Ідея бунту, протистояння диктаторській владі (за твором “Фавст”)
Навколо нас – кати і кустоді
Синедріон, і кесар, і претор.
Микола Зеров
Григорій Косинка (Стрілець) – найобдарованіший новеліст в українській літературі 20-х – 30-х pp. XX ст. Перші твори прозаїка, написані в імпресіоністичній манері, засвідчили непересічний талант майстра. Вплив імпресіонізму відчутний у новелах збірки “На золотих богів” (1922): ритмізована проза, система розірваних фраз, яскраві метафори. Письменник-гуманіст, тонкий знавець людської душі, Косинка правдиво зображує життя. У його новелах бачимо не суцільний
Часто в його творах персонажами стають дерева, квіти, трави. Навіть свій псевдонім митець обрав від назви квітки – “червоні косинці”. Косинка прагнув показати внутрішній світ селянина, який став учасником кривавих баталій за землю та волю, його радощі й скорботи, прагнення й переживання.
Стиль письменника можна визначити як синтетичний. У його творчості переплітаються символізм, експресіонізм, імпресіонізм, футуризм, конструктивізм, реалізм та інші стильові напрямки. Через це членів групи “Гроно”, до якої належав і Косинка, називали синтетиками – гроністами.
Чи не найяскравіше свідчить про майстерність письменника оповідання “Фавст”, яке лишилося незакінченим. Цей твір дуже довго не друкували, навіть у більш пізні часи. Певно, через те, що події, зображені у творі, відбуваються у в’язниці перших пореволюційних часів (1918-1919). Григорій Косинка брав участь у громадянській війні, три місяці був ув’язненим, саме тюремні спогади відображені в оповіданні “Фавст”.
До камери, переповненої вщерть, кинули селюка Прокопа Конюшину, ясна річ, “бандита”. Білогвардійський офіцер одразу помітив його подібність до героя відомого твору: “Фауста привели. Посидим больше – Гете увидим”. Головний герой твору, дядько з Поділля, не лише зовнішню схожий на літературного персонажа твору Гете, він теж, як Фауст, шукає життєву істину. До в’язниці селянин потрапив як свідомий борець за самостійну Україну. Про події, що передували ув’язненню Прокопа, автор сказав кількома словами, що малюють в уяві читача цілісну картину тих часів: “Наступ Муравйова на село. Руїни, десятий відповідає. Смерть Фавствого батька. Скрині. Хлипало в бур’янах зотліле село. Образ матері”. Не стерпівши наруги, “свідомий” селюк Конюшина створює загін і бореться проти нападників. У в’язниці слідчі домагаються від селянина зізнання – де його “бандити”. Місяцями Конюшину тримають у “чорному, як ніч, холодному й мокрому карцері”, його катують, б’ють, але він не зізнається: “Не співайте! Не зацвітуть, ніколи вже не зацвітуть пісні на гриві коня! І я все-таки не буду журитися: ми вмираємо в ім’я наступних поколінь”. Сповненого туги, але непохитного, показав письменник свого героя: “Так знайте, – … нікого не продаватиму. Юдою не буду!” І навіть у стані божевілля, до якого його довели тюремники, він мчав по камері на своєму коні Іскрі, й, розбивши до крові руки, намалював на стіні велику літеру “У”, що, очевидно, мало означати “Україна”. Ідучи в небуття, на страту, Фавст хоче кожному в камері залишити щось добре на згадку. Останні свідомі слова його: “Не радійте, офіцере, з моєї страти… – сотня поляже, тисячі натомість стануть до боротьби… ” А в сусідній “етапній” камері студенти співають колядку, яка символічно може бути знаменням невмирущості ідеї Фавста, слова мовби перегукуються з душевним перетворенням Прокопа Конюшини – він стає зовсім іншою людиною, незримою, безтілесною, але існуючою для поколінь, а також і в пам’яті такого ж, як він, селюка Конончука: “А Конончук держав у руках шматок хліба, що його дав йому Фавст з Поділля, і ридав”. Образ Фавста – це споріднений образ Прометея Тараса Шевченка, Мойсея Івана Франка та Кам’яного господаря Лесі Українки.
Ідея оповідання – показати, що прагнення до незалежності України було притаманне не лише представникам інтелігенції, а й простим селянам, які задумувалися над сенсом свого існування. Письменник, переповідаючи трагедію новітнього Фауста, ніби застерігав від кривавої розправи над селянами, ніби заступався за ті тисячі жертв, які невдовзі поглинули сталінські концтабори. У 1930 році твори Григорія Косинки було заборонено видавати, а в 1934 влада знищила й письменника. Та ідея бунтарства проти насильства з боку влади, прагнення власної гідності й честі залишилося у творах новеліста як взірець для наступних поколінь.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Аналіз творів “Змовини”, “На золотих богів”, “Фавст” Г. Косинки Мало хто з письменників міг відчути й зрозуміти землю й народ, який на ній працює, так, як відчував і розумів Г. Косинка. Із самого початку творчого шляху він – співець села. Письменник мовби перейняв із рук Стефаника, Васильченка, Черемшини, своїх улюблених письменників-учителів, естафету й поніс її далі. Молодий Г. Косинка у своїх творах розповідав про […]...
- Григорій Косинка – Фавст (СКОРОЧЕНО) Григорій Косинка Фавст (СКОРОЧЕНО) Оповідання Герой-оповідач згадує слова І. Франка з прологу до поеми “Мойсей”, де поет вболіває за свій “замучений, розбитий” народ, що перебуває на роздоріжжі. І розповідає про Фавста з Поділля, перед іменем, стражданнями якого хай стануть на коліна наступні покоління. Однієї різдвяної ночі до камери, де сидів герой-оповідач, привели із секретної камери […]...
- Фавст (скорочено) – Косинка Григорій Герой-оповідач згадує слова І. Франка з прологу до поеми “Мойсей”, де поет вболіває за свій “замучений, розбитий” народ, що перебуває на роздоріжжі. І розповідає про Фавста з Поділля, перед іменем, стражданнями якого хай стануть на коліна наступні покоління. Однієї різдвяної ночі до камери, де сидів герой-оповідач, привели із секретної камери Прокопа Конюшину, де він просидів […]...
- Ідея правозахисного світогляду (за твором В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) Василь Симоненко ніколи не належав до дисидентів чи правозахисників, не відбував довгих строків у таборах за свої політичні погляди. Але саме він уперше в українській літературі виразив ту думку, яка сьогодні стає актуальною для всієї Європи, усвідомлюється спільнотою та поширюється в політиці країн світу, які прагнуть створити правову державу. Не одне десятиліття і правозахисники, і […]...
- Григорій Косинка – Фавст Григорій Косинка Фавст (Оповiдання) Коли догорятиме у вiках остання зоря – горiтиме моя мисль i страждання, а на чорнiй смузi неба кривавими лiтерами спалахнуть пророчi Франковi слова: Народе мiй, замучений, розбитий, Мов паралiтик той на роздорiжжу. Людським презирством, нiби струпом, вкритий!.. В iменi твоєму, Фавсте з Подiлля, я пишу цi рядки. Хай наступнi поколiння згадають […]...
- Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела “Intermezzo” написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих M. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой […]...
- Гуманістична ідея в новелах Олеся Гончара Олесь Терентійович Гончар – всесвітньо визнаний письменник. Усі його твори гуманістичні та вражають глибиною й масштабністю мислення. Його шлях у літературі – це наполегливість безперервних пошуків. Перу письменника належить значна кількість романів, повістей, оповідань, новел, критичних нарисів та статей. Є Олесь Гончар – автор великих форм – романів “Собор”, “Прапороносці”, “Людина і зброя”, а є […]...
- Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Світ поділений на дві частини – Добро і Зло, між якими точиться запекла боротьба. Добра більше, адже, якби це було не так, світ уже загинув би. У новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” добро уособлюється в образі матері з біблійним ім’ям Марія, котра є “втілений прообраз тієї надзвичайної Марії”, яка стоїть на грані невідомих віків – […]...
- Протистояння Добра і Зла у повісті Оксани Забужко “Казка про калинову сопілку” “Казка про калинову сопілку” – це переказ одвічної біблійної історії про Каїна та Авеля. Ця інтерпретація є поглядом сучасної освіченої линки на вічне протистояння життя і смерті, Добра і Зла. Може саме тому це історія не двох братів, а двох сестер. Оксана Забужко створила філософський твір, надихаючись творчістю українського народу: народними казками та баладами про […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Ідея служіння митця народові в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Михайло Коцюбинський – письменник, який подарував українській літературі чимало прекрасних сторінок. Він збагатив її новими темами, літературними формами, жанрами. У такому новому для українсь кої літератури того часу жанрові, як новела “Іntermezzo”, він звернувся до дуже важливої і давньої теми: митець і суспільство. Письменник знайшов хвилину […]...
- Протистояння митця та філістера – основний конфлікт казки Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” I. Гофман як багатогранний митецьромантик. (Амадей Гофман – німецький письменник, композитор і художник. У його фантастичних оповіданнях і романах втілився дух німецького романтизму.) II. Казка Гофмана “Крихітка Цахес… ” – багатоплановий твір. 1. Специфіка романтизму Гофмана. (Події у творах Гофмана майже ніколи не відбуваються у далеких краях – зазвичай його неймовірні фантастичні герої діють у […]...
- Протистояння добра і зла, честі й безчестя у повісті Івана Франка “Захар Беркут” Славна історія України завжди хвилювала письменників. їхні твори викликали гордість українців за своє минуле, вчили народній мудрості. Одним з таких творів є історична повість Івана Франка “Захар Беркут”, в якій змальована боротьба українського народу проти монголо – татарських загарбників. Герої повісті ніби поділені на два табори: в однім – мирні жителі села Тухля, а в […]...
- Соціальний, моральний і філософський зміст бунту Родіона Раскольникова Соціальний, моральний і філософський зміст бунту Родіона Раскольникова “К топору зовите Русь!” – це слова з відомого листа до “Колокола”. Із сокирою під пахвою йде до своєї жертви колишній студент Родіон Романович Раскольников. Тобто Достоєвський бажав поставити знак тотожності між кримінальним злочином і революцією. Але і кримінальним злочином не назвати те, що зробив герой роману. […]...
- Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Присвячую кононівським полям. / М. Коцюбинський / “Іntermezzo” в перекладі з італійської означає “перерва”. І не дивно, що навіть природа, яка згодом чарівною музикою зазвучить в “Іntermezzo”, спочатку викликає у письменника майже відразу. Враження від прекрасної кононівської природи лягли в основу “Іntermezzo”. На початку твору атмосфера похмура. […]...
- Сенс бунту Маріо (за новелою Т. Манна “Маріо її чарівник”) МАНН ТОМАС (1875-1955) Німецький письменник, лауреат Нобелівської премії (1929), автор філософсько-інтелектуальних романів, есе, новел. Наскрізною в його творчості є тема мистецтва і особистості митця. Популярність Т. Манну приносить його перший роман “Будденброки” (1901), за який йому згодом буде присуджена Нобелівська премія. У 1920-40-ві роки Т. Манн створює свої найкращі модернові романи: “Чарівна гора”, “Лотта уВаймарі”, […]...
- Соціальні і філософські джерела бунту Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Одна з основних тем творчості Ф. М. Достоєвського – тема взаємин людини й ідеї. У більшості його романів є персонажі, одержимі якою-небудь ідеєю, що живуть тільки нею, що підкоряють їй усі дії й у результаті руйнують і своє життя, і життя інших людей. Роман “Злочин і кара” був задуманий автором ще на каторзі. Тоді він […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” (2 варіант) В історії кожної літератури є книга, які позначають віхи сходження культури того чи іншого народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою, безперечно, є “Собор” Олеся Гончара. Цей твір – гостро проблематичний, бо торкається він багатьох болючих питань, таких як екологія, історичний зв’язок поколінь, кар’єризм, але з особливою силою звучить тема […]...
- Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови” “Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою. Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі […]...
- Протистояння Фауста і Мефістофеля (за трагедією Й. Гете “Фауст”) Протистояння Фауста і Мефістофеля (за трагедією Й. Гете “Фауст”) У основу твору “Фауст” покладено народну книжку про Фауста, що з’явилася у XVI столітті. До цього сюжету неодноразово зверталися й раніше (Марло, Відман та інші), але тільки Гете створив новаторський за формою й духом твір. Над “Фаустом” митець працював фактично впродовж усього життя. Близько 1773 року […]...
- Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Поема “Бояриня” не була у творчості Лесі Українки явищем випадковим. Задум і сюжет твору з трагічним фіналом відповідав “трагічно му світоглядові” самої поетеси. Її не стільки цікавила політична історія, скільки історія культурна, хоч сам твір присвячено драматичним подіям національної історії – добі Руїни […]...
- Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Гете “Фауст” Творчість Йоганна Вольфганга Гете – найвище досягнення світової літератури Просвітництва, своєрідний підсумок усього, що було створено “віком розуму”, а “Фауст” – найвище досягнення самого письменника. Його часто називають поетичним заповітом письменника людству. В основу сюжету покладено старовинну легенду про вченого, що уклав угоду з дияволом, але Гете суттєво переробляє сюжет, ставить питання, актуальні для його […]...
- Ідея духовного багатства людини у романі О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – складна постать в українській літературі. Він не боявся відгукуватися на найсуперечливіші проблеми, які ставив час, тому його твори залишають неоднозначне враження. Складні проблеми буття людини в суспільстві знайшли своє втілення в романі “Собор”, доля якого склалася непросто. Певна публіцистичність роману загострювала поставлені проблеми, тому автор зазнав гонінь за свій твір. Роман був […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Intеrmеzzо” “Intermezzo” – це невеликий музичний твір довільної будови, що виконується оркестром між частинами опери. У перекладі з італійської означає “перерва”. Для героя твору подорож з міста на природу теж стає невеличкою перервою у його гамірливому, повному переживань та турбот житті, що протікає в місті. Епізод, описаний у творі, справді мав місце у житті М. Коцюбинського […]...
- Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно-свідомої особистості у поемі Т. Шевчениа “Сон” I. Суспільні та політичні поеми Т. Шевченка. (Для українського національного життя найбільшу вагу мають ті твори Шевченка, в яких він піддає гострій критиці кривдників народу – панів, царів, тиранів, “розпинателів народних”. Коли звільнений від кріпацтва поет відвідав Україну, йому відкрилася страшна картина народного горя і народної кривди. Шевченко виступив з голосним протестом проти соціального і […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Intеrmеzzо” M. Коцюбинського М. Коцюбинський як людина чесна, самовіддана, принципова в своїй діяльності, послідовна у своїх переконаннях не міг не звернутися до теми: “Роль письменника в суспільному житті”. Тема служіння мистецтва народові не могла не бути близькою такому майстру художнього слова, продовжувачу традицій Т. Шевченка, як М. Коцюбинський. Про це свідчить новела “Intermezzo”. Що означає саме слово? Intermezzo […]...
- Протистояння добра і зла, совісті і безчестя – вічна тема мистецтва (на прикладі поеми Б. Олійника “Крило”) У творчості Бориса Олійника є ряд наскрізних образів, серед яких особливо виділяється чистотою і різноманітністю образ крила: Бо доля, певне, у гуморі була, Коли у посаг нам давала землю й воду І голубого неба два крила. (“Мій борг”) Я з останнього морозу Від крила твого воскресну Як не лебедем, хоч сивим журавлем. (“Повернися”) Журавлиним крилом […]...
- Трагізм протистояння особистості суспільству в романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини. В основі соціального роману “Анна Кареніна” лежить історичне […]...
- Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
- Основна ідея новели О. Гончара “Модри камень” Олесь Гончар – великий полум’яний патріот своєї держави. Він оберігав і примножував енергію гуманності, доброти, національної честі та гідності. Новела “Модри Камень” є найцікавішою з творів воєнної тематики. У журналі “Україна” вона була надрукована ще до появи “Прапороносців”. Хоча несправедлива критика болісно вразила письменника, та все ж таки він у новелі показав свій справжній талант. […]...
- Ідея сродної праці та її значення (Г. Сковорода) Читаючи твори Г. Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них. Однією з головних ідей філософії Сковороди була ідея так званої сродної праці. З дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик допомагати своїм батькам. Щастя, що ця […]...
- Сенс бунту Маріо (за новелою Т. Манна “Маріо і чарівник”) Події, описані в новелі Т. Манна “Маріо і чарівник”, відбуваються в 30-ті роки двадцятого століття в італійському курортному містечку Торре. Як відомо, атмосфера курорту має забезпечувати відпочиваючих комфортом і розвагами. Але в Торре гості містечка зіткнулися з відвертою ворожістю – “злість, роздратування, напруження з самого початку висіли в повітрі”, “тутешнім стосункам бракувало щирості й невимушеності”, […]...
- Протистояння Г. Геслера й В. Телля як усвідомлення вічного конфлікту вільної особистості й тиранічної влади Драма “Вільгельм Телль” була написана 1804 року. Шиллер невипадково звернувся до образу легендарного героя-визволи геля. Прославляючи давню визвольну боротьбу швейцарців проти могутніх чужоземців, що загрожували поглинути їхню країну, письменник вустами героїв своєї драми закликав сучасну йому Германію скинути чужоземне наполеонівське ярмо й об’єднати німецький народ. Розглянемо основний конфлікт твору. Геслер є ландхофтом, представником австрійського імператора […]...
- Ідея незнищенності кохання в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний струмінь світових тем і образів, разом зі своїми однодумцям” вивів її з теренів суто “селянської” тематики на глибоко психологічні простори вивчення людської особистості та сенсу людського буття загалом. Повість “Тіні забутих предків” – твір глибоко сокровенний, написаний вже не в […]...
- Доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки (за твором “Україна в огні”) Слов’янство поки що дало світові В кінематографі одного великого митця, Мислителя і поета – Олександра Довженка. Чарлі Чаплін Про Олександра Довженка сучасники розповідають, що він дуже любив красивих людей. І красу він сприймав не тільки вроджену, він любив усе красиве в людині: поведінку, чемність, охайність, особливо ж його приваблювали люди з красивою доброю душею. Тож […]...
- Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, […]...
- Бурлескно-травестійна поема як жанр (за твором І. Котляревського “Енеїда”) У будь-якій галузі творчої чи наукової діяльності ми зустрічаємо певні класифікації: за жанром, за видами, численними підвидами та різновидами. І коли з’являється щось нове, дослідники та вчені вже знають, “на яку поличку його поставити”. До чого я про це згадую? Бо іноді буває так, що письменник, художник чи вчений створять щось таке, що не підпадає […]...
- Що я попросив би у Долі (за твором Івана Липи “Близнята”) Уявляю себе на місці матері, яка просила у Долі щастя своїм синам, і їй це було насправді складно зробити. Адже їй не давала Доля часу на довгі роздуми. У мене ніби є час на роздуми, але теж важко відповісти на питання: що я попросив би у Долі… Перше, що спадає на думку, – це здоров’я […]...
- Ідея безсмертя народу у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Війна. Все далі відходить від нас вона. Зарубцювалися рани на “тілі” землі, та ніколи не заживуть рани на серці учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” – це розповідь про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо. Велику увагу автор звертає на […]...
- Старий Омелько Кайдаш (за твором “Кайдашева сім’я”) Типовим представником старшого покоління українського селянства пореформених років виступає Омелько Кайдаш, так майстерно зображений автором у повісті. Йому довелося зазнати чимало лиха ще за панщини. Тяжка, виснажлива праця упродовж усього життя наклала невитравний відтінок на його зовнішність. “Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш у білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі […]...
Мій шлях у житті.