Іван Андрусяк – відпостити всю зиму замість мене

Related posts:

1. Іван Андрусяк – остроголосні привиди речей Остроголосні привиди речей Ще міняться ще несть їм ореолу Якого безу простір цей тече Яким крилом перегортає тору Мислитель масок викришив пісок Сліпі долоні як вершини бруду Ще шов не довершив сьогодні крок До голосу як до страшного суду Ще небо не торкнулося змії Ще не вкусило меншого за литку Іржавіють порадники її Оскаржені в […]...
2. Іван Андрусяк – текст як відмазка Текст як відмазка – живеш і листаєш Мнешся понуро з ноги до ноги Старість не радість І радість не старість Все що зосталось Крила й борги І не відріжу й не відворожу І не поставлю слухати Де Вечір колише білу сторожу І загорожу білу пряде Так і залишусь листом осиним Криком совиним привидом Чи Тим […]...
3. Іван Непокора – Замість оберега носив у кишені каштани Замість оберега носив у кишені каштани: Це ж ти про нього розповідала? Як ти довідуєшся про такі речі І звички стількох людей? Де їх вичитуєш? Навчи і мене Випереджати всі будильники Пам’ятати стільки і тільки деталі Відчитувати кольори Якими вони попереджають Одне одного про дощ І про танці на даху вночі Навчи і мене За […]...
4. Іван Андрусяк – над косовом сміється білий сип Тарасові Мельничуку Над косовом сміється білий сип Яка заангажована принада А ти його прийми і вознеси Рожденний акы азъ во чреві ада Це алергія на звіриний крик Загубленого колеса в баюрі Це плаче серед паші вільний бик Сопе коняка загнана в алюрі І я сопу і сохнуть три хрести І під кущем похована корова І […]...
5. Іван Андрусяк – меж білих околів кастор і полукс Меж білих околів кастор і полукс Судяться за весну Мо повизбируєм їх по людськи В одну труну Заради марії заради ясел Заради схованих в піраміді Повитікають з проколотих ясен Жовті серйозні голодні мідії На гору голоту на гру сенай На дев`яту брову гаутами Пагінці мороку посилай Випереджай адама Ликаві діти на тлі корзин Плавають по […]...
6. Іван Андрусяк – слід на коліні – оздоба Слід на коліні – оздоба Слід у повітрі – листя Ліній твоїх ніоба Падає прямовисно В пружну хвилину мурахи Н розриває а Не порахує бахур Вкраплених в синє ар- -тикулів пікадора Вибулого на дні Лікеру тиша хвора Смерть віддає мені Жовте життя торочить Ниткою іудей Біла палата ночі Сплюснута до грудей Палець – вологий тренер […]...
7. Павло Мовчан – “Все знаджує мене: повітря забагато… “ Все знаджує мене: повітря забагато – Легені роз’їда, рамена прихиля, Громадно зависа, щоб втиснути, впечатать В повітря весняне, у скаменілий шлях. Земля, немов плита, на ноги знизу тисне, Щохвилі важча плоть, вповільнюється крок, І пада хмара вниз, мов камінь, прямовисно, І входить в кров пісок… Немає способу на захист чи заруку: Дерева, наче мур, оточують […]...
8. Іван Андрусяк – за оводом терпне самотній сумний рамадан За оводом терпне самотній сумний рамадан Уже осипається мерва з чернечої брами Віддам тобі перстень і палець а сніг не віддам Нехай він тяжіє між нами тяжіє між нами На дамбу не вийду там губи злюбованих слив Погруддя лілей герметична плутонна судома Яри за ярами там замшевий дощ настелив Та неба немає і я залишаюся […]...
9. Іван Андрусяк – Ad Hominem (поема) 1. Причетно рубали ліс Виступали з полону як Пересушені храми а Корчі не сохли росли Далі росли ширше і Ширше і терпіти їх було Важче ніж сонцю Важче ніж Магомета А тоді прийшли чорні Люди і дихали димом і Казки про змія горинича не Лякали навіть дітей бо Діти вмирали швидше ніж Народжувались казки А […]...
10. Іван Андрусяк – Предтеча 1. Набридло дертися в пресвітери Бо на пораненій горі Виписують дражливі літери Архістратиги комарі А інші версії заказані Тому ховайся в рукавах Бо крізь твоє гебрейське казання Зростає прерійна трава І не зітхнути цими горами І не розгледіти з вікон Як над окрушинами хворими Витає прерійний дракон 2. Може здатись на котячу милість І заночувати […]...
11. Іван Андрусяк – Каїн (фрагменти з поеми) * (заспів) Яворова річейка Золота кладойка Зійди свароже Ясен стежиною Тай до господойки Калачі медові Терпке вино Куштуй свароже Трути ялової Зілля пекучого М’яка подушейка Білейка постіль Воснеси свароже Гілку шипшини На світел престол * Доки лебідка гралася небо захмарило Доки небо захмарило земля змарніла На чотири сторони світу лицем повернусь Відшукаю ознаки півночі на […]...
12. Іван Андрусяк – Саломея (поема) Ми цілу ніч садили сад, Який не розцвіте. Тарас девдюк Один На кручу виходили Як листки по одному І біліли дівчата в руках І терпіли відбір А коли закінчився Лиш я залишилась лежати Буркун волосатий Ти мав одинокі пальці Між ними Як між іконами хтось Прокладав погляди І тремтів постом Але мама казали Що ти […]...
13. Іван Андрусяк – проживемо цю ніч Проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах Порозбризкуєм тіні по колу – на кого цей жереб Вибирай собі хату де піниться морок і страх А тоді розливай свою муку по синіх фужерах Тільки напис івритом на стелі або на землі Що стіна не поможе і місяць з вікна не настане Ниточками підвішені плаття жінки […]...
14. Іван Андрусяк – Спроба молитви Кров’ю покидаючи сліди Схрещуючи літери як лати Хоч на міліметр відсуди Тих кого не встигли покарати Меж мужичих випарів слина Треться об задихане ристалище В хор симетрій впала сарана Забери усіх котрі зосталися Хто тримав за лейби дар гори Лист декору скручений в агонії Хоч на міліметр забери З пальця призупинені півонії Хоч би на […]...
15. Іван Андрусяк – оберігати білий всесвіт сну White guardians of the universe of sleep… Оберігати білий всесвіт сну Оберігати як нетлінну славу Що обійшла з тобою цілий світ Кохана (щастя таїну відкрити Її очам засліпленим світами; І її серце в шепоти вгорнувшись Недовідому радість відгадало) Потойбіч подиху цвітуть нічні сонця Красу цю зачудований мандрівець Приніс домів, і сон назвав він часом І […]...
16. Іван Андрусяк – і обезводнена цим житієм І обезводнена цим житієм Духом сахари Каліграфічно плетеш битлиєм На маргіналі Пахне відлучена до корінця Ніч норовиста І до грудей тобі нитка лиця Капле зумисно І викорінена з патоки крил З глиняних ножен Тихо спиває душа твоя пил Жертвоприношень...
17. Іван Андрусяк – так буває вічно і ніколи Так буває вічно і ніколи Сонний дим на землю опада Золотих хмарин ламкі околи Сонця кров солом’яно-руда Так перетинаються і терпнуть Ніби виливаються з юрби Голосів подаленілі верби Поцілунків темні голуби Так живуть як до життя прирослі Дні і ночі солоду і крил І роса для них пелюстки носить І осанну лебедить ковил І ніхто […]...
18. Іван Андрусяк – Вертеп 1. Його душа Бліда так само Не вміє очі відвести Від одержимої осанни Напівзабутих палестин Над ними червлять кучеряві Дими запічних веремій Над ними також – Боже мій! – Хрести виблискують триглаві Душа у пазусі таїть Ціанистого слова калій А він на тятиві стоїть Неначе праведник на палі 2. Вистигне земля вчорашня Порозходяться навіки Оержимі […]...
19. Іван Андрусяк – і самоти береговизна І самоти береговизна І ніч докришена в укіс Душа привиділась і висне Як закривавлений поріз І крихти котяться зпівока Категоричні як сліди Пересувна мораль пророка Устань і йди в уста води Голосовіння майже наше Місцями сонне далі в лад Прости утоплений монаше Що я дослухався порад Що видихся що пересилив Собі самого полонить Поріз присох […]...
20. Іван Андрусяк – Цнота Пройшов крізь блакитну залу де пили вино І крізь смарагдову де грали в покер Пройшов через жовту залу де палили опіум І крізь чайну кімнату де жували пейот Заходив також до пурпурної кабіни Темної як труна Дійство у ній бридке і розкішне Аж після опівночі Наситившись кольорами по вінця Наважився вийти на вулицю Однак навіть […]...
21. Іван Андрусяк – З циклу “Води” 1. І цей рубець До серця мурахи Де крихітка теплого меду В згустку смоли Ти відпустила його у сад Ти знала висохнуть крильця на сонці Ворсинками вкриються пальці Скорчені для тятиви І тільки з кмину Сочилась живиця Тонка Як приручений світ у печері І цей рубець Під крилом кажана Стрілу вигойдує Хризантема і він Помруть […]...
22. Іван Андрусяк – звірям Wild (at our first) beasts uttered human words… Звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало як птиці чудесні – Але зоряна пустка настала таке наше третє пришестя У голові його, дитино Знайдеш серце (розтрощене) У серці його, мейбл Знайдеш ліжко (насправді) У ліжку його, сибілло Знайдеш повію (заложниця) А в […]...
23. Іван Андрусяк – ти деревам шептав Ти деревам шептав Що вони не такі як вони Слово ганив за те Що життя суєтою ославило На погнутому тлі Кучерявої гущавини Бачив знуджену тінь Недобитого каменем авеля Означає живеш Упокоривши день як вину Не за страх а за млин Щоб крутити замріяне колесо Розтулити печеру Мечем зруйнувати стіну І віддатися сну Дерев`яного ідола хроноса […]...
24. Іван Андрусяк – гортанний – в захід – аспера Гортанний – в захід – аспера Перистий – в проріз – лист Від патоки до пастора Інкубуси сплелись Перетин слова з променем Вирощує церкви Горбатого до повені Виводять з голови До негра як до пристрою Підключимося ще Населення не приросту А простору рече Уже стирає курява Корону й ширину І свастика накульгує На ніженьку єдну […]...
25. Іван Франко – “Відцуралися люди мене!..” Відцуралися люди мене! Сей та той надійде і мине! Тільки боязно скоса зирне… Чи бояться ті люди мене? Я блукаю, мов звір серед гір, Серед шуму вулиць містових, В серці чую слова, мов докір: “Ти проклятий один серед них!” Самотою ходжу я, мов блуд, З горем в серці нестерпно важким… Всі знайомі минають, ідуть – […]...
26. Іван Андрусяк – на синій світ птахів злетяться інші На синій світ птахів злетяться інші Так само ще неторкані птахи І хтось мені перелистає вірші Немов перелистає тельбухи Розріже пальцем губи дерев`яні Заговори чи не заговори А тільки простір зовсім іншим стане Від праведної слави і хули Яйцеголові множаться творіння Немислимо кого або чиї І гадина пролущиться з насіння Для того аби знищити її […]...
27. Іван Андрусяк – чия то гою праща несповита Чия то гою праща несповита Чия по світу лань пустелю п’є Нехай до жита докульгає свита На неї в московита дружба є Не язиком то каменем прилиже Дізнатися чи зиждеться душа А те що залишилося понєже То братику схоластика й олжа А свити свита справити не слічна Прокльон дається раз і поготів Провина – пуповина […]...
28. Іван Андрусяк – здається ми перестаємо слухати Здається ми перестаємо слухати Такою безневинною печаль Скрадається вкороченими звуками В яких живого імені не жаль Код бездоріжжя: ребра і вино Триматися як поручень на кризі За те що доручити не дано Своїй останній невмирущій книзі За те що бог під ребрами зійшов Гаряче лезо а кістки холодні За те що не розсмоктується шов У […]...
29. Іван Андрусяк – це розріджене повітря не закінчиться ніколи Це розріджене повітря не закінчиться ніколи Ніби варвар в стійлі папи ні стояти ні втекти Люмпен вирвався на волю алебарди стали колом З-під землі уже прозрілі повилазили кроти Це траяновій побіді так радіє поліс нині Ти видовище до тебе хліб роздали і вино Вовк повинен бути вбитим вовк повинен бути винен Вовк також колись повинен […]...
30. Іван Андрусяк – ми до дерева глузду себе присилили Ми до дерева глузду себе присилили аббасе Сіль текла бородою але не до рота текла Ми ридали навскач ми покірно сміялися басом Ми чекали на біса а в гості прийшов абдулла Перед снігом тепер стоїмо ніби перед амвоном І коліна болять і болить під ногами земля Ми чалми поскидали на купу ми бачили коней Що […]...
31. Іван Андрусяк – за розкішним притоном За розкішним притоном брудної як світ арагви Тінь стола одинока чи попіл загублених магів Жовте право на вітер де бритва на спомин ягве Утікає із лаку як з ножен в яких комахи Відкладаючи яйця прилипли жінки і пальці Розімкнути вечерю а далі не шкло не шкалка Деревій і вода пережовані як скитальці І душа помаранчі […]...
32. Іван Андрусяк – Середньовічні візії 1. Допоки цих филистимлян Лисиці не усіх спалили Допоки крутиться земля І меч архангела гаврила Подібен гострому хресту Пора не виходити з дому Тобі печернику старому Дано корону і фартух І тліють єретицькі мощі І голосно смієшся ти Лисиці також хрестоносці Коли штахетові щити 2. О недоречна прадавня буколіка Казка приречена Доброго вечора черепе йорика […]...
33. Іван Андрусяк – Ніч довгих ножів Знайомий сержант мав рацію 4 вагони довгих ножів Завезено сьогодні на станцію 5 вантажівок усю ніч З товарного двору возили їх в місто Білою крейдою хтось позначив Усі костьоли й каплиці У жидівському барі під папугою Молодики цілий день грали в кості У таку жару цілий день грали в кості Не знімаючи піджаків Якийсь надокучливий […]...
34. Іван Андрусяк – Повернення в Галапагос 1. Ошалілий комівояжер На блідій долоні короваю Вибирає з двох великих жертв Ту котра пелюстки обриває Лементом зачаєним – ад’ю! – По столу почаївської площі Він піде у лаю – малаю Скуштувати в реготі всенощнім Відспіває магнетичний хор На пастелізовані тополі Половінь вдягне йому капор Аби він возрадувавсь в капорі 2. Зріднився кров’ю з містом […]...
35. Іван Андрусяк – Вкраїнські поети 1. Продихаєш від снігу Маленьке чорне око Уздриш На солоному троні Сидить брова А під оком Ходять панове в чорному Витаються – слава – кому – кому – слава Моляться На кінчик носа На жовту бородавку бюсту Мовляв Я так люблю Мою три крапки убогу Що Навіть Під бюстом Вологу висушу А під бюстом в […]...
36. Іван Франко – “Вій, вітре, горою… “ Вій, вітре, горою Над сею тюрмою, Заплач надо мною, Як рідний, як брат! Розвій ті надії Злудні, хоч яркії, Що серце, мов змії, Гризуть і палять! Зморозь кров кипучу! Невсипну, пекучу Втиши думок бучу, Що в мізку бурлить, Щоб дні нам за днями Безслідно минали, Мов шум понад скали Безслідно шумить. 13 марта 1880...
37. Іван Андрусяк – Отруєння голосом 0. В їдкім повітрі слів відлунює вода Самотній шансоньє порипує в шамоту Відвідайте цей храм тут вичавлять роботу І бездоганний джез набухне на вівтар І з випарів лайна до бога як до поту Покірно ніби пан позеленіє дар У витривалу млость вимощує радар Шалених шанців жил заслужену підлоту Є вищий сурогат не пійло а політ […]...
38. Іван Андрусяк – Облога Василеві Герасим’юку 1. Якщо ніхто якщо нікого Якщо нікому доведеш Що вороги пливуть до бога Як поцілунки на манеж Що королям на цілий вечір Розтасувати короля Що скатертиною предтечі Живе і крутиться земля Де золоченою травою Кошлатих воїнів шляхи А хто вернувся за тобою Того замінимо ніким Переживемо хвилі сонні На прю до вежі меч […]...
39. Іван Андрусяк – Кат Кажуть що кат Працює тепер без фрака І навіть без маски (хіба що в парижі але тут без) Він одягнутий звично А звично це Сіробуромалинововсмужку Жалюгідні смаки Провінційних піжонів Бурмочуть про кризу театру А навіть цю виставу зіпсували Коли мене вішатимуть Кат має бути у фраку...
40. Іван Андрусяк – я I… Я Ніколи Жодної речі Не вгадував (на Віть всесвіту) міг би Так не цілком можливо Найменший немов найкращий (майже невидимий де єси там єси) тут єси Кармінного горла дому найти Хішого який дійсно його (як і думка що три сві Ти випереджує) Хто всеви Дяще Око...