Іван Андрусяк – поети втікають від знуджених полчищ

Related posts:

1. Іван Андрусяк – Вкраїнські поети 1. Продихаєш від снігу Маленьке чорне око Уздриш На солоному троні Сидить брова А під оком Ходять панове в чорному Витаються – слава – кому – кому – слава Моляться На кінчик носа На жовту бородавку бюсту Мовляв Я так люблю Мою три крапки убогу Що Навіть Під бюстом Вологу висушу А під бюстом в […]...
2. Іван Андрусяк – Чотири сонети повільної смерті 1. Він нині не побачить паркана Він мусить вуха воском затуляти Іде вода у гості до теляти Така сама як небо та сумна Теля не хоче пити бо теля Ще не кохалось бо воно невинне Сп’яніле поміж запахів і звивин Воно блукає мозком коваля Тож ланцюга коваль не докує До паркана не зможе присилити Ані […]...
3. Іван Андрусяк – банда грала навиліт і росяні коси губила Банда грала навиліт і росяні коси губила На колосся падучі викапував пристріт гіркий Що сьогодні чекає товаришу степ чи могила Чи поранена птаха припаде до гирла руки Що назавтра погоничу маки в губатих петлицях Тятива голубів побіліла до горла і вглиб Кусень хліба у торбі чепелик чужа молодиця Бородатого джуру на світ запрягають воли З […]...
4. Іван Андрусяк – я I… Я Ніколи Жодної речі Не вгадував (на Віть всесвіту) міг би Так не цілком можливо Найменший немов найкращий (майже невидимий де єси там єси) тут єси Кармінного горла дому найти Хішого який дійсно його (як і думка що три сві Ти випереджує) Хто всеви Дяще Око...
5. Іван Андрусяк – я себе посеред ікони на дерево проміняв Я себе посеред ікони на дерево проміняв І ніч прилипає до горла холодним вологим лезом Вони справді кожної ночі підбирають мені імена І я прикриваю ними свій фіолетовий безум Легше терпіти муку вона виглядає старшою Її благородні стегна прикриті траурним шовком Я привітаю кожного кому дорога ця лажа Доки його в підземному не проковтне тусовка […]...
6. Іван Андрусяк – диктатор Я диктатор і можу собі дозволити все Палити вішати мордувати У всіх на очах гвалтувати Найцнотливіших жінок і дівчат Дарувати повіям брильянтові забавки Тоді коли нарід жере коржики з висівок Говорити своїм міністрам А поцілуйте мене точнісінько в задницю І знімати штани посеред зали сойму Вони ж ідіоти лише радітимуть з цього Вечорами лелію плани […]...
7. Іван Андрусяк – лівим берегом живучи Юркові Бедрику Лівим берегом живучи Правим берегом накриваючись Чи буває що на плечі Відбиваються лапи заячі Озираєшся – а ніхто Зупиняєшся перед ранком На розковзаному плато Наступити на першу бранку І стинаючи колізей На приреченість сатурнічну Ти не віриш що морок цей Не загрожує бути вічним Ти прирощуєш як мечеть Цю посудину до аллаха Та […]...
8. Іван Андрусяк – вірність безжальна предвічного голосу Faithfully tinying at twilight voice… Вірність безжальна предвічного голосу З тліну безмірного крекче судьба: Знову (у кожнім найменшому волосі) Безповоротність часу проступа Чистою правдою лиш особливе Серця терпіння в огромі страху; Кожного птаха мовчання згірдливе Хто відтерпіти згодиться в гріху – зараз, відтятий від щастя-над-щастя Шепотом шепоту твого, готовий (в’язень безстрашний в мурованій пастці Мініатюрний […]...
9. Іван Андрусяк – порозсипавши сутінки і шкло Порозсипавши сутінки і шкло Порозбиравши вежі і залоги Ми виявляли що житття було Точнішим від своєї перемоги Воно трималось чіпко за полу Воно повільно дерлося до горла І цю країну темну як золу Заповідало матірним монголам І знуджено сушити сухарі Просилися мисливці і дівчата І термосали небо димарі Над привидом розгорбленої хати Самі собі землею […]...
10. Іван Андрусяк – такий конклав: ніхто не помирав Такий конклав: ніхто не помирав Усі хто міг добралися уплав А хто не вмів той дошукався броду Вода загусла як від слів коран Гірке повидло з непокритих ран Губилося на жовті нігті глоду Місцями простір лився через край Липким теплом відригувався чай І спазми підкрадалися до горла Усі живі то нащо цей похід Короткий ліс […]...
11. Іван Андрусяк – є місце де вода не приживається Є місце де вода не приживається Гаряча цвіль не втримує слова Як чорний танець гордого китайця Його печаль по череву сплива Є місце твору – ген аж поза титрами Коли фуршетом зафіксують шок Поети повипалювали титули На голих грудях відданих жінок Їм легко плисти – їм потятим хвилею Уже ніяка мрія не страшна Коли їх […]...
12. Іван Андрусяк – прощай гаутамо Прощай гаутамо я нині до замку дійшов Корона спітніла на лобі опалому в дріж На босих дорогах знайдеться мій ликавий шов На горлі старому відчиниться лаковий ніж Я знидів шукати – є вищі за слово думки В провальному сіні яке приросло до межі Та назви жінок поза мною несли як вінки Потворні поети мої довголюбі […]...
13. Іван Андрусяк – вічними не будемо ніколи Вічними не будемо ніколи Мертвими не станемо навіки Осінь як останню непокору Збережуть поети і каліки Дощ як перестояне мовчання Вкриють до зажмуреної жмені Тільки голоси немов прочани Сухо обійматимуть легені Тільки до корозії дозрілі Кашлем вириваючись понурим Будуть як мурахи жити в тілі Створюючи мову крізь фістули Мова кара – їй потрібен отвір Страх […]...
14. Іван Андрусяк – за розкішним притоном За розкішним притоном брудної як світ арагви Тінь стола одинока чи попіл загублених магів Жовте право на вітер де бритва на спомин ягве Утікає із лаку як з ножен в яких комахи Відкладаючи яйця прилипли жінки і пальці Розімкнути вечерю а далі не шкло не шкалка Деревій і вода пережовані як скитальці І душа помаранчі […]...
15. Іван Андрусяк – Вирок поезії Андрієві Охрімовичу Я останній прозаїк блідих поколінь Я останній пророк мегаполісу Де червоною ниткою в календарі Інтроспекція власного голосу Де питають мене і питаюся я А ніхто відповісти не пробує Де колеги від генія до холуя Замасковані чорною робою Розтроюджений мульками менталітет Патетична бравада липова Якщо кожен четвертий на світі поет То нема ні одного […]...
16. Іван Андрусяк – зоря як дичина пройде поміж рядами Зоря як дичина пройде поміж рядами Судини і кістки полуда і лайно Ти вибереш вікно як пам`ятку для дами А дама не прийде і лишиться вікно Гортанна тінь руки на чорному фіранку Кому її віддам сьогодні уночі Одягнуті мерці не в патоку а в рамку Я нині сам піду провідати мерців Опуклі від стіни відчалять […]...
17. Тетяна Гапонюк – Поети Душевні зміни – змінюють природу, Хіба розкажеш ти про це народу? Хіба існують ще слова, Що можуть розказати яка твоя душа? Дощ б’є у вікна – ти мовчиш, Але в душі ти в повен голос вже кричиш! Можливо тільки на папері, Відкрити в душу свою двері! Вдалі поети виберуть слова Бо мова їх нова, бо […]...
18. Поети-романтики на українських теренах Після затяжної доби псевдокласицизму в Європі романтизм став свіжим подихом нових віянь. Він поривав з усталеними традиціями і давніми формами, розпростував крила творчої уяви у вільний лет. Псевдокласицизм, як відомо, був далекий від світу людських почувань та світу уяви, визнаючи гарним тільки те, що можна осягти розумом. Назва “романтизм” зумовлена тим, що поети-романтики у пошуках […]...
19. Іван Андрусяк – З циклу “Води” 1. І цей рубець До серця мурахи Де крихітка теплого меду В згустку смоли Ти відпустила його у сад Ти знала висохнуть крильця на сонці Ворсинками вкриються пальці Скорчені для тятиви І тільки з кмину Сочилась живиця Тонка Як приручений світ у печері І цей рубець Під крилом кажана Стрілу вигойдує Хризантема і він Помруть […]...
20. Іван Андрусяк – Отруєння голосом 0. В їдкім повітрі слів відлунює вода Самотній шансоньє порипує в шамоту Відвідайте цей храм тут вичавлять роботу І бездоганний джез набухне на вівтар І з випарів лайна до бога як до поту Покірно ніби пан позеленіє дар У витривалу млость вимощує радар Шалених шанців жил заслужену підлоту Є вищий сурогат не пійло а політ […]...
21. Іван драч – Крила Новорічна баляда Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день як день, і раптом – […]...
22. Іван Андрусяк – Кат Кажуть що кат Працює тепер без фрака І навіть без маски (хіба що в парижі але тут без) Він одягнутий звично А звично це Сіробуромалинововсмужку Жалюгідні смаки Провінційних піжонів Бурмочуть про кризу театру А навіть цю виставу зіпсували Коли мене вішатимуть Кат має бути у фраку...
23. Іван Андрусяк – Я помираю вас Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, Прости мені за те, що я мовчав. Я все прощу, бо нині я помер. Я довго знав, що буду жити довше. І чорний плащ облизує підошви, І чорний місяць перерізав нерв. Я все прощаю. Я запам’ятав, В яку породу мозок […]...
24. Іван Андрусяк – Облога Василеві Герасим’юку 1. Якщо ніхто якщо нікого Якщо нікому доведеш Що вороги пливуть до бога Як поцілунки на манеж Що королям на цілий вечір Розтасувати короля Що скатертиною предтечі Живе і крутиться земля Де золоченою травою Кошлатих воїнів шляхи А хто вернувся за тобою Того замінимо ніким Переживемо хвилі сонні На прю до вежі меч […]...
25. Іван Андрусяк – Цнота Пройшов крізь блакитну залу де пили вино І крізь смарагдову де грали в покер Пройшов через жовту залу де палили опіум І крізь чайну кімнату де жували пейот Заходив також до пурпурної кабіни Темної як труна Дійство у ній бридке і розкішне Аж після опівночі Наситившись кольорами по вінця Наважився вийти на вулицю Однак навіть […]...
26. Іван Андрусяк – Гуцули Ми лишилися там, де осінній туман. Нас ніколи нема. Нас давно вже не буде. І Говерла-гора, і гора Піп-Іван Обернулися в будень, У будень, у будень… ПорозПисаний Камінь свавіллям імен, За якими пітьма, за якими провалля. Ми лишилися там, де простуджений день – Як розсерджений кальвін. Нам кричить вже не горлом а раною світ, Але […]...
27. Іван Андрусяк – Предтеча 1. Набридло дертися в пресвітери Бо на пораненій горі Виписують дражливі літери Архістратиги комарі А інші версії заказані Тому ховайся в рукавах Бо крізь твоє гебрейське казання Зростає прерійна трава І не зітхнути цими горами І не розгледіти з вікон Як над окрушинами хворими Витає прерійний дракон 2. Може здатись на котячу милість І заночувати […]...
28. Іван Андрусяк – Колискова Спи моя кохана засинай Все минеться навіть ніч минеться Голосом пролившись через край Тінь моя до тебе доторкнеться Пригорнувшись втомленим крилом До твоїх ласкавих оченяток Тінь моя освячена теплом Буде біля тебе засинати Будуть кучерявитись зірки І моя ласкава колискова То відпустить то пригорне знову І не відпускатиме віки Неймовірно легко уночі Жити нам що […]...
29. Іван Андрусяк – Вертеп 1. Його душа Бліда так само Не вміє очі відвести Від одержимої осанни Напівзабутих палестин Над ними червлять кучеряві Дими запічних веремій Над ними також – Боже мій! – Хрести виблискують триглаві Душа у пазусі таїть Ціанистого слова калій А він на тятиві стоїть Неначе праведник на палі 2. Вистигне земля вчорашня Порозходяться навіки Оержимі […]...
30. Іван Андрусяк – Копняки Він прийшов сюди в справах Але в перших же дверях Зустріли його копняком Він усміхнувся Це здалось йому навіть дотепним Спробував зайти ще раз Копняк Вирішив піднятися на другий поверх Але рухнув додолу звалений копняком Чемно притих в коридорі Копняк До дверей копняк На вулицю знову копняк Тоді він запрагнув хоча б Патетичної смерті І […]...
31. Іван Андрусяк – Надія Якщо нам усе це вдасться здійснити І всі ці сонця які ми плекали У вазонахкамерних бесід І келійних думок Таки зійдуть над обрієм І нам не треба буде самим говорити Що ми геніальні Бо це про нас скажуть інші І німби Барвисті німби … ех що тут гадати Хлопці якщо нам усе це вдасться Ну […]...
32. Іван Андрусяк – Казанова Джузеппе казанова Якому так заздримо Не був ані надто багатим Ані надто сильним А його епоха Знала мужчин так само красивих А то й красивіших за нього Але був гречний Чуйний Галантний І завше добивався Хоч іноді міг би й не добиватися Своєї цілі Отож якщо хочеш Бути таким як він Здобувай жіночі серця І […]...
33. Іван Андрусяк – Іслам Якби я був старосвітським турком І вірив би в автоматичну міграцію Із продірявленого невірними тіла В серай Мабуть не бруднив би тоді стопи Перед призовною комісією Аби Той скотина фельдшер Вивчивши мої сліди на картоні Встановив плоскостопість А про серце навіть не згадував Бо хто мені тут може гарантувати серай Мудрагелі рекрути Чи придурочні клерки...
34. Іван Андрусяк – звірям Wild (at our first) beasts uttered human words… Звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало як птиці чудесні – Але зоряна пустка настала таке наше третє пришестя У голові його, дитино Знайдеш серце (розтрощене) У серці його, мейбл Знайдеш ліжко (насправді) У ліжку його, сибілло Знайдеш повію (заложниця) А в […]...
35. Іван Андрусяк – проживемо цю ніч Проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах Порозбризкуєм тіні по колу – на кого цей жереб Вибирай собі хату де піниться морок і страх А тоді розливай свою муку по синіх фужерах Тільки напис івритом на стелі або на землі Що стіна не поможе і місяць з вікна не настане Ниточками підвішені плаття жінки […]...
36. Іван Андрусяк – вітер Вітер Навздогад гортає Твоє волосся Так Як вогонь Сторінка за сторінкою Повільно пожирає Книгу І мені тоді Дуже хочеться тебе Погладити Я навіть не боюся Обпекти пальці Боюся лишень Що в моїй долоні Залишиться дрібка Попелу...
37. Іван Андрусяк – Шевченко Я зашкодив сатані і тепер діла пропащі Із кумедних валунів обізвався дикий пращур Перестріне на валу і гаркаво засміється Гляньте юному ослу чорна жриця віддається Я забуду прорости на задвірках сеї мови Де літаючи кроти будуть свідками єгови Де повітряні шари як модерні одаліски Де у прихистку чадри верховодять голі мізки Але хай живуть усі […]...
38. Іван Андрусяк – Гамлет Коли запіли треті півні І помінялись вартові Принц гамлет по тугім коліні Рукою лагідно провів Він плащ одкинувши ласкає Точених м’язів барельєф У замку пахне мертвяками І принц зі смертю заграє Стовуха кожна потороча Кинжал тут тишу пристеріг Будити лихо принц не хоче І в дзеркалі ховає сміх...
39. Іван Андрусяк – дно пекла На дні пекла Люди квасять капутсу І плодять дітей Кажуть холодно як у пеклі Або вчора був пекельний день Кажуть мусимо вирватися з цього пекла І обдумують втечу ув інші виміри У нові незнані прикрощі Хоч про це їх ніхто не просить Вони й самі цілком досвідчені Аби вірити що можливо розірвати коло А могли […]...
40. Іван Андрусяк – Мій день Зранку біжу до суду Найперше пропоную свої послуги Череваням та їхнім коштовним самицям Обсмикую піджачок і підлещуюся Лжесвідка не потребуєте Потім власники нерухомості Вироджена фауна класу середняків Легенько неначе кельнер Торкаю їх за плече І шепчу на вухо Лжесвідка не потребуєте Гримають на мене з відразою Осляче єство з них так і пре Нарешті мужики […]...