Іван Андрусяк – відпостити всю зиму замість мене



Відпостити всю зиму замість мене
Хіба зуміє ця челядина
Впаде звізда і оскоромить вени
Зелений хрускіт теплого вина

Питво солодке а провадить сушу
На рушникове листя тихо ша
Таку плитку таку холодну душу
Витравлює споряджена душа

Їй несть числа і звір її неплодний
І висне дар над волосом її
Челядині бракує обезводнень
Розщеплених у череві змії

Чий палець вріжу кров чия загусне
Меж бартками вколошканий пісок
Зело лелію на велику пустку
Озпінених на ложі подушок

І мжичить сонний лоск під образами
Позлітка заліпила образи
А ця душа попукана так само
Як кошниця зі свіжої лози


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5.00 out of 5)




Василь симоненко задивлюсь у твої зиниці.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – відпостити всю зиму замість мене
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.