Ідея патріотичного оптимізму та життєлюбства у творчості Олени Теліги
І те, що мрією було роками,
Все обернеться в дійсність і можливість…
Заметемо вогнем любові межі,
Перейдемо убрід бурхливі води,
Щоб взяти повно все, що нам належить,
І злитись знову зі своїм народом.
Олена Теліга. “Поворот”
Олена Теліга (Шовгенева у дівоцтві) – яскрава постать у розвитку України як у мистецькому, так і в історичному контексті. Це насамперед людина-патріот, бо свідомо обирає шлях боротьби за незалежність рідної землі. Перебуваючи за кордоном у 1939-1941 pp. у Кракові (Польща), вона очолювала літературно-мистецьке
Після Лесі Українки – Олена Теліга найвизначніша жіноча постать в українській літературі, її поетичні твори вражають своєю життєстверджуючою силою, палким оптимізмом, вона прагне активного, наповненого високими устремліннями життя. Поезії сповнені протесту проти буденності, проти збайдужілого ставлення до суспільних процесів. Поетичні
Для Олени Теліги, як і для багатьох її однодумців, провідною ідеєю і в поезії, і в громадській діяльності була ідея державності України. Цьому було присвячене її життя. Так, у вірші “Пломінний день”, що належить до громадянської лірики, поетка декларує своє життєве кредо – служити рідній країні. Душа її сповнена енергії жити і боротися заради Вітчизни до кінця життя: “Хай несуть мене бурхливі води Від пориву до самого чину!”. Авторка переконана, що там, де є патріоти, там немає байдужих: “Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна”. У творі простежується філософська думка про те, що героїня ладна боротися до останнього, бо її душа “рушає на шляхи великі”. Використовуючи метафоричні образи, поетеса прагне своїм закликом збудити “застиглі і покірні води”, щоб вони “забурлили водоспадом” саме “на землі байдужо – непривітній”. Авторка утверджує активну життєву позицію: “Хочу жити, аж життя не зломить… “
У вірші “Радість” ми бачимо ліричну героїню, яка несе радість у серці, причини її пояснити не може, до неї “радість тулиться”, і ця радість передається поетичним порівнянням “як безжурний вітрогон хлопчина”. Радість спинити не можна, бо “Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли”. Ця безжурна радість переповнює вщерть: “Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами… ” Весь вірш пройнятий життєрадісною настроєністю, передає ніжний ліризм і оптимізм ліричної героїні.
У вірші “Сучасникам” Олена Теліга насправді звернулася не тільки до сучасників. Можна стверджувати, що рядки цього твору – моральний заповіт усім нащадкам, яких вона закликає не до словесних гасел, а до конкретних дій: “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий”. Людина може бути ослабленою своїми переживаннями, інтимними почуттями, коли ж ідеться до справи, то поетеса закликає: “Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Сама ж лірична героїня має все це поєднаним у житті “у святім союзі”, де є й “душа і тіло”, і “щастя з гострим болем”. Проте людина може підпорядкувати все своїй волі, як це може зробити вона: “Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю!” Не слід зрікатися радостей, що їх дарує доля, але, коли цього потребує справа всього життя, коли перед нею ворог, – вона не дозволить собі бути слабкою:
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, я тверда й сувора.
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.
Олена Теліга була життєлюбною, оптимістичною, вірила в перемогу, вірила в Україну: “І все, що мрією було роками, Все обернеться в дійсність і молжливість… ” Восени 1941 р. у складі групи ОУН Олена Теліга поїхала до Києва, де, незважаючи на небезпеку, взяла участь у заснуванні Української національної ради. Як член культурної комісії ОУН вона створила “Спілку письменників”, заснувала і редагувала журнал “Літаври”, що перебував під постійним наглядом фашистів, але недовго, бо невдовзі Телігу та багатьох інших арештувало гестапо. Олену Телігу разом із її чоловіком Михайлом Телігою, редактором Іваном Рогачем і поетом Іваном Ірлявським було розстріляно фашистами в Бабиному Яру в Києві (22 лютого 1942 p.). Останнім її твором був видряпаний напис на стіні камери: “Тут сиділа і пішла на розстріл Олена Теліга”. Своїм життям і героїчною смертю Олена Теліга стала символом невмирущості української нації.
Так було вже не раз, коли українська нація мала такі могутні постаті, що глибоко зросталися із своєю землею, щоб у майбутньому прорости паростками духовної величі й продовжити їхню розпочату справу в наступних поколіннях. До таких постатей належить і Олена Теліга, творчість якої відкрилася читачеві після падіння радянської імперії, і тепер ми маємо змогу вчитися у неї патріотизму, любові до рідної землі, до України, черпати відповіді на складні питання життя: якою будувати свою державу, яким шляхом рухатися.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Життєпис Олени Теліги Олена Теліга (1907 – 1942) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення […]...
- Життя й героїчна смерть Олени Теліги Життя й героїчна смерть Олени Теліги Україну може врятувати новий тип Українця, що вміє жити, творити І вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання […]...
- “Hе треба слів! Хай буде тільки діло!” (життя і творчість Олени Теліги) (1907-1942) Народилася в Петербурзі в родині відомого вченого І. Шовгеніва. Під час національно-визвольних змагань родина переїздить до Києва, батько входив до складу уряду УНР. Потім еміграція до Польщі, Чехії, Олена закінчила Український педагогічний інститут ім. М. Драгомане-ва, одружилася з офіцером війська УНР Михайлом Телігою. Входила до ОУН, займалася громадсько-просвітницькою роботою. Під час Другої світової війни […]...
- Життя та творчість Олени Теліги ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907-1942) Справжнє ім’я – Олена Іванівна Шовгенева. Олена Іванівна Шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сім’ї інженера-гідротехніка професора І. Шовгенева (Теліга – це прізвище чоловіка Олени Іванівни, яке вона взяла після одруження). У 1917 р. після Лютневої революції родина Шовгеневих повернулась до Києва, де батько став міністром Української Народної Республіки. Протягом 1917-1919 pp. […]...
- Біографія Олени Теліги Олена Теліга (1907 – 1942) В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у Бабиному Яру 21 лютого (за іншими джерелами – 13 […]...
- Неоромантизм поезії Олени Теліги Неоромантизм поезії Олени Теліги Романтизм як літературна течія виник на початку ХІХ сторіччя, але відновився через сто років у оновленій формі – неоромантизму. З самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрії і дійсності, буденного та героїчного, надзвичайного. Романтики зображу вали виняткові, особливі характери, що розкривалися у надзвичайних обставинах, але якщо власне романтизм часто грішив […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому […]...
- Ольга Анцибор – Пам’яті Олени Теліги Іду по Києву, іду я по столиці Широка вулиця, машини, люди, гам. Ти тут жила, красуне-чарівнице, І вулиця тепер з твоїм ім’ям. А ось і Бабин Яр. Полита кров’ю, Здається, й досі стогне тут земля. Ти тут загинула і ми з любов’ю Приходимо сюди зблизька й здаля. І я прийшла, Оленочко, до тебе, Любов тобі […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (1 варіант) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю та опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і велич почуттів, і талант материнства, і велич справ. Мудра княгиня Ольга, прекрасна Роксолана, талановита Маруся Чурай, хіба не були вони криницею, […]...
- Короткий життєпис Олени Матушек Олена Матушек Матушек Олена Франківна – українська поетеса. Народилася 26 квітня 1953 року в м. Запоріжжя. Закінчила 1976 року Київський університет. З 1985 року працює в редакції журналу “Ранок”. Автор збірок “Акварель міста” (1981), “Телефон довіри” (1988), “Розімкнуте коло” (1991)....
- Ідея служіння митця народові у творчості Лесі Українки Її мужність, пристрасність борця, її стійкість, Її непохитність у біді,- властивості, які вирізняють Не лише поезію, а й життя великої Лесі Українки. М. Бажан Леся Українка понад тридцять років віддала творчості. На ці ж роки припадає безупинне змагання з туберкульозом. Безперечно, і тяжка хвороба, і тривалі болі, і хвилинні радощі впливали на твори Лесі Українки, […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (3 варіант) О. Кобилянська була першою українською письменницею, що присвятила свої твори освіченій, інтелігентній жінці. Хоч українська жінка традиційно була більш вільною, ніж, скажімо, навіть російська, але до рівноправності із чоловіком їх було дуже далеко. У той час, як на Заході дівчата почали здобувати професійну освіту, навчаючись в університеті, в України вони тільки могли вивчати мови, грати […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (4 варіант) О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер Крах мрій Олени Ляуфлер Повість Ольги Кобилянської “Людина” – це твір, який вчить цінувати людину в собі та в інших. Головна героїня твору Олена Ляуфлер зростала в середовищі, яке суворо дотримується правил щодо життя цісарського чиновництва та виховання молоді і сім’ї. Оточення подружжя Ляуфлерів, їхні друзі – це лікар, майор, податковий урядовець, товаришки пані радникової. […]...
- Ідея служіння митця народом у творчості Лесі Українки Крицевим і ніжно-трепетним вродилося слово Лесі Українки. В нелегку добу лихоліття ступила велика поетеса на крутий і тернистий шлях. “На шлях я вийшла ранньою весною, – писала дев’ятнадцятилітня дівчина, – і тихий спів несмілий заспівала”. Але той тихий спів пролунав громосилим дзвоном, гучним сполохом, підупалих духом він кликав стати “одважно до бою”, вселяв віру й […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (2 варіант) Повість “Людина” була написана у 1894 році. Вона є відгуком на проблему, яка хвилювала в той час багатьох представників провідної інтелігенції – емансипація жінки. Ця повість – перша в нашій літературі спроба розкрити цю проблему. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Олена Ляуфлер – молода дівчина з небагатої буржуазної сім’ї – повстає […]...
- Ідея служіння митця народові в творчості Лесі Українки Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Леся Українка “Спочатку було Слово, а Слово те в Бога було, і Бог було Слово”, – так наставляє нас книга книг – Біблія. А наш національний геній і пророк Тарас Шевченко, продовжуючи цю геніальну думку, стверджує: Ну що б, […]...
- Ідея національного духовного відродження у творчості Т. Шевченка Утверджено державу. Україна здолала перехрестя епох, твердо стала на широку дорогу цивілізованого розвитку, планомірно і неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цієї славної події український народ. В ім’я волі і свободи він жертвував усім – шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім’я незалежності […]...
- Біографія Олени Журливої Олена ЖУРЛИВА Котова Олена Костівна (літературний псевдонім – Олена Журлива) народилася 24 червня 1898 року в м. Сміла на Черкащині в багатодітній сім’ї сільського вчителя. Закінчивши початкову школу, екстерном склала іспити в Уманській гімназії і вступила на філологічний факультет (за конкурсом атестатів) Вищих жіночих курсів у Києві, який закінчила 1922 року, одержавши диплом кандидата філологічних […]...
- У чому справжнє щастя? (за оповіданням Олени Пчілки “Сосонка”) (1849-1930) Справжнє ім’я – Ольга Петрівна Драгоманова. Народилася в м. Гадячі на Полтавщині в родині юриста. Училася в Київському інституті шляхетних дівчат. Брат Михайло Петрович Драгоманов – відомий вчений і громадський діяч – залучив її до участі в культурно-просвітницькій організації “Громада” (Київ). Одружилася з юристом Петром Косачем, мала шістьох дітей (одна з доньок стала відомою […]...
- Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська у повісті “Людина” показує важку і, як на той час, безперспективну боротьбу за своє право бути людиною. Сама письменниця деякий час захоплювалася так званим жіночим рухом. Вона мріяла про звільнення жінки від кайданів соціального і побутового рабства, закликала жіноцтво боротися за свою […]...
- Образ Олени – неоромантичний ідеал сильної, вольової особистості (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) У 80-х – 90-х роках XIX століття в Україні значного розвитку набув феміністичний рух, ініціатором якого була Наталя Кобринська, відома на той час письменниця і громадський діяч. Проблема емансипації жінок виникла тому, що в кінці XIX століття українки перебували у нерівноправному становищі порівняно з чоловіками: вони не мали права навчатися в університетах, голосувати, обіймати значні […]...
- Образ Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- Ідея спорідненості життя та творчості, побуту й екстатичності у творах Бориса Пастернака Ідея спорідненості життя та творчості, побуту й екстатичності у творах Бориса Пастернака Мистецтво виникає серед буденності – цю істину Борис Пастернак запам’ятав ще з дитинства: йому поталанило з’явитися на світ у родині відомого художника та піаністки, тож він мав змогу переконатися, що насправді немає чіткого розподілу між світами звичайного життя та творчості. Мабуть тому проблеми […]...
- Поетизація звитяги й патріотичного служіння державі в “Енеїді” Вергілія Поема Вергілія “Енеїда” побудована на основі легенди про троянців і розповідає про заснування Римської держави. Твір відобразив характерні риси римської культури й уславив у віках ім’я його автора. Задумана як аналог “Іліади” та “Одіссеї”, “Енеїда” змальовує діяння легендарного троянця Енея. На основі міфів про Енея (сина богині Венерн) й про заснування Риму автор відтворює міфологічну […]...
- Ідея сродної праці та її значення (Г. Сковорода) Читаючи твори Г. Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них. Однією з головних ідей філософії Сковороди була ідея так званої сродної праці. З дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик допомагати своїм батькам. Щастя, що ця […]...
- Ідея безсмертя народу в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Ідея безсмертя народу В романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Більше ніж півстоліття вже минуло після Великої Вітчизняної війни… І ніколи не загояться рани в серцях і душах учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Ми схиляємося перед мужністю людей, які пройшли через те страшне пекло. Закінчивши 1961 року трилогію “Хліб і […]...
- Ідея соборності та незалежності України і проблема ролі державного діяча в історії (за романом П. Куліша “Чорна рада”) Україна – “тихі води, ясні зорі” – завжди була для загарбників, сусідів і не сусідів ласим шматочком. Постійно частини її території потрапляли під чиюсь залежність, а після Переяславської угоди 1654 року вона взагалі поділилася надвоє. Одна частина, Лівобережна Україна, була під протекторатом Росії, а друга, Правобережна – Польщі. Та завжди знаходилися сміливі люди, які прагнули […]...
- Огляд творчості поетів “празької школи” Юрій Дараган Родоначальник школи, мав великий вплив на творчість поетів саме історіософськими мотивами (яскравий історизм, варяги, дикий степ, сонячний Дажбог, настрої вигнанця). Увійшов у літературу збіркою “Сагайдак” (1925). Тема України є центральною в ліриці Дарагана. У циклах віршів “Луна минувшини”, “Дике поле”, “Срібні сурми”, “Запоріжжя” Дараган творить поетичний і натхненний образ Вітчизни. Вона приходить до […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Intеrmеzzо” “Intermezzo” – це невеликий музичний твір довільної будови, що виконується оркестром між частинами опери. У перекладі з італійської означає “перерва”. Для героя твору подорож з міста на природу теж стає невеличкою перервою у його гамірливому, повному переживань та турбот житті, що протікає в місті. Епізод, описаний у творі, справді мав місце у житті М. Коцюбинського […]...
- Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Леся Українка – найвидатніша письменниця свого часу. її талант був визнаний далеко за межами України. Поетичні твори Лесі Українки мають переважно громадське звучання, але її перу належать і справжні шедеври інтимної та пейзажної лірики, одним з яких є драма-феєрія “Лісова пісня”. Зображуючи гармонічне існування природи і людини, самої людини, наповненої почуттям кохання, поетеса доводить, що […]...
- Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” (2 варіант) Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і […]...
- Ідея алегоричної назви роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Якою важливою для художнього твору є його назва! Саме в ній, як правило, міститься стисло сформульована тема або ідея, саме вона, назва, покликана привернути увагу читача. Роман П. Мирного та І. Білика має дві назви. У 1880 році в Женеві його було надруковано під назвою “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Коли ж твір перевидавали […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела “Intermezzo” написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих M. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой […]...
- Ідея мужньої відданості Вітчизні в повісті Михайла Старицького “Облога Буші” Історія України рясніє трагічними сторінками, мужніми постатями, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що їх ніхто на ймення не знав, але вони мужньо й самовіддано полягли в боротьбі за свободу. Саме таких героїв зобразив М. Старицький в історичній повісті “Облога Буші”. В основу […]...
- Ідея сильної особистості в поезії Лесі Українки Ідея сильної особистості в поезії Лесі Українки Уявіть собі картину пізньої осені… Непривітна вона, безрадісна. Голі дерева мерзнуть під холодним небом, яке затягли важкі олив’яні хмари. Вони погрозливо зависли над порожніми полями і, здається, хочуть притиснутися до землі, вкриваючи все навколо сірим мороком. Ох, ті осінні хмари! Чого від них сподіватися? Не теплого благодатного дощу, […]...
- Ідея безсмертя народу у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Війна. Все далі відходить від нас вона. Зарубцювалися рани на “тілі” землі, та ніколи не заживуть рани на серці учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” – це розповідь про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо. Велику увагу автор звертає на […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко (2 варіант) Українська поетеса Ліна Костенко подарувала читачеві щирість своєї душі, філософське осмислення життя, красу слова. Дочка епохи шістдесятих років XX століття карбувала свій талант у часи, коли панувала напівправда, а гостре правдиве слово замовчувалось в інтересах тоталітарної ідеології. Читаючи лірику Ліни Костенко, ми розуміємо, що це не просто гасла чи крилаті вислови. Кожен вірш примушує читача […]...
- Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови” “Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою. Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі […]...
- Твір на тему: Радість і муки творчості (твір-роздум) Другий варіант Творчість може бути різною – це і живопис, і музика, і архітектура, і наука. Але в будь-якій творчості є свої “радощі і муки”. Муки творчості в музиці – це розбір, знайомство з новими творами, щоденні заняття і вправи, іноді просто фізична втома. Нарешті програма готова, і музиканти беруть участь у концерті. Оплески і вітання – […]...
Моє ставлення до образу гобсек.