Ірина Саковець – Нічні автостради зчорнілими венами



Нічні автостради зчорнілими венами,
Людей міріади не стишують біль
Землі, де ще поки дерева – зеленими
І ріки ще є голубі.

Все вище, і вище, і вище за Цельсієм:
Бліда лихоманка крізь тисячі літ.
Нещадно двонога смертельна інфекція
Себе убиває і світ.

Легені твої із планети легенями
Авто і заводи ще трохи – й зітруть,
І вдихи у горлі голками огненними,
Повітря – розбавлена ртуть.

Тоді, як вода у морях закипатиме
І випаде чорний, засмолений сніг,
Покинутий навіть містами-стигматами,
Ти будеш питати, як міг

Розп’я́сти святиню земної невинності
Руками сліпої байдужості й зла.
Та пізно: природа не в змозі це винести –
І сонце закриє зола.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Микола куліш народний малахій скорочено.
Ви зараз читаєте: Ірина Саковець – Нічні автостради зчорнілими венами
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.