили на роботу; втікачів з Радянського Союзу, яких режим переслідував за їхні погляди і переконання. Після розгрому фашистської Німеччини і звільнення більшість цих людей із радістю поверталися додому. […]...
- У чому справжній патріотизм (за віршем В. Самійленка “Патріоти”) У чому справжній патріотизм (за віршем В. Самійленка “Патріоти”) В. Самійленко – український поет, який у своїх віршах закликав берегти, шанувати і збагачувати нашу мову. Ліричний герой поезій сповнений, як і поет, любов’ю до України, до свого народу. У поезії “Патріоти” В. Самійленко порушує тему патріотизму та засуджує тих балакунів-псевдопатріотів, які лише на словах виявляють […]...
- Інтимна лірика поета Степана Руданського Інтимна лірика поета Степана Руданського Любов – це внутрішній світ, який окрилює людину. Багато ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб описати це високе почуття, щоб висловити свою палку любов до матері, нареченої, рідної дитини. Підносив це почуття і Степан Руданський, хоча і дало воно йому не радість і щастя, а сум і горе. Після […]...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XIX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (1 варіант) Хочеться зразу сказати, що батьки – це ті люди, яким я завдячую своїм життям. Батьки знаходяться поруч усе життя, вони переживають зі мною усі мої негаразди, вони годують і одягають мене, вони завжди ладні прийти мені на допомогу. І тому батьків треба любити і шанувати, незважаючи на те, хто вони – освічені інтелігенти чи прості […]...
- “Куди йдемо? Який лишаємо слід?” (за творами Л. Костенко) (1 варіант) Уже перші книжки Ліни Василівни Костенко засвідчили: па небосхилі української поезії спалахнув дужий талант. Поетеса постала перед читачами чесною і безкомпромісною, мислячою і самобутньою. Вона – справжній майстер, вимогливий художник слова. Одразу ж відкинула Ліна Костенко все дріб’язкове і звернулася до головного, насущного – загальнолюдського. “Не треба думати мізерно”, – стверджує вона. Відтоді ніякі заборони […]...
- Співомовки Степана Руданського Любов до влучного і дотепного слова – одна з характерних рис українського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь. Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський – один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр – співомовки. “Степан Руданський справді заслуговує […]...
- Освіта, наука Т. Г. Шевченка і культурне самоутворення нації Освіта, наука Т. Г. Шевченка і культурне самоутворення нації 1. Життя Тараса Шевченка. Геніальний український поет, національна гордість народу Тарас Григорович Шевченко побачив світло сонця в нужденній хатині кріпака в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині 9 березня (25 лютня ст. ст.) 1814 р. Його батько Григорій був родом із Кирилівки та за жінкою Катериною, […]...
- До свободи завдяки боротьбі (за віршем Т. Шевченка “Заповіт”) Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же “Заповіт” Тараса Шевченка? Відомо, що поет написав свій твір, будучи тяжко хворим. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години […]...
- Народнопісенний характер лірики С. Руданського З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона […]...
- Твір на тему: Наука самовиховання Знайома ситуація: зустрівши на перерві або після уроків однокласника, який ще вчора не дав списати задачу з геометрії, ти начебто зненацька підставляєш йому ногу, ні на хвилину не замислюючись, що це може привести до серйозних наслідків. Таке трапляється. Але товариш, спіткнувшись, чинить опір. І тут виявляється, що перевага вже не на твоєму, а на його […]...
- Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір “Добре торгувалось”. Мужик з мазни нею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: Здесь не деготь, – Йому кажуть, – Дурмі продаються!.. Але мужик […]...
- Протест проти рабської моралі (За поезіями Степана Руданського) Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, […]...
- Твір на тему: Який ми слід лишимо на землі (сенс життя людського) I. Від чого залежить доля людини? (Що це – фатум? Доля – творіння рук людських?) II. Який ми слід лишимо на землі. 1. Сенс людського життя (залежність сенсу життя від того, що робить людина головним у житті – добро чи зло? Альтруїзм чи егоїзм? Залежність вибору від умов життя, від виховання, від генетичної спадковості, але […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) (1 варіант) В душі кожної людини завжди живе згадка про рідну домівку, про рідну матір. Не став винятком і А. Малишко. Через усю його творчість пройшла тема безмежної любові до матері – тієї людини, що дала тобі життя, що навчила “по правді жити”. Низько вклоняється поет своїй матері, розуміючи, що саме вона стала для нього своєрідним символом […]...
- “Не бийте журавля!” (за віршем Л. Кисельова “Земля така гаряча… “) Справжній поет – суцільний оголений нерв. Таким тонким відчуттям слова, всеобіймаючим почуттям болю був наділений і поет Л. Кисельов. Його вразили слова пісні, які він поставив епіграфом до свого вірша “Земля така гаряча… “ А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Відштовхуючись від цих слів, автор розвиває тему невимовного болю, що бентежить душу його […]...
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) (2 варіант) П. Куліш був сучасником Т. Шевченка і багато в чому його однодумцем. Так, йому теж боліли страждання народу, з яким він відчував нерозривний зв’язок, хоч велику частину свого життя провів в Росії та за кордоном. Поезія “До кобзи” увійшла до збірки “Хуторна поезія”, опублікованої у 1882 році, тобто через багато років після смерті Шевченка, але […]...
- Високе призначення “каменярів” (за віршем І. Франка “Каменярі”) Вірш “Каменярі” Іван Якович Франко помістив у збірку з промовистою назвою “Думи пролетарія”. Усе життя поет відчував свою близькість до народу, закликав знедолених, пригнічених рабським становищем людей боротися зі свавіллям і неправдою. Вірш “Каменярі” наповнений символічними образами, серед яких – височенна гранітна скала, символ неправди і неволі. До цієї скали приковані залізними ланцюгами тисячі борців. […]...
- “Куди йдемо? Який лишаємо слід?” (за творами Л. Костенко) (3 варіант) Людина. Вінець Божого творіння. Творець людської історії. Чи часто вона згадує про це? Чи часто вона замислюється над тим, що вона – Людина, що все в її житті залежить від неї, що світ буде таким, яким робить його вона, що майбутнє – це результат її життя, наслідок кожного дня, прожитого нею? Мабуть, у вирі щоденних […]...
- Екологія душі (за віршем М. Рильського “Мова”) В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це запитання може бути одна: повернути святість словам мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе […]...
- Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпись… (життя і творчий шлях С. Руданського) Талановитий український поет 50-60-х років XIX століття Степан Васильович Руданський народився в багатодітній сім’ї священика в селі Хомутинцях на Поділлі. Родина жила бідно, але батько всіляко оберігав дітей від спілкування з однолітками із кріпацьких родин, нехтував народною мовою та звичаями. Отець Василь мріяв, що його молодший син вивчиться на священика, а тому віддав його до […]...
- Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XIX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан […]...
- “Куди йдемо? Який лишаємо слід?” (за творами Л. Костенко) (2 варіант) Які врятують тебе гуси, О найнещасніший народ, Що, переживши такі струси, Не пережив своїх глупот?! Ліна Костенко. Місто Ур Творчість Ліни Костенко – живе джерело поетичного натхнення, сповненого любові до життя, людини, світу загалом. Поетеса творила в українській літературі другої половини XX століття поезію гострого переживання сучасності крізь призму історичного минулого, оскільки Ліна Костенко стала […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
- Твір на тему: Кінофільм, який сподобався Не дуже давно вийшов на широкий екран чудовий фільм Миколи Лебедєва “Зірка”, який був знятий за мотивами однойменної повісті Е. Казакевича. Мені він дуже сподобався не тільки своїм сюжетом, а й прекрасною режисурою, незабутньою грою артистів. Можна назвати “Зірку” і відповіддю на американський фільм “Ворог біля воріт”, а можна сказати простіше: це кіно про війну […]...
- Співомовки Степана Руданського (за творами “Пан та Іван в дороз”, “Запорожці у короля”) I. Нова різновидність гумористичних творів. (С. Руданський усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, називав “співомовками”. Цей термін закріпив за гуморесками І. Франки. Такої різновидності гумористично-сатиричних віршованих творів раніше в українській поезії не було.) II. Веселий гумор у співомовках С. Руданського. 1. Як пан сам себе покарав за хитрість. (У гуморесці “Пан та Іван в […]...
- Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що […]...
- Світ фантазії в казковому оповіданні “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Ігор Калинець – талановитий майстер слова, поет і прозаїк, що пише для дорослих і дітей. Світ дитинства для цього митця – невичерпне джерело натхнення. Він тонко відчуває дитячу душу, її потяг до мрії, уміння бачити невидиме, таємниче в буденному житті. У творі “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” автор показує, як завдяки багатій дитячій уяві Ганнусі з’являється […]...
Україна країна смутку і краси.