Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” (1 варіант)



Однією з найхарактерніших рис українського характеру є гумор. Недаремно ж кажуть, що в українців язик гострий та серце з перцем і що багатий наш народ на жарти та смішки. В здатності українського слова бути гострим та влучним я ще більше переконалася, коли прочитала повість “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького. У творі письменник правдиво змалював життя і побут українського народу, майстерно відобразив його психіку і національний характер.

Неможливо стримати щирого сміху кожного разу, коли читаєш цю повість. Гумористичні

традиції нашого народу, його творчості широко представлені в творі. Повість пронизана комічними ситуаціями; комізм ситуації у Нечуя-Левицького вдало поєднано з комізмом характерів, з невідповідністю думок і поведінки героїв. Так, облеслива й добренька на оглядинах у Довбишів, Кайдашиха виявляється злою і сварливою в повсякденному житті. Омелько Кайдаш регулярно відвідує церкву, навіть у будні дні намагається не пропускати вечірню службу. Але дуже часто прямо з церкви він іде в шинок, напивається до нестями. У повісті в гумористичній формі розповідається про вічні проблеми стосунків між дітьми та батьками, невістками
та свекрухою, чоловіком-п’яничкою та сварливою дружиною. Маючи добрий достаток, старі Кайдаші продовжували “гребти тільки під себе”, як звикли робити протягом усього життя. Цей зруйнувало мир і злагоду в родині. Мабуть, постійно думаючи про те, що невістка – чужа кістка, Маруся безпідставно прискіплювалася до Мотрі, не давала їй життя. Але й невістка почала перечити, бо “була горда та бриклива”. Коли Мелашка оселилася в хаті Кайдашів, вона мріяла про мирне життя та добрі стосунки з новими родичами. Але під впливом постійних сварок її ніжна, добра душа позлітала. Сварки між жінками породили бійки між Карпом та Лавріном, а потім між усіма членами родини. Навіть діти й ті почали сваритися між собою. Сварки між членами родини автор майстерно посилив суперечками між бабою Параскою та бабою Палажкою, як беруть неабияку участь у ворожнечі.

Іван Нечуй-Левицький блискуче знав живу українську мову і тому сповна відтворив багате на жарти і комічні репліки мовлення українців. Мова героїв насичена гострими і влучними слівцями та приказками. Вже на початку твору розкривається глибина образного мислення героїв, схильність до жартів. Вдалими

Вдалими порівняннями комічного характеру сповнена розмова Карпа і Лавріна про дівчат. Досконало знаючи народну мову, лукавий та гострий гумор селян, Нечуй-Левицький створив у повісті чудові діалоги, блискучі мовні партії, які неможливо читати без посмішки.

Багато поколінь сміялися і сміються, читаючи повість “Кайдашева сім’я”. І дарма, що відчутна гіркота в її рядках, адже великим є той народ, який вміє сміятися над собою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Питання за п'єсою ляльковий дім.
Ви зараз читаєте: Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” (1 варіант)