Іван Драч – Жартівлива балада про випрані штани



ІВАН ДРАЧ
ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА
ПРО ВИПРАНІ ШТАНИ
Ніч розписала небо
в синю домашню вазу.
Захлинулася електричка.
Комар в спориші принишк.
Замурзався я на роботі –
і мати примітила зразу
Заплямлені солідолом ще путні
сірі штани.
Баняк на плиту поставила.
Дістала з полиці мило.
А місяць у білих споднях
з батьком у шахи грав.
Далеко овогнене місто
на сон голубий мостилось.
Смачною була після пива
густа кабачкова ікра.
Відгонили грушами хмари.
У вітрі топилися шепоти.
Сад колихався солодко
на гойдалці тишини.
А на пружинистій шворці,
звішені за манжети,
Пришпилені гострими зорями,
в небо ішли штани.
(Повні образи, повні огуди
Мої пишногубі етюди.
“Це вже занадто, це вже занадто” –
Мені нашіптували сонати,
І розсипались по панелі
Мої рондо і ритурнелі –
Я обійшовся без них,
Оспівуючи штани.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5.00 out of 5)




Душевна краса наталки полтавки.
Ви зараз читаєте: Іван Драч – Жартівлива балада про випрані штани
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.