Іван Андрусяк – Троянда для Піночета

Я не доріс до розмови про плаху
Сервус озерам які прогоріли
Пане диктаторе осінь це бахур
Що відгризає душу від тіла

Каплю диктує – плодяться зливи
Крону диктує – корінь зів`ється
Курва, народ наш безмежно щасливий
В парнокопитному ворку провидця

Може в якомусь темнім провансі
Кулю зліпити можуть по троє
Ми ж пережили струси і транси
Всі ми паскуди всі ми герої

Нести на плечах маски козачі
Можна хіба що крізь заборону
Пане диктаторе осінь не плаче
В пазусі осінь має корону

Лузає сім`я плодить бацили
Ходить по колу лається ямбом
Я не приніс тобі славу і силу
Тільки маленьку жовту троянду

Хай тобі стане важче від неї
Гордих жінок у холоднім палаці
Вчити закону вчити ідеї
Вчити важкої любовної праці

А коли ляже холод на груди
Серед законів як серед глини
Знайдуться коні знайдуться люди
Та чи зліпити їх вистачить слини


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему як умру то поховайте.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – Троянда для Піночета
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.