Іван Андрусяк – і знову дощ і знову знову знову
І знову дощ і знову знову знову
Ми мовчимо і знову мовчимо
І знову не наважимось немов
Глумливий дощ підслухає розмову
І буде реготати цілу ніч
І нас не випускатиме з під’їзду
І довго-довго безборонне місто
Печально зазиратиме до віч
Шептатиме що є лишень обов’-
-язок перед людиною – не більше –
– і навіть вірші – боже – навіть вірші –
– усе що хочеш тільки не любов
І навіть накликатиме біду
І ти – смішна – підказки ті повториш
Та я ні слова не скажу натомість
А просто мовчки
В дощ тебе
Введу…
Безсмертя котляревського у його творах.