Ірина Шувалова – доведи мене
Доведи мене вздовж високої чорної стіни
До кінця війни
Доведи мене серденько не обмани
До беззубого лісу на краю землі
До холодного поту на чолі
До свинцевої каші на зубах
Як би його встояти на ногах
Як не збутись жодної з обидвох
Заховай мене серденько в темний льох
Затули мені серденько рот і ніс
Щоби запах смерті в нутро не ліз
Зав’яжи на сорочці мені вузла
Щоб з-під нього чорна цівочка не повзла
Підмости мені під голову кунтуша
Щоб не витекла крізь діри моя душа
Загати мені греблю серед ріки
Щоб не квапились у моренько мертвяки
Запали мені свічечку в темну ніч
Щоби бачив я хто іде настріч
Їхні білі плями замість облич
Обійми мене серденько підніми
Донеси мене до кінця війни
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ірина Шувалова – Кораблі мене наскрізь проходять Кораблі мене наскрізь проходять – я навіть не гавань. Голосіння війни накриває мене – і не ранить. Ти ідеш, ти живий, ти торкаєшся світу ногами, І в слідах проростають прозорі свинцеві корали. Скільки крові в тобі… я прийму кораблі, ти не бійся! Всі порожні міста розстелю на шляху твого війська. Є ще бах, але баха […]...
- Ірина Шувалова – Тримайся за вітер мій любий Тримайся за вітер мій любий тримайся за вітер Усю нашу марну наскрізність нарешті віджито Відлюблено цноту тож нині у гречку у жито Тримайся за вітер мій любий тримайся за вітер Тримайся за ріки мій любий тримайся за ріки Ми наші одвіку ми наші одвіку й довіку Таких вже було нескінченно багато без ліку Тримайся за […]...
- Ірина Шувалова – Час тече Час тече – ось і речі вже начеб густішають. Я заходжу: не те що навшпиньках – а подумки. Твоє місце у нашому ліжку – це ніша, Де пропали всі дотики, сутінки й родимки. Час тече – він викручує руки і поручні В тих вагонах, які добровільно возили нас, Де сиділи ми мовчки – здавалося, поруч, […]...
- Ірина Шувалова – Ти мій фантомний біль Ти мій фантомний біль – не вщухай, не раджу. Ти особлива кінцівка, якою гладжу Речі невидимі, речі, що трохи за. За ніч стаєш майже з серце моє завбільшки, Саме такого вміщає це кляте ліжко. Що б ти, цікаво, нині на це сказав? Ти моя шкіра – знята, на цвяшку висить. Кожен рецептор просить, мовчання бісить, […]...
- Ірина Саковець – Навчи мене грати мелодію тиші, навчи Навчи мене грати мелодію тиші, навчи, І слухати неба кантату, Де гори настромлюють сонце з рудої парчі, А ніч накриває агатами. Де в дзеркалі озера можна побачити сни Соколів із люльки модрини, Навчи мене грати на вітряній чистій струні, Літати з птахами мандрівними. І знову відчути свободу на колір і смак, Терпку та надмір волошкову, […]...
- Била мене мати (народна пісня) Била мене мати Березовим прутом, Щоби я не стояла З молодим рекрутом. А я собі стояла, Аж кури запіли, На двері воду лляла, Щоби не скрипіли. На двері воду лляла, На пальцях ходила, Щоб мати не почула, Щоби не сварила. А мати не спала, Усе чисто чула, Та мене не сварила – Сама така була. […]...
- Ірина Лазоревич – для мене закритий давидів Сіон Для мене закритий давидів Сіон Міцні аж надто кріплення підзамчі У мене свій титул і свій бастіон Де я спокійно чищу помаранчі Страшно. і то є моя провина Я епітафія, я собі й кат Бо найдорожча моя людина Робить водночас і шах і мат Десь понад гору його віщун Варить отруту по казанах Він ж […]...
- Катерина Кочетова – Вилікуй мене від надій Вилікуй мене від надій, що не здійснилися, Вилікуй мене від образ, які не йдуть. Поглядом спини чи поклич, щоб не барилися, Дотиком руки, словом, справою поряд будь. Вилікуй мене від людей, що у минулому, Може, це тому час нас разом тримає, Щоби на собі, що у мріях, відчули ми: Тільки від кохання жодних ліків немає…...
- Катя Гуйван – душа заплуталась в душі Душа заплуталась в душі Через тенета кілометрів, Кордонів, слів і кабелів, Крізь купу снів і почуттів І відірвалась від землі. Душа втопилася в Твоїй І розчинилася зимою, Пробігши кров*ю до основи Матеріальності подій. Дозволила напитись мрій І задихнутися від втоми, І обійняти Всесвіт Твій. Душа торкнулася Тебе Коли Ти спробував заснути, Не згадуючи все забути […]...
- Іван Котляревський – Сонце низенько, вечір близенько Сонце низенько, вечір близенько, Іди до мене, моє серденько! (2) Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько, розвеселися. (2) Ой вийди, вийди, серденько, Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (2) Ой вийди, вийди, не бійсь морозу, Я твої ніженьки в шапочку вложу. (2) Через річеньку, через болото Подай рученьку, моє золото! (2) Через річеньку, через […]...
- Алла Жабокрик – Вбивай мене словами і шматуй Вбивай мене словами і шматуй. Добий мене. Бо я і так вже мертва. Я пережила сотні тисяч бурь. Але ось ця була уже нестерпна. Шмагай мене. Тавруй свою печать. Знов ти залишиш на мені цей спомин. Слова. Слова. Ще трішки й спопелять. Й душа відлине через сірий комин. І полетить у небо до зірок. Розхристана, […]...
- Ірина Ярко – Ти на одинці помолись за друга Страждає, плаче втомлена душа, Що намагалася створити казку, Та грізною була чиясь рука І на обличчя натягнула маску. Все стало грізним, чорним і холодним, Замурувало серце, як бетон, Тінь пожирала подихом голодним, І світ цей розділила на кордон. Так народились: біль, страждання, туга, Невидима цариця, привид-змій, Ти на одинці помолись за друга, Що любить цілувати […]...
- Тарас Шевченко – Утоптала стежечку Утоптала стежечку Через яр. Через гору, серденько, На базар. Продавала бублики Козакам, Вторговала, серденько, П’ятака. Я два шаги, два шаги Пропила, За копійку дудника Найняла. Заграй мені, дуднику, На дуду, Нехай своє лишенько Забуду. Отака я дівчина, Така я! Сватай мене, серденько, Вийду я....
- Альбіна Смолянська – Він мене береже Він мене береже. Ніжно-ніжно. Так, як досі ніхто не беріг. Якось так методично, неспішно Він кордони мої переміг. Якось тихо і геть непомітно Він у моє життя увійшов. Чим я стала для нього примітна? Як він стежку до мене знайшов? Як я маю віддячити Богу, Що він наші долоні з’єднав? Він мені прокладає дорогу Навіть […]...
- Ірина Лахоцька – Здавалося прожив вже півжиття Здавалося прожив вже півжиття У пошуках якогось позитиву. Та так по-справжньому, так до кінця І не відчув на собі літню зливу. Все нив, стогнав, усе було не так, Втікали дні по чорній стертій кальці. Душа чекала, хто подасть їй знак Босоніж бігти по гарячій гальці. Ми розміняли світлість своїх душ На ті вокзали монотонних станцій […]...
- Ірина Скакун – Не люблю я дочитувать ваші книги Не люблю я дочитувать ваші Книги – На останній сторінці мене полишає відчай. Як в останній день снігу приходить на землю відлига, Так між нами лягає пес на наймення Вічність. Ми лишаєм напам’ять кишеням зім’яті серветки, Їхні нутрощі повні, як наш знавіснілий розум… Так стрічаємось ми – технарі і останні поетки Й в кулуарах життя […]...
- Яна Мельник – Ти лікуй мене із середини Ти лікуй мене із середини Крок за кроком цілуй уста, Я забула тебе попередити, Що далеко я не свята. Ти лікуй мене від минулого Кожним подихом й до душі І зроби, щоб усе забула я, Що привиділося мені. Буде осінь дощем звеніть, Шурхотітиме листя в вікні Ти лікуй мене із середини, Виліковуй “Мене” в мені....
- Любомир Винник – Вбивай мене! Вбивай мене! Ти ж знаєш, я не вартий З’явитися на світ здоровим сином. Ще пляшку пива! Ще одну цигарку, Надіючись, що все ж настане диво! Вбивай мене! Ти ж знаєш, що не місце Мені на цьому світі. Не для мене Пташки співають, в небі сонце світить І вітер у гаю хитає клени. Вбивай мене! Життя […]...
- Соломія Синиця – Скажи, ти думаєш про мене Скажи, ти думаєш про мене У мовчазних обіймах тиші, Коли тьмяніє світло денне, І вітер місяця колише? Коли світанок на порозі Іскриться сонячним промінням, Берези іній плетуть в коси, А ти… Чий образ ти лелієш? Хто привидом у сни крадеться, Дурманить розум, мов з похмілля? Кого ховаєш в себе в серці? Ім’я чиє у твого […]...
- Ірина Ярко – Говорите Говорите – терпи! І я терплю. Та вибачте, терпець уже ввірвався. Я просто не люблю, Так, не люблю, Коли мені до рота “кладуть пальця”. Говорите – іди! І я іду. Але лишень туди, куди захочу, Хай навіть хрест на шиї понесу, Але стерплю. Зумію. Не заплачу. Говорите – скажи! І я кажу. Проте пробачте, це […]...
- Гриць мене, моя мати (народна пісня) Гриць мене, моя мати, Гриць мене полюбив, Гриць мені, моя мати, Черевички купив. Купив мені черевички За цілого п’ятака, Щоб я зранку до вечора Вибивала тропака. Очеретом качки гнала, Спотикнулась та й упала: За те мене мати била, Щоб я хлопців не любила. Ой я хлопців не любила, Тільки Петра та данила, Грицька, Федька та […]...
- Олена довганюк – Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота. Мене тягнуло до тебе з першого погляду, з кожною хвилиною ти ставав для мене все цікавішим. Попри багатство твоєї душі і розуму, ти – надзвичайно простий і зрозумілий, добрий і відкритий. Ніколи до цього я не зустрічала таких людей… Ти допоміг мені зрозуміти себе, адже твої думки збігаються […]...
- Надя Ковалюк – Не згадуй про мене, не смій Не згадуй про мене, не смій… Не дай мені знову відчути Той втрачений рай… ти не мій… Чужий, але ще не забутий. Не згадуй, бо досі болить… На серці і так одні лати… Чому так буває: лиш ” мить”, Коли так хотілось ” назавжди”? Чим далі – черствіє душа І часто німіють долоні. Здається – […]...
- Ірина Зінковська – Небесній сотні Що сталося – того вже не вернути, Не знайдуться відкуплення слова… У темряві глибокої засмути Скорбить Вкраїна – чорна, як вдова. Осиротіла матір, овдовіла… На шиї камінь, а на серці шрам Вона ж для них майбутнього хотіла! Віддати все могла ж своїм синам! Що сталося – того вже не забути. Тут мало співчуття, були важкі […]...
- Аня Тет – Стань для мене єдиним Стань для мене єдиним У широкому сенсі.. На – життя, не годину – Поселися у серці.. І душею, і тілом – Як задумав Всевишній, Щоби знати хотіла Лиш тебе, з-поміж інших.. Будь оселею й домом, У житті – найціннішим. Будь не просто знайомим, Стань отим, найріднішим.. Щедрим будь і уважним, Справедливим й надійним. І твоїми […]...
- Олена довганюк – Прийди знов до мене, благаю! Прийди знов до мене, благаю! Дарунок останній зроби. Як серце моє завмирає, Щоб знову почути прийди! І руку я іншу стискати Не можу, бо знаю, є ти. Прийди, щоб мені розказати, Що мусиш ти знову піти… Що мусиш залишити знову Мене наодинці із ним, З печалем завести розмову, Чи з сумом побути одним. Я хочу […]...
- Олена довганюк – У мене є мрія єдина У мене є мрія єдина – Провести з тобою життя. Віддати тобі до краплини Всю душу, усі почуття. І кожній радіти хвилині, Як чую твій голос м’який, І очі ті бачу єдині, І дотик той чую легкий. Як в обійми твої потрапляю І більше не хочеться йти… Я саме тоді відчуваю, Що кращим на світі […]...
- Христина Головко – Мої кити мене не слухають Мої кити мене не слухають, І Всесвіт мій – знов на друзки, Твої світи мене підслухують Говорить ехо навпаки. Мої кити мене не знають, Холодний океан думок В мою безодню заливають, Свинцем гартують там зірок. Мої кити вже не в орбіті, В пустотах і глибинах дна Із сумнівів їх тягнуть сіті, У ерах смутку без […]...
- Ірина Галинич – Омана звуків Твої слова – зрадливі фарисеї. Ховають зло, а на устах тремтять. В твої слова закохані нові ідеї Поміж ряків яких і божевілля й шал летять. В них часто марення блукає І часто їх пронизує фальшивий жаль. В них гріх своїх дітей ховає, У них живе поразка і печаль. Ти ними хвацько вмієш керувати: Літають птахом […]...
- Власта Власенко – Кожного разу, коли мене любиш Кожного разу, Коли мене любиш, Коли довіряєш мені, не перевіряючи, – Розпорпуєш з-під трави мої похоронені крила.. І так настирно і вперто вчиш мене забувати Все те, що колись мені згодували і зговорили, Що всі ці трагікомедії, епоси й драми Йдуть від мене підкреслено тонко й безсило, Концертно, як дуже порядні дами, Яким так личить […]...
- Леся Українка – “Уста говорять: “він навіки згинув!… ” “Ти не хтів мене взять… “ Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі, Ти мені заповідав скрасити могилу твою В білий мармур, і плющ, і криваві осіннії рожі, Ти мені заповідав носити жалобу мою Так, як носять в легендах царівни мовчазні, хороші. Довго ждать мені, друже, ще мармур не тесаний твій, Ще немає на чому повитись плющу жалібному, […]...
- Невідомий – Ви вбили мене Ви вбили мене Коли я ще спала. Розірвали мій світ І тіло моє розірвали. Я пробачила вас Коли помирала. І душа Прямуючи через браму очей Моїх синіх Теж пробачала. Я завершилась Зникла Я доіснувала. Викреслююсь з переходів Зникаю з вагонів. Сльозами стаю Будую маршрути в коханого На щоках. 9-ий поверх мій аеродром Вирушаю Не шукайте […]...
- Руданський Степан – Мене забудь, моя дівчино! Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь – і тяжким смутком Не розбивай біленьку грудь: Шукай собі коханка хутко, Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь, мене не треба! Та якби я коли-небудь Тебе забув… – о боже з неба, Мене забудь, мене […]...
- Мене не зв’язати! Мене не зв’язати! І ти не мойі крила. Я завжди буду літати – І не твоя в тім провина. Мені потрібно літати, І я не можу без неба. Хоч раз у тиждинь втікати, Втікати навіть від тебе… Губитись у свойіх мріях І від турбот утікати. Хоч ти мені і потрібен – Я неперестану літати!...
- Ірина Саковець – Ви начебто з’явилися зі сну Ви начебто з’явилися зі сну. Чи то мені Вас ангел напророчив? Фіалками заквітчану весну, Здається, увібрали Ваші очі… Коли холодне сяйво ліхтарів Не здатне обійняти і зігріти – Усмі́шка Ваша й сонце угорі Затьмити може теплотою літа. Я Вами сню і мало не молюсь Про погляд Ваш, оту осінню мудрість. Снігами вже притрушує імлу Пробуджена […]...
- Журавка – Жилось тобі ж без мене якось… Так? Жилось тобі ж без мене якось… Так? Мені без тебе якось, та жилося… Не в ту країну твій спішив літак, І я не там завжди дивилась в Осінь… Не в тих долонях і не в тих свічках, Не в тому царстві тиші і зізнання, Не в тих торканнях рук нещирих… Ах! Шукали ми одне на […]...
- Мене вже ніщо не врятує Важко. Ці почуття Вбивають навіть втому Весна надворі, а мені Нічому радіти. Я все частіше стала тікати З дому, Головне щоб самій не Сидіти… Вірші не ті: любов, все так Банально, Але це єдине що мене Рятує Кохання калічить і вбиває Морально, Я стала слабкою і мене це Дратує… Багато брехні, як у болоті Мула […]...
- За що люблю – питаєш ти мене За що люблю – питаєш ти мене А я не знаю, що сказати Бо люблю не за щось, а всю тебе. Люблю я твої карі оченятка, Якими дивишся на мене. Люблю усмішку бездоганну Яку даруєш ти мені. Люблю твій голосочок чути Яким я насолоджуюсь щодня. Люблю я твої губки цілувати, Люблю в тобі усе…...
- Тіна Карабанович – Роздягни мене Роздягни мене… Тонко й ніжно До струни… Обніми мене навічно Серед вітрів І чиїхось листів… Залиш мені на спомин… Не сонце, А море твоє… Потім роздягну я тебе- Легко без шуму… По нитках, Бо знаю навіки… Є в венах й думках… Якщо підеш ти, Залишаюсь я- Твоя струна срібная…...
- Іван Андрусяк – відпостити всю зиму замість мене Відпостити всю зиму замість мене Хіба зуміє ця челядина Впаде звізда і оскоромить вени Зелений хрускіт теплого вина Питво солодке а провадить сушу На рушникове листя тихо ша Таку плитку таку холодну душу Витравлює споряджена душа Їй несть числа і звір її неплодний І висне дар над волосом її Челядині бракує обезводнень Розщеплених у череві […]...
Важкі вітри не випили роси аналіз.