Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Гусляр
Гусляр
Гусляр – народний співак-музика, який грав на гуслях, – старовинному багатострунному щипковому музичному інструменті, що був поширений в Україні за княжих часів (згадується з VI ст.) та інших слов’янських країнах* Гуслі мали форму плоскої скриньки різної конфігурації: крилоподібної – дзвінчаті, шоломопоподібної, прямокутної. Кількість струн – від декількох у давнину, до 55-66 в XX ст. Гуслярі виконували билинні пісні та ін. твори переважно героїчного епосу. Збереглися в Україні в Карпатах. Модифіковані, запозичені з Київської Русі, гуслі застосовують тепер в оркестрах переважно російських народних інструментів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Календарно-обрядові пісні Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. Більшість обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і весняного (веснянки). Зимовий цикл Колядки виконують під час обряду […]...
- Вертеп Вертеп (старослов’ян. – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій “скрині”, відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому – побутові інтермедії, […]...
- Баркарола Баркарола (від італ. barca – човен) – лірична пісня переважно мрійливого гатунку із плавною мелодією, яку складали і виконували венеціанські човняри-гондольєри. На основі її витворився і відповідний поетичний жанр з виразними ознаками стилізації фольклорного зразка: Ходи дівчино! Над ручаєм Шпаркий нас човен жде. Гей, попливем дрімучим гаєм, Води задуманої плаєм Нас хвиля поведе!.. (С. Чарнецький). […]...
- Твір на тему: Колядки та щедрівки Багато людей не розрізняють колядок і щедрівок. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період – на різдвяно-новорічні свята. Скажімо, колядки співають, починаючи з Різдва й до Водохрещ, себто з 7 по.19 січня. Натомість щедрівки виконують лише протягом тижня – від Нового року й до Водохрещ. Виникли ці обрядові пісні ще до прийняття християнства, і […]...
- Дмитро Загул – Над морем Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла пінява хвиль! То струн голубих перебори, Дум стародавній стиль. Вічно поважні гори, Весела зелень верхів – Заслухані в синє море, Як кобзарський спів. Стоять кипариси горді І мрійно дивляться вниз, Де буряні, довгі акорди Громом […]...
- Орфічна література Орфічна література – твори еллінської літератури, приписувані легендарному Орфею – фракійському співцю, синові музи Каліопи та його послідовникам – орфікам. їхні поезії присвячувалися переважно образам теогонії, астрономії, міфам про діоніса, деметру, Орфея, писалися гекзаметром. Збереглися твори, що з’явилися уже в новому тисячолітті: поеми “Гімни Орфея до Мусея” (II-IV ст. н. е.), “Про камені” (IV-VI ст. […]...
- Твір на тему: Вінок Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця. На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, любисток, зілля, яке мало силу проти “чортовиння” й оберігало від усякої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку. Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних із вінком: […]...
- Осіння пісня – Верлен Поль Неголосні Млосні пісні Струн осінніх Серце тобі Топлять в журбі, В голосіннях. Блідну, коли Чую з імли – Б’є годинник: Линуть думки В давні роки Мрій дитинних. Вийду надвір – Вихровий вир В полі млистім Крутить, жене, Носить мене З жовклим листям. Переклад Г. Кочура...
- Билина Билина – епічні речитативні пісні, які в княжі часи виконували в Україні народні співці-музики. Внаслідок татаро-монгольського іга в ХШ-XIV ст. вони були занесені скоморохами в далекі, окраїнні землі княжої держави, поширилися на Уралі й у Сибіру. В Україні на зміну цьому старовинному епосу прийшли козацькі думи, пісні, легенди про боротьбу з турками, татарами та польськими […]...
- Аплікація Аплікація (лат, applicatio – приєднання) – введення у літературний текст цитат (прислів’я, приказки, афоризми, фрагменти з художнього твору та ін.) почасти у зміненому вигляді. Прикладом А. можуть бути рядки із сонета М. Зерова “Князь Ігор”, взяті із “Слова про Ігорів похід”: А любо дону шоломом зачерпти! Одважний князю, ти не знаєш смерти, Круг тебе гуслі […]...
- Леся Українка – Si (Settina) Сім струн я торкаю, струна по струні, Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літають По рідній коханій моїй стороні. І, може, де кобза найдеться, Що гучно на струни озветься, На струни, на співи мої негучні. І, може, заграє та кобза вільніше, Ніж тихії струни мої. І вільнії гуки її Знайдуть послухання у світі пильніше; […]...
- Веснянки Веснянки – вид календарно-обрядових пісень. Це життєрадісні, з яскравою і багатою поетикою, розмаїттям мотивів, насамперед любовних, пісні. У Галичині це – гагілки, гаїлки, ягівки, магілки, гагалівки, лагойолки, “галя” та ін., які відрізняються від В. тільки календарними рамками виконання. Як писав В. Гнатюк, “не кожну веснянку можна зачислити до гаївок, хоч кожна гаївка є веснянкою. Термін […]...
- Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст. – група літописів, укладених упродовж XVII-XVIII ст., в яких значну увагу звернуто на описи історії козацтва в Україні. Вони складають потужне літературне тло козацьких літописів Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка, “Історії русів”, розвиваючи героїко-патріотичну тематику, ідею розбудови та збереження державності в Україні. Основні мотиви К. л. – боротьба козацтва […]...
- Кацай Олексій – Мені відкрили таїну Мені відкрили таїну В опівніч на сімох вітрах Що я з країв де в давнину Кентаври бігали в степах Антен гойднуло очерет Зацебенів крізь мозок час Зі ста порепаних планет На асфальтовану для нас Не порачкую навзадки В минувшини сховавшись тінь Бо рве десь поряд ланцюги З крильми потрощеними кінь Ми визволимось разом з ним […]...
- Поліметрія Поліметрія (грецьк. polymetros – численний) – застосування кількох віршових розмірів в одному і тому ж поетичному творі (переважно в поемах, романах, віршах тощо). У поемі І. Франка “Похорон” спостерігається і п’ятистопний ямб, і двостопний дактиль, і чотиристопний дактиль, і навіть восьмистопний хорей. У XX ст. в українській поезії досить часто поліметричний вірш використовується у творах […]...
- Декламативна поезія Декламативна поезія (лат. declamatio – вправи з красномовства)- переважно віршовані літературні твори, придатні для сценічного виголошення. У них яскравіше, ніж в інших, виражені відповідні стилістичні прийоми, риторичні фігури, логічна композиційна тріада – теза, антитеза, синтез. Виникла у Стародавній Греції. В Україні культивувалася з кінця XVI ст. у братських школах, де риторику викладали разом з піїтикою […]...
- Колодчанські пісні Колодчанські пісні – цикл жартівливих гаївок-веснянок, дівочих передражнювань хлопців під час весняно-літніх забав і розваг молоді, що мали узагальнену назву “Вулиця”. Молодіжна громада, яка складалася з парубочого та дівочого станів, у таких забавах налагоджувала свої взаємини, діставала відповідні морально-етичні наставлення. Пісні дівчат вимагали від хлопців ввічливості, охайності, веселості, енергійності, а головне – щоб не старими, […]...
- Ваганти Ваганти (лат. vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, школярі, студенти Західної Європи ХІІ-ХШ ст. – автори вільнодумної, почасти баламутної, життєлюбної, далекої від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви, подеколи гостро сатиричної лірики. Тісно пов’язані з традиціями вченої латинської поезії каролінзького Відродження, вони сміливіше стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та католицькі ритуали (“Євангеліє […]...
- Жартівливі пісні Жартівливі пісні – фольклорні і літературні пісенні твори гумористичного чи сатиричного змісту. Зустрічаються в усіх видах української фольклорної лірики – від календарно-обрядової до історичної і танцювальної, але найбільше у родинно-побутовій і пісенних мініатюрах (коломийки, частівки). Ж. п. своїм змістом охоплюють усі сфери життя – родинного і громадського, відзначаються яскравою і розмаїтою поетикою, наставленою на комічний […]...
- Твір на тему: Чи треба знати кілька мов? (твір-роздум) Той, хто не знає іноземної мови, не знає своєї власної. В. Гете Знання декількох мов, крім своєї рідної, вважаю за необхідне. І чим більше людина знає мов, тим більше в неї можливостей. Деякі люди вивчають мови тому, що їм потрібно це для роботи, інші подорожують за кордоном. Усі, хто знають багато іноземних мов, можуть розмовляти […]...
- Родинно-обрядові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Родинно-обрядові пісні – найдавніші за походженням, пройшли багатовіковий розвиток і побутують у народі до наших днів. Родинно-обрядові пісні супроводжують людину все життя – від народження й до смерті. Цикли: весільні; колискові; плачі й голосіння. Найбільш різноманітним серед родинно-обрядових пісень є весільний цикл. Він органічно входить у весільне дійство, яке умовно можна поділити […]...
- Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
- Водевіль Водевіль (фран. vaudeville) – легка комедійна, переважно одноактна п’єса з анекдотичним сюжетом, виповнена динамічними діалогами, піснями, танцями. Започаткована у Франції в XV-XVI ст., але як драматичний жанр остаточно оформилася у ” XVIII ст. В Україні В. має і свої національні джерела, передовсім *- інтермедії. Відомі автори В. – І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), В. Гоголь (“Простак, або […]...
- Марсійя Марсійя – елегійна, переважно моноримна поема на честь покійника, найдавніший жанр арабської Поезії, що постав на основі ритуальних похоронних оплакувань. Один із відомих поетів цього жанру – аль-Мугальхіль (VI ст.), котрий присвятив свої твори загиблому у бою братові. Звертався до М. перський поет Рудакі (елегія на смерть Шахіда Балхі), автор поеми “Шахнаме” Фірдоусі, зокрема у […]...
- Анастасія Кравець – А час не зупинити – не благай! А час не зупинити – не благай! Радій життю і на веселці грай! Знайди недовідомі ритми струн І відшукай дев*ять щасливих рун!...
- Серенада Серенада Серенада (фр. serenade, від італ. sera – вечір) – пристрасна пісня про любов, виконувана молодиком під акомпанемент гітари чи мандоліни під вікном своєї коханої. Започаткована в романських країнах, С. поширилася в європейських, в т. ч. українській, літературах. У класичній музиці XVIII-XIX ст. стала інструментальним твором камерного гатунку: Покажись, моя кохана, У вікні!.. Щось занила […]...
- Усна народна творчість – українська література Фольклор (від англ. folklore), або Усна народна творчість, – художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії. Традиційно виділяють три фольклорні Роди, які мають певні Жанри : Народний епос – розповідні фольклорні […]...
- Героїчний народний епос Героїчний народний епос – збірна назва фольклорних творів різних жанрів (колядки, думи, історичні (козацькі, гайдамацькі, опришківські, стрілецькі, повстанські та ін.) пісні, казки, легенди, перекази), в яких відображена воля, завзаття народу у боротьбі з ворогом, злом, кривдою, соціальним і національно-релігійним гнітом, прославляються розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних месників. У вужчому розумінні вислову український Г. н. […]...
- Микола Костомаров – Співець Амвросію Могилі Ой, чого, молодий співець, зажурився, Головою жалко на гуслі схилився? Ой, чого молодий співець не співає, А чи гласу більше до пісень не має? Нащо собі марно жалю завдавати, Нащо свої красні літа загубляти! Сидить, як ізмерзлий, із ранку до ночі, Облив слізоньками понурії очі: – Чи тобі із літом розлучаться жалко? Та […]...
- Айрен Айрен (букв.: твір, написаний вірменською мовою) – особливий жанр вірменської лірики, позначений стійкими рисами композиції та віршування, перейнятий філософськими, еротичними та дидактичними мотивами. Це переважно чотирирядкова монострофа (трапляються 6- і 8-рядкові строфи) з однією римою, як правило, 15-складник з обов’язковою цезурою після 7-го складу. Твори такої форми з’явилися у ХІ-ХП ст., найповнішого розквіту сягнули в […]...
- Руни Руни – 1. (нім. Runen) – знаки давньогерманської писемності (III ст. н. е.); рунічні знаки вирізьблювалися на дереві, металі, пізніше – на могильних каменях; 2. (фін. runо – пісня) – карельські й фінські народноепічні пісні, де мовиться про подвиги легендарних героїв, життя і побут рибалок, мисливців, рільників тощо. Ці твори імпровізувалися і співалися у супроводі […]...
- Вояцька повість Вояцька повість – жанр середньовічної літератури, де мовиться про героїчні подвиги, батальні сцени, епізоди військового побуту, в основі яких реальні та легендарні історичні події. Поетичний стиль В. п. пов’язаний із фольклорною епічною традицією, з історичною, переважно агіографічною (книжною) прозою, тяжів до фактографічного опису, стереотипних стилістичних фігур, поширював патріотичні ідеї та вояцькі чесноти, втілені в центральному […]...
- “Щедрівочка щедрувала… “ I. Новорічні обрядодії. (Якщо традиційно в колядницьких гуртах брали участь лише ряджені хлопці, то щедрівкові дійства виконували дівчата. Увечері дівчата обходили односельців, щоб нащедрувати, привітати з Новим роком. Робили це під вікнами осель. Господарі обдаровували щедрувальниць гостинцями.) II. Щедрівки – перлини народної пісенної творчості. 1. Новорічні пісні щедрувальниць. (Щедрівки, як і колядки та інші обрядові […]...
- Проклітика Проклітика (грецьк. proklitikos – схилений вперед) – ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне ціле. У давньогрецькій мові П. називали випадок у мовленні, коли слово вимовлялося спільно з наступним, втрачаючи свій наголос. В українській мові це переважно службові частини мови, які сприймаються як єдине ціле із словами, яким вони передують (на […]...
- Класицизм Класицизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.), Певною мірою притаманний усім європейським літературам, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. для К. характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. […]...
- Гайдуцькі пісні Гайдуцькі пісні – фольклорний пісенний епос переважно балканських народів – сербів, хорватів, болгар, албанців, а також румунів і молдован. Назва пішла від слова “гайдук” – вояк-піхотинець (угорською мовою), учасник збройної боротьби південнослов’янських народів проти турецьких загарбників у XV-XIX ст., народний захисник, визволитель. Г. п. оспівують героїчні подвиги ватажка та його загону, Невеликі за обсягом, героїко-епічні […]...
- Повстанська поезія та пісенність Повстанська поезія та пісенність – різножанрові твори на тему збройної боротьби Української повстанської армії з німецько-фашистськими та радянськими військами. Партизанська лірика продовжила літературні традиції доби визвольних змагань 1917-20 та міжвоєнного періоду. У роки національно-визвольної боротьби (1940-50) твори поетів-упівців часто публікувалися в партизанських часописах: “На чатах”, “Ідея і чин”, “Чорний ліс”, “Інформативні вісті”, “Лісовик”. П. п. […]...
- Нова радість стала скорочено – Календарно-обрядові пісні Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світлом засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився. Як чоловік пеленами, убого повився. Ангели співають, славу й честь звіщають, На небесі і на землі мир проповідають. Давид виграває, в гуслі ударяє, Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє. І ми теж співаймо, Христа прославляймо. Із Марії […]...
- Байка Байка – коротке, переважно віршоване, алегоричне оповідання, в якому закладено дидактичний зміст,- один з різновидів ліро-епічного жанру. Складається з оповідної частини та висновку-повчання. У вчинках персонажів Б. – звірів, птахів, рослин – вбачаються і висміюються людські вади. Засновником Б. вважається легендарний еллін Езоп (VI-V ст. до н. е.), іменем якого (езопівською мовою) називають інколи підтекст […]...
- Леся Українка – Записи в селі Колодяжне Веснянки Весняні танці Жнива Колядки Родинно-побутові пісні Бородарі Танцювальні пісні Жниварські та родинні пісні...
Сообщение ,что мне нравится в творчестве маяковского.