Іван Андрусяк – так буває вічно і ніколи

Так буває вічно і ніколи
Сонний дим на землю опада
Золотих хмарин ламкі околи
Сонця кров солом’яно-руда

Так перетинаються і терпнуть
Ніби виливаються з юрби
Голосів подаленілі верби
Поцілунків темні голуби

Так живуть як до життя прирослі
Дні і ночі солоду і крил
І роса для них пелюстки носить
І осанну лебедить ковил

І ніхто на цілий світ палючий
І ніхто на ціле вороття
Не розверне їх дніпро і кручі
І не перегорне їм життя


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Пісня ой летіла стріла лірична.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – так буває вічно і ніколи
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.