Ірина Саковець – криштальне повітря нанизує сніг



Криштальне повітря нанизує сніг,
Намистом вінчає
Ліси занімілі,
І місто готується
До перевтілень
На розі блідих незнайомих доріг.

З карафки небес розіллється зима
У чаші полів
І спустошених вулиць,
Хоча ми з тобою
Іще не забули,
Наскільки холодним є зимній роман.

Земля снігове накидає манто –
Я знову згубила
Тебе в заметілі…
Осінні вітри
Переплавлено в стріли,
Якими богами – не знає ніхто.

Уляжеться сонне тепло до весни
У лісі на постіль
Бруснично-зелену,
А поки смеркання
Кує гобелени,
Здіймаючи паморозь на ясени.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Чи можна вважати дім хельмерів ляльковим.
Ви зараз читаєте: Ірина Саковець – криштальне повітря нанизує сніг