Гуманістичний пафос поеми Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”

I. Поема “Витязь в тигровій шкурі” – найвидатніша пам’ятка грузинської літератури доби Середньовіччя (типові риси середньовічного епосу, глибокий гуманістичний пафос).
II. Гуманізм поеми (обраний сюжет – не історична подія, а приватне життя героїв):
1. Головні герої поеми (цар Аравії Ростеван – у похилому віці, не має спадкоємця; його донька Тінатін, яка кохає лицаря-полководця Автанділа; Таріел – “витязь в тигровій шкурі”, нащадок царського роду, закоханий у царівну Нестан-Даріджан).
2. Нездійсненні мрії Таріела та Нестан-Даріджан (цар вирішив віддати її заміж за хорезмського царевича; обвинувачення у зраді, жорстоке покарання царівни, розлучення двох закоханих).
3. Зустріч Автанділа та Таріела (стають побратимами, знаходять царівну Нестан).
4. Перемога кохання (дві закохані пари грають весілля в один день).
III. Головна ідея твору (людина може все здолати на шляху до особистого щастя).
IV. Нове для тих часів рішення в літературі (змалювання внутрішнього світу, переживань героїв; торкнувся теми рівноправ’я жінки і чоловіка).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Чому автор надає имя білому коню шептало.
Ви зараз читаєте: Гуманістичний пафос поеми Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.