Іван Франко – “Непереглядною юрбою… “

Непереглядною юрбою
Ідуть за днями дні мої,
Так страшно одностайні всі,
Як олов’яні хмари ті,
Що звільна линуть надо мною.
Без діл, з закутими руками,
Без мислей деревію я,
Минає молодість моя,
Мов чиста річка степова
Безслідно гине між пісками.
Гинь, гинь, хоч жити ще не вспів,
І слід загине за тобою,
Розслизнеться, мов сніг весною, –
Лиш в серці тиск важкого болю –
Єдиний слід минувших днів.

14 марта 1880


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Найстрашніший гріх за данте це.
Ви зараз читаєте: Іван Франко – “Непереглядною юрбою… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.