Іван Франко – Народна пісня
Глянь на криницю тиху, що із стіп могили
Серед степу сльозою тихою журчить;
В ній, мов в свічаді, личко місяця блищить,
І промінь сонця миєсь в її срібній хвили,
На дні її щось б’ється, мов таємні жили…
Той рух живий ніколи не бажа спочить,
Вода її пречиста тисячі живить
Дітей весни, що густо вкруг її обсіли.
Криниця та з живою, чистою водою –
То творчий дух народу, а хоч в сум повитий,
Співа до серця серцем, мовою живою.
Як початок криниці нам на все закритий,
Так пісня та з джерел таємних ллєсь сльозою,
Щоб серце наше чистим жаром запалити.
1873
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Франко – Чим пісня жива? Кожда пісня моя – Віку мого день, Протерпів її я, Не зложив лишень. Кожда стрічка її – Мізку мого часть, Думи – нерви мої, Звуки – серця страсть. Що вам душу стрясе – То мій власний жаль, Що горить в ній – то се Моїх сліз хрусталь. Бо нап’ятий мій дух, Наче струна-прім: Кождий вдар, […]...
- Іван Франко – Пісня будущини Знов час прийде, коли з погорди пилу Ти отрясешся й ясною звіздою Засяєш людям, і підуть з тобою, Серця твою почують давню силу. Знов час прийде, до найтяжчого бою, Остатнього, за правду й волю милу Ти поведеш народи і прогнилу Стару будову розвалиш собою. І над обновленим, щасливим світом, Над збратаними, чистими людьми Ти зацвітеш […]...
- Іван Франко – Пісня і праця Пісне, моя ти сердечна дружино, Серця відрадо в дні горя і сліз, З хати вітця, як єдинеє віно, К тобі любов у життя я приніс. Тямлю як нині: малим ще хлопчиною В мамині пісні заслухувавсь я; Пісні ті стали красою єдиною Бідного мого, тяжкого життя. “Мамо, голубко! – було налягаю. – Ще про Ганнусю, шумильця, […]...
- Іван Франко – Сікстинська Мадонна Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти? Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів, перед тобою клонюсь тоже. О бозі, духах мож ся […]...
- Іван Франко – Прощальна пісня Будь здорова, моя мила, Я не твій! Розлучила Нас могуча сила! Де поставить кого доля, Там і стій, Моя ж доля – Вітер серед поля. Вона мною що день ближче В грі страшній Мече, прище На побоєвище. Важко, душно, пітьма груба… В хвилі тій, Моя люба, Жде мя, може, згуба!...
- Іван Франко – “Кожда пісня моя… “ Кожда пісня моя – Жизні меї день, Пережив кожду я, Не списав лишень. В моїй жизні вона Наклювалася, Мойов кров’ю вона Наливалася. З моїх зітхань її Тихий аромат, То не звуки – мої Сльози в ній тремтять. Не питай, чом не раз Складу в ній нема, Жизнь іде через нас, То і про склад дарма....
- Іван Франко – Пісня геніїв ночі По боях земного життя Чи в повні свіжих сил; В утомі з довгого пуття Чи в першім маху крил; Чи вниз літа склонили скрань, Чи в серці рай весни, – Сюди, вандрівче, ти пристань! Засни! Засни! Засни! Що земний шлях, що земний бій, Ненависть і любов? Тут ніч, тиша і супокій Без снів і без […]...
- Іван Франко – Моя любов Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха. Її пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? А полюбивши, […]...
- Якби мені черевики (народна пісня) Якби мені черевики, То пішла б я на музики, Горенько моє! Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає! Ой піду я боса полем, Пошукаю свою долю, Доленько моя! Глянь на мене, чорнобриву, Моя доле неправдива, Безталанна я! Дівчаточка на музиках У червоних черевиках, – Я світом нужу. Без розкоші, без любові Зношу свої чорні […]...
- Женчичок-бренчичок (народна пісня) Женчичок-бренчичок вилітає, Високо ніженьку підіймає. Приспів: Якби-то набито, Ніженьку пробито, В зеленім лугу Бери собі другу! Ой до схід сонечка женчик схопивсь, Росою чистою женчик умивсь. Зелене житечко в полі він жав, Зранку до вечора не спочивав. Ой по ланочку він весь день ходив, Грудою гострою ніжку набив. Хоч стерня колеться, ніжка болить,- Спати не […]...
- За байраком байрак (народна пісня) За байраком байрак, (2) А там степ та могила. Із могили козак (2) Встає сивий, похилий. Встає сам уночі, Іде в степ, а йдучи Співа, сумно співає: “Наносили землі Та й додому пішли, І ніхто не згадає. Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! А земля не приймає. Як запродав гетьман У ярмо християн, Нас […]...
- Якби зустрілися ми знову (народна пісня) Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тоді б промовила мені? Ніякого. І не пізнала б. А може б, потім нагадала, Сказавши: “Снилося дурній”. А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє. Я заридав би, заридав! І […]...
- Іван Франко – Якби знав я чари, що спиняють хмари Якби знав я чари, що спиняють хмари, Що два серця можуть ізвести до пари, Що ламають пута, де душа закута, Що в поживу ними зміниться отрута! То тебе би, мила, обдала їх сила, Всі би в твоїм серці іскри погасила. Всі думки й бажання за одним ударом. Лиш одна любов би вибухла пожаром, Обняла б […]...
- Зоре моя вечірняя (народна пісня) Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у дніпра веселочка Воду позичає. Як широка сокорина Віти розпустила… А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти, А на вітах гойдаються Нехрещені діти. Як у полі на могилі Вовкулак ночує, А […]...
- Вишиванка (народна пісня) З вечора тривожного аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Що тоненька голочка для сорочки, А ще тонше в дівчини голосочок. Вишивала дівчина, вишивала, У сорочку білую – душу вклала. Вишивала дівчина, вишивала, Чорну і червоную нитку клала. Ой та чорна ниточка – розставання, А червона ниточка – до кохання. Щоб та чорна ниточка часто рвалась, […]...
- Взяв би я бандуру (народна пісня) Взяв би я бандуру Та й заграв, що знав, Через ту дівчину Бандуристом став. А все через очі, Коли б я їх мав, За ті карі очі Душу я б віддав. Марусино, серце,* Пожалій мене, Візьми моє серце, Дай мені своє. Маруся не чує, Серця не дає, З іншими жартує – Жалю завдає. Де Крим […]...
- Іван Франко – Твої очі, як те море Твої очі, як те море Супокійне, світляне; Серця мого давнє горе, Мов пилинка, в них тоне. Твої очі, мов криниця Чиста на перловім дні, А надія, мов зірниця, З них проблискує мені....
- Батькове серце (народна пісня) Воронки й окопи давно заросли полинами, А в мене ще й досі не гоїться болю клубок. Схвильований батько край шляху прощається з нами І лагідно просить: – Ти слухайся мами, синок! Ми поле орали, в нужденних брели посторонках, І крепом лягала за нами життя борозна. Як горе пекуче, прийшла і до нас похоронка, І в […]...
- Гуде вітер вельми в полі (народна пісня) Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Козак нудиться, сердешний, Що робить – не знає. Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Козак стогне, бідолаха, Сам собі гадає: “Ревеш, вітер, та не плачеш, Бо тобі не тяжко! Ти не знаєш […]...
- Чи є в світі молодиця (народна пісня) Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? – Ой скажіте, добрі люди, Що зо мною тепер буде? Приспів: Гандзя моя, Гандзя любка, Гандзя милая голубка, Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка. Гандзю моя, Гандзю мила, Чим ти мене напоїла? Чи любистком, чи чарами, Чи солодкими словами? Важка ж моя гірка доля, Знать, такая […]...
- Іван Франко – Човен Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов дитя, цікава, шепче і розпитує вона: “Хто ти, човне? Що ти, човне? Відки і куди пливеш? І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?” І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить: “Відки взявся я – не знаю; чим прийдеться закінчить Біг мій вічний – […]...
- Іван Франко – Не надійся нічого Як ти могла сказати се так рівно, Спокійно, твердо? Як не задрижав Твій голос в горлі, серце в твоїй груді Биттям тривожним не зглушило ті Слова страшні: “Не надійся нічого!” Не надійся нічого! Чи ти знаєш, Що ті слова – найтяжчая провина, Убійство серця, духу і думок Живих і ненароджених? Чи в тебе При тих […]...
- Іван Франко – Корженкові Душно і хмарно, Важко бурливий час! Чи гинуть марно, Щоб світ не знав о нас? Йти в небезпечний бій Чи гнутись плазом? Друже сердечний мій, Ходімо разом! Щастя не ждімо, Щастя не де, а в нас! К сонцю спішімо, Хоч його промінь згас, – Вдень буде знов ясніть Чистим алмазом. В правди і волі світ […]...
- Вечірня пісня (народна пісня) Тихесенький вечір на землю спадає, І сонце сідає в темнесенький гай. Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Світи ще годину, бо рано ще спати, Милуй нас, як мати, теплом обгортай! Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Не слухає сонце, за гору […]...
- Вітер з поля, хвиля з моря (народна пісня) Вітер з поля, да хвиля з моря, Ой да довела любов до горя. (2) З горя ніженьки не носять, Ой да ручки ділонька не роблять. (2) Голова моя кружиться, Ой да на плече орел садиться. (2) “Ой ти, орле сизокрилий, Ой да скажи правдоньку, де мій милий?” (2) “А твій милий на роботі, Ой да […]...
- За Україну! (народна пісня) За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас, Ну-ж бо враз Сповнять святий наказ! Приспів: За Україну, за її долю, За честь і волю, за народ. Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон! З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вольний світ! О Україно! […]...
- Іван Франко – “Я не лукавила з тобою… “ Я не лукавила з тобою, Клянуся правдою святою! Я чесно думала й робила. Та доля нас лиха слідила. Що щирая любов ділала, Вона на лихо повертала; Що чиста щирість говорила, Вона в брехню перетворила, Аж поки нас не розлучила. Ти ж думаєш, я не терпіла, В новії зв’язки радо бігла? Ти ж думаєш, я сліз […]...
- Іван Франко – К. П Гарна дівчино, пахучая квітко! Оком і словом стріляєш ти мітко! В серця чутливий потайник укритий – Хто тебе бачить, той мусить любити. Тільки ж не гнівайсь за щиреє слово: Світ і життя ти береш поверхово, Мислиш, хто спів твій полюбить і очі, Той вже нічого на світі не схоче. Сли для очей і для пісні […]...
- Де тополя росте – Тичина Павло До тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Жито шепче мені, Як привільно навкруг, І тремтить вдалині Й потопа виднокруг… Гей, простори які. Любо-мило землі: Де не глянь – колоски Та всі в злоті-сріблі. Де не глянь – колоски Проти […]...
- Іван Франко – “Місяцю-князю!..” Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков таємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця горе. Місяцю-князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твойому Ясному личеньку. Із небозвідної Стежки погідної Важко глядіть тобі В море бездонне, В людськості бідної Горе безсонне. Місяцю-князю! В пітьмі будущого, Знать, ти шукаєш Зілля цілющого, Зілля, що […]...
- Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського “Молитва” Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль. Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. […]...
- Іван Франко – “Незрячі голови наш вік кленуть… “ Незрячі голови наш вік кленуть, В котрім, говорять, перед правом сила, А чесній думці перетяті крила, А правду й волю, як звіра, женуть. Та що ж то – право? Право – се лиш сила, А сила – право, се закон природи. В житті лиш сила ломить перешкоди, До лету вгору розпускає крила. Та що ж […]...
- Іван Франко – Пролог до поеми “Мойсей" Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, хто […]...
- Борис Грінченко – Вона співа Вона співа – і серця поривання У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного кохання Її пісень пекучії слова. Вона співа – і очі молодії Ясніш од зор засяли із-під вій… О, скільки в їх незломної надії, О, скільки в їх на щастя любих мрій! Нехай співа, нехай ті співи ллються, Хай очі ті і […]...
- Іван Франко – Vivere memento! Весно, що за чудо ти Твориш в моїй груди? Чи твій поклик з мертвоти Й серце к жизні будить? Вчора тлів, мов Лазар, я В горя домовині – Що ж се за нова зоря Мені блисла нині? Дивний голос мя кудись Кличе – тут-то, ген-то: “Встань, прокинься, пробудись! Vivere memento!” Вітре теплий, брате мій, Чи […]...
- Іван Франко – Ляхам І що ж, що ми з вами братались? Все-таки ми в дурнях остались. Було колись волі доволі Для нас і для вас на Вкраїні. І хліба доволі на полі. Лиш жити б та бути донині. Та біс підкусив вас “брататись”, Братерство ж навпак повернути: Над братом панами остатись, В ярмо його шию пригнути. І що […]...
- Гей, там на горі Січ іде (народна пісня) Гей, там на горі Січ іде, Гей, малиновий стяг несе. Приспів: Гей, малиновий, наше славне товариство, Гей, марширує, раз, два, три! Гей, попереду кошовий, Гей, як той орел степовий. Гей, а позаду осавул, Гей, твердий хлопець, як той мур. Гей, а по боках чотарі, Гей, то сторожі огневі. Гей, отамане, батьку наш! Гей, веди, батьку, […]...
- Ясени (народна пісня) Ясени, ясени, Бачу вас за селом край дороги, Бачу вас у красі, Коли світиться ранок в росі. Ви приходите в сни, Як дитинство моє босоноге, Ви приходите в сни, Кучеряві мої ясени. Ясени, ясени, Наді мною шумлять ваші крона, І, неначе літа, Жовте листя за вітром зліта. Перший сніг сивини Я приніс, як тривогу, на […]...
- Чорнобривці (народна пісня) Чорнобривців насіяла мати У своїм світанковім краю Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Приспів: Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. (весь куплет – 2) Я розлуки та зустрічі знаю, Бачив я у чужій стороні. Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла […]...
- Черемшина (народна пісня) Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі. А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм. Приспів: Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, В тихому куточку, Жде дівчина, жде. Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високі гори, Де з беріз спадають чисті […]...
Твір на тему сирітство зарубіжна література.