І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) (2)
І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”)
А що кров не може змить,
Спалимо вогнем те.
Лиш боротись – значить жить.
Vіvere memento!
Сильною була колись Русь. Але надто багато ворогів зазіхало на неї. Важко було встояти проти всіх отих жорстоких і підступних загарбників… Була днина, коли Києвом заволоділи литовські князі, поневолили трудящий люд, понаставили правити своїх воєвод. Найдошкульнішим з усіх утисків була заборона запалювати світло (ніби з протипожежних
Саме цей факт став основою сюжета драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. Юрист за освітою, Кочерга прекрасно знав старовинне законодавство. Його твір грунтується на достовірних фактах і правдоподібному задумі.
Улюбленими художніми засобами Кочерги були контраст (антитеза) і наскрізний образ якоїсь деталі, що його він проводить через увесь твір і нарешті надає йому символічного змісту (у драмі, що розглядається,
Палац воєводи, що сяє вогнями – і темне ремісниче Поділля. З одного боку, справжня любов, чистота, правдолюбство, братерство, мужня готовність захищати все це у ремісників, що живуть в убогих хатинках, і розпуста, брехня, підступність – з іншого, “нагорі”. Світло і темрява, в прямому і переносному значенні цих слів. І чесні трудівники вступають у боротьбу за світло в обох його значеннях, бо саме зі світлом пов’язане все найкраще в житті людини, і все це треба здобува ти (добром або силою) і захищати.
Символом усього цього виступає у творі Кочерги наскрізний образ свічки.
Відома Київська традиція 1 вересня “женити свічку” виникла давно і проіснувала до 80-х – 90-х років ХІХ століття. У драмі “Свіччине весілля” образ свічки ще перегукується з образами дівчини з народу, а потім – головної героїні твору, Меланки. Свічкою називає автор і свого головного героя. Свіччине і Меланчине весілля теж набуває символічного змісту: це втілення народного повстання. Гасло повстанців “За Свіччине весілля!” звучить як: “За торжество світла свободи!”
Прагнуть у боротьбі з поневолювачами засвітити свічку волі і справедливості різні люди. Це ремісники (Передерій, Чіп, Коляндра), такі різні за долями, віком, характерами, але єдині у своїй ненависті до гноблення і несправедливості. Всі вони – єдина родина, вони готові вмерти одне за одного і за перемогу правди. Серед них вирізняється особливо привабливий образ зброяра Івана Свічки, який прагне спочатку мирним шляхом здобути для ремісників документ про скасування заборони на світло, а потім стає на чолі повстання, бо розуміє:
Коли добром ніхто не дасть нам світла,
Його здобути треба – не молить,
Бо без броні нікчемні всі молитви.
Автор чітко виділяє дві головні характеристики цього героя: з одного боку Свічка – ніжний закоханий, але з другого (і головного) він – борець, для якого добробут народу дорожчий за життя.
Я не боюсь ні смерті, ні тортур.
І все ж тобі не загасити світла,
Що з тьми віків та через стільки бур
Проніс народ відважний і свобідний, –
Говорить він воєводі.
Дуже цікавий серед образів борців за світло і щастя епізодичний образ ватажка звенигородських козаків Кмітича, носія ідей козаччини.
І нарешті – поетичний образ Меланки, чарівної красуні, ніжної та гордої подруги Свічки. Зовні вона ніби не войовнича, вона прагне до кохання, домашнього затишку:
Тоді нам світло любе, як воно
Своє проміння ллє в затишній хаті…
Але коли треба, Меланка готова відстоювати свою гідність. “Вільна я!” – гордо каже вона брутальним залицяльникам. І в свою трагічну весільну ніч Меланка поводиться напрочуд мужньо, намагаючись врятувати коханого.
Усі ці образи – частина єдиного великого образу України, що бореться за свою волю і незалежність. Про це каже Кочерга ще в передмові: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгаслий вогник крізь бурю і терни своєї весільної ночі… є поетичним символом України”.
І берегли цей вогник і київські ремісники, а потім і запорожські козаки, і повстанці усіх часів, і всі захисники України, що жили на її теренах. Часом він пригасав, цей вогник, але його знову запалювали дбайливі руки. Горить він і горитиме, доки існують Україна й українці.
Хоч не мені – для вільного народу
Колись зоря займеться світова! –
Вірив Іван Свічка.
Так воно і сталося – горить світло в Україні, незалежній демократичній державі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила!” (Драма І. Кочерги “Свіччине весілля”) Земле моя! Довгий і тяжкий шлях судився тобі, щоб зберегти вогник волі, правди, незалежності. Український трудящий народ ніколи не терпів знущань над собою, сміливо піднімався на справедливу боротьбу з гнобителями в ім’я утвердження волі і правдивості. Темний і пригнічений давній Київ. Кінець XV – початок XVI СТОЛІТТІ. Людям заборонено користуватися СВІТЛОМ, однак кияни не примирилися […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але приходить час, і раб нарешті визнає, […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (4 варіант) Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (3 варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів […]...
- Меланка – поетичний голос України (за драмою “Свіччине весілля”) Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом […]...
- Меланка – поетичний символ України (за п’єсою “Свіччине весілля” І. Кочерги) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю, опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і силу почуттів, і талант материнства, і велич справ. Чимало творів української літератури уславили й возвеличили жінку. Кожен з них прославляв жінку по-своєму […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (2 варіант) Коштовною перлиною серед багатьох п’єс українського драматурга Івана Антоновича Кочерги вважається історична драма “Свіччине весілля”. Прагнення письменника опанувати дух своєї неспокійної епохи найвищою мірою втілилося саме в цій драматичній поемі з нашого далекого історичного минулого. Нею автор продовжував оспівувати ідеал краси, до якого неодноразово звертався у своїй творчості, проте улюблена автором ідея у цьому творі […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант) Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі. Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у […]...
- Свіччине весілля І. Кочерги (залікова робота) Залікова робота на тему: “Високе романтичне звучання п‘єси “Свіччине весілля” І. Кочерги” “… його створення я вважаю кращим ділом свого літературного життя… “ (Іван Кочерга) Ім‘я талановитого драматурга Івана Кочерги назавжди увійшло до української літератури, як автора прекрасних п‘єс, що стали окрасою вітчизняної драматургії. З часом твори митця не втрачають своєї актуальності, адже в центрі […]...
- Життя і творчість Івана Кочерги. Твори “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий” (пошукова / курсова робота) Пошукова робота На тему: Життя і творчість Іван Кочерга. Твори “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”. План 1. Життєвий і творчий шлях І. Кочерги. 2. Драматична поема “Ярослав Мудрий – сива давнина історичних подій ХІ ст. 3. Боротьба України за волю і самобутню культуру у драматичній поемі “Свіч чине весілля”. Кажуть, характер людини формується головним чином у […]...
- Символічний образ свічки як джерела світла і добра Символічний образ свічки як джерела світла і добра І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила. / І. Кочерга. “Свіччине весілля”/ Вогонь, колись подарований Прометеєм, міг зігрівати, але міг і обпікати. На вогнищі готували їжу. У вогні приносили жертви богам. З палаючої, але неопалимої купини, Мойсей почув голос Бога, але […]...
- Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії I. Творча спадщина І. Кочерги. (І. Кочерга у своїй творчості спирався на досвід західноєвропейської класики, виробив власне естетичне кредо і став до лав борців за національне відродження.) II. П’єси І. Кочерги – золотий фонд української драматургії XX століття. 1. Актуальність творів драматурга. (Твори 1. Кочерги цікаві тим, що […]...
- Кочерга Іван – Свіччине весілля (скорочено) П’єса змальовує події 1506 року в Києві. Місто пригноблене владою литовських феодалів. Ремісничі цехи позбавлені елементарних прав, умов для людського існування. Вони тільки важко працюють. Міщанам заборонено навіть уночі світити у своїх будинках світло. Горить воно тільки у княжому палаці. А звичайну людину штрафують за запалення світла. Дівчина Меланка зважується запалити світло біля своєї помираючої […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги На початку XX століття практично всі театри в Україні були російськомовними, але молодий драматург Іван Кочерга не покладав надій на розвиток українського театрального мистецтва і в 20-ті роки перейшов до творчості рідною мовою. Ще вивчаючи право на юридичному факультеті Київського університету, Іван Кочерга цікавиться історією Києва, який захопив його своєю красою. Якось, переглядаючи в бібліотеці […]...
- Самобутність драматургії І. Кочерги Самобутність драматургії І. Кочерги I. І. Кочерга – один із талановитих драматургів першої половини XX століття. (І. Кочерга – драматург-мислитель. У його творчому доробку драматичні поеми, філософські й історичні драми, комедії і водевілі, що ввійшли до золотого фонду української драматургії.) II. Творча спадщина драматурга. 1. Тематика творів І. Кочерги. (У своїх драматичних творах письменник порушує […]...
- Історія українського народу у творах І. Кочерги Творчість Івана Кочерги різноманітна. Знавець історії, він написав історичні драми, драматичні поеми, комедії. Своєрідність його мистецтва, багата мова, героїчність сюжетів, глибоке відчуття епохи, її колориту, історизм характерів – усе це робить Івана Кочергу одним з найоригінальніших українських драматургів. Найяскравіші зразки історичної драматургії-п’єси “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, “Алмазне жорно”. Драматичною поемою називають “Свіччине весілля”. Ця віршована […]...
- Відповідальність людини за долю держави (за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”) Щодо драматичної поеми І. Кочерги іноді постає питання, чому автор не обмежився чітким відтворенням існуючої історичної правди, але на основі реальних подій відтворює сюжет, сповнений деяких неточностей або й “грубих помилок”, – відходжень від реалії, що її занесено до літописів княжих часів. Відповідь на це непросте, але цілком слушне запитання слід шукати, виходячи з роздумів […]...
- Життя і творчий шлях Івана Кочерги Реферат на тему: Життя і творчий шлях Івана Кочерги (1881 – 1952) Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає право на […]...
- Своєрідність індивідуального стилю І. Кочерги (1 варіант) Художні твори пишуть люди, які мають письменницький талант. Бувають винятки, але то можна скоріше назвати бездарною графоманією. Справлені митці від природи наділені підвищеною вразливістю, здатністю спостерігати, сильною, яскравою уявою, багатою фантазією, умінням за допомогою художнього слова відтворити свої враження в життєправдивих образах. Не може також розвиватися талант без глибокого вивчення світової культури, науки, філософії. “Талант […]...
- Біографія Івана Кочерги ІВАН КОЧЕРГА (1881 – 1952) Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає право на юридичному факультеті. По закінченні університетських студій в […]...
- Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Тема патріотичного минулого завжди приваблювала сучасних письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю, хто тільки не хотів загарбати Україну! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність прекрасного міста Києва! Вони приходили з вогнем і мечем і гинули […]...
- Іван Кочерга – Свіччине весілля ПЕРЕДМОВА Коли я випадково натрапив на мотив “заборони свiтла”, мотив, що й послужив темою для цiєї драми, мене захопила в ньому можливiсть змалювати барвисту картину суто мiського життя i соцiальної боротьби в стародавньому мiстi, а на цьому мальовничому тлi створити узагальнений образ боротьби України за свою волю i самобутню культуру. У двох грамотах литовських князiв […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (3 варіант) Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
- “Вищих я не відаю скарбів, ніж мирний труд і щастя в мирнім домі” (за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”) Іван Антонович Кочерга – талановитий автор історичних п’єс, дослідник сивої давнини, зокрема культури Київської Русі. Прочитавши тільки дві його п’єси, я загорівся бажанням ознайомитися зі всією драматургічною спадщиною автора. Захоплююсь образом молодого зброяра Івана Свічки, для якого людське щастя було важливішим, ніж особисте. Але найбільше мені сподобався образ мудрого князя, господаря Київської Русі – Ярослава […]...
- Моральні цінності, ідеали наших предків (за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”) Сьогоднішня незалежна Українська держава постала не на голому місці. Довгий і тернистий шлях пройшов наш народ, поки скинув кайдани ненависного поневолення. А провідною зорею на цьому шляху сяяла йому горда Київська Русь – творіння Володимира та Ярослава. Пам’ять про неї переконувала наших предків у тому, що їхні зусилля не пропадуть даремно, що ми, українці, здатні […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (1 варіант) Славетна земля наша своїми дітьми, знаними далеко за її межами. У їхньому колі – велична постать князя землі Руської Ярослава Мудрого. Багато ми знаємо про діяльність цього будівничого державності: розповідають нам про нього давні літописи, мудрі науки. Та хто відкриє таємницю особистості князя, хто зможе показати його як людину, що жила, працювала, здійснювала якісь учинки? […]...
- Хто з героїв окрадений найбільше? (за драмою Івана Франка “Украдене щастя”) Хто з героїв окрадений найбільше? (за драмою Івана Франка “Украдене щастя”) Драма “Украдене щастя”, написана І. Франком 1891 року – це шедевр світової драматургії, в ній неперевершений талант письменни ка органічно поєднався із глибоким знанням життя народу. Коли читаєш цю п’єсу, постійно відчуваєш хвилювання і внутрішнє напружен ня, неначе знаходишся поруч із живими героями, стаєш […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (2 варіант) Визначна драматична поема “Ярослав Мудрий”, над якою І. А. Кочерга працював тривалий час, була вперше опублікована під час Другої світової війни у 1944 році (в 12 номері журналу “Українська література”). Закінчував драматург “Ярослава Мудрого” уже в Києві. Друга, дещо перероблена й удосконалена редакція твору побачила світ у 1946 році. Повертаючись з евакуації місцями, де зовсім […]...
- Анастасія Кравець – Весілля Весілля – це своєрідний початок нового життя. Життя у побуті. А побут зазвичай вбиває почуття, залишаючи лише нонсенсну привязаність. Тому, весілля в певному плані – похорон для кохання… На жаль, так буває досить часто, але не завжди!...
- Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Однією з кращих драматичних поем І. Кочерги на історичну тему є п’єса “Ярослав Мудрий”, бо сама постать князя Ярослава, якого за його справи народ назвав мудрим, цікава і епохальна. Це і сильний воїн, і книголюб, і автор перших руських законів, і будівничий, творіння рук якого – Софіївський […]...
- Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги В історії нашої держави є чимало славних людей, які своїм життям, своєю працею примножували велич України. До таких постатей належить і князь Ярослав, якого наші пращури прозвали Мудрим. І. Кочерга 1944 року, в час, коли наша країна боролась з фашизмом, написав історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Напередодні битви […]...
- Образ Ярослава Мудрого з однойменного твору І. Кочерги У своїй драматичній поемі Іван Кочерга звертається до видатної історичної постаті – Ярослава Мудрого і намагається створити багатогранний образ цієї героїчної людини і показати її суперечливий внутрішній світ. У творі Ярослав Мудрий постає в багатьох іпостасях: він і войовничий оборонець своєї землі, і меценат, що сприяє розвитку освіти і науки, і батько, і керівник держави. […]...
- Своєрідність індивідуального стилю І. Кочерги (2 варіант) Іван Кочерга – один з найцікавіших українських драматургів XX століття. Він залишив багату сценічну спадщину, осяяну глибокою естетичною і філософською думкою. Людолюб-мрійник і драматург-мислитель, він протягом усього творчого життя сповідував незалежність мистецьких принципів, творив, попри несприятливість доби, драматичну класику, що витримала найтяжче випробування – часом. Композиція його майстерно злагоджених творів завжди цікава. Так і в […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант) Драматична поема “Ярослав Мудрий” з’явилася друком на сторінках журналу “Українська література” в 1944 році, коли перед державою стояло основне завдання – відбудувати країну після страшних подій Великої Вітчизняної війни. У цей час радянські письменники багато уваги приділяли історичній темі, героїчним традиціям минулого. Із попередніх століть черпали вони досвід перемог і звершень, розв’язання проблем війни і […]...
- Короткий літопис життя і творчості А. Кочерги КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ І. А. КОЧЕРГИ 6 жовтня 1881. У м. Носівці на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця народився Іван Антонович Кочерга. 1890-1899 Живе в м. Чернігові, де успішно закінчує місцеву гімназію. 1899-1903 Вчиться в Київському університеті на юридичному факультеті. 1904 Працює на посаді ревізора в Чернігівській контрольній палаті. У газеті “Черниговские губернские […]...
- Сюжетно-композиційні особливості п’єси І. Кочерги “Ярослав Мудрий” П’єса І. А. Кочерги “Ярослав Мудрий” – вершина майстерності письменника. Це справжній гімн не князеві, хоча б і названому Мудрим, не вождеві, а безсмертній творчій силі народу, полум’яному патріотизмові, любові до Батьківщини. Образ Ярослава Мудрого привабив Івана Кочергу передусім як образ суперечливий, у якому тісно поєдналися, з одного боку, лицарська відвага, державний розум, підтримка науки, […]...
- Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант) Часто так трапляється, що письменник видає твір, який ніколи не старіє, тому що історія повторюється, люди опиняються в подібних ситуаціях і видобувають із твору те, що актуальне для них саме сьогодні, що найбільше хвилює, що змушує задуматися. Таким “вічним” твором, на мою думку, є драматична історична поема Івана Антоновича Кочерги “Ярослав Мудрий”, написана в 1944 […]...
Твір на тему гумор у нашому житті.