Ідея безсмертя і торжества правди в романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” (2)
ІДЕЯ БЕЗСМЕРТЯ Й ТОРЖЕСТВА ПРАВДИ В РОМАНІ М. П. СТЕЛЬМАХА “ПРАВДА І КРИВДА”
Багатогранне творче обдарування М. Стельмаха найповніше втілилося в рома-нах про долю українського села на зламних історичних етапах XX століття. Його тво-ри приваблюють вірою в людину, турботою про майбутнє. Погляд письменника про-низує глибини народного життя. Стельмаха хвилювала й надихала гостра боротьба між воїнами правди і приспішниками кривди. І хоч кривда часом підступно і боляче ранить людину, те світле і справедливе, яке завжди захищає і обстоює
У романі ми бачимо два табори, які зіткнулися в борні. Марко Безсмертний та його товариші уособлюють у собі чисте світосприйняття, непереможне бажання наро-ду жити справедливо, нікого не ображаючи. Події відбуваються в останні роки війни та перше повоєнне літо. Це був важкий час для українського села. Напівголодне існу-вання накладалось на постійні утиски з боку влади, представники якої не відзначались порядністю – Марко Безсмертний, повернувшись з фронту, натрапляє на жорстокість, лицемірство і користолюбство. І тоді він стає на захист чистоти взаємин між людьми, честі та
Роман “Правда і кривда” починається з “Заспіву”, в якому змальовано бій ра-дянських військ з фашистами. Смертельно поранений Марко Безсмертний не залишає поля бою. “Топчу фашизм! Топчу фашизм!”- хотів сказати Марко, але його слова були такими кволими, що не могли розтулити уст”. Такий початок дає впевненість, що в рідному селі він продовжить свій бій з кривдою.
Після одужання Марко Безсмертний повертається додому. Він закоханий у при-роду і відчуває себе її частиною. Навіть на полі бою, коли вмирав, не кров і бруд війни приходили до нього, а напливала в празниковій обнові сама земля. Це світосприйняття Марка якоюсь магічною силою привертає увагу читача до цієї постаті.
З дитинства хлопець відзначався загостреним почуттям справедливості. І він за-хищав її завжди, скрізь і всюди, черпаючи силу в любові до людей, до життя. Він праг-не бачити ці риси в підростаючого покоління, яке, безумовно, буде щасливіше, ніж йо-го батьки. У розмові з учителькою про те, чому слід навчати дітей, Безсмертний гово-рить: “Найбільше навчіть їх любові. З ненавистю, злобою ми, старші, якось покінчи-мо. А дитячі сердечка мають бриніти любов’ю, наче деревця весняним соком. Вчіть їх людяності, добру”.
Переживши нечувані болі й страждання, надивившись смерті у вічі і перемігши її, Безсмертний став ще чутливішим до світлої правди і людської краси. Коли він поба-чив, як Антон Безбородько губить здоров’я і материнство жінок, змушуючи їх в холодній воді мочити коноплі, Марко загнав жорстокосердця самого в крижану воду.
Характер Марка розвивається протягом усього твору. Головне в його діяльності – чесне служіння народу, правді. Ще перед війною Безсмертний був звинувачений в економічній контрреволюції. Його заарештували за те, що він роздав колгоспникам
Зерно на трудодні, тому що не міг змиритись з тим, що люди, які його вирощують, ви-мушені залишитися без хліба.
Немало повоювати з кривдою довелося і Григорію Задніпровському, сільському вчителеві, однодумцеві Марка. Григорій усе життя оре, сіє, воює і вчить дітей грамо-ти. З його розповіді ми дізнаємося про те, як він ловив зі своїм товаришем скумбрію, і хвиля занесла їх до чужого берега. Друзі потрапили в турецьку неволю. Витримав Григорій усі муки, але зрадником не став. Відстоював правду Задніпровський і в роки війни, коли воював з фашистами в партизанському загоні.
Яскраво змальовані в романі носії кривди, які отруюють існування людей. Це насамперед Антон Безбородько, Кисіль, Поцілуйко. Вони не виступають привселюдно, а пишуть анонімки, нашіптують за спиною. Саме своїм лицемірством і небезпечні ці герої. Поцілуйко написав донос на Григорія Задніпровського, а Безбородько – на Безсмертного, їх протистояння уособлює одвічну боротьбу правди з кривдою. Праве діло перемогло внаслідок втручання вищих органів влади, тому виникає сумнів чи можуть чесні люди боротися з непорядністю і виходити переможцями, не опускаючись до брудних методів.
Ніколи не змовчить і дід Євген, конюх, людина з критичним складом мислення, яка не терпить несправедливості. Особливо ж болісно сприймає він те, що Безбородько, Поцілуйко та інші людці наживаються на колгоспному добрі, пиячать на громад-ські гроші, займаються марнотратством. В образі діда Євгена автор втілив вікову се-лянську мудрість, любов до праці, правди, добра і ненависть до всього потворного у житті.
Конфлікт, змальований М. Стельмахом, – одвічний. Кожне покоління зустрічається з кривдою. Але сила духу кращих людей повинна перемогти. Хочеться вірити, що це справді так. Треба лише долучити і свої зусилля до цієї віковічної боротьби.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ідея безсмертя народу і торжества правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (3) Ідея безсмертя народу і торжества правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (1 варіант) Роман Михайла Стельмаха – про часи Великої Вітчизняної війни, але не лише про них. Саме у переломні моменти історії найвиразніше проявляються духовні сутності людей. Цей роман – про велич людського духу і ницість дрібних людців, про смерть в ім’я великого […]...
- Ідея безсмертя народу і торжества правди у романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Може, тим без пісні я не можу Працювати, жити навіть дня, Що округ земля моя хороша, а на ній – моя рідня. М. Стельмах Хвала тому, хто людям у приполі Несе слова, подібні хлібу й солі, І співи, гідні Славі сіяча! М. Рильський Михайло Стельмах! Цікавий, самобутній талант. Один із видатних і вдумливих художників слова. […]...
- Ідея безсмертя і торжества правди в романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Ідея безсмеpтя і тоpжества пpавди в pомані М. П. Стельмаха “Пpавда і кpивда” Дочитана остання стоpінка pоману Михайла Стельмаха. Пpочитана книга, а відчуття таке, що наче б то пpожите ціле життя. І хочеться багато обміpкувати: весь час відчуваєш потpебу pозібpатися в чомусь, а може пpосто, щось по-новому пеpеоцінити, подивитись на свої вчинки пpинциповіше. Захоплюючий, цікавий […]...
- Ідея безсмертя і торжество правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (4) Ідея безсмертя і торжество правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (ІІ варіант) Серед видатних українських романістів одне з провідних місць належить Михайлу Стельмаху. Михайло Панасович – літописець життя народного. Велика любов до народу, до рідної землі, до людини пронизує роман “Правда і кривда”. На сторінках його роману звучить тема народу і величі його […]...
- Ідея безсмертя народу в романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Роман М. П. Стельмаха “Правда і кривда” сповнений великої любові до свого народу, до рідної землі, до простої людини. Його герої – це колгоспники одного із подільських сіл, які вижили в роки окупації, захищали рідну землю на фронтах Вітчизняної війни, які вірили у краще майбутнє. Роман має другу назву за прізвищем головного героя “Марко Безсмертний”. […]...
- Ідея безсмертя народу в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Ідея безсмертя народу В романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Більше ніж півстоліття вже минуло після Великої Вітчизняної війни… І ніколи не загояться рани в серцях і душах учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Ми схиляємося перед мужністю людей, які пройшли через те страшне пекло. Закінчивши 1961 року трилогію “Хліб і […]...
- Ідея безсмертя народу у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Війна. Все далі відходить від нас вона. Зарубцювалися рани на “тілі” землі, та ніколи не заживуть рани на серці учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” – це розповідь про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо. Велику увагу автор звертає на […]...
- Тема народу та величі його духу в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” РЕФЕРАТ На тему: Тема народу та величі його духу в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” М. Стельмах (1912 – 1983), український письменник, Герой Праці (1972). Автор багатьох романів, оповідань, віршів, п’єс та книг для дітей. Найвідоміші з них: “Хліб і сіль” – роман-трилогія (1959), “Кров людська – не водиця” (1957), “Велика рідня” (1949-50); романи […]...
- Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” ТЕМА Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” ПЛАН І. Проблематика. 2. Композиція. 3. Марко Безсмертний. 4. Євген Дибенко. 5. Антон Безборотько. Михайло Стельмаха глибоко хвилювали проблеми вічні, глобальні. Ними він жив – художньо переплавлював у місткі образи. Про це свідчать метафоричні назви більшості його романів, п’єс, повістей, оповідань та поезій: “Гуси-лебеді летять… “, “Чотири броди”, […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” I. Л. Костенко – поет із покоління шістдесятників (нові проблеми, нові барви, теми). 1. Складний, неоднозначний шлях поетеси в літературу (перший успіх – потім шістнадцять років вимушеного мовчання, не йшла на компроміси з владою). 2. 70-ті роки – розквіт творчості поетеси (“Над берегами вічної ріки”,.”Неповторність”, “Сад нетанучих скульптур”, “Вибране”, роман у віршах “Маруся Чурай”). II. […]...
- Утвердження безсмертя народу та його пісні в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVII століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів […]...
- Ідея гуманізму в романі О. Гончара “Прапороносці” Пройшли десятиліття з того часу, як роман О. Гончара “Прапороносці” вийшов у світ. Здавалося б, твір, написаний на вимогу часу, міг би донині щось втратити, відійти в історію. Але ні, і сьогодні відчувається його актуальність. Тому що в романі звеличується ідея визволення людини, ідея протесту проти війни як аномалії людського життя. Ми відчуваємо, що надзавдання […]...
- Добро і правда в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман “Маруся Чурай” – панорамне полотно, заповнене історичними персонажами, легендарними постатями, він поєднує фактографічну точність і художній вимисел. Успіх цього твору, загальнонародна любов до нього базуються на могутньому переплетенні етичних, духовних, емоційних рухів і проблем. Ліна Костенко вкрай напружує протистояння добра і зла, правди і кривди, вірності і зради, утілюючи ці поняття у двох групах […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” (1 варіант) Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі в кінці 60-х років, він був тим сплеском, який торкнувся больових точок суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, пам’яток минулого, цілісності людської душі. Олесь Гончар один із перших указав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, а й […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зторкнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, […]...
- Безсмертя і сила кохання в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Маргарита у романі Булгакова… стала Прекрасним, узагальненим та поетичним Образом Жінки, яка Кохає. Цей образ Постає понад шаром сатиричної Повсякденності втіленням живої, Гарячої любові… Л. Яновська Дафніс і Хлоя, князь Ігор і Ярославна, Ромео і Джульєтта… Скільки історій кохання, справжніх і вигаданих, описано у світовій літературі! Та їм не поступається історія Майстра і Маргарити з […]...
- Правда кривду переможе 1. Чого хотіла людина в повсякденному житті? (Люди завжди прагнули жити за законами правди, честі і справедливості. У реальному житті все було по-іншому. На правду наступала кривда, а кривдники нерідко залишалися непокараними. Тож мрія людей про правду і справедливість дістала своє відображення в усній народній творчості і зокрема в казках.) 2. Правду знаходить той, хто […]...
- Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови” “Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою. Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі […]...
- Ідея духовного багатства людини у романі О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – складна постать в українській літературі. Він не боявся відгукуватися на найсуперечливіші проблеми, які ставив час, тому його твори залишають неоднозначне враження. Складні проблеми буття людини в суспільстві знайшли своє втілення в романі “Собор”, доля якого склалася непросто. Певна публіцистичність роману загострювала поставлені проблеми, тому автор зазнав гонінь за свій твір. Роман був […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі О. Гончара “Собор” Живе не той, хто чадить… Живе – хто Іскрить! Живіть так, молоді, щоб встигли Зоставити слід після себе путящий… О. Гончар. “Собор” “Собор” – один із перших, творів у літературі XX століття з екології в широкому розумінні слова – це і збереження архітектурних пам’яток, і народної пісні, ї душі людської – а це чи не […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” (2 варіант) В історії кожної літератури є книга, які позначають віхи сходження культури того чи іншого народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою, безперечно, є “Собор” Олеся Гончара. Цей твір – гостро проблематичний, бо торкається він багатьох болючих питань, таких як екологія, історичний зв’язок поколінь, кар’єризм, але з особливою силою звучить тема […]...
- Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Про війну написано багато віршів, романів і п’єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни. Тема війни для поета – це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення до війни став вірш О. […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда шиття тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі […]...
- Правда куркульська та правда бідняцька у п’єсі М. Куліша “Прощай, село” I. Вплив більшовицьких ідей на М. Куліша. (У величезній погано керованій імперії, що підірвала свої сиди в кривавій міжнаціональній битві за місце під сонцем, прекрасне живильне середовище знайшли більшовицькі ідеї. Змученим довголітньою війною, пригніченим і деморалізованим, усім так хотілося говорити про рівність, братерство, мир, землю, так хотілося вірити в те, що “є така партія”, яка […]...
- Василь Стус – незламний лицар правди і свободи Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великою літери, яка відважно і самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
- Розкриття проблеми правди і совісті у творах про трагедію Чорнобиля Розкриття проблеми правди і совісті у творах про трагедію Чорнобиля У верхів’ях Дніпра на березі річки Прип’ять стоїть мальовниче місто Чорнобиль. Воно старовинне – своє літочислення воно починає з 1118 року, а невеличке, у XX столітті тут проживало понад 20 тисяч осіб. Люди займалися своїми справами, ходили на роботу, і ніщо не перед-віщало біди. Колись […]...
- Шукач правди в оповіданні М. Коцюбинського “Дорогою ціною” То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, Якого праця і спочинок зробили щасливим: Ярмо було накладене на шию дикому турові, Загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, Із не втраченим іще смаком до волі, широких просторів. М. Коцюбинський Оповідання “Дорогою цілою” (інколи його називають повістю) було написане напередодні першої російської революції (1901 p.), […]...
- Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” (1912 – 1983) Народився в с. Дяківцях Літинського району на Вінниччині в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, Вінницький педагогічний технікум та Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах Київщини і Вінниччини. У роки Другої світової війни був на фронті артилеристом. Після війни займався письменницькою діяльністю. Прозаїк, поет, драматург, кіносценарист. Широковідомі романи “Хліб і сіль” (1969), […]...
- Твір на тему: Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була Упродовж багатьох віків наш народ переживав злети й падіння, славу й гніт, але дух спрямований був на одне – бути вільним. XX століття принесло найскладніші випробування. Після незначного періоду відродження 20-х років відразу почався сталінський терор. Українців “пакували” в спецпереселенські вагони та відправляли невідь куди. І тужили мільйони людей, наповнюючи плачем нескінченні простори Сибіру. Як […]...
- Велич і безсмертя Г. С. Сковороди Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами, Що до цілющої води Простує, занедбавши храми. М. Рильський Життєвий шлях видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди є прикладом гуманізму і самопожертви. За своє подвижницьке життя мандрівний філософ сходив багато доріг. Він ішов до людей, щоб навчити їх бути щасливими. Творчий шлях великого […]...
- А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха) Твір-відгук Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько-татарськими ординцями. У XV-XVI ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько-татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а потім продавали їх на невільницьких ринках. Оборонцями нашої землі і народу були […]...
- Правда як життєве кредо Платона Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Я хочу правді бути Вічним другом І ворогом одвічним злу. В. Симоненко Правда була єдиним порадником у житті головного героя п’єси “Дикий Ангел” О. Коломійця – Платона Ангела. Правдою він жив, у любові до правди виховував своїх чотирьох дітей. Платон Микитович Ангел раз і назавжди обрав собі за життєві принципи правду і працю. Цим принципам […]...
- Твір-відгук. А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха) Твір-відгук. А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха) Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько – татарськими ординцями. У XV-XVІ ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько – татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а […]...
- Думки про безсмертя народу та його пісні Думки про безсмертя народу та його пісні Живуть на світі люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспільне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу і вмерти, не залишив ши згадки про себе в душі жодної людини. Але є такі люди, які не зробили за своє […]...
- Твір на тему: “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” (П. Тичина) (2 варіант) Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть […]...
- Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Чіпка – пристрасний шукач правди (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” мав ще й інший авторський заголовок – “Пропаща сила”. Хоч постав він із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. “У ній ключ до розуміння і художнього задуму загалом і зокрема центрального персонажа твору, якого письменник змалював у всій суперечливості характеру, у всій складності його бентежної долі. У […]...
- Правда Соні і правда Раскольникова Правда Соні і правда Раскольникова І.. Чому саме Соні звірився Раскольников. (Соня – споріднена душа, вона так само переживає болісний розкол через те, що переступила через моральний закон, як і Раскольников.) ІІ. Які почуття керували Раскольниковим? (По-перше, розум підказує йому бажання пробудити в ній гордовитий протест замість покірливості, аби таким чином знайти собі союзника по […]...
Моя душа це храм чи купа цегли.