Іван Світличний – Н. Світличній

У світі пошесті і змору,
Німотності і глухоти,
Де мудрі муштрою менти
Лінчують душі без розбору, –

Там пісня, витвір висоти,
Свободи й пружного простору,
Шугнула вільним птахом вгору,
У вир! У небо! У світи!

Ривком відчаєного тіла
Роковано залебеділа
В святій готовності офір,

Та, браконьєрським залпом в небо
Підтята – легендарний лебідь, –
Упала на тюремний двір.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Василь стефаник творчий шлях.
Ви зараз читаєте: Іван Світличний – Н. Світличній
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.