Іван Андрусяк – найперше сни мої були
The first of all my dreams…
Найперше сни мої були
Коханцем, що його вели
Чуття (замріяного) крізь
Зелений містерійний ліс
Аж тут вривався інший сон –
Скажене небо; листя сонм
У танці дикому (довкруж
Двох зляканих невинних душ)
Та скоро згас і цей порив:
У велетня лиш два малих
Дитячих сни (як ляльки дві)
Під вічним снігом ледь живі.
А потім тихо плакав сплюх:
Ранкові сни де обидвох
Їх розбруньковує весна
– так додивлялася вона
Твір на тему вчинок яким я пишаюсь.